Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/2431/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 15.12.2015. Зареєстровано: 17.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 17.12.2015.
Дата набрання законної сили: 29.12.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		         "08" грудня 2015 р.                                 м. Київ                                              К/800/62222/14 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
		 
		                     Іваненко Я.Л.,                   Мойсюка М.І.,                Тракало В.В.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Державної виконавчої служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року, - 
		 
		у с т а н о в и л а :
		 
		У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Державну виконавчу службу України (далі - ДВС) виконати  рішення Європейський суду з прав людини від 25 липня 2013 року в справі «Хворостяной та інші проти України» (справа № 54552/09), у частині виконання рішення національного суду, зокрема постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 5 травня 2009 року (справа № 2а-1696). 
		В обґрунтування позовних вимог зазначав, що зазначеним рішенням національного суду зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в                  м. Рівне здійснити перерахунок та виплатити йому пенсію в розмірі                            8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком на підставі Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII) з 16 січня                             2009 року, виконавчий лист видано 1 серпня 2011 року. Проте, незважаючи на вимоги  Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV) дане судове рішення не виконане, вказану пенсію позивачу не виплачено. 
		Посилаючись на те, що рішенням Європейський суду з прав людини від                 25 липня 2013 року в справі «Хворостяной та інші проти України», окрім зобов'язання сплатити справедливу сатисфакцію, також зобов'язано виконати рішення національного суду. Посилаючись на ці обставини та на вимоги Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Закон № 3477-IV), просив про задоволення позову.
		Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від                           8 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
		У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить ухвалені судові рішення скасувати та задовольнити позов.
		Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги з таких підстав.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що у ДВС відсутні повноваження на виконання рішень національних судів в межах виконання зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, а тому враховуючи обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, відновлення такого відповідачем неможливо. 
		Проте, до такого висновку суди дійшли без з'ясування дійсних прав та обов'язків сторін, в порушення норм матеріального і процесуального права.
		Як вбачається з матеріалів справи, постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 5 травня 2009 року Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне зобов'язано здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_4 пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком згідно вимог Закону № 796-XII з 16 січня 2009 року. 
		У відповідності з даним судовим рішенням 1 серпня 2011 року видано   виконавчий лист № 2а-1696 та відкрито виконавче провадження 
		7 березня 2012 року Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області закінчено виконавче провадження за виконавчим листом № 2а-1696, на підставі пункту 11 частини 1 статті 49 Закону № 606-XIV.
		11 серпня 2014 року позивач звернувся зі скаргою до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області, у якій просив скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 7 березня 2012 року.
		12 серпня 2014 року в.о. начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області постанова про закінчення виконавчого провадження скасована та зобов'язано державного виконавця вчинити дії в порядку Закону № 606-XIV.
		Така постанова виконавчої служби винесена з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2013 року у справі «Хворостяной та інші проти України».
		За змістом рішення П'ятої секції Європейського суду від 25 липня 2013 року у справі «Хворостяной та інші проти України» оголошено прийнятними скарги заявників (Додаток 1 до Рішення), у тому числі щодо ОСОБА_4 за пунктом 1 статті 6, статтею 13 Конвенції та за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції щодо тривалого невиконання рішень національних судів, ухвалених на їхню користь, та щодо відсутності ефективних національних засобів юридичного захисту стосовно цих скарг, а решту скарг у заявах - неприйнятними. Крім цього постановлено,  що у справах, наведених у Додатку 1 (у якому є позивач): 
		(a)   було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції;
		(b) було порушення статті 13 Конвенції;
		(c)   протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними, та сплатити 2000 (дві тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю; ці суми є відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат, і мають бути сплачені разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись, та конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу;
		(d)   зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
		21 серпня 2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження                 № 39436904 щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2013 року у справі «Хворостяной та інші проти України» № 54552/09.
		На виконання цього рішення позивачу виплачено 2000,00 Євро компенсації, що еквівалентно 21608,28 грн.
		5 березня 2014 року та 24 червня 2014 року позивач звертався до ДВС  із заявами про необхідність повного виконання рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2013 року, а саме у частині виконання рішення національного суду згідно пункту (с) Рішення Європейського суду. 
		Проте, у відповідь ДВС повідомляло ОСОБА_4 про необхідність звернутися до органу державної виконавчої служби в який пред'явлено рішення національного суду до виконання.
		Так, у відповідності з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб про захист яких вони просять.
