Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/20158/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 16.12.2015. Зареєстровано: 17.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2015.

Результат оскарження 09.06.2016 Верховний Суд: скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передано справу на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08.12.2015Справа №910/20158/15
		За позовом           Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" 
		До                     Дочірнього підприємства "КМ Техно" 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -                                         Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія                                                   "Нафтогаз України" 
		про                     визнання договору недійсним 
		                                                                      
		                                                                      Колегія суддів у складі:
		                                                                                Головуючий суддя          Турчин С.О.
		                                                                                Суддя                               Комарова О.С.
		                                                                                Суддя                               Спичак О.М.
		Представники сторін:
		від позивача:                    Собко О.В. (довіреність № 2-15д від 19.12.2014) 
		від відповідача:          Краснокутська Т.О. (№ 03-08/2015 від 03.08.2015)
		                              Жуков Д.О. (довіреність б/н від 17.11.2015)
		від третьої особи:           не з'явився 
		вільний слухач:          Овчинников Д.В. (паспорт МЕ900850 від 11.09.2008)
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача - Дочірнього підприємства "КМ Техно" про визнання недійсним договору про надання послуг № УГВ 6757/19-12 від 12.12.2012 з додатками та додатковими угодами, укладеним між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" та Дочірнім підприємством "КМ Техно".
		Позов обґрунтований тим, що договір про надання послуг № УГВ 6757/19-12 від 12.12.2012 укладений з боку ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" всупереч п. 6.6.5. Статуту ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", без погодження засновником - НАК "Нафтогаз України", а тому підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 2 ст. 203, ст. 215 ЦК України. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2015 порушено провадження по справі № 910/20158/15 та призначено її розгляд на 25.08.2015.
		21.08.15 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, заперечуючи позовні вимоги посилається на те, що виконання договору про надання послуг № УГВ 6757/19-12 від 12.12.2012, а отже подальше його схвалення, унеможливлює визнання недійсним оспорюваного правочину. Крім того, відповідач вказує, що спірний договір з боку позивача укладений заступником директора Сабіровим Е.М. на підставі довіреності №2-312д від 25.07.2012.
		25.08.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2015, на підставі ст. 77 ГПК України,  розгляд справи №910/20158/15 відкладено на 15.09.2015.
		15.09.2015 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення по справі.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2015, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи №910/20158/15 відкладено на 15.10.2015.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 залучено до участі у справі № 910/20158/15 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та призначено колегіальний розгляд справи № 910/20158/15.
		В результаті проведення автоматичного розподілу справи № 910/20158/15, вказана справа була передана на розгляд колегії суддів у складі: Турчин С.О. (головуючий), Прокопенко Л.В., Спичак О.М.
		Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 04-23/1638 від 20.10.2015, у зв'язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному, було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/20158/15 
		В результаті проведення повторного автоматичного розподілу справи № 910/20158/15, вказана справа була передана на розгляд колегії суддів у складі: Турчин С.О. (головуючий), Комарова О.С., Спичак О.М.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 колегією суддів у складі: Турчин С.О. (головуючий), Комарова О.С., Спичак О.М. справу № 910/20158/15 прийнято до свого провадження та призначено її розгляд на 12.11.2015.
		12.11.2015 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення по справі.
		В судове засідання 12.11.2015 з'явились представники позивача та відповідача, представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2015, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи №910/20158/15 відкладено на 08.12.2015.
		08.12.2015 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли пояснення по справі, в яких зазначено, що відповідно до п. 6.6.5. Статуту Дочірньою компанією "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", виключно після письмового погодження із ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Дочірня компанія "Укргазвидобування" могла укласти договір про надання послуг №УГВ 6757/19-12 від 12.12.2012. Також, третьою особою зазначено, що фінансові плани ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" на 2012 рік, 2013 рік не були погоджені.
