Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/8760/15-г : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; купівлі - продажу.
Надіслано для оприлюднення: 18.12.2015. Зареєстровано: 18.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 грудня 2015 року Справа № 910/8760/15-г 
		Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційні скаргизаступника Генерального прокурора України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Інвест"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.10.2015 (головуючий суддя Зубець Л.П., судді Новіков М.М., Мартюк А.І.)у справі№ 910/8760/15-г Господарського суду міста Києва за позовомзаступника Генерального прокурора Українидо1) Кабінету Міністрів України, 2) Фонду державного майна України, 3) Dtek Holdings Limited (Дтек Холдінг Лімітед),третя особа-1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача                     Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Інвест",третя особа-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів          Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго",третя особа-3, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів-2,3   приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козярик Надія Степанівна,провизнання незаконними та скасування розпорядження, наказів, визнання недійсним договору та зобов'язання повернути майно,за участю представників:прокуратуриСуходольський С.М.,відповідача-1не з'явились,відповідача-2Гудзь В.В.,відповідача-3Поцеловкіна О.В., Сюсєль І.М., Максименко Д.Д.,третьої особи-1Вінніченко О.Д.,третьої особи-2Венцель І.Є.,третьої особи-3не з'явились,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2015 у справі №910/8760/15-г  позов було задоволено: визнано незаконним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1106-р. "Про погодження умов продажу державного пакету акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпроенерго"; визнано незаконним та скасовано наказ Фонду державного майна України №348 від 12.03.2012 "Про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго"; визнано незаконним та скасовано наказ Фонду державного майна України №1518 від 20.10.2011 "Про додаткові умови участі у конкурсі з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго"; визнано недійсним договір купівлі-продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" за конкурсом № КПП-595  від 13.03.2012; зобов'язано Dtek Hоldings Limited (Дтек Холдінг Лімітед) повернути Фонду державного майна України пакет акцій ПАТ "Дніпроенерго" кількістю 1.491.858 шт., що становить 25% статутного капіталу ПАТ "Дніпроенерго", придбаного за 1.179.700.000,00 грн.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2015 у справі № 910/8760/15-г  скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.
		Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, заступник Генерального прокурора України та Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Інвест" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просили постанову апеляційного суду скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.
		Вимоги касаційних скарг мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", ст.ст. 8, 15 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 267 ЦК України, ст.ст. 35, 43, 105 ГПК.
		Доводи касаційних скарг зводяться до того, що апеляційний суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин п. 23 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та ч. 5 ст. 267 ЦК України, не надав оцінки відсутності погодження оспорюваного розпорядження Кабінету Міністрів України з Міністерством енергетики та вугільної промисловості, дійшов помилкового висновку про преюдиційність справи № 910/5837/15-г та не врахував, що у матеріалах справи відсутні докази відповідності відповідача-3 умовам конкурсу. 
		Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг, проте в судове засідання представники відповідача-1 та третьої особи-3 не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.
		Колегія суддів, обговоривши доводи касаційних скарг, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
		Як встановлено судами, 26.03.2008 Кабінетом Міністрів України було винесено постанову №244 "Про внесення змін до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави", згідно з якою вирішено виключити ПАТ "Дніпроенерго" з переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України (відповідача-1) від 11.04.2011 №310-р "Про затвердження переліку енергогенеруючих і енергопостачальних підприємств, державні пакети акцій яких підлягають продажу" було затверджено перелік енергогенеруючих і енергопостачальних підприємств, державні пакети акцій яких підлягають продажу. Названим розпорядженням було передбачено здійснення продажу державного пакета акцій    ПАТ "Дніпроенерго" у кількості 1.491.858 штук номінальною вартістю 37.296.450,00 грн., що становить 25% його статутного капіталу.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 566-р "Про погодження уточнених планів розміщення акцій енергогенеруючих компаній та енергопостачальних підприємств" було вирішено погодити уточнені плани розміщення акцій енергогенеруючих та енергопостачальних підприємств, зокрема, розміщення акцій ПАТ "Дніпроенерго" (підприємство групи "В") шляхом продажу пакета акцій за конкурсом з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону кількістю 1.491.858 штук номінальною вартістю 37.296.450 грн., що становить 25 % статутного капіталу.