		У статті 1 Закону № 606-XIV поняття «виконавче провадження» визначено як завершальна стадія судового провадження. Наведене узгоджується з практикою Європейського суду щодо застосування статті 6 Конвенції, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у справі «Горнсбі проти Греції»   указаний суд у своєму рішенні від 19 березня 1997 року зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». 
		Порядок виконання рішення Європейського суду, яке набуло статусу остаточного, визначається Законом № 3477-IV, Законом № 606-XIV та іншими нормативно-правовими актами.
		Пунктом 9 частини 2 статті 17 Закону № 606-XIV передбачено, що рішення Європейського суду з прав людини підлягають виконанню державною виконавчою службою відповідно до цього Закону, з урахуванням особливостей, передбачених Законом № 3477-IV.
		Відповідно до абзацу дев'ятого частини першої статті 1 Закону № 3477-IV виконання рішення Європейського суду включає в себе: а) виплату стягувачеві відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру; б) вжиття заходів загального характеру.
		Згідно зі статтею 10 Закону № 3477-IV з метою забезпечення відновлення порушених прав стягувача, крім виплати відшкодування, вживаються додаткові заходи індивідуального характеру: а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який стягувач мав до порушення Конвенції і протоколів до неї (restitutio in integrum); б) інші заходи, передбачені у Рішенні. 
		Частиною 1 статті 12 Закону  № 3477-IV передбачено, що органи, відповідальні за виконання додаткових заходів індивідуального характеру, зобов'язані:
		а) невідкладно та у визначений Рішенням та/або чинним законодавством строк виконати додаткові заходи індивідуального характеру;
		б) надавати інформацію на запити Органу представництва про перебіг і наслідки виконання додаткових заходів індивідуального характеру;
		в) дієво та без зволікань реагувати на подання Органу представництва;
		г) про виконання додаткових заходів індивідуального характеру повідомити Орган представництва.
		Наказом Міністерства юстиції України № 1989/5 від 23 вересня 2013 року затверджено  Порядок взаємодії Державної виконавчої служби України та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини під час забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання рішень Європейського суду з прав людини (далі - Порядок).
		Цей Порядок регламентує питання взаємодії Державної виконавчої служби України та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (далі - Секретаріат) щодо збору необхідних документів та інформації під час розгляду Європейським судом з прав людини (далі - Європейський суд) заяв зі скаргами на невиконання рішень судів, вжиття заходів щодо їх термінового виконання та заходів з виконання рішень Європейського суду.
		Так, за пунктами 8-15 Порядку визначено, що у разі постановлення Європейським судом рішення, відповідно до якого держава зобов'язана виконати рішення національного суду, Секретаріат протягом десяти днів після розміщення на сайті Європейського суду тексту остаточного рішення в справі проти України передає ДВС автентичний переклад відповідного рішення Європейського суду.  
		У разі невиконання рішення національного суду на дату постановлення рішення Європейським судом ДВС протягом місяця з дати отримання автентичного перекладу рішення Європейського суду організовує перевірку стану виконання рішення національного суду, вживає заходів щодо його виконання, при неможливості виконання рішення без зміни порядку та способу його виконання повідомляє Секретаріат з подальшим вжиттям заходів, передбачених пунктами 10, 11 та 12 цього Порядку. 
		Якщо рішення суду не виконано, його виконання знаходиться на постійному контролі ДВС до повного виконання рішення національного суду. Щомісяця до                   7 числа наступного за звітним періодом місяця ДВС подає Секретаріату інформацію про стан виконання такого рішення суду.
		У разі якщо рішення національного суду, в якому передбачається вжиття заходів зобов'язального (немайнового) характеру, не може бути виконане протягом одного місяця з дня отримання ДВС автентичного перекладу тексту відповідного рішення Європейського суду, державний виконавець, на виконанні в якого перебувало рішення національного суду, звертається до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення із обов'язковим повідомленням суду про необхідність залучення представника Секретаріату як спеціаліста в галузі застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод   та виконання рішень Європейського суду.
		Якщо Європейським судом постановлено рішення, за яким передбачається вжиття додаткових заходів індивідуального характеру шляхом виконання рішення національного суду майнового характеру, Секретаріат протягом десяти днів після отримання офіційного повідомлення Європейського суду про набуття його рішенням статусу остаточного повідомляє ДВС про необхідність вжиття таких заходів шляхом виплати стягувачу коштів відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 року № 408.
		Якщо кошти, присуджені заявнику рішенням Європейського суду, було виплачено з порушенням строку, встановленого у рішенні Європейського суду, ДВС протягом трьох днів з дати отримання підтвердження сплати пені повідомляє про це Секретаріат із зазначенням причин пропуску строку виплати та дати сплати пені. До зазначеної інформації має бути додано копії платіжних документів, що підтверджують сплату пені.
		Якщо рішенням Європейського суду передбачається вжиття додаткових заходів індивідуального характеру шляхом виконання рішення національного суду, Секретаріат надає ДВС практичну допомогу та роз'яснення щодо виконання.
		У разі необхідності Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини може ініціювати проведення перевірки дій чи бездіяльності посадових осіб ДВС, якщо такі дії чи бездіяльність впливають на забезпечення представництва держави у Європейському суді та виконання рішення Європейського суду з прав людини. Про результати перевірки керівництво ДВС повідомляє Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини протягом трьох днів після її проведення.
