Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/17640/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		10 листопада 2015 рокум. Київ
		Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
		головуючогоПанталієнка П.В.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,  при секретарі судового засідання Шатило Р.П.,
		 
		за участю представників: товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Автосервіс» - Вишневого Олександра Вікторовича, приватного підприємства (далі - ПП) «А.Т.Н.» - Котової Юлії Ігорівни, -
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ТОВ «Автосервіс» до Київської обласної державної адміністрації (далі - ОДА), Конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації (далі - Конкурсний комітет), треті особи: ПП «А.Т.Н.», комунальне підприємство (далі - КП) «Київпастранс», про визнання протиправним та скасування рішення,
		в с т а н о в и л а:
		У листопаді 2014 року ТОВ «Автосервіс» звернулося до суду з позовом, у якому просило:
		- визнати протиправним пункт 1 рішення Конкурсного комітету, оформленого протоколом від 14 травня 2014 року № 2014-1 (далі - рішення № 2014-1), в частині визнання ПП «А.Т.Н.» переможцем конкурсу по автобусному маршруту загального користування № 716 «Вишневе (зал. ст. Жуляни) - Київ, а/с «Дачна» 
		(об'єкт конкурсу № 1) (далі - маршрут № 716);
		- визнати протиправним пункт 5 рішення № 2014-1 в частині визнання ПП «А.Т.Н.» переможцем конкурсу по автобусному маршруту загального користування 
		№ 720 «Боярка (пл. Леніна) - Київ а/с «Київ» (об'єкт конкурсу № 5) 
		(далі - маршрут № 720);
		- визнати протиправним розпорядження ОДА про введення в дію рішення № 2014-1 в частині визнання ПП «А.Т.Н.» переможцем конкурсу по маршрутах №№ 716, 720.
		- зобов'язати Конкурсний комітет визначити переможця (переможців) конкурсу на здійснення перевезень пасажирів на маршрутах №№ 716, 720 на підставі бальної системи оцінки пропозиції, що була чинною станом на 14 травня 2014 року, та документів, поданих перевізниками-претендентами до 14 травня 2014 року.
		На обґрунтування позову, зокрема, зазначило про порушення Конкурсним комітетом положень Закону України від 5 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_10_30/pravo1/T012344.html?pravo=1> (у редакції, чинній на час проведення конкурсу, далі - Закон № 2344-ІІІ), Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 року № 1081  <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2013_04_08/pravo1/KP081081.html?pravo=1>(у редакції, чинній на час проведення конкурсу; далі - Порядок), а саме визнання ПП «А.Т.Н.» переможцем на маршрутах №№ 716, 720. Також зазначило, що ПП «А.Т.Н.» мали не допустити до участі в конкурсі, оскільки воно не відповідає вимогам конкурсу, а саме: подало до участі в конкурсі неналежно оформлені документи (в анкеті до заяви не зазначило обов'язкові відомості про сумарну пасажиромісткість автобусів; змінило форму анкети до заяви); подало недостовірну інформацію (строк дії дозволів на перевезення закінчився; не зазначило інформацію про марку, модель, кількість автобусів та їх пасажиромісткість; відсутність ліцензійної картки на транспортний засіб).
		Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 16 лютого 2015 року позовні вимоги задовольнив, виходячи із невідповідності Закону № 2344-ІІІ та Порядку, поданих Конкурсному комітету даних ПП «А.Т.Н.».
		Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 6 квітня 2015 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове - про відмову в позові.
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 квітня 2015 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України 
		(далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Автосервіс» на вказане судове рішення.
		22 липня 2015 року ТОВ «Автосервіс» звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд вказаної ухвали суду касаційної інстанції з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС.
		На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 20 лютого 2013 року (справа № К/9991/6468/12), 28 жовтня 2013 року (справа № К/800/52991/13), 24 вересня 2014 року (справа № К/800/40229/13) та, які, на думку 
		ТОВ «Автосервіс», підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 43 Закону № 2344-ІІІ та пункту 12 Порядку, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Також додано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року (справа № 826/6661/13-а).  