		Представник позивача в судовому засіданні 08.12.2015 надав суду пояснення, в яких зазначив що у ПАТ "Укргазвидобування" відсутні річні фінансові плани на 2012-2014 рр., які б були затверджені ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
		Представники відповідача надали суду відзив на позов та заперечили проти позовних вимог. У відзиві, заперечуючи позовні вимоги посилається на те, що представник позивача Сабіров Е.М. укладаючи договір діяв в межах своїх повноважень, визначених довіреністю №2-312д від 25.07.2012, а тому висновки позивача про перевищення повноважень Сабіровим Е.М. є помилковими. Також, відповідач зазначив, що оспорюваний договір був схвалений позивачем, а відтак не може бути визнаний недійсним. 
		Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.
		Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 08.12.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
		Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		12.12.2012 між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (замовник, позивач) та Дочірнім підприємством "КМ Техно" (виконавець, відповідач) укладено договір №УГВ6757/19-12 про надання послуг (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги по реалізації проекту по побудові комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати ці послуги відповідно до умов цього договору.
		В подальшому, між сторонами укладені угоди про внесення змін та доповнень до договору, а саме: №1 від 25.01.2013, №2 від 07.03.2013, №3 від 18.03.2013, №4 від 27.05.2013,  №5 від 13.06.2013, №6 від 25.09.2013, №7 від 04.11.2013, №8 від 17.12.2013, №9 від 20.01.2014.
		За умовами п. 1.2 договору, в редакції додаткової угоди №3 від 18.03.2013, сторони визначають перелік, опис, етапність, строки надання та вартість послуг, які надаються за договором в додатку №1, додатку №2, додатку №3, додатку №4, додатку №5 до договору, які складають його невід'ємну частину.
		Відповідно до п. 2.1 договору, загальна вартість послуг за договором становить 62161034,28 грн. 
		Згідно із пунктами 2.1.1, 2.1.2 договору, додатками №3 від 12.12.2012, №4 від 12.12.2012, сторонами визначено, що вартість першого етапу надання послуг складає 41839641 грн., а другого - 20321393,28 грн.
		Відповідно до п. 2.1 договору, в редакції додаткової угоди №5 від 13.06.2013, загальна вартість за цим договором становить 58986155,70 грн.
		Відповідно до п. 4.1. договору, послуги надаються пофазно відповідно до етапів, визначених в додатку №2 до договору. Передача та приймання наданих послуг по відповідній фазі здійснюється уповноваженими представниками сторін шляхом підписання відповідного акту передачі-приймання наданих послуг.
		Відповідно до 2.2 договору, у редакції додаткової угоди №3 від 18.03.2013, замовник має оплатити загальну вартість послуг, визначену у п. 2.1 договору, згідно графіку проведення платежів, що є додатком №5 до цього договору. При цьому, якщо акт приймання-передачі наданих послуг сторонами не підписаний, відповідна дата оплати, зазначена в додатку №5, продовжується до підписання сторонами такого акту приймання-передачі наданих послуг.
		Згідно із п. 9.1 договору, набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2015 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.  
		Оскільки, відповідно до п. 6.6.5. Статуту ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" угода, сума якої перевищує 5000000,00 грн. вчиняється виключно після погодження із засновником - Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", позивач звернувся до НАК  "Нафтогаз України" з листом №19/1-01/1-6408 від 12.12.2012, в якому просив погодити укладення договору з ДП "КМ Техно" про надання послуг щодо реалізації проекту по побудові комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP на суму 62161034,28 грн. 
		Листом №28-7259/1.10-12 від 27.12.2012 НАК "Нафтогаз України" повідомила позивача, що оскільки, річний фінансовий план ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" не є затверджений (погоджений) у встановленому порядку, то укладення договору та проведення оплат до затвердження річного фінансового плану ДК "Укргазвидобування" не можливе. 
