Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № П/811/3334/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 16.12.2015. Зареєстровано: 17.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 22.12.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Україна  КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		15 грудня 2015 року                                                              справа №П/811/3334/15
		 
		 
		 
		Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі                 головуючого  судді Брегея Р.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації України в Кіровоградській області (далі  Управління) про визнання протиправним рішення та зобовязання вчинити певні дії,
		                                       
		В С Т А Н О В И В :
		 
		 Позивач звернулась до суду з заявою до Управління про визнання протиправним рішення щодо відмови у виплаті вихідної допомоги судді у зв'язку з відставкою.
		Водночас, просила зобов'язати відповідача виплатити вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
		У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що на день подання заяви про відставку та прийняття відповідного рішення Вищою радою юстиції вона мала право на одержання згаданої виплати.
		Звертала увагу, що Верховна ОСОБА_2 України тривалий час не розглядала питання її звільнення з посади та до його вирішення прийняла зміни до законодавства, якими скасувала виплату суддям вихідної допомоги.
		Управління заперечило стосовно задоволення позову (а.с.44-47).
		У поясненнях вказує, що на день прийняття Верховною ОСОБА_2 України постанови про звільнення позивача діюче законодавство не містило норми, яка б визнавала за останньою право на отримання вихідної допомоги.
		        10 грудня 2015 року суд прийняв ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.61).
		Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
		 
		Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.
		 
		Так, 22 грудня 1986 року ОСОБА_1 приступила до виконання обов'язків судді Знам'янського районного народного суду Кіровоградської області (а.с.7).
		30 грудня 2013 року позивач, яка на той час обіймала посаду судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області, подала заяву до Вищої ради юстиції про звільнення у зв'язку з виходом у відставку (а.с.13).
		Така заява надійшла адресату 13 січня 2014 року (а.с.18).
		11 лютого 2014 року Вища рада юстиції прийняла рішення про внесення подання до Верховної ОСОБА_2 України про звільнення ОСОБА_1 (а.с.18).
		25 грудня 2014 року Верховна ОСОБА_2 України прийняла постанову               №59-VIII, якою звільнила ОСОБА_1 з посади судді на підставі пункту 9 частини 5 статті 126 Конституції України (звільнення за заявою про відставку) (а.с.19).
		Того ж дня Знам'янський міськрайонний суду Кіровоградської області прийняв наказ №64-К, котрим звільнив позивача з посади судді на підставі згаданої постанови законодавчого органу (а.с.19).
		На час подання заяви про звільнення стаж роботи позивача на посаді судді перевищував 27 років.
		08 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до Управління, котре здійснює нарахування усіх виплат суддям місцевих (загальних) суддів Кіровоградської області, про виплату вихідної допомоги у зв'язку з виходом у відставку (а.с.20).
		26 числа того ж місяця і року відповідач прийняв рішення, яким відмовив позивачу у здійсненні виплати (а.с.21).
		Відмову Управління мотивувало тим, що станом на день звільнення Закон України "Про судоустрій та статус суддів" (далі  Закон) не передбачав права на одержання вихідної допомоги.
		 
		   Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.  
		 
		Перш за все, до спірних правовідносин не поширюється строк звернення до суду з таких підстав.
		Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" визначено структуру заробітної плати.
		Вона складається з заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
		Частиною 3 цієї ж норми права передбачено, що іншими заохочувальними і компенсаційними виплатами є виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. 
		Таким чином, вихідна допомога судді, який вийшов у відставку, є винагородою за працю протягом певного часу.
		А тому, ця виплата входить до структури заробітної плати.
		Більше того, її розмір обчислюється з урахуванням розміру місячної заробітної плати (10 місячних заробітних плат).
		Частиною 2 статті 233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження           будь-яким строком. 
		Частиною ж 1 статті 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Вирішуючи спір, суду треба проаналізувати хронологію внесення змін до Закону.
		Станом на день подання заяви про відставку (30 грудня 2013 року) Закон містив такі норми права.
		Так, частиною 1 статті 109 Закону передбачалось, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається                       статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку. 
		Отже, право на відставку виникає з часу, з якого стаж роботи на посаді судді досяг 20 років.
		Ця обставина є єдиною умовою набуття права на відставку.
		А тому, право на відставку позивач набула ще задовго до подання заяви про звільнення з цієї підстави.
		Факт подання заяви про звільнення є лише доказом реалізації права.
		Частиною 1 статті 136 Закону встановлювалось, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою. 
		Аналізуючи цю норму права, суд робить такі висновки: вихідна допомога виплачується судді, котрий набув право на відставку; її виплата проводиться після реалізації такого права (права на відставку).
		Таким чином, приписи частини 1 статті 136 Закону є похідними від положень частини 1 статті 109 Закону.
		Отже, право на одержання вихідної допомоги позивач набула водночас з набуттям права на відставку.
		Пунктом 28 Розділу 2 Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні"  від 27 березня 2014 року виключено статтю 136 Закону.
		Ці зміни набрали чинності з 01 квітня 2014 року.
		Отже, з цієї дати не існувало статті 136 Закону.
		Саме на ці зміни у Законі посилалось Управління, відмовляючи ОСОБА_1 у здійсненні виплат.
		Однак, таке рішення відповідача є помилковим, незважаючи на те, що позивача звільнили з посади судді на підставі постанови Верховної ОСОБА_2 України від 25 грудня 2014 року.
		Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. 
		Таким чином, виключення статті 136 Закону не може скасовувати вже існуюче на той час право судді Попової Н.І. на одержання вихідної допомоги.
		Такі зміни до статті 136 Закону могли стосуватися щодо суддів, у яких на час набрання ними чинності не виникло право на відставку.
		Підсумовуючи, суд робить висновок про протиправність рішення Управління. 
		А тому, його належить скасувати, а позов  задовольнити.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Позов задовільнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Територіального управління державної судової адміністрації України в Кіровоградській області від                  26 жовтня 2015 року, яким судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Поповій Наталії Іванівні відмовлено у виплаті вихідної допомоги у зв'язку з відставкою.
		Зобов'язати Територіальне управління державної судової адміністрації України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Поповій Наталії Іванівні вихідну допомогу у зв'язку з відставкою у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
		Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.  
		 
		 
		Суддя Кіровоградського 
		         окружного адміністративного суду                                         ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...