Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 808/7508/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 08.12.2015. Зареєстровано: 09.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 14.12.2015.
Дата набрання законної сили: 07.06.2016
Результат оскарження 07.06.2016 Вищий адміністративний суд України: скасовано судове рішення суду апеляційної інстанції та залишено в силі судове рішення суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 листопада 2015 року Справа № 808/7508/15  м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: 
		головуючого - суддіСіпаки А.В. 
		при секретарі судового засідання Батигіні О.В.
		 
		за участю представників сторін : 
		від позивача Соловей Є.М. 
		від відповідача 1: Подлесних О.С. 
		Штець Д.В.
		від відповідача 2: Марченко А.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу
		за позовною заявою: ОСОБА_1 
		до відповідачів:
		1. Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
		2. Тимчасово виконуючого обов`язки Командувача Національної Гвардії України генерал-лейтенанта Балана Миколи Івановича
		про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового утримання та відшкодування моральної шкоди
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі  позивач) до відповідачів: 1. Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, (далі  відповідач 1), 2. Тимчасово виконуючого обов`язки Командувача Національної Гвардії України генерал-лейтенанта ОСОБА_2 (далі  відповідач 2), в якій позивач просить суд:
		- визнати незаконним та скасувати наказ командувача Національної гвардії України від № 116 о/с від 16.07.2015 в частині розірвання контракту та звільнено позивача з військової служби у запас Збройних Сил України за пунктом «и» частини 6 статті 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту;
		- визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 191 від 21.08.2015 (по стройовій частині) в частині виключення зі списків особового складу з 21.08.2015 майора ОСОБА_1 ;
		- поновити позивача на посаді начальника продовольчої служби військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- стягнути з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України суму грошового утримання за час вимушеного прогулу;
		- стягнути з відповідача на користь позивача в якості відшкодування моральної шкоди грошову суму 75000 гривень.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу на посаді начальника продовольчої служби тилу військової частини НОМЕР_1 Південного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України. Наказом т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 18.05.2015 № 349 «Про призначення службового розслідування» по факту нестачі продуктів харчування на продовольчому складі військової частини НОМЕР_1 було призначено службове розслідування.
		Висновками службового розслідування, встановлено, що з метою перевірки усунення фактів порушень, вказаних в Акті ревізії № 07-21/2 від 30.03.2015, 14.05.2015 комісією військової частини НОМЕР_1 , згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.05.2015 №337 було перевірено наявність продуктів харчування на продовольчому складі військової частини НОМЕР_1 . Під час перевірки продуктів харчування на продовольчому складі, а саме, консерви м`ясної, дріжджів, оцту, олії соняшникової, сиру твердого та томатної пасти, які знаходяться на відповідальному зберіганні начальника продовольчого складу старшини ОСОБА_3 встановлено нестачу томатної пасти загальною вагою 580 кг 83 гр на суму 14420 гривень 75 копійок та інших продуктів харчування. За результатами Висновків службового розслідування на позивача накладено дисциплінарне стягнення «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю». Наказом командувача Національної гвардії України від № 116 о/с від 16.07.2015 було розірвано контракт та звільнено позивача з військової служби у запас Збройних Сил України за пунктом «и» частини 6 статті 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем. На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 191 від 21.08.2015 (по стройовій частині) ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу військової частини.
		Позивач вважає службове розслідування необ`єктивним, проведеним упереджено та з порушенням вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України, затвердженої Наказом МВС України 24.10.2014 року № 1133, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2014 № 1414/26191 (надалі  Інструкція), а наказ про звільнення з військової служби у запас Збройних Сил України незаконним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.