		Враховуючи те, що НАК "Нафтогаз України", у відповідності до п. 6.6.5. Статуту ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" не надала погодження на укладення договору про надання послуг № УГВ 6757/19-12 від 12.12.2012, то за твердженням позивача, даний договір укладений з боку ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" без необхідного обсягу цивільної дієздатності, у зв'язку із чим, суперечить положенням ч. 2 ст. 203 ЦК України та в силу приписів ст. 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним. 
		Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. 
		Як встановлено судом вище, між сторонами укладено договір №УГВ6757/19-12 про надання послуг від 12.12.2012, відповідно до умов якого відповідач зобов'язується надати позивачу послуги загальною вартістю 62161034,28 грн., а відповідач зобов'язується приймати та оплачувати ці послуги відповідно до умов цього договору.
		Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України   правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. 
		В пункті 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
		Таким чином, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.
		Підставою для визнання недійсним договору  позивач вказує те, що спірний договір укладений з боку ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" без необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки, НАК "Нафтогаз України" не надавала погодження на укладення договору про надання послуг № УГВ 6757/19-12 від 12.12.2012.
		Як вбачається із договору, з боку Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" договір підписано заступником  директора Сабіровим Е.М. на підставі довіреності №2-312д від 25.07.2012, а з боку Дочірнього підприємства "КМ Техно" - виконавчим директором підприємства Примак В.С.
		Пунктом 1.3. Статуту ДК "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", в редакції зареєстрованій 08.09.2011, чинній на час укладення спірного договору, засновником ДК "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є позивач, є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
		Пунктом 3.2. Статуту ДК "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", в редакції чинній на час укладення спірного договору,  визначено, що Компанія має право вчиняти від свого імені будь-які правочини, набувати майнові та немайнові права, нести зобов'язання, бути позивачем та відповідачем у суді, в тому числі у судах інших держав. Угоди із нерезидентами можуть укладатись лише за погодженням із Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України".
		Керівництво господарською діяльністю Компанії здійснює директор Компанії (п. 6.1. Статуту). 
		Відповідно до пп.6.5.4. п. 6.5. Статуту, директор укладає, вчиняє від імені компанії всі правочини (угоди, договори, контракти), з урахуванням особливостей, передбачених цим Статутом, в томі числі пунктами 3.2., 6.6. цього Статуту.
		Згідно із пп.6.5.16. п. 6.5. Статуту, директор в межах чинного законодавства може делегувати окремі свої повноваження заступникам директора або іншим працівникам Компанії.
		За змістом ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
		Положеннями статі 244 Цивільного кодексу України встановлено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
		Відповідно до ст. 246 Цивільного кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами. 
		Зі змісту довіреності №2-312д від 25.07.2012 вбачається, що Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі голови комісії з припинення діяльності Компанії, директора Борисова Юрія Сергійовича, який діє на підставі Статуту  Компанії та наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 18.07.2012 №529, уповноважила члена комісії з припинення діяльності Компанії, заступника директора з економічної та обліково-розрахункової діяльності Сабірова Е.М. представляти інтереси Компанії в органах державної влади і управління, в місцевих судах, господарських судах, в Верховому Суді України та третейському суді, в інших державних органах, підприємствах, установах, організація, незалежно від форми власності, з усіма правами, наданими чинним законодавством України. 
		Для вчинення вказаних повноважень,  Сабірову Е.М. надані права, зокрема, укладати, підписувати, змінювати та розривати договори, у тому числі кредитні угоди, договори про заставу рухомого майна та контролювати їх виконання.
		Довіреність №2-312д від 25.07.2012 була дійсна до 31.12.2012.
		Підпунктом 6.6.5. пункту 6.6. Статуту передбачено, що виключно після письмового погодження із Засновником Компанією вчиняється угода, сама якої перевищує 50000000,00 (п'ятдесят мільйонів) гривень.
		Згідно із п. 6.8. Статуту ДК "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правочини вчинені директором або уповноваженою особою з перевищенням компетенції, встановленої цим Статутом, визнаються недійсними з моменту їх укладення згідно із чинним законодавством. 
