Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/41207/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів; Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 14.12.2015.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА 
		 
		 
		 
		У Х В А Л А
		Іменем України
		 
		1 грудня 2015 року м. Київ 
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
		 
		головуючого судді  ОСОБА_1  
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3  
		при секретарі судового засідання  ОСОБА_4 ,
		  
		переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою з доповненнями прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 та апеляційною скаргою з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 6 листопада 2015 року, 
		 
		за участю прокурорів  ОСОБА_5 , ОСОБА_8  
		підозрюваного  ОСОБА_7 
		захисників  ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 
		 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
		  
		у с т а н о в и л а:
		 
		 Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 6 листопада 2015 року в кримінальному провадженні №12014040670002852, внесеному 15.08.2014 р. до ЄРДР, задоволено частково клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_13 , погоджене заступником начальника другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_14 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м. Дніпропетровську, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , несудимий,  
		 
		підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень  злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ст. 349; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 289; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 157 КК України.
		 
		До підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, йому заборонено залишати місце свого фактичного проживання, з урахуванням ухвали слідчого судді від 11.11.2015 р. про виправлення описки, за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.
		 
		Роз`яснено підозрюваному ОСОБА_7 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.
		 
		Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов`язки:
		- прибувати на виклик до органу досудового слідства, прокурора або слідчого судді/суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини, завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;
		- повідомляти слідчого, прокурора чи слідчого суддю/суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
		- утриматись від спілкування з особами визначеними слідчим слідчої групи;
		- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		- носити електронний засіб контролю.
		 
		Термін дії ухвали встановлено до 31 грудня 2015 року включно.
		 
		Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вказав, що слідчим не було доведено під час розгляду клопотання, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, визначених ст. 194 КПК України та спробам останнього переховуватись від органу досудового розслідування, знищити, сховати спотворити будь які речі та документи, незаконним чином впливати на учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та дійшов висновку, що відповідним і достатнім у кримінальному провадженні буде запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
		 
		 Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, в апеляційній скарзі та доповненнях до неї прокурор другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_5  вказує, що ухвала слідчого судді є незаконною, необгрунтованою, винесена без врахування істотних обставин, що мають значення у кримінальному провадженні, без належної оцінки існуючих у провадженні ризиків. На підставі чого, просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 6листопада 2015 року про часткове задоволення клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_15 , погодженого із прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 та застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту скасувати. Ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою:      АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
		 
		 На обгрунтування своїх вимог вказує, що в ході розслідування встановлені ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків і потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
		 
		 Вказує, що сторона обвинувачення обґрунтовано вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки обрання стосовно нього більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, встановленим у ході розслідування та зазначеним у клопотанні.
		 
		Так, звертає увагу, що слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_7 інкримінуються злочини, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими та особливо тяжкими і передбачають можливість призначення покарання на строк до п`ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду, не зважаючи на покладені на нього обов`язки.
		 
		Крім того, вважає істотним те, що вказані злочини є численними, вчинені у складі злочинної організації, за попередньою змовою групою осіб, у тому числі не встановлених слідством, протягом тривалого періоду часу, із застосуванням насильства, що свідчить про стійкість злочинного угрупування, застосування його членами цинічних та жорстоких методів для досягнення злочинної мети, нехтування основоположними правами і свободами людини і громадянина, нехтування будь-якими законами та правилами, що з високим ступенем ймовірності дає підстави вважати, що перебуваючи під домашнім арештом,  ОСОБА_7  не буде виконувати покладених на нього обов`язків, всіма способами, у тому числі і незаконними або явно протизаконними, намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженню.
		 
		Крім цього, вважає, що на тлі вказаних стороною обвинувачення наявних підстав, домашній арешт або більш м`який запобіжний захід не забезпечить запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження, вважаючи єдиним запобіжним заходом, який у достатній мірі мінімізує існуючі ризики та забезпечить виконання завдань кримінального провадження є тримання під вартою, який необхідно застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 . При цьому звертає увагу, що жодної із вказаних обставин, доведених прокурорами у процесі та підтверджених матеріалами кримінального провадження, сторона захисту не спростувала.
		 