		Відповідно до п. 2 розділу Х Інструкції командир, який призначив службове розслідування розглядає висновок та всі інші матеріали службового розслідування і, якщо розслідування проведено усебічно та об`єктивно, а пропозиції щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідають вимогам законодавства, затверджує його. Висновок службового розслідування було затверджено командиром військової частини 29.05.2015, а зареєстровано 21.05.2015 за № 107, тобто реєстрація документі продилася ще до затвердження його командиром, що прямо суперечить наведеної вище норми Інструкції. Пунктом 12 розділу Х Інструкції визначено порядок реєстрації висновку службового розслідування в журналі обліку. Висновок службового розслідування було затверджено командиром військової частини 29.05.2015, а наказ щодо підсумків проведення службового розслідування та вирішення питання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності датований 21.05.2015, тобто до розгляду висновку службового розслідування командиром військової частини. В ході службового розслідування не проводилася передбачена п. 3 розділу Х Інструкції бесіда з військовослужбовцем та не оформлювався аркуш бесіди, а відповідно і не долучено аркуш бесіди до матеріалів службового розслідування. Згідно висновку службового розслідування, цей документ було підписано 29.05.2015 старшим помічником начальнику штабу (зі служби військ) військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 .. Однак, з 27.05.2015 вказана вище особа перебувала на лікарняному і не мала повноважень підписувати будь-які документи, в тому числі і цей висновок. В порушення п. 7 розділу Х Інструкції під час накладення дисциплінарного стягнення не враховано обставини вчинення правопорушення, наслідки правопорушення, попередня поведінка, тривалість служби та рівень знань про порядок служби. Тобто не враховано тривалість час, який позивач перебував на лікарняному і не мав можливість здійснювати контроль за обсягом та наявністю продуктів харчування на складі, тривалість військової служби з 2013 року і продовження терміну контракту менш ніж за місяць до призначення службового розслідування. В ході проведення службового розслідування також не було враховано, що з 24.12.2014 по 22.04.2015 позивач перебував на військово-лікарській комісії, з 29.04.2015 по 09.05.2015 позивач перебував на лікуванні, тобто тривалий час через хворобу і відсутність його на службі був позбавлений можливості здійснювати будь-який контроль за наявністю продуктів харчування на складі військової частини. Крім вказаних численних порушень допущених під час проведення службового розслідування, командир військової частини НОМЕР_1 перевищив свої повноваження і не надав позивачу можливість виконати належним чином свої обов`язки щодо здачі посади, вказане підтверджується тим, що наказом від 21.08.2015 ОСОБА_1 було виключено зі списків, і тільки 26.08.2015 за Актом прийому-передачі посади начальника продовольчої служби військової частини НОМЕР_1 позивач здав свою посаду.
		З огляду на зазначене позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
		У судовому засіданні представники відповідача 1, Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України підтримали раніше надані заперечення на позовну заяву. Суду пояснили, що в ході проведення службового розслідування було враховано обставини вчинення правопорушення, внаслідок яких по факту нестачі продуктів харчування на продовольчому складі, військовим прокурором було порушено кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 ЄРДР № 42015080370000466. 
		Попередня поведінка майорі ОСОБА_1 була врахована, так є незняті дисциплінарні стягнення:
		- догана від 22.08.2014, накладена заступником командира частини з тилу  начальником тилу за неналежне виконання службових обов`язків та не ведення обліку службової документації продовольчої служби;
		- сувора догана від 02.09.2014, накладена заступником командира частини з тилу начальником тилу за неналежне виконання службових обов`язків та не ведення обліку службової документації продовольчої служби;
		- сувора догана від 25.11.2014, накладена командиром частини за самоусунення від виконання функціональних обов`язків;
		- попередження про не повну службову відповідність від 19.12.2014, накладена командиром частини за систематичне усунення від виконання функціональна обов`язків, порушення вимог ст. 97 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, особисту недисциплінованість. Що свідчить про систематичне порушення військової дисципліни майором ОСОБА_1 та відсутності ведення належного обліку в продовольчій службі.
		Згідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.08.2015 № 612 з 15 по 20 серпня проводилась передача посади начальника продовольчої служби, а лейтенант ОСОБА_5 здійснював прийом посади начальника продовольчої служби. Лейтенант ОСОБА_5 прийняв посаду 21.08.2015 відповідно до Акту. Акт затверджений т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_6 26.08.2015. Тобто порушень строків у прийомі посади не має.