		З огляду на наведені положення Статуту ДК "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", укладення договору №УГВ6757/19-12 про надання послуг від 12.12.2012, сума якого становить 62161034,28 грн., могло бути здійснене після відповідного погодження засновника позивача - НАК "Нафтогаз України".
		Як встановлено судом, позивач звернувся до НАК "Нафтогаз України" з листом №19/1-01/1-6408 від 12.12.2012, в якому просив погодити укладення договору з ДП "КМ Техно" про надання послуг щодо реалізації проекту по побудові комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP на суму 62161034,28 грн.
		НАК "Нафтогаз України" листом №28-7259/1.10-12 від 27.12.2012 (підписаним заступником голови правління Кацуба О.В.) повідомила позивача, що оскільки, річний фінансовий план ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" не затверджений (погоджений) у встановленому порядку, то укладення договору та проведення оплат до затвердження річного фінансового плану ДК "Укргазвидобування" не можливе. 
		Також, раніше, НАК "Нафтогаз України" в листі №28-6941/1.10-12 від 13.12.2012, звернулась з проханням до позивача не розпочинати закупівлю обладнання та програмного забезпечення без надання його належного обґрунтування та урахування вимог постанови КМУ від 03.10.2012 №899. 
		З вищенаведеного вбачається, що засновником позивача - НАК "Нафтогаз України", відповідно до пп. 6.6.5. п. 6.6. Статуту ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", не було надано письмового погодження для укладення договору з ДП "КМ Техно" про надання послуг на суму 62161034,28 грн. Доказів наявності такого погодження матеріали справи не містять. 
		Також, про відсутність надання позивачу погодження на укладення оспорюваного  договору, зазначено і ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у письмових поясненнях від 07.12.2015 №14/2-2113.
		Також судом враховано, що згідно із пояснень НАК "Нафтогаз України"  річні фінансові плани ДК "Укргазвидобування" на 2012 рік та 2013 рік не були погоджені та не затверджувалися в установленому порядку.
		Враховуючи те, що Статутом ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" визначено обов'язковість письмового погодження із НАК "Нафтогаз України" вчинення правочину, сума якого перевищує 50000000,00 грн., то відсутність у будь-якому випадку такого погодження свідчить про перевищення особою, що підписала правочин, повноважень, встановлених Статутом ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України".
		З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що договір №УГВ6757/19-12 про надання послуг від 12.12.2012, підписаний від імені ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" всупереч та в порушення пп. 6.6.5. п. 6.6. Статуту ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", частини 2 ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання недійсним договору згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України.
		Також, пунктом п. 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень. 
		Як встановлено судом вище, договір №УГВ6757/19-12 про надання послуг від 12.12.2012  від імені ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" підписав заступник директора Сабіров Е.М., що діяв на підставі довіреності №2-312д від 25.07.2012. Вказана довіреність видана директором ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" Борисовим Ю.С., який діяв на підставі Статуту ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України". Наведене свідчить, що відповідач був обізнаний з визначеними Статутом ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" обмеженнями директора позивача та уповноважених ним осіб, щодо укладення спірного договору.
		Посилання відповідача на схвалення позивачем опорюваного правочину, у  зв'язку із чим, даний правочин не може бути визнаний недійсним, визнаються судом необґрунтованими з огляду на наступне. 
		Частиною 1 ст. 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. 
		Згідно з ч. 2 ст. 241 ЦК України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
		Пунктом 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" встановлено, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.
		Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами були укладені угоди про внесення змін та доповнень до договору УГВ6757/19-12 про надання послуг від 12.12.2012, а саме: №1 від 25.01.2013, №2 від 07.03.2013, №3 від 18.03.2013, №4 від 27.05.2013,  №5 від 13.06.2013, №6 від 25.09.2013, №7 від 04.11.2013, №8 від 17.12.2013, №9 від 20.01.2014.
