У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів
Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду
України в складі:
Головуючого
|
Синявського О.Г.
|
суддів
|
Пекного С.Д., Косарєва В.І.
|
з участю прокурора
|
Опанасюка О.В.
|
|
|
розглянула в судовому засіданні в
м.Києві “ 21 “ листопада 2006 року
кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Лисичанського
міського суду Луганської області від 10 травня 2005 року. якою обвинуваченого
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1
народження, -
звільнено від кримінальної
відповідальності за ст.167 КК України у зв'язку зі зміною обстановки. Скасовано
постанову слідчого прокуратури м.Лисичанська від 30 березня 2005 року про
накладення арешту на майно ОСОБА_1; скасовано запобіжний захід - підписку про
невиїзд.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
Судом було встановлено, що на час розгляду справи, внаслідок зміни
обстановки, вчинене ОСОБА_1 діяння втратило суспільну небезпечність. Підсудний
вжив заходів, спрямованих на відшкодування шкоди дочці від продажу автомобіля
зі зловживанням опікунськими правами, що свідчить про те, що підсудний як особа
перестав бути суспільно небезпечним.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 стверджує про безпідставність даного судового
рішення і просить закрити справу за відсутністю в його діях складу злочину,
передбаченого ст.167 КК України, оскільки він не був визнаний опікуном своєї
малолітньої дочки, тому не може бути суб'єктом цього злочину.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про відсутність підстав для
задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає
задоволенню.
Стаття 167 КК України встановлює відповідальність за зловживання
опікунськими правами, тобто за використання опіки чи піклування з корисливою метою на шкоду підопічному
(зайняття житлової площі, використання майна тощо).
У постанові місцевого суду зазначено, що ОСОБА_1
зловживав своїми опікунськими правами будучи рідним батьком ОСОБА_2 та законним
опікуном її майна, одержаного нею в спадщину від матері.
Згідно зі ст.243 Сімейного кодексу України, опіка,
піклування встановлюється над
дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка
встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а
піклування - над дитиною у віці
від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною
встановлюється органом опіки та
піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом
України. Батьківство та опіка чи піклування не є тотожними поняттями, тому
батьки (усиновителі) не можуть бути суб'єктами злочину, передбаченого ст.167 КК України. Отже
кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_1 за ст.167 КК України підлягає
закриттю за відсутністю в діянні складу злочину на підставі п.2 ст.6 КПК
України.
Відповідно до ст.177 Сімейного кодексу України, батьки
управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те
повноваження та зобов'язані дбати про збереження і використання
майна дитини в її інтересах. Неналежне виконання батьками своїх обов'язків щодо
управління майном дитини є підставою для покладення на них обов'язку
відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду та повернути доходи, одержані від
управління її майном. Опіка над майном особи можлива лише при встановленні опіки
чи піклування над самою цією особою,
якщо майно знаходиться в іншій місцевості, а також над майном фізичної особи,
яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме (ст.ст.44,
74 Цивільного кодексу України). Таким чином, висновок суду про те, що
ОСОБА_1 був законним опікуном майна
своєї дочки, також не ґрунтується на
законі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.395, 396 КПК
України, -
у х в а л и л а :
касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 10 травня 2005
року скасувати, а кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ст.167 КК
України закрити за відсутністю в його діянні складу злочину на підставі п.2 ч.1
ст.6 КПК України.
судді:
Синявський О.Г. Пекний С.Д. Косарєв В.І.