Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/21038/15-к : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2015.
Дата набрання законної сили: 24.09.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		 
		Справа № 11-сс/796/2543/2015 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1 
		Категорія: ст. 170 КПК  Доповідач: ОСОБА_2 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
		головуючого судді ОСОБА_2 ,
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі ОСОБА_5 
		за участю прокурора  ОСОБА_6 ,
		представника власника майна  ОСОБА_7 ,
		розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргупредставника ОСОБА_8  адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року, 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, а саме на частку ОСОБА_8 в статутному капіталі ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал», код ЄДРПОУ 37468475, шляхом заборони її відчуження.
		Згідно ухвали, слідчий суддя, з урахуванням того, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, а також з метою забезпечення заходів кримінального провадження, всебічного, повного і неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, прийшов до висновку про наявність підстав для накладення арешту на частку ОСОБА_8 в статутному капіталі ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал», шляхом заборони їх відчуження.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_8  адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.06.2015 року, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22014101110000215 від 23.12.2014 року.
		Мотивуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апелянт вказує на те, що в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя не обґрунтував свій висновок про те, що вказані грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України. Ні клопотання слідчого, а ні додані до нього матеріали не містять не тільки достатніх та достовірних даних, але й взагалі жодних підстав вважати, що майно, а саме частка в статутному капіталі ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал», ОСОБА_8 була придбана за рахунок коштів, одержаних внаслідок незаконних фінансових операцій.
		Також, на думку апелянта, в оскаржуваній ухвалі слідчий, в порушення ч. 3 ст. 170 КПК України не прийняв до уваги ті обставини, що на момент звернення слідчого з клопотанням про арешт майна, громадянин Угорщини ОСОБА_8 не являється ні підозрюваним, ні обвинуваченим, а також не відноситься до осіб, які несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи.
		Крім того, апелянт зазначає про те, що слідчим суддею, під час розгляду клопотання про арешт майна, в порушення ч. 2 ст. 173 КПК України, не враховано та в судовому рішенні не відображено правову підставу для арешту майна, оскільки ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал» взагалі не згадується як формальний учасник схеми розтрати державних коштів, яку нібито викрило слідство, тобто ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал» навіть не фігурує в даному кримінальному провадженні.
		Одночасно, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.06.2015 року. В обґрунтування поважності причин пропущення встановленого законом строку на апеляційне оскарження апелянт вказує на те, що оскаржувана ухвала була постановлена без виклику власника майна, а про оскаржувану ухвалу ОСОБА_8 стало відомо з листа Печерського районного суду м. Києва від 02.09.2015 р.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити та скасувати ухвалу слідчого судді про накладення арешту, думку прокурора, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши, що на момент розгляду справи відсутні підстави для арешту, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. 
		Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
		Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. 
		Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.
		Як вбачається з ухвали слідчого судді, при розгляді клопотання про накладення арешту на частку ОСОБА_8 у статутному капіталі ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал», слідчий суддя зазначив, що в провадженні СВ ГУ СБ України в м. Києві та Київській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 22014101110000215 від 23.12.2014р. за ч.5 ст.191 КК України, розслідування ведеться за фактом того, що у період з січня по листопад 2014р. службові особи ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» за попередньою змовою з невстановленими особами вчинили розтрату державних грошових коштів внаслідок проведення, з порушенням норм законодавства України операцій з експорту зернових культур за заниженою вартістю на користь підконтрольних їм офшорних підприємств.
		Крім цього встановлено, що перевалка та відвантаження зерна здійснювалась, зокрема ТОВ «ТІС-Міндобрива», «ТІС-Зерно» при цьому встановлено наявність у ПАТ «ДПЗКУ» власних потужностей для цього.
		При цьому встановлено, що ТОВ «ТІС- Контейнерний термінал» та інші підприємства контролюються службовими особами ПАТ «ДПЗКУ» та громадянином РФ ОСОБА_8 , в якому останній є засновник та частину привласнених коштів ОСОБА_8 спрямував на фінансування діяльності ДПР, ЛНР.
		Частково задовольняючи клопотання та накладаючи арешт на частку ОСОБА_8 у статутному капіталі, слідчий суддя виходив з того, що згадане майно відповідає критеріям визначеним ч.2 ст.167 КК України, а саме: частка у статутному капіталі ТОВ «ТІС- Контейнерний термінал» придбана ОСОБА_8 за рахунок коштів, які одержані внаслідок вчинення незаконних фінансових операції, проте судова колегія не може погодитись з такими висновками слідчого судді з огляду на наступне.
		Так, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.8) станом на 26.01.2011р. громадянин Угорщини ОСОБА_8 вже був власником згаданої частки у статутному капіталі ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал», тобто відсутні підстави вважати, що ця частка була придбана внаслідок вчинення незаконних фінансових операцій, які мали місце у період з січня по листопад 2014р.
		Крім цього, матеріали, додані до клопотання слідчого не містять жодного документу на обґрунтування поданого слідчим клопотання, що суперечить положенням ст.171 КПК України.
		Враховуючи вищевикладене, слідчий в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. 
		Апеляційний суд наявності таких доказів теж не вбачає.
		На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга власника майна задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який, при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
		 Клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, оскільки згаданий строк ним пропущений не був з огляду на дату отримання ним оскаржуваного судового рішення та положення ч.3 ст.395 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 132, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
		УХВАЛИЛА:
		 
		Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.06.2015 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, а саме на частку ОСОБА_8 в статутному капіталі ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал», код ЄДРПОУ 37468475, шляхом заборони її відчуження  скасувати, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_8  адвоката ОСОБА_7  задовольнити
		Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволені клопотання старшого слідчого в ОВС СВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 про накладення арешту на частку ОСОБА_8 в статутному капіталі ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал» код ЄДРПУО 37468475 шляхом заборони її відчуження.
		Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.
		 
		 СУДДІ:
		 
		ОСОБА_2  ОСОБА_3  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...