		Крім того, представники відповідача 1 зазначили, що майор ОСОБА_1 за час проходження служби зарекомендував себе з негативної сторони. На майора ОСОБА_1 було накладено 11 (одинадцять) дисциплінарних стягнень за неналежне відношення до виконання своїх службових обов`язків. За своїми професійними, діловими і моральними якостями майор ОСОБА_1 , займаній посаді не відповідає.
		Просили у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
		Представник відповідача 2, Тимчасово виконуючого обов`язки командувача Національної гвардії України генерал-лейтенант ОСОБА_2 надав заперечення на позовну заяву, просить відмовити в позові з наступних підстав.
		Матеріали на звільнення Позивача були розглянуті посадовими особами управління кадрів та юридичного управління ГУ НГУ на повноту та правомірність звільнення Позивача з військової служби у запас Збройних Сил України за пунктом «и» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем. Тільки після перевірки зазначених документів командувачем приймалось рішення щодо звільнення Позивача. Під час перевірки матеріалів в першу чергу до уваги була прийнята характеристика Позивача від командування військової частини НОМЕР_1 , яка була викладена в поданні від 06.07.2015. Позивач має суттєві недоліки при виконанні службових обов`язків. Повністю самоусунувся від керування роботою їдальні та продовольчого складу. Не проводить перевірки наявності та якісного стану продовольства, техніки та майна служби в підрозділах та на складі. Не веде на належному рівні облік матеріальних цінностей служби, не проводить з підрозділами звірки облікових даних. Професійно підготовлений слабко, не працює над удосконаленням своїх професійних знань в межах займаної посади. Положення та вимоги загальновійськових статутів знає слабко, в повсякденному житті ними не керується. За час проходження служби на займаній посаді на майора ОСОБА_1 було накладено 11 (одинадцять) дисциплінарних стягнень за неналежне відношення до виконання своїх службових обов`язків. Стиль роботи носить не плановий характер. Особиста виконавська дисципліна на низькому рівні, до себе та підлеглих не вимогливий, не здатний критично оцінювати свою діяльність, авторитетом у військовому колективі не користується. Від виконання бойових завдань в зоні проведення антитерористичної операції постійно ухилявся, прикриваючись особистими сімейно-побутовими проблемами та скаргами на стан здоров`я. Випадки негативного ставлення до виконання службових обов`язків пояснювати відмовляється. Особиста поведінка даного військовослужбовця ганьбить звання воїна правоохоронця та авторитет військової частини і є несумісна з подальшим проходженням ним військової служби за контрактом у Національній гвардії України.
		Службовим розслідуванням було встановлення порушення майором ОСОБА_1 своїх функціональних обов`язків та вимог нормативно-правових актів та Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо наявності продовольства, безконтрольність ведення обліку, невчасне проведення перевірок, а також не вжиття заходів щодо запобіганню нестач у підпорядкованій йому службі. 
		Враховуючи, що майор ОСОБА_1 мав дисциплінарне стягнення у виді «попередження про неповну службову відповідність» накладене на нього 19.12.2014 командиром військової частини НОМЕР_1 та враховуючи те, що дане стягнення не відіграло своєї виховної ролі командир частини прийняв рішення про направлення матеріалів на звільнення майора ОСОБА_1 відповідно до статті 102 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. 
		Вивчаючи матеріали на звільнення було також звернуто увагу на те, що з Позивачем проводились дві бесіди та була проведена атестація Позивача щодо систематичного порушення ним військової дисципліни та неналежного відношення до виконання службових обов`язків. 
		У зв`язку із зазначеним представник відповідача вважає, що командувач Національної гвардії України діяв виключно на підставі законодавства України, у межах своїх повноважень та у cпociб, що передбачені Конституцією, законами України та постановами Кабінету Міністрів України.
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити. 
		Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
		15.04.2010 Міністерство внутрішніх справ України в особі Начальника управління Центрального територіального командування внутрішніх військ МВС України генерал-майора ОСОБА_7 з одного боку та громадянин України ОСОБА_1 уклали Контракт про проходження громадянами України військової служби у внутрішніх військах МВС України. Зазначений контракт укладено на 5 років, з 15 квітня 2010 рокупо 15 квітня 2015 року.
