Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 819/1157/14-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку з доходів фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 11.12.2015. Зареєстровано: 14.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2015.
Дата набрання законної сили: 02.12.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		02 грудня 2015 року                                                                                                   Справа № 876/8800/14 
		Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
		головуючого судді:                                                   Гуляка В.В.
		суддів:                                                  Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.
		за участі секретаря судового засідання:          Омеляновської Л.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Східний масив» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року в адміністративній справі за позовом приватного підприємства «Східний масив» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		 
		встановив:
		 
		У червні 2014 року позивач ПП «Східний масив» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області (на даний час Тернопільська ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: - форми «С» № 0000862202 від 25.02.2014 р. про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 2476,47 грн.; - форми «Р» № 0001942202 від 29.04.2014 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб на суму 4068,25 грн. (в тому числі 3544,60 грн. основного платежу та 523,65 грн. штрафних (фінансових) санкцій); - форми «Р» № 0001921702 від 29.04.2014 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 39846,31 грн. (в тому числі 29952,38 грн. основного платежу та 9893,93 грн. штрафних (фінансових) санкцій). 
		Відповідач позову не визнав, подав у суді першої інстанції заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.08.2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі. 
		З цією постановою суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду винесена судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. 
		Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у 2012-2013 роках позивачем проводились повністю, про що свідчать платіжні доручення та картка рахунку. Також судом першої інстанції не було взято до уваги, що звітність підприємством проводилася вчасно, жодних порушень не було встановлено. Крім цього, вважає апелянт, що відповідачем пропущено строк позовної давності та застосовано до позивача фінансові санкції, які були прийняті пізніше ніж виявлені податковою інспекцією порушення. Також зазначає апелянт, що кошти, які не поступали на розрахункових рахунок позивача не могли бути включені до оподатковуваного доходу, а тому єдиний податок в дохід держави не сплачувався. 
		За наслідками апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.08.2014 року та закрити провадження у справі. 
		Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, де просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. 
		Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. 
		Так, судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що відповідачем в період з 27.01.2014 р. по 31.01.2014 р. проводилась документальна виїзна позапланова перевірка позивача ПП «Східний масив» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р.. 
		За наслідками перевірки складено Акт № 678/22-02/31383868 від 10.02.2014 р. у висновках якого зазначено, що підприємством порушено: 1) п.292.1, п.292.6 ст.292 ПК України в результаті чого занижено єдиний податок за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р. на загальну суму 3544,60 грн., в тому числі: 1 кв. 2012 р.- 285,56 грн., 2 кв. 2012 р. - 481,18 грн., 3 кв. 2012 р. - 328,05 грн., 4 кв. 2012 р. - 355,20 грн., 1 кв. 2013 р. - 323,72 грн., 2 кв. 2013 р. - 337,09 грн., 3 кв. 2013 р. - 1064,12 грн., 4 кв. 2013р. - 369,68 грн.; 2) п.2.11 глави 2, п.7.39 та п.7.41 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. постановою Правління НБУ від 15.12.20004р. № 637, а саме: подано авансові звіти на суму 18703,17 грн., в яких вартість закуплених матеріалів в сумі 2476,47 не підтверджена розрахунковим документом про сплату готівки в сумі 2476,47 грн.; 3) підпункту 14.1.156 п.14.1 ст.14, підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 та 168.1.6 п.168.1 ст.168 ПК України та у відповідності до абз. 1 п.127.1 ст.127, п.п. «а», «г» п.176.2 ст.176 ПК України, застосовані штрафні санкції в розмірі 25 % на суми не перерахованого податку на доходи фізичних осіб за період перевірки, який податковий агент повинен сплатити до відповідного бюджету в порядку та строки, визначені податковим законодавством; 4) п.п.168.1.2 та 168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п. «а» пункту 176.2 ст.176 ПК України, а саме: несвоєчасне перерахування до бюджет податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р., внаслідок чого нараховано 5975,83 грн. пені; 5) п.176.2 ст.176 розділу IV ПК України, ч.1.1 та 1.2 розд. І, п.3.6 розд. III Наказу ДПА України № 1020 від 24.12.2010 р. «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплачено) на користь платників податку і сум утриманого з них податку» (а.с. 9-17). 