		Наказом Фонду державного майна України (відповідача-2) від 18.07.2011 № 1078 "Про затвердження уточненого плану розміщення акцій ПАТ "Дніпроенерго" було вирішено:
		- затвердити уточнений план розміщення акцій ПАТ "Дніпроенерго" згідно з додатком;
		- встановити, що датою оцінки пакета акцій у розмірі 25% статутного капіталу ПАТ "Дніпроенерго", який підлягає продажу за конкурсом з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону, є 31.07.2011;
		- Департаменту оціночної діяльності забезпечити проведення оцінки пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" на 31.07.2011;
		- Департаменту підготовки та проведення конкурсів забезпечити продаж пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" згідно з уточненим планом розміщення акцій.
		Наказом відповідача-2 від 11.08.2011 № 1186 "Про затвердження акта оцінки пакета акцій" було затверджено акт оцінки державного пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго", що підлягає продажу на конкурсі.
		Згідно з Актом оцінки пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго рекомендовано встановити початкову вартість пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" у кількості 1.491.858 штук, що становить 25 % статутного капіталу, який пропонується для першого продажу на конкурсі, у розмірі 551.361,522 тис. грн. за результатами проведення стандартизованої оцінки його початкової вартості станом на 31.07.2011.
		17.10.2011 відповідач-2 видав наказ № 14-КК "Про створення конкурсної комісії з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" на конкурсі", яким було вирішено провести конкурс з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" у кількості 1.491.858 шт., що становить 25% статутного капіталу цього ПАТ, а також створено конкурсну комісію з продажу пакета акцій на конкурсі.
		До складу комісії увійшли представники Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Міністерства фінансів України, НАК "Енергетична компанія України", Запорізької обласної державної адміністрації, ПАТ "Дніпроенерго".
		20.10.2011 на засіданні конкурсної комісії з продажу пакета акцій на конкурсі було розглянуто та визначено умови продажу державного пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго", а саме фіксовані умови конкурсу з продажу державного пакета акцій, початкову вартість пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" розміром 25% статутного капіталу ПАТ "Дніпроенерго" у сумі 1.174.000 тис. грн., а також рекомендовано відповідачу-2 застосувати додаткові умови участі у конкурсі. Зокрема, потенційний покупець для участі у конкурсі повинен був подати документи, які підтверджують його відповідність або особи, яка здійснює безпосередній контроль над ним, одній з таких кваліфікаційних характеристик: провадження протягом трьох останніх повних календарних років діяльності з передачі та постачання електроенергії в обсязі не менш як 30 відсотків обсягу передачі та постачання електроенергії товариством за такий самий період; безпосереднє володіння протягом трьох останніх повних календарних років більш як 50 відсотками статутного капіталу осіб, які провадять діяльність з передачі та постачання електроенергії в обсязі не менш як 30 відсотків обсягу передачі та постачання електроенергії товариства за такий самий період.
		Наказом відповідача-2 від 20.10.2011 № 1518 "Про додаткові умови участі у конкурсі з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" відповідно до п. 3.4 Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств та враховуючи рішення конкурсної комісії з продажу пакетів акцій ПАТ "Дніпроенерго" (протокол №1 від 20.10.2011) було встановлено додаткові умови участі у конкурсі з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго", згідно з якими у конкурсі з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" мають право брати участь особи, які можуть бути покупцями об'єктів приватизації згідно із ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного майна" та відповідають таким додатковим умовам участі в конкурсі.
		Потенційні покупці для участі в конкурсі повинні подати документи, які підтверджують їх відповідність одній з таких кваліфікаційних характеристик:
		- провадження протягом трьох останніх повних календарних років діяльності з виробництва  електроенергії  в обсязі не менш як 30% обсягу виробництва електроенергії товариством  за  такий  самий період; 
		- безпосереднє володіння протягом трьох останніх повних календарних років більш як 50% статутного капіталу юридичних осіб, які провадять діяльність з виробництва електроенергії в обсязі не менш як 30 відсотків обсягу виробництва електроенергії товариством за такий самий період. 
		Інформація про обсяги виробництва електроенергії потенційним покупцем повинна бути підтверджена відповідним органом  державного  регулювання  діяльності в електроенергетиці або листом (висновком) міжнародної аудиторської компанії.
