Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/21639/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 15.12.2015. Зареєстровано: 16.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2015.
Дата набрання законної сили: 17.09.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		17.08.2015 Справа №607/21639/14-к 
		Тернопільський міськрайонний суд у складі:
		 головуючого  судді ОСОБА_1 
		 при секретарі судового засідання  ОСОБА_2 , 
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження № 607/21639/14-к про обвинувачення:
		 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Рокитне Рокитнівського району Рівненської області, громадянина України, з вищою освітою , одруженого, мешканця АДРЕСА_1 (без реєстрації) зареєстрованого у АДРЕСА_2 , працює на посаді заступника директора ПАТ "Птахофабрика Тернопільська " , не судився ,
		 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296 та ч. 1 ст. 122 КК України,
		за участю: 
		прокурора ОСОБА_4 , 
		обвинуваченого ОСОБА_5 
		захисника ОСОБА_6 
		потерпілого ОСОБА_7 
		представника потерпілого адвоката ОСОБА_8 
		ВСТАНОВИВ : 
		18 листопада 2014 року близько 16 години ОСОБА_9 , знаходячись на проїзній частині дороги навпроти будинку № 14 по вулиці Дівочій у м. Тернополі, з умислом на вчинення хуліганських дій, маючи на меті показати свою винятковість та розпущеність пов"язану з неповагою до особи та людської гідності , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокій громадян, а також дотримання правил поведінки у побуті, безпричинно розпочав конфлікт із потерпілим ОСОБА_7 . 
		Під час вказаного конфлікту ОСОБА_9 діючи із особливою зухвалістю, що виразилась у застосуванні фізичного насильства ,з метою спричинення потерпілому тілесних ушкоджень , умисно наніс ОСОБА_7 один удар кулаком правої руки у ліву виличну частину обличчя., спричинивши середньої тяжкості тілесні ушкодження . 
		В результаті вказаних неправомірних дій ОСОБА_9  було завдано значної шкоди громадському порядку, спричинено шкоду особистим інтересам потерпілого ОСОБА_7  наданим йому Конституцією України правам на повагу до гідності,свободу та недоторканність.
		Окрім цього, в результаті таких неправомірних дій ОСОБА_3 ОСОБА_7 були спричиненні тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми у вигляді переломів лівої виличної кістки, передньої і зовнішньої стінок лівої верхньощелепної пазухи, з крововиливом у її порожнину, та виличного відростка лівої скроневої кістки, розходження лівого клиновиличного шва ; забою м"яких тканин лівої половини обличчя і струсу головного мозку, які за ступенем тяжкості належать до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки у клінічному перебігу супроводжувались тривалим (більш ніж 21 день ) розладом здоров"я.
		 Обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнавши свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 296 та ч. 1 ст. 122 КК України за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами зі сторони обвинувачення, які підтверджують його винність у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду . При цьому ОСОБА_3  в суді показав, що 18 листопада 2014 року близько 16 години по вулиці Дівочій у м. Тернополі, оскільки на його думку потерпілий ОСОБА_7 порушив Правила дорожнього руху України, чим створив аварійну ситуацію, він один раз умисно вдарив потерпілого кулаком правої руки у ліву частину обличчя, розвернувся та пішов. У вчиненому щиро розкаюється, розуміє, що порушив закон. Заявлений прокурором цивільний позов про стягнення 4180 гривень затрачених на лікування потерпілого визнає у повному обсязі. Цивільний позов ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди визнає частково в сумі 5 тисяч гривень. Просить не карати суворо , у подальшому ніколи не вчинятиме правопорушень. При призначенні покарання врахувати, що він повністю визнав свою вину та щиро покаявся, утримує двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; приймав безпосередню участь в антитерористичній операції в складі взводу № 1 БПСМОП "Січ" підпорядкованого Головному УМВС України в м. Києві , в період з 13 березня 2015 року по 20 квітня 2015 року в містах Слав"янськ, Курахове, селі Піски Донецької області.