		Також, на виконання умов договору між сторонами були підписані акти передачі-приймання наданих послуг: №УГВ6757/19-12-4 від 03.03.2014 на суму 11857809,69 грн., №УГВ 6757/19-12-2 від 12.03.2013 на суму 2728977,96 грн., №УГВ6757/19-12-4 від 11.11.2013 на суму 7689962,46 грн., №УГВ 6757/19-12-1 від 20.02.2013 на суму 5078766,00 грн., №УГВ 6757/19-12-3 від 12.07.2013 на суму 2433412,80 грн., а ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" здійснювались часткові оплати по договору №УГВ6757/19-12 про надання послуг від 12.12.2012, що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи. 
		Однак, підписання додаткових угод до договору та вказаних вище актів передачі-приймання наданих послуг за спірним договором від імені ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" здійснювалось, заступником голови правління ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" Сабіровим Е.М. на підставі довіреностей. Здійснення часткових оплат вчинялись, також, виключно ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України".
		Підписання угод, актів та часткові оплати здійснювались ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", тобто особою, яка не мала відповідного письмового погодження на укладення договору №УГВ6757/19-12 про надання послуг від 12.12.2012 та на здійснення таких оплат.
		Таким чином, вчинення в подальшому вказаних вище дій стороною договору  №УГВ6757/19-12 про надання послуг від 12.12.2012 (ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України"), яка не мала першочергово, визначеного пп. 6.6.5. п. 6.6. Статуту, погодження НАК "Нафтогаз України" на укладення такого договору виключає застосування приписів статті 241 ЦК України у даному випадку.
		Доказів наявності погоджень НАК "Нафтогаз України" на час укладення додаткових угод, підписання актів та здійснення часткових оплат матеріали справи не містять та сторонами не надано. 
		Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Враховуючи вищевстановлені судом обставини справи щодо відсутності погодження НАК "Нафтогаз України" на укладення між позивачем та відповідачем договору №УГВ6757/19-12 про надання послуг від 12.12.2012 та порушення внаслідок укладення вказаного договору пп. 6.6.5. п. 6.6. Статуту ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", частини 2 ст. 203 ЦК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання договору недійсним в силу приписів ч. 1 ст. 215 ЦК України та обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування".
		З огляду на  вищенаведене суд задовольняє позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про визнання недійсним договору про надання послуг №УГВ 6757/19-12 від 12.12.2012 з додатками та додатковими угодами, укладеного між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" та Дочірнім підприємством "КМ Техно".
		Судовий збір за розгляд позову відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.
		Водночас, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.
		Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн. 00 коп.
		Таким чином, за подання даної позовної заяви про визнання недійсним договору №УГВ 6757/19-12 про надання послуг від 12.12.2012 позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 1218,00 грн.
		Натомість, згідно із платіжним дорученням №3074 від 04.08.2015 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2436,00 грн., тобто у більшому розмірі, ніж встановлено законом. 
		Однак, суд звертає увагу позивача, що положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено повернення сплаченої суми судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. Враховуючи те, що відповідне клопотання позивачем не заявлено, то повернення судового збору у зв'язку із сплатою судового збору у більшому розмірі ніж встановлено законом, наразі, не здійснюється. Суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись з відповідним клопотанням у відповідності до положень ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
		Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд,
		ВИРІШИВ:
		1.          Позов задовольнити повністю.
		2.          Визнати недійсним договір про надання послуг № УГВ 6757/19-12 від 12.12.2012 з додатками та додатковими угодами, укладений між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 30019775), правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" та Дочірнім підприємством "КМ Техно" (код ЄДРПОУ 13681467).
		3.          Стягнути з Дочірнього підприємства "КМ Техно" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код ЄДРПОУ 13681467) на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ  30019775) судові витрати у розмірі 1218,00 грн. 
		4.           Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		 
		          Повний текст рішення складено та підписано    14.12.2015
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                            С.О. Турчин 
		 
		 
		Суддя                                                                                                    О.С. Комарова
		 
		 
		Суддя                                                                                           О.М. Спичак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...