		Також вважає, що вказані слідчим суддею в ухвалі обставини на користь зменшення ризиків в даному кримінальному провадженні є незначними, супутніми і не можуть бути вирішальними при прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою порівняно із численним та істотними доводами сторони обвинувачення, які свідчать про неможливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу.
		 
		 В апеляційній скарзі та доповненнях до неї адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 6.11.2015 року, якою частково задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_13 , погоджене заступником начальника другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_14 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 статті 349, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 157 КК України,  ОСОБА_7 та застосовано слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва щодо підозрюваного ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою:        АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, цілодобово, а саме до 31 грудня 2015 року, включно, та якою відмовлено в задоволенні заяв, поданих захисником ОСОБА_20 в порядку статті 206 КПК України, скасувати. У задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України  ОСОБА_13 , погоджене заступником начальника другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_14 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 5 статті 191, ч.4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ст. 349, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 28 частина 3 ст. 27 ч. 3 ст. 157 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовити повністю.
		 
		 В своїх доводах вказує, що суд, приймаючи оскаржуване рішення, взяв до уваги лише формально обґрунтовані доводи прокурора, що підтримував клопотання, не звернувши увагу на очевидні факти, що ставлять під сумнів необхідність застосування запобіжного заходу, які були наведені захистом. Зокрема те, що відповідно до ст. 177 КПК України, підставою застосування відносно особи запобіжного заходу є одночасна наявність двох пов`язаних між собою логічним зв`язком факторів: обґрунтованої підозри у вчиненні саме цією особою, відносно якої особою подано клопотання про застосування запобіжного заходу, кримінального правопорушення, про яку ведеться мова у ч. 2 ст. 177 КПК України; наявність ризиків, які можуть дати достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на перешкоджання встановленню істини у справі та ухилення від слідства чи суду, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
		 
		 Вважає, що суд дійшов помилкового висновку, що надані стороною обвинувачення докази, а саме протоколи допиту свідків та інші матеріали, отримані у ході досудового розслідування, є достатніми для обґрунтованості підозри ОСОБА_7 .
		 
		 Звертає увагу, що клопотання слідчого не відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України, оскільки слідчий не наводить жодного обґрунтування з визначених вичерпним переліком ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а вдається лише до формальної форми клопотання, навівши в ньому лише перелік зазначених ризиків без жодної мотивації. Вказує, що мотивація слідчого щодо того, що ОСОБА_7 підозрюють у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, не може бути підставою для застосування відносно нього найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки така позиція суперечить положенням статтей 3-5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
		 
		Також, звертає увагу на те, що згідно витягу з кримінального провадження №12014040670002852, який долучений прокурором до клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ст. 349 КК України були внесені 15.08.2014 року, у зв`язку з чим ОСОБА_7 допитувався як свідок, у такому випадку затримання особи мало бути здійснено у загальному порядку, тобто за попереднім дозволом слідчого судді, а не в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України (т.1, а.м. 1-4).
		 
		Також вказує, що відсутність повідомлення про нову підозру від 04.11.2015 року ОСОБА_7 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 статті 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ст. 349, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 157 КК України не надавала слідчому судді Печерського районного суду м. Києва права на застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , та клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 повинно було бути залишене без задоволення, а тому і затримання ОСОБА_7 31 жовтня 2015 року та 03 листопада 2015 року слід визнати незаконними.
		 
		 В запереченні на апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 6.11.2015 року, адвокат ОСОБА_10 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , вказує, що апеляційна скарга прокурора необґрунтована та задоволенню не підлягає, оскільки суперечить ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також, звертає увагу на те, що апеляційна скарга прокурора не відповідає вимогам ч. 4 ст. 396 КПК України, оскільки апелянтом не вказано в чому саме полягає незаконність та необґрунтованість судового рішення. Крім цього вказує, що прокурором в порушення вимог закону не доведено, що більш мякий запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, на підставі чого просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 6 листопада 2015 року у кримінальному провадженні під №12014040670002852.
		 