		Аналіз рішень суду касаційної інстанції від 20 лютого 2013 року та 24 вересня 
		2014 року не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України. 
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2013 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року у справі 
		№ 826/6661/13-а, якою задоволено позовні вимоги. Тобто суд касаційної інстанції фактично погодився із висновками суду апеляційної інстанції щодо застосування норм матеріального права. 
		Ухвалюючи таке рішення, суди виходили із встановлених фактичних обставин про подання TOB «Клайн» для участі в конкурсі недостовірної інформації та того, що відповідач не виконав свого обов'язку перевірити достовірність поданої документації, що призвело до неправомірного допущення вказаного автомобільного перевізника до участі в конкурсі.
		Натомість у справі, яка розглядається, суд касаційної інстанції фактично погодився із висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки такі вимоги ТОВ «Автосервіс» не відновлюють його охоронювані законом права, свободи та інтереси як позивача з огляду на те, що оспорювані рішення Конкурсного комітету впливають не на права та інтереси позивача, а на права та інтереси комунального підприємства «Київпастранс», якого визнано перевізником-претендентом, що посів друге місце. 
		Вирішуючи питання про усунення неоднакового застосування зазначених норм матеріального права, колегія суддів виходить із такого.
		Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2344-ІІІ визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування  здійснюється виключно на конкурсних засадах.
		Організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються  на  органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Порядок проведення  конкурсів визначає Кабінет Міністрів України (частини перша та дванадцята статті 44 Закону № 2344-ІІІ).
		На виконання вимог частини дванадцятої статті 44 вказаного Закону Кабінет Міністрів України поставною від 3 грудня 2008 року № 1081 затвердив Порядок, який визначає  процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального  користування (далі - конкурс) і є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками.
		Згідно із пунктом 10 Порядку організатор затверджує умови конкурсу, в тому числі обов'язкові, відповідно до статті 44 Закону № 2344-ІІІ. Крім обов'язкових організатор може затверджувати додаткові умови конкурсу (наявність у перевізника GPS-системи, встановленої на транспортних засобах, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, тощо). Організатор встановлює вимогу щодо забезпечення роботи на об'єкті конкурсу, який включає міські та приміські автобусні маршрути загального  користування, не менш як одного транспортного засобу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями.
		Статтею 45 Закону № 2344-ІІІ визначено вимоги до автомобільних перевізників, які допускаються до участі в конкурсі. Зокрема, у конкурсі можуть брати участь автомобільні перевізники, які мають ліцензію на той вид послуг, що виносять на конкурс, на законних  підставах використовують у достатній кількості сертифіковані автобуси відповідного  класу, відповідають вимогам, викладеним у статті 34 цього Закону.
		При цьому до участі в конкурсі не допускаються автомобільні перевізники, які: визнані банкрутами або щодо яких порушено справу про банкрутство чи ліквідацію як суб'єкта господарювання; подали до участі в конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію; не відповідають вимогам статті 34 цього Закону; передбачають використовувати на маршрутах автобуси, переобладнані  з  вантажних  транспортних засобів.
		До того ж, змістом пункту 12 Порядку розширено перелік умов, коли Конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника. А саме, коли автомобільний перевізник: подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію; визнаний банкрутом або щодо якого порушено провадження  у справі про банкрутство (за винятком того, стосовно якого проводиться процедура  санації), або який перебуває у стадії ліквідації; не відповідає вимогам статті 34 Закону № 2344-ІІІ; не має достатньої кількості транспортних засобів для виконання перевезень, затвердженої обов'язковими умовами конкурсу, та перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів). Достатня кількість транспортних засобів визначається як кількість автобусів, необхідних для виконання перевезень, та кількість резервних транспортних засобів, яка становить 10 відсотків для міського, приміського сполучення та 20 відсотків для міжміського сполучення; має несплачені штрафні санкції, накладені Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті, або водії якого мають несплачені штрафи, накладені відповідно до статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неоскаржені у судовому порядку (що були накладені не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення конкурсу); подав конкурсну пропозицію, що не відповідає обов'язковим та додатковим умовам конкурсу, крім випадків, передбачених частиною третьою  статті  44  Закону № 2344-ІІІ. 