		До участі в конкурсі не допускаються:
		- юридичні особи та об'єднання, що не мають статусу юридичної особи, які уклали договір  про спільну діяльність на основі об'єднання вкладів або без такого об'єднання, у статутному  капіталі (внесеному у спільну діяльність майні) яких частка (внесок, вклад тощо), що належить державі Україна чи іншій державі або їх державним підприємствам (установам, організаціям, господарським товариствам тощо), становить більш як 25%; 
		- особи, що прямо або опосередковано контролюються особами, у статутному капіталі  (внесеному у спільну діяльність майні) яких частка (внесок,  вклад тощо), що належить державі Україна чи іншій державі або їх державним підприємствам (установам, організаціям, господарським товариствам тощо), становить більш як 25%; 
		- компанії, зареєстровані в офшорних зонах та країнах, що внесені FATF до списку країн, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.
		Відомості про потенційного покупця  відповідно до вимог абзаців сьомого та восьмого пункту 1 цього додатка повинні бути підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру  юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців,  довідкою з іноземного судового чи торговельного реєстру, реєстром акціонерів або листом (висновком)  міжнародної аудиторської компанії.
		02.11.2011 Кабінетом Міністрів України було винесено розпорядження № 1106-р "Про погодження умов продажу державного пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпроенерго", яким вирішено:
		- погодити умови продажу державного пакета акцій публічного акціонерного товариства "Дніпроенерго" (далі - товариство) згідно з додатком;
		- пакет складається з 1.491.858 акцій, що становить 25 % статутного капіталу, номінальною вартістю 37.296,45 тис. грн.;
		- Фондові державного майна: провести в установленому порядку конкурс з продажу пакета акцій товариства з урахуванням погоджених цим розпорядженням умов продажу та із застосуванням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону; установити контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу пакета акцій товариства відповідно до вимог ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна"; інформувати щокварталу Кабінет Міністрів України про результати виконання покупцем договору купівлі-продажу пакета акцій товариства.
		В п. 2 Умов продажу державного пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпроенерго", наведених в Додатку до розпорядження № 1106-р від 02.11.2011 "Про погодження умов продажу державного пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпроенерго", передбачено, що початкова вартість  державного  пакета акцій товариства у кількості 1.491.858 штук, або 25% статутного капіталу товариства, становить 1.174.000 тис. грн. 
		16.11.2011 у газеті "Відомості приватизації" № 44(687) було опубліковане Інформаційне повідомлення відповідача-2 про проведення конкурсу з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" у  кількості 1.491.858 штук,  або 25 %  статутного  капіталу  товариства.
		Наказом відповідача-2 від 05.01.2012 № 20 "Щодо учасників конкурсу з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" було вирішено затвердити Dtek Holdings Limited (Дтек Холдінг Лімітед) - відповідача-3 учасником конкурсу з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" розміром 25% статутного капіталу товариства, інформаційне повідомлення про проведення якого було опубліковане в додатку до "Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію" - газеті "Відомості приватизації" від 16.11.2011 № 44(687).
		11.01.2012 на засіданні конкурсної комісії було встановлено, що до Фонду державного майна надійшла одна заява про участь у конкурсі. Було розглянуто конкурсну пропозицію ціни, надану учасником конкурсу, та рекомендовано запропонувати відповідачу-3 надати згоду на перегляд початкової вартості пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго", зазначеної в інформаційному повідомленні (16.11.2011 у газеті "Відомості приватизації" № 44(687)) із застосуванням незалежної оцінки відповідно до п. 2.3 Положення № 1800.
		Наказом відповідача-2 від 05.03.2012 № 336 "Про затвердження висновку суб'єкта оціночної діяльності про вартість" було вирішено затвердити висновок суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "УСК-Консалтинг" про ринкову вартість пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпроенерго", що складає 25% статутного капіталу товариства, відповідно до якого ринкова вартість вищезгаданого пакета акцій, без урахування ПДВ, становить 1.179.700.000,00 грн.
		Відповідач-2 листом від 05.03.2012 № 10-33-3471 повідомив відповідача-3 про вартість пакету ПАТ "Дніпроенерго" згідно з висновком суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "УСК-Консалтинг".
		Відповідач-3 в листі від 06.03.2012 повідомив про прийняття ним пропозиції відповідача-2 та надання згоди на придбання пакету акцій ПАТ "Дніпроенерго".
