Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/9941/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; місцевих податків і зборів, крім єдиного податку.
Надіслано для оприлюднення: 07.12.2015. Зареєстровано: 08.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2015.
Дата набрання законної сили: 18.01.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  Харківський окружний адміністративний суд   61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		Харків  
		"24" листопада 2015 р.  №  820/9941/15  
		 
		Харківський окружний адміністративний суд  у складі :
		головуючого судді -  Мар'єнко Л.М., 
		при секретарі - Ахвердян Р.А.,
		за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,
		представника відповідача - ОСОБА_3,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за  позовом  ОСОБА_1  до  Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області  про  скасування податкового повідомлення-рішення,-   
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 22.05.2015 року №00230-1706.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно та безпідставно прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким зобов'язано позивача сплатити транспортний податок з фізичних осіб, оскільки транспортний засіб було викрадено, що підтверджується, зокрема, матеріалами кримінального провадження. Отже, позивач своє право володіння, користування та розпорядження втратив. За таких обставин, на його думку, втрачено й ознаки платника транспортного податку, адже таким є фізична особа, яка має зареєстровані в Україні саме власні легкові автомобілі, які, в свою чергу і є обєктом оподаткування. Посилаючись на вказані обставини, позивач у судовому засіданні підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.
		У судовому засіданні представник позивача  ОСОБА_2  підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.
		У судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_3, проти позову заперечував у повному обсязі, просив відмовити в його задоволені з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зокрема зазначив, що факт незаконного заволодіння зареєстрованого за позивачем транспортного засобу не звільняє його від обов'язку сплатити транспортний  податок. Адже, юридично особа залишається власником майна до моменту його зняття з реєстрації, що не має місце у цьому випадку. Відтак, посилаючись на положення   статті 267 ПК України, вказав про правомірність оскаржуваного рішення та наявність підстав для нарахування та сплати      транспортного податку.
		Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін,  встановив наступне.
		Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області 22.05.2015 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 00230-1706 (а.с.12), яким  згідно з п.п.54.3.3. п. 54.3 ст. 54 ПК України та відповідно до п.п.267.8.1 п.267.8 ст.267 ПК України, зобовязано позивача сплатити суму податкового зобовязання за платежем : транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000.00 грн. протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
		Позивач підтвердив, що податкове повідомлення-рішення № 00230-1706 отримано 09.07.2015 р.
		Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч. 3   ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.
		Позивач з  19.01.2011 р. є власником транспортного засобу марки  LEXUS  модель LX 570, 2010 року випуску, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САЕ 310277 (а.с. 9).
		03.02.2012 року зазначений автомобіль було викрадено, про що  повідомлено органи внутрішніх справ. За фактом незаконного заволодіння автомобілем марки  LEXUS,  модель LX 570, 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1,  слідчим СВ Полтавського  РВ УМВС України в Полтавській області відкрито кримінальне провадження  №123200049 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України (а.с.8)
		Листом УДАЇ ГУМВС України  в Харківській області від 16.10.2015 року №52/11319 повідомлено суд про те, що відповідно до ІІПС ОВС України в Харківській області автомобіль LEXUS  LX 570, державний  номер НОМЕР_1, кузов JTJHY00W004060835,  який належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 38 Д, кв. 37, знаходиться в розшуку як викрадений (кримінальне провадження № 123200051 від 03.02.2012 р., відкрите Полтавським  РВ УМВС України в Полтавській області) (а.с. 43)
		З листа Прокуратури Полтавського району Полтавської області  від 09.11.2015 року №104-93/15, вбачається, що за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1  прокуратурою району скасовано постанову слідчого про зупинення досудового слідства та кримінальну справу направлено до СВ Полтавського  РВ УМВС України в Полтавській області для внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення відповідно до вимог ст.214 КПК України. Також у листі Прокуратури Полтавського району Полтавської області  від 09.11.2015 року №104-93/15 зазначено, що СВ Полтавського  РВ УМВС України в Полтавській області зареєстровано до ЄРДР кримінальне провадження  №12015170300001239 від 28.08.2015 року за фактом незаконного заволодіння автомобілем НОМЕР_2  за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України та наразі досудове розслідування триває.
		Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що зняти  з реєстрації  автомобіль  LEXUS  LX 570 позивач не має можливості , оскільки  зняття транспортних засобів проводиться після огляду автомобіля, що  в даному випадку є неможливим.
		Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлено   постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388.
		Згідно п. 40 Постанови  Кабінету Міністрів України від 09.11.2015 р. N 904 зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в підрозділах Державтоінспекції на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду.
		Вибракувані транспортні засоби підприємств знімаються з обліку на підставі затверджених актів, а громадян - за заявами їх власників. Зняття з обліку в таких випадках проводиться без огляду транспортних засобів. Номерні знаки і реєстраційні документи здаються до підрозділів Державтоінспекції (п. 45 )
		З аналізу вказаних норм закону вбачається, що зняти з реєстрації  автомобіль за відсутності самого автомобілі або номерних знаків є неможливим.