		Тобто, законодавець чітко визначив умови недопущення автомобільного перевізника до участі в конкурсі та обов'язок Конкурсного комітету ухвалити рішення з цього приводу. Серед таких умов, зокрема: подання до участі в конкурсі неналежним  чином оформлених документів, недостовірної інформації, а також подання конкурсної пропозиції, що не відповідає обов'язковим та додатковим умовам конкурсу, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 44 Закону № 2344-ІІІ.
		При цьому достовірність інформації, викладеної у заяві та документах, визначених  пунктом 29 Порядку, перевіряється організатором та/або робочим органом не пізніше ніж за два дні  до дати проведення конкурсу (пункт 37 Порядку).
		У справі, яка розглядається, суди встановили, що ПП «А.Т.Н.» надало для участі в конкурсі на маршрут № 716 недостовірні відомості [анульовану ліцензійну картку серії АА № 714124, видану на транспортний засіб марки «Богдан А 09201» 2006 року випуску (д.р.з. АІ5186СХ)]. Також ПП «А.Т.Н.» подало конкурсні пропозиції, в яких не було дотримано додаткові конкурсні вимоги [заявлено транспортний засіб із меншою кількістю пасажиромісць (17/16), аніж визначено додатковими конкурсними умовами (не менше 19)], зазначена ПП «А.Т.Н.» інформація про кількість пасажиромісць, призначених для перевезення інвалідів, в автобусах 17/16 не відповідає кількості таких пасажиромісць, що зафіксована в Сертифікаті відповідності № UA1.003.0201180-12, - 15+1. Крім цього, суд першої інстанції встановив, що ПП «А.Т.Н.» подало анкети до заяви про участь у конкурсі, які не відповідають формі анкети та не містять вичерпної інформації, що передбачена у затвердженій у додатку 5 до Порядку формі анкети. 
		За таких обставин, оскільки документи ПП «А.Т.Н.», надані для участі у конкурсі, не відповідають вимогам Закону № 2344-ІІІ та Порядку, то відповідачі не вправі були допускати такого автомобільного перевізника до участі у конкурсі та в подальшому визнавати його переможцем.
		Крім цього, на думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, помилковим є висновок судів апеляційної та касаційної інстанцій про те, що позовні вимоги ТОВ «Автосервіс» не відновлюють його охоронювані законом права, свободи та інтереси як позивача. Зазначене товариство безпосередньо брало участь у конкурсі, а відтак має право оскаржити результати цього конкурсу, як і будь-який інший його учасник, оскільки рішення Конкурсного комітету породжує, змінює або припиняє права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин кожного з учасників такого конкурсу.
		Враховуючи викладене, а також те, що при вирішенні спору у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції, погодившись із висновком суду апеляційної інстанції про відмову в позові, неправильно застосував норми матеріального права, про які йдеться у заяві, рішення цих судів підлягають скасуванню із залишенням у силі постанови окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2015 року, що була помилково скасована судом апеляційної інстанції.
		Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України 
		 
		п о с т а н о в и л а: 
		 
		Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» задовольнити.
		Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 
		6 квітня 2015 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 
		2015 року скасувати, а постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 
		16 лютого 2015 року залишити в силі. 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		 
		 
		  
		ГоловуючийП.В. Панталієнко  Судді:О.Ф. ВолковМ.І. ГрицівО.А. КороткихО.В. КривендаВ.В. КривенкоВ.Л. МаринченкоО.Б. ПрокопенкоІ.Л. СамсінО.О. Терлецький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...