		 Адвокат ОСОБА_11 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , в запереченні на апеляційну скаргу прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 6.11.2015 року вказує, що клопотання слідчого не відповідає вимогам ч. 1 ст. 184 КПК України, а апеляційна скарга прокурора внесена з порушенням п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України. Крім цього вважає, що сторона обвинувачення під час розгляду клопотання слідчого окрім повідомлення про підозру не надала слідчому судді жодних обгрунтованих доказів про причетність підозрюваного до вказаних злочинів та всі викладені твердження сторони обвинувачення були лише на рівні припущення. Також звертає увагу, що арешт має ґрунтуватись лише на підставі «розумної підозри», а тому в сукупності із зазначеним просить апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 залишити без задоволення.
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення та позицію прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , які підтримали вимоги апеляційної скарги прокурора ОСОБА_5 та просили про скасування ухвали слідчого судді та задоволення апеляції, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та захисниківОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили про задоволення апеляції адвоката ОСОБА_6 , вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги з викладених у них доводів задоволенню не підлягають з наступних підстав.
		 
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
		1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		 
		При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
		 
		Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.
		 
		За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.
		 
		Як вбачається з ухвали слідчого судді Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під№12014040670002852 від 15.08.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ст. 349, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 157 КК України.
		 
		3 листопада 2015 року матеріали досудових розслідувань під №12014040670002852 та №12015040030000917 від 01.11.2015 р. за підозрою ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 157 КК України об`єднані за єдиним №12014040670002852.
		 
		 2 листопада 2015 року до ЄРДР були внесені відомості викладені у заяві ОСОБА_18 щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 157 КК України, що на погляд заявника мало місце 31 жовтня 2015 року.
		 
		 03.11.2015 року о 08:42 годині ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 157 КК України та цього ж дня о 21:55 годині йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 157 КК України та поміщено до відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України.
		 
		 04.11.2015 року  ОСОБА_7 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 5 статті 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ст. 349, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 28 частина 3 ст. 27 ч. 3 ст. 157 КК України.
		 
		04.11.2015 року слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_13 , за погодженням із заступником начальника другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_14 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
		 
		Відмовляючи в задоволенні вказаного клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя послався на положення статті 183 КПК України, відповідно до якої тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, та дійшов висновку, що відповідним і достатнім у кримінальному провадженні є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
		 
		При цьому суд, дослідивши матеріали провадження, встановив, що виключних обставин для тримання ОСОБА_7 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено. Заявлені ризики в сукупністю з тяжкістю злочину та даними про особу підозрюваного, не можуть слугувати виключною підставою для тримання підозрюваного під вартою. 
		 
		Суддя з`ясував, що наведені у клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 статті 349, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 157 КК України, виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
		 
		З урахуванням вказаного, а також даними про особу підозрюваного ОСОБА_7 , а саме віку та стану його здоров`я, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , має притаманні його віку загальні захворювання, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання те, що він має постійне місце проживання в місті Дніпропетровську, має батьків похилого (пенсійного) віку, які проживають у цьому ж місці, один з яких є інвалідом 2 групи, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, одна з яких малолітня, ІНФОРМАЦІЯ_4 , репутацію підозрюваного, який є керівником політичної партії «УКРАЇНСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ - УКРОП», має численні нагороди та подяки, в тому числі нагороджений орденом «За мужність» 3 ступеня згідно Указу Президента України від 15 вересня 2014 року, враховуючи також позитивність виданих характеристик щодо підозрюваного та чисельність виданих порук народних депутатів України, які висловили бажання поручитися за виконання підозрюваним ОСОБА_7 його процесуальних обов`язків, суд дійшов висновку про можливість застосування щодо ОСОБА_7 альтернативного, більш м`якого запобіжного заходу, домашнього арешту, який полягає у забороні підозрюваному залишати місце свого фактичного проживання цілодобово, а тому зможе запобігти його спробам переховуватись від органу досудового розслідування, знищити, сховати спотворити будь які речі та документи, незаконним чином впливати на учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		 
		Крім того, для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, слідчий суддя поклав на ОСОБА_7 зобов`язання, передбачені ч. 5 ст. 181, ч. 5 ст. 194 КПК України.
		 