		Наказом Т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_6 від 17.04.2015 № 89 оголошено про продовження строку контракту про проходження військової служби майора ОСОБА_1 (Г-001184), начальника продовольчої служби тилу, з 15.04.2015 до оголошення демобілізації. 
		Наказом Командувача Національною гвардією України від 16.07.2015 року № 116о/с по особовому складу, у відповідності з статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, майора ОСОБА_1 (Г-001184), начальника продовольчої служби тилу військової частини НОМЕР_1 Південного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України. 
		Наказом Т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 21.08.2015 року № 191, по стройовій частині, припинено (розірвано) достроково дію контракту та виключено зі списків частини та всіх видів забезпечення майора ОСОБА_1 , начальника продовольчої служби тилу, відповідно до наказу командуючого Національної гвардії України від 16.07.2015 № 116 о/с на підставі п. «и» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту), звільнено у запас Збройних Сил України та направлено на військовий облік до Шевченківського РВК м. Запоріжжя. 
		Рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту прийнято на підставі матеріалів Управління Південного територіального командування та Подання Т.в.о. начальника Південного територіального управління Національної гвардії України, які надійшли на адресу Головного управління Національної гвардії України 09.07.2015.
		Згідно висновків службового розслідування по факту нестачі продуктів харчування на продовольчому складі військової частини НОМЕР_1 запропоновано клопотати перед командуванням Південного територіального управління Національної гвардії України, за неякісне та невчасне проведення перевірок щодо наявності продовольства, за безконтрольність ведення обліку, а також невжиття заходів щодо запобігання нестачам у підпорядкованій службі, звільнити позивача з військової служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту. 
		Як зазначено в матеріалах справи, у саме в Ухвалі про повернення обвинувального акту прокурору від 04.11.2015, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 410, ч. 1 ст. 366 КК України та порушено кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42015080370000498 від 19.05.2015.
		Судом встановлено, що правовідносини щодо проходження військової служби та звільнення з неї, які виникли між позивачем та Національною гвардією України визначались діючим на той часЗаконом України «Про військовий обовязок та військову службу», а також Положенням про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, що затвердженоУказом Президента України від 07 листопада 2001 року № 1053/2001 (далі Положення).
		Відповідно до пункту 68 Положенням про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, особи офіцерського складу, прапорщики (мічмани), стосовно яких здійснюється дізнання, досудове слідство або кримінальна справа розглядається судом, не підлягають звільненню з військової служби до прийняття остаточного рішення у справі. 
		Оскільки судом встановлено, що 19.05.2015 військовою прокуратурою Запорізького гарнізону щодо військовослужбовця офіцера ОСОБА_1 , в період проходження ним військової служби на посаді офіцерського складу, порушена кримінальна справа та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 410, ч. 1 ст. 366 КК України, про що відповідачам у справі відомо, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ командувача Національної гвардії України від № 116 о/с від 16.07.2015 (по особовому складу) про звільнення позивача з військової служби видано з порушенням порядку звільнення з військової служби, передбаченого п. 68 Положенням про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України. 
		На час звільнення позивача з військової служби 16.07.2015 перевірка фактів порушень військовою прокуратурою не була завершена, оскільки тривало досудове слідство по кримінальній справі, через що висновок про систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, визначений в наказі Командувача Національної Гвардії від 16.07.2015 № 116о/с як підстава для звільнення позивача з військової служби, був передчасним та не доведеним належними доказами.
		З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що звільнення позивача з військової служби відповідно до наказу Командуючого Національної гвардією України від 16.07.2015 № 116 о/с по особовому складу про звільнення майора ОСОБА_1 з військової служби у відповідності зі ст. 26 ч. 6 п. "и" (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем), є безпідставним та таким, що прийнято з порушенням порядку звільнення з військової служби, визначеним Положенням про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, через що зазначений наказ про звільнення позивача є неправомірним.
		Оскільки неправомірний наказ Командуючого Національної гвардією України від 16.07.2015 № 116 о/с по особовому складу є підставою для винесення наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 21.08.2015 № 191 по стройовій частині щодо виключення майора ОСОБА_1 зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, наказ Т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 від 21.08.2015 № 191 є також неправомірним.