		Наказом Фонду державного майна від 12.03.2012 № 348 "Про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" було вирішено:
		- затвердити відповідача-3 переможцем конкурсу з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" розміром 25 % статутного капіталу товариства та кількістю акцій 1.491.858 штук, оголошеного у газеті "Відомості приватизації" № 44(687);
		- припинити діяльність конкурсної комісії з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго", створеної наказом Фонду державного майна від 17.10.2011 № 14-КК;
		- Управлінню фінансово-бухгалтерської роботи зарахувати в рахунок оплати пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" після укладання договору купівлі-продажу пакета акцій конкурсу гарантію, внесену переможцем конкурсу - відповідачем-3, у сумі 117.400.000,00 грн., перераховану платіжним дорученням від 28.12.2011 № 15;
		- Управлінню конкурсного продажу забезпечити: укладання договору купівлі-продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" з переможцем конкурсу - відповідачем-3; опублікування інформаційного повідомлення про підсумки в газеті "Відомості приватизації".
		13.03.2012 між Фондом державного майна України (відповідачем-2) як продавцем та компанією Dtek Hоldings Limited (Дтек Холдінг Лімітед) (відповідачем-3) як покупцем було укладено договір купівлі-продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" за конкурсом № КПП-595 (далі - Договір купівлі-продажу).
		Відповідно до умов Договору купівлі-продажу (п. п. 1, 2, 5, 7) предметом останнього є пакет акцій публічного акціонерного товариства "Дніпроенерго" кількістю 1.491.858 штук простих іменних акцій, випущених у бездокументарній формі, що становить 25% статутного капіталу товариства, номінальною вартістю однієї акції - 25 грн., номінальною вартістю пакета акцій - 37.296.450,00 грн. (згідно з уточненим планом розміщення акцій товариства, затвердженим наказом відповідача-2 від 18.07.2011 №1078), який за результатами конкурсу продано за 1.179.700.000,00 грн. Ціна пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" кількістю 1.491.858 штук простих іменних акцій, що становить 25% статутного капіталу товариства, складає 1.179.700.000,00 грн. Право власності на пакет акцій переходить до покупця від дати сплати вартості придбаного пакета акцій. Передача пакета акцій продавцем покупцю здійснюється протягом 3 робочих днів від дати надходження всіх коштів, сплачених за пакет акцій, на рахунок продавця, а у випадках, в яких необхідно отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання - протягом 3 робочих днів після надходження всіх коштів, сплачених за пакет акцій, та одержання дозволу Антимонопольного комітету України і засвідчується актом приймання-передавання пакета акцій товариства, який підписується сторонами договору.
		Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козярик Н.С. та зареєстровано в реєстрі за № 293.
		На виконання умов Договору купівлі-продажу відповідач-2 передав, а відповідач-3 прийняв пакет акцій ПАТ "Дніпроенерго", про що був складений та підписаний відповідний Акт приймання-передавання №111 від 13.03.2012.
		В той же день відповідач-2 затвердив Інформаційне повідомлення про підсумки конкурсу з продажу пакету акцій ПАТ "Дніпроенерго" з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону, надруковане 21.03.2012 у газеті "Відомості приватизації" № 12(705), в якому зазначено, що переможцем конкурсу визнано відповідача-3.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного майна" (у редакції, яка була чинною на момент проведення конкурсу) державною програмою приватизації стосовно конкретних об'єктів (груп об'єктів) можуть бути встановлені інші обмеження або особливості участі покупців у приватизації, включаючи галузеві та сумарні квоти на придбання юридичними особами державного майна, акцій (часток, паїв).
		Згідно з п. 10 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки промисловий інвестор - це вітчизняний чи іноземний інвестор або їх об'єднання, які заінтересовані у збереженні частки підприємства на ринку відповідного продукту та не менше трьох років виробляють продукцію (виконують роботи, надають послуги), аналогічну основній продукції (роботам, послугам) підприємства, що приватизується, або споживають в основному виробництві продукцію (роботи, послуги) такого підприємства чи виробляють продукцію (роботи, послуги), яка використовується в основному виробництві підприємства, що приватизується, як основна   сировина,   чи здійснюють  безпосередній контроль на таких підприємствах не менше одного  року. Промисловим  інвестором  не може бути компанія, зареєстрована в офшорній зоні.
		ПАТ "Дніпрообленерго" належить до об'єктів групи "В", відносно приватизації яких Державна програма приватизації на 2000-2002 роки не встановлювала вимог про обов'язкову участь промислового інвестора.
		Позивач вважає, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1106-р встановлено додаткові умови щодо можливості участі у конкурсі виключно промислового інвестора, що суперечить як ч. 5 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного майна", так і ст. 2 наведеного Закону в частині дотримання при приватизації принципу законності та створення сприятливих умов для залучення інвестицій конкурентним способом, що також є підставою для визнання незаконним та скасування оскаржуваного розпорядження.