		За результатами розгляду заперечення на Акт перевірки від 10.02.2014 р. відповідач надано відповідь № 5109/19-18-22-02-15 від 20.02.2014 р. про те, що висновки Акту № 678/22-02/31383868 від 10.02.2014 р. щодо встановлених порушень по єдиному податку за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р. залишено без змін (а.с. 18, 19). 
		На підставі вказаного вище Акта перевірки від 10.02.2014 р. відповідачем винесено відносно позивача податкові повідомлення-рішення від 25.02.2014 р.: - форми «С» № 0000862202 про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 2476,47 грн.; - форми «Р» № 0000872202 про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб на суму 4430,75 грн. (в тому числі 3544,60 грн. основного платежу та 556,15 грн. штрафних (фінансових) санкцій); - форми «Р» № 0000811702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 40356,31 грн. (в тому числі 29952,38 грн. основного платежу та 10403,93 грн. штрафних (фінансових) санкцій) (а.с. 6-8, 28-30). 
		За результатами адміністративного оскарження вказаних ППР від 25.02.2014 року рішенням ГУ Міндоходів у Тернопільській області № 4695/10/19-00-10-02-06/111 від 18.04.2014 р. та рішенням Міністерства доходів і зборів України № 8599/6/99-99-10-01-02-15 від 15.03.2014 р.: залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0000862202 від 25.02.2014 р. про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки; скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000872202 від 25.02.2014 р. про визначення грошового зобов'язання по єдиному податку, в частині 362,50 грн. штрафних санкцій застосованих з посиланням на п.123.1 ст.123 ПК України за 2012 р. і залишено його без змін в іншій частині; скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000811702 від 25.02.2014 р. про визначення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, в частині 510 грн. штрафних санкцій, застосованих на підставі п.119.2 ст.119 ПК України та залишає його без змін в іншій частині (а.с. 23-27). 
		Також встановлено, що Тернопільською ОДПІ винесено податкові повідомлення рішення від 29.04.2014 р. форми «Р»: - № 0001942202 про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб на суму 4068,25 грн. (в тому числі 3544,60 грн. основного платежу та 523,65 грн. штрафних (фінансових) санкцій) та № 0001921702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 39846,31 грн. (в тому числі 29952,38 грн. основного платежу та 9893,93 грн. штрафних (фінансових) санкцій) (а.с. 31, 32). 
		Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень та щодо безпідставності позовних вимог, з врахуванням наступного. 
		Відповідно до п.2.11 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 визначено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України. 
		Пунктом 7.39 глави 7 цього Положення встановлено, що під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження. 
		Відповідно до п.7.41, п.7.47 глави 7 Положення, під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів. Для перевірки використовуються потрібні касові та розрахункові документи підприємства (підприємця) (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо). 
		Відповідно до ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну. 
		Згідно тверджень відповідача позивачем ПП «Східний масив» подано авансові звіти на суму 8819,43 грн., в яких вартість закуплених матеріалів в сумі 2476,47 грн. не підтверджена розрахунковим документом про сплату готівки в сумі 2476,47 грн.. З цього приводу, судом першої інстанції вірно взято до уваги, що в матеріалах справи відсутні та позивачем не надано жодних належних чином оформлених платіжних документів про витрачання коштів підзвітною особою. 
		Відповідно до п.1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995 р., у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів у розмірі сплачених коштів. 
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «С» № 0000862202 від 25.02.2014 р. про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки. 
		Відносно правомірності податкового повідомлення рішення № 0001921702 від 29.04.2014 р. суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до п.п.162.1.3. п.162.1.1 п.162.1 ПК України, платником додатку на доходи фізичних осіб є податковий агент. 
		Згідно п.п.168.1.2 п.168.1 ПК України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. 
		Пунктом 171.1 ст.171 ПК України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. 
		Відповідно до п.176.2 ст.176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок. 
		Судом першої інстанції об'єктивно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ПП «Східний масив» за період з 31.01.2012 р. по 31.12.2013 р. несвоєчасно здійснював перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі 29952,38 грн.. 