		Щодо вимоги позивача про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника продовольчої служби тилу військової частини НОМЕР_1 Південного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України, судом встановлено наступне.
		Відповідно до абзацу 2 ч. 2ст. 8 Закону України"Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991за№ 2011-XII, у разі незаконного звільнення з військової служби або переміщення по службі військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом або перебуває на кадровій військовій службі, підлягає поновленню на військовій службі на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність поновлення майора ОСОБА_1 на посаді начальника продовольчої служби тилу військової частини НОМЕР_1 Південного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України, або, за його згодою, на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді. 
		Щодо позовних вимог про стягнення з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України суму грошового утримання за час вимушеного прогулу,судом встановлено наступне.
		Згідно абзацу 3 ч. 2ст. 8 Закону України"Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у разі поновлення на військовій службі (посаді) орган, який прийняв рішення про таке поновлення, одночасно вирішує питання про виплату військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час виконання військового обов`язку на нижчеоплачуваній посаді, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення (переміщення). Цей період зараховується військовослужбовцю до вислуги років (як у календарному, так і у пільговому обчисленні) та до терміну, встановленого для присвоєння чергового військового звання.
		З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України виплатити позивачуматеріальне та грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 22.08.2015 по 24.11.2015.
		Вирішуючи позов в частині стягнення моральної шкоди, суд виходить з того, що при розгляді зазначеної вимоги діє ч. 1ст. 71 КАС України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їївимоги і заперечення.
		Ст. 17 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, передбачено, що відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і матеріальної шкоди провадиться у встановленому законом порядку.
		ЗгідноПостанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995, № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.
		Позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги про відшкодування моральної шкоди. Так, ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження фактів заподіяння йому моральних страждань або втрат немайнового характеру.
		Будь-які докази протиправності діянь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та/або Тимчасово виконуючого обов`язки Командувача Національної гвардії України генерал-лейтенанта ОСОБА_2 щодо позивача або вини Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та/або Тимчасово виконуючого обов`язки Командувача Національної гвардії України генерал-лейтенанта ОСОБА_2 у протиправному звільнення позивача з військової служби, з яким позивач повязує спричинення йому моральної шкоди, відсутні.
		Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди з відповідачів.
		З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, в частині визнати незаконним та скасувати наказ командувача Національної гвардії України від № 116 о/с від 16.07.2015 (по особовому складу) в частині розірвання контракту та звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас Збройних Сил України за пунктом и частини 6 статті 26 ЗУ Про військовий обов`язок і військову службу у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 191 від 21.08.2015 (по стройовій частині) в частині виключення зі списків особового складу з 21.08.2015 майора ОСОБА_1 , поновити ОСОБА_1 на посаді начальника продовольчої служби тилу військової частини НОМЕР_1 Південного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України з 17.07.2015, та стягнути з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України суму грошового утримання за час вимушеного прогулу у розмірі 34 662, 60 (тридцять чотири тисячі шістсот шістдесят дві гривні 60 копійок).
		Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди є безпідставними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 158-163, 186 КАС України, суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
		2. Визнати незаконним та скасувати наказ командувача Національної гвардії України від № 116 о/с від 16.07.2015 (по особовому складу) в частині розірвання контракту та звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас Збройних Сил України за пунктом «и» частини 6 статті 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
		3. Визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 191 від 21.08.2015 (по стройовій частині) в частині виключення зі списків особового складу з 21.08.2015 майора ОСОБА_1 .
		4. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника продовольчої служби тилу військової частини НОМЕР_1 Південного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України з 17.07.2015.
		5. Стягнути з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України суму грошового утримання за час вимушеного прогулу у розмірі 34662, 60 (тридцять чотири тисячі шістсот шістдесят дві гривні 60 копійок).
		6. В решті позовних вимог відмовити.
		7. Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на начальника продовольчої служби тилу військової частини НОМЕР_1 Південного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України та в частині стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць  7011, 99 грн. (сім тисяч одинадцять гривень 99 копійок) підлягає негайному виконанню. 
		 
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. 
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України  з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. 
		Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 
		 
		 
		Суддя А.В. Сіпака

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...