		 Потерпілий ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що 18 листопада 2014 року близько 16 години по вулиці Дівочій у м. Тернополі, він Правил дорожнього руху не порушував, натомість ОСОБА_3 безпричинно розпочав із ним конфлікт, безпричинно один раз вдарив його кулаком правої руки в ліву частину обличчя, та залишив його на місці події. Внаслідок таких незаконних дій ОСОБА_3 йому були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, упродовж тривалого часу він лікувався. Просить задоволити заявлений ним цивільний позов, стягнувши із ОСОБА_3 в його користь 200 тисяч гривень спричиненої моральної шкоди, яка полягає у тому, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень він зазнав фізичного болю та страждання, переніс операцію, тривалий час лікувався у медичному закладі, на даний час його турбує головний біль , порушився звичний спосіб його життя, відновлення якого вимагало додаткових зусиль. При призначенні покарання обвинуваченому просить суд врахувати, що він не переслідує мети направлення ОСОБА_3  у місця позбавлення волі, однак обвинувачений повинен відчути та зрозуміти , що за порушення закону покарання є невідворотним. 
		За наведених обставин суд приходить до переконання про повну доведеність винуватості ОСОБА_3  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України - хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю; та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України - умисних дій, які виразились в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло наслідків. передбачених у статті 121 КПК України, але такому, що спричинило тривалий розлад здоров"я.
		При призначенні покарання ОСОБА_3  відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, суд , враховуючи ступінь тяжкості вчинених ним злочинів та особу винного приходить до переконання, що ОСОБА_12 необхідно призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України , у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України , визначивши остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим . 
		Разом із тим, за відсутності обставин, що обтяжують покарання , з урахуванням пом"якшуючої винуватість ОСОБА_3 обставини - щирого каяття у вчинених злочинах , особи винного , який вперше притягується до кримінальної відповідальності , повністю визнав свою вину в інкримінованих правопорушеннях , має на утриманні двох неповнолітніх дітей, 2003 та 2005 років народження, виключно позитивно характеризується за місцем праці, проживання та служби в зоні АТО , де перебував з 13 березня 2015 року по 20 квітня 2015 року, приймаючи безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в складі взводу № 1 БПСМОП "Січ" , підпорядкованого Головному Управлінню Міністерства внутрішніх справ України , у містах Слав"янськ , Курахове, с. Піски Донецької області , суд, приходить до переконання про можливість виправлення ОСОБА_3  без відбування покарання , тому відповідно до ст. 75 КК України приймає рішення про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання, з випробуванням, зі встановленням іспитового строку. 
		Так само, з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_3  в період дії випробувального терміну, відповідно до ст. 76 КК України, покладає на нього обовязок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання. 
		Стягнути із ОСОБА_3  в користь обласного бюджету для перехування департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації 4180 гривень грошових коштів затрачених на лікування потерпілого від злочину , оскільки згідно із Довідкою № 24/10-4759, виданою 23 грудня 2014 року головним лікарем комунального закладу Тернопільської обласної ради "Тернопільська університетська лікарня " вартість затрат на лікування потерпілого ОСОБА_7 становить 4180 гривень.
		 Із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_7  підлягає до стягнення 6 тисяч гривень спричиненої моральної шкоди. 
		 При визначенні розміру спричиненої потерпілому ОСОБА_7 моральної шкоди , судом враховано , що внаслідок вчиненняобвинуваченими кримінального правопорушення ОСОБА_7 зазнав сильних душевних переживань та нестерпних моральнихстраждань, які виразились в отриманих середньої тяжкості тілесних ушкодженнях, фізичному болі , вимушених змінах у життєвих стосунках, та необхідності значного часу для відновлення попереднього стану. 
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд ,
		УХВАЛИВ: 
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання :
		за ч. 1 ст. 296 КК України у виді штрафу в розмірі 8500 гривень в дохід держави;
		за ч. 1 ст. 122 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два ) роки . 
		Згідно із ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 визначити остаточне покарпання у виді 2 (двох ) років обмеження волі 
		На підстав ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, з випробуванням, із іспитовим строком  один рік.
		Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3  обовязок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання. 
		Цивільний позов прокуратури м. Тернополя в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Тернопільської облдержадміністрації задоволити повністю, стягнути із ОСОБА_3 в у користь Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації 4180 (чотири тисячі сто вісімдесят ) гривень затрачених на лікування потерпілого від злочину.
		Цивільний позов ОСОБА_7 задоволити частково. Стягнути із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_7 6 (шість ) тисяч гривень спричиненої моральної шкоди.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		 
		Головуючий сддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...