		Суд не врахував наведених положень чинного законодавства та не з'ясував можливості відновлення порушеного права позивача настільки, наскільки це можливо, з урахуванням можливостей, визначених Законом № 606-XIV, Законом                   № 3477-IV, а також Законом України від 5 червня.2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901-VI).
		Закон № 4901-VI встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.
		Згідно вимог статті 7 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
		У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
		Суди не звернули увагу на те, що матеріали справи містять дані про те, що відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області 3 вересня 2014 року вніс до Рівненського міського суду Рівненьского суду подання про встановлення способу та порядку виконання рішення суду, за яким 1 серпня 2011 року Рівненським міським судом видано виконавчий лист № 2а-1696 про зобов'язання УПФ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 шляхом стягнення 84539,14 грн.
		Суди не з'ясували, на якій стадії судового розгляду перебуває подання державного виконавця і відповідно не вирішили питання щодо можливості подальшого розгляду даної справи та/або зупинення провадження, в порядку статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються іменем України та є обов'язковими до виконання на всій території України.
		Судам слід було звернути увагу на те, що матеріали справи містять дані про те, що зазначене рішення національного суду не виконане через відсутність коштів з Державного бюджету України і відповідної неможливості такого виконання.
		Однак,  у такому випадку судам слід було звернути увагу, що Європейський суд неодноразово висловлював позицію, що відсутність бюджетних коштів (їх розподіл) не може бути виправданням (підставою) для невиконання судових рішень (справи: «Войтенко проти України», «Кечко проти України», «Півень проти України», «Ю.Іванов проти України» тощо).
		Суди мали виходити з принципу верховенства права та з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, як це передбачено частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України
		Крім того, суди не навели відповідних мотивів в частині способу захисту порушеного права, обраного позивачем.
		Так, суди визнаючи дії відповідача такими, що відповідають вимогам Закону не мотивували частину позовних вимог щодо бездіяльності ДВС з виконання рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням визначених у ньому зобов'язань з виконання рішення національного суду, яким в дані справі є рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 5 травня 2009 року. 
		При цьому згідно матеріалів справи, дане рішення на час розгляду справи в судах, не виконано.
		Судам необхідно було конкретизувати період, за який невиконанням судового рішення національного суду було порушено права позивача, до повного відновлення цих прав. А також навести відповідні мотиви щодо повноважень ДВС як центрального  органу виконавчої   влади, діяльність якого спрямовується на забезпечення реалізації державної політики у сфері організації  примусового  виконання  рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень) відповідно до законів.
		          Згідно вимог підпункту 3, пункту 4 Положення про Державну виконавчу службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 385/2011 (далі - Положення) ДВС України відповідно до покладених на неї завдань забезпечує   здійснення   державними  виконавцями  заходів примусового виконання рішень, передбачених законами та здійснює  державний нагляд  та  контроль  за  додержанням законодавства    про    виконавче    провадження,    правильністю, своєчасністю   та  повнотою  вчинення  виконавчих  дій  державними виконавцями; 
		          Пунктом 5 Положення визначено, що  ДВС України з метою організації своєї діяльності організовує  роботу  державних  виконавців,  перевіряє  їх діяльність   і   вживає   заходів  щодо  її  поліпшення,  здійснює керівництво,  контроль та перевірку організації роботи структурних підрозділів    територіальних   органів   Мін'юсту   України,   що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України.
		При цьому пунктом 7 Положення передбачено, що ДВС України здійснює  свої повноваження безпосередньо та через структурні  підрозділи   головних    управлінь    юстиції Міністерства   юстиції   України  в  Автономній  Республіці  Крим, областях,  містах Києві та Севастополі,  районних,  міських  (міст обласного   значення),   районних   у   містах,   міжрайонних   та міськрайонних  управлінь  юстиції,  що   забезпечують   реалізацію повноважень ДВС України. 
		Вказуючи на неправильний спосіб захисту порушеного права, судам також слід було виходити з вимог статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (заміна неналежної сторони), і з урахуванням цього відновити порушене право позивача усіма можливими способами, що визначені чинним законодавством. Всупереч цим правовим нормам, суди не з'ясували усіх прав та обов'язків сторін, можливості притягнення до участі у справі відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області, який є структурним підрозділом ДВС України, а також Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини. 
		За таких обставин, висновок судів про відмову в позові є передчасним. 
		Отже, неповне з'ясування судами дійсних обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального  права призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності і обґрунтованості.
		Тому рішення судів підлягають скасуванню, а справа згідно правил статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, направленню на новий розгляд, оскільки суд касаційної інстанції не може встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судових рішеннях.
		Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,-
		у х в а л и л и л а : 
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
		Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від                                     12 листопада 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Ухвала набирає законної сили  через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.  
		 
		Судді:          Я.Л. Іваненко                       
		 
		            М.І. Мойсюк
		           
		 
		            В.В. Тракало

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...