		Враховуючи викладене, судом встановлено факт відсутності об'єкту оподаткування в розумінні ст. 267 Податкового кодексу України.
		Отже, відсутність у позивача об'єкта оподаткування, виключає можливість визначення йому податкового зобов'язання, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
		З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28 грудня 2014 року № 71-VIII. Згідно вказаного нормативно-правового акта статтею 267 Податкового кодексу України запроваджено транспортний податок. 
		Так, згідно  з п.п. 267.1.1 п. 267.1. ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
		П.п. 267.2.1 п. 267.2. ст. 267 Податкового кодексу України встановлено, що  об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
		За приписами п.п. 267.3.1 п. 267.3  ст. 267 Податкового кодексу України, базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
		Відповідно до п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
		Підпунктом 267.5.1  п. 267. 5 ст. 267 Податкового кодексу України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
		Згідно з п.п. 267.6.2. п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України  податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
		За приписами п.п. 267.6.3 п. 267.6  ст. 267 Податкового кодексу України органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.
		З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.
		Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.
		Пунктом 4 Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" рекомендовано органам місцевого самоврядування: у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
		Матеріалами справи підтверджено, що Рішенням 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 21.01.2015 № 1793/15  Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 № 126/11 Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України встановлено у 2015 році податок на майно, а також затверджені положення про кожен з них у додатках до вказаного рішення. 
		Згідно додатку № 2 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 № 126/11 (надалі - додаток №2), затверджено Положення про транспортний податок у місті Харкові Пунктом. Так, пунктом 3.1 розділу 3 додатку № 2 встановлено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувались до 5 років і мають обєм циліндрів двигуна понад 3000         куб.см.
		Пунктом 5.1 розділу 5 додатка № 2 до рішенням 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 21.01.2015 встановлено ставку податку з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до пункту 3.1 цього Положення.
		Статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що сільські, селищні та міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
		Відповідно до частини 1 статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України. 
		Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях відповідної місцевої ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.
		За приписами статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
		Згідно з  п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.
		У свою чергу, відповідно до статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
		Відповідно до п.10.2 ст. 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю) .
		Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору (пункт 10.3. статті 10 Податкового кодексу України ).
		Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (пункт 10.5. статті 10 Податкового кодексу України).
		Статтею 12 Податкового кодексу України  визначені, зокрема, повноваження сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів.
		Пунктом 12.3. статті 12 Податкового кодексу України  передбачено, що сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
		Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України ).
		Відповідно до п.п. 12.3.4 п. 12.3. ст. 12 Податкового кодексу України  рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
		Згідно із п.12.5 ст. 12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті. 
		Зазначені норми узгоджуються з принципом стабільності, на якому ґрунтується податкове законодавство, що закріплений у підпункті 4.1.9 пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України. Відповідно до цього принципу зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
		З аналізу викладеного випливає, що для застосування рішення про встановлення місцевих податків у 2015 році, таке рішення мало бути прийнято та оприлюднене до 15 липня 2014 року.
		Відтак, оскільки рішення 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 21.01.2015 № 1793/15  Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 № 126/11 Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України в частині встановлення податку на транспорт на 2015 рік прийняте 21 січня 2015 року, тобто після 15 липня 2014 року, то застосування контролюючим органом його положень з метою оподаткування, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.
		Відповідно до ст.17 Закону України " Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду , як джерело права.
		Ч.1,2 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. 
		Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. 
		За змістом Рішення Європейського Суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку становить втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (пункт 49). 
		У пунктах 50, 51 вказаного Рішення Суд зазначив, що: "Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом", а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів". Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (див. рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" [ВП], N 31107/96, пункт 58, ЄСПЛ 1999-II).
		Говорячи про закон, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки , № 26449/95, пункт 54, від 9 листопада 1999 року). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy), [ВП], № 33202/96, пункт 109, ЄСПЛ 2000-І).
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 10.06.2015 року  №142-17, яким позивачу визначено у 2015 році податкове зобов'язання із транспортного податку, не ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України, зокрема, підпункту 12.3.4. пункту 12.3., пункту 12.5 статті 12, та не узгоджується із вимогами  принципу верховенства права.
		Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України   в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		У даному випадку відповідачем не доведено, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області області від 22.05.2015 року  №00230-1706 обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення   задовольнити у повному обсязі. 
		Скасувати податкове повідомлення - рішення  Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 22.05.2015 року №00230-1706. 
		Стягнути з Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області  за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_3) витрати зі сплати судового збору у розмірі 487.20 грн. (чотириста вісімдесят сім  гривень 20 коп.).
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 
		Повний текст постанови виготовлено  01 грудня 2015 року.
		 
		Суддя  Мар'єнко Л.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...