		Відповідно до п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. Для цілей цього розділу та пункту 54.2 ст. 54 цього Кодексу під терміном сплати до бюджету податку розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом. 
		Пунктом 127.1 ст. 127 ПК України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. 
		Таким чином, оскільки сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб, але не перерахованого позивачем до бюджету станом на 01.01.2014 р. склала 29952,38 грн., то відповідачем правомірно нараховано пеню та застосовано штрафні санкції на суми не перерахованого податку на доходи фізичних осіб. 
		Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржене податкове повідомлення-рішення № 0001942202 від 29.04.2014 р. є підставним, а тому не підлягає скасуванню. 
		Так, згідно матеріалів справи, ПП «Східний масив» перебуває на спрощеній системі оподаткування обліку і звітності і сплачує єдиний податок за ставкою 5 %. 
		Судом першої інстанції також встановлено, що між ПП «Східний масив» (надалі - Клієнт), ПП «Укрспецінформ», ПАТ «ДОБ України» (надалі - Банк) було укладено договір № 32/13 від 02.01.2013 р., відповідно до якого ПП «Укрспецінформ» зобов'язується надавати ПП «Східний масив», інформаційні послуги про стан оплати комунальних послуг населення в розрізі особових рахунків платників та забезпечувати інформування Клієнта про суми прийняті Банком на його користь (а.с. 36). 
		Зі змісту вищезазначеного договору від 02.01.2013 р. видно, що Банк зобов'язується здійснювати приймання платежів (за надані Клієнтом комунальні послуги) в порядку, визначеному чинним законодавством та в тому числі, згідно нормативних актів Національного банку України, які регламентують порядок здійснення розрахункових операцій. Клієнт зобов'язується сплачувати УДППЗ «Укрпошта» та Банку винагороду за надані послуги по прийманню та перерахуванню платежів у встановлених Договором розмірах від суми прийнятих платежів з подальшим розподілом. Клієнт доручає самостійно списувати винагороду в користь УДППЗ «Укрпошта», Банку та ПП «Укрспецінформ» за надані інформаційні послуги з суми прийнятих платежів. Протягом двох робочих днів з моменту прийому платежів Банк зобов'язується перераховувати їх за мінусом комісійної винагороди на рахунок Клієнта. 
		Підпунктом 2 п.292.1 ст.292 ПК України передбачено, що доходом платника єдиного податку - юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 ПК України. До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку. До суми доходу платника єдиного податку третьої та п'ятої групи, який є платником податку на додану вартість, та платника єдиного податку четвертої та шостої груп за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. До суми доходу платника єдиного податку четвертої та шостої груп за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом. 
		Суд першої інстанції встановив та не заперечується сторонами по справі, що плата за житлово-комунальні послуги надані позивачем здійснена мешканцями житлових будинків на розподільчі рахунки, що відкриті в установах банків та УДППЗ «Укрпошта». 
		Згідно карток особових рахунків населення за січень 2012 р. - грудень 2013 р. та згідно даних бухгалтерського обліку ПП «Східний масив», сума оплачених комунальних послуг зараховується мешканцю житлового будинку в повному обсязі без вирахування комісії отриманої банком. 
		Відповідно до п.п.296.1.3 п.296.1 ст.296 ПК України, платники єдиного податку четвертої та шостої груп використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п.44.2 ст.44 цього Кодексу. 
		Враховуючи наведені обставини справи та норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість і підставність тверджень відповідача про порушення позивачем п.292.1, п.292.6 ст.292 ПК України та заниження позивачем суми доходу внаслідок неперерахування на розрахунковий рахунок частини платежу, одержаного від населення згідно виставлених рахунків ПП «Східний масив», що вираховується як комісія банком за надані послуги. 
		Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0001942202 від 29.04.2014 р. прийняте відповідачем правомірно та не підлягає скасуванню. 
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, оскаржена позивачем постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування. 
		Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
		 
		                                                  ухвалив:
		 
		Апеляційну скаргу приватного підприємства «Східний масив» - залишити без задоволення. 
		Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року в адміністративній справі за позовом приватного підприємства «Східний масив» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
		На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
		 
		 
		        Головуючий:                                                                       В.В. Гуляк
		 
		Судді:                                                                       Р.Й. Коваль
		 
		                                                                       Н.М. Судова-Хомюк
		 
		 
		 
		Повний текст ухвали виготовлено та підписано 07.12.2015 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...