		Колегія суддів погоджуються з таким рішенням слідчого судді та вважає, що слідчий не зміг довести суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного ОСОБА_7 на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів. 
		 
		Не змогли довести обставин необхідності тримання підозрюваного під вартою під час апеляційного розгляду і прокурори. 
		 
		Крім того, як було підтверджено прокурорами в судовому засіданні апеляційної інстанції, з моменту застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту жодної слідчої дії за участю підозрюваного слідчим не проводилось та покладені слідчим суддею процесуальні обов`язки на ОСОБА_7 ним не порушувались.
		 
		Так, при оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошеними видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними («Ходорковський проти Росії»).
		 
		Отже, коли єдиною підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є побоювання того, що підозрюваний зникне, до підозрюваного має бути застосовано інший запобіжний захід, якщо він зможе забезпечити достатні гарантії явки в суд (орган досудового розслідування), наприклад, через застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який на думку колегії суддів є достатнім та доцільним в даному кримінальному провадженні.
		 
		На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання в повній мірі дотримався підстав застосування запобіжного заходу та визначив цілі, які стоять за ним, а тому вірно застосовано саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, яка говорить, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
		 
		Доводи, на які послався в апеляційній скарзі прокурор, а саме тяжкість злочинів та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки були враховані судом при прийнятті рішення, в зв`язку з чим до підозрюваного застосовано наступний за суворістю запобіжний захід, який на думку колегії суддів співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочинів та його наслідками, і підстав вважати його занадто м`яким немає.
		 
		Посилання прокурора на те, що враховані слідчим суддею обставини на користь зменшення ризиків необґрунтовані є безпідставними, оскільки слідчий суддя врахував всі зазначені вимоги закону та відповідно до ст. 370 КПК України прийняв законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення. 
		 
		Доводи захисника підозрюваного про те, що висновки слідчого судді суду першої інстанції про наявність ризиків є необґрунтованими, не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. 
		 
		Крім того, не заслуговують на увагу доводи адвоката ОСОБА_6 щодо недопустимості доказів у даному кримінальному провадженні, які б свідчили про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому злочинів, оскільки при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу. 
		 
		Колегія суддів, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, вважає, що сукупність матеріалів судової справи, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
		 
		Крім того, це випливає також з практики Європейського Суду з прав людини, де розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
		 
		На думку колегії суддів, слідчим у кримінальному провадженні надано докази, які на даній стадії досудового розслідування є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких ОСОБА_7 підозрюється. Дослідження доказів з метою визнання їх такими, які можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
		 
		Що стосується посилань захисника в апеляційній скарзі щодо незаконного затримання громадянинаОСОБА_7 , яке на її думку відбулось із грубим порушенням діючих положень кримінального процесуального законодавства, то вказані доводи були предметом перевірки в суді першої інстанції та порушень закону слідчим суддею при затриманні ОСОБА_7   не встановлено.
		 
		Істотних порушень норм КПК України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді при апеляційному розгляді не встановлено.
		 
		З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до остаточного висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просять прокурор та захисник в апеляційних скаргах, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора та захисника  без задоволення.
		 
		Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 181, 183, 194, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва  
		п о с т а н о в и л а:
		 
		Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 6 листопада 2015 року в кримінальному провадженні під №12014040670002852, внесеному 15.08.2015 р. до ЄРДР, якою задоволено частково клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_13 , погоджене заступником начальника другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_14 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тазастосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборонивши йому залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, з покладенням зазначених у ній обов`язків,  залишити без змін.
		 
		Апеляційні скарги прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ,  залишити без задоволення. 
		 
		Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		 
		С У Д Д І:
		 
		ОСОБА_21   ОСОБА_22 к у р е н к о

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...