		На думку прокуратури, оскільки розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 №1106-р "Про погодження умов продажу державного пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" є таким, що суперечить вимогам закону, проведений на підставі його видання конкурс з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" розміром 25% статутного капіталу товариства та кількістю акцій 1.491.858 штук також суперечить вимогам закону, що в свою чергу є підставою для визнання незаконним та скасування наказу Фонду державного майна України від 20.10.2011 №1518 "Про додаткові умови участі у конкурсі з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго", яким затверджено кваліфікаційні характеристики покупців, ідентичні ознакам промислового інвестора.
		В розділі 8 Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств, затвердженого наказом відповідача-2 від 31.08.2004 № 1800, визначено порядок проведення конкурсу з продажу пакета акцій товариства із застосуванням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону, а також основні принципи проведення аукціону та визначення переможця. В названому розділі передбачено, що у разі якщо на участь у конкурсі  надійшла заява від одного потенційного покупця, якого визнано учасником конкурсу, орган приватизації може запропонувати учаснику конкурсу переглянути початкову вартість пакета акцій, опубліковану в інформаційному повідомленні про проведення конкурсу із застосуванням незалежної оцінки. У разі згоди учасника конкурсу прийняти таку пропозицію орган  приватизації здійснює незалежну оцінку пакета акцій і проводить переговори з учасником конкурсу щодо ціни продажу пакета акцій. Ціна продажу не може бути нижчою за ціну, яку запропонував покупець у своїй конкурсній пропозиції. У разі відхилення учасником конкурсу пропозиції органу приватизації застосувати незалежну оцінку пакета акцій об'єкт приватизації знімається з продажу й конкурс вважається таким, що не відбувся.
		Прокуратура вважає, що відповідач-2 без дотримання умов розділу 8 Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств самостійно реалізував та затвердив наказом від 12.03.2012 № 348 неконкурентний спосіб продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" шляхом визначення переможцем одного учасника, від якого надійшла конкурсна пропозиція, а саме відповідача-3, що суперечить ч. 1 ст. 15 Закону України "Про приватизацію державного майна".
		З урахуванням викладеного, прокуратура наголошує на тому, що укладений між відповідачем-2 та відповідачем-3 Договір купівлі-продажу на момент його укладення суперечив ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст.ст. 2, 8, 15 Закону України "Про приватизацію державного майна", що є безумовною підставою для визнання його недійсним.
		Окрім того прокуратура стверджує, що внаслідок вказаних дій було порушено інтереси держави, оскільки з державної власності вибуло майно всупереч законодавству та встановленій процедурі приватизації.
		В позовній заяві прокуратура просила суд (т.с. 1, а.с. 14-15): визнати незаконним розпорядження відповідача-1 від 02.11.2011 №1106-р в частині погодження умов продажу державного пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго"; визнати незаконним наказ відповідача-2 про затвердження інформаційного повідомлення про проведення конкурсу з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону з продажу ПАТ "Дніпроенерго"; визнати незаконним рішення відповідача-2, викладене у наказі від 12.03.2012 "Про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" про затвердження переможця конкурсу - продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" у розмірі 25% статутного капіталу Dtek Hоldings Limited (Дтек Холдінг Лімітед); визнати незаконним договір купівлі-продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" у розмірі 25% статутного капіталу, укладеного між відповідачем-2 та відповідачем-3, за ціною 1.179.700 тис. грн.; зобов'язати відповідача-3 повернути відповідачу-2 пакет акцій ПАТ "Дніпроенерго" кількістю 1.491.858 шт., що становить 25% статутного капіталу ПАТ "Дніпроенерго", придбаного за 1.179.700.000,00 грн.
		В процесі судового розгляду прокуратура надала пояснення №05/1/2-6860-15 від 23.06.2015 (т.с. 2, а.с. 62-64), в яких просила суд: визнати незаконним та скасувати розпорядження відповідача-1 від 02.11.2011 № 1106-р "Про погодження умов продажу державного пакету акцій ПАТ "Дніпроенерго";  визнати незаконним та скасувати наказ відповідача-2 №1518 від 20.10.2011 "Про додаткові умови участі у конкурсі з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго"; визнати незаконним та скасувати наказ відповідача-2 №348 від 12.03.2012 "Про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго"; визнати недійсним договір купівлі-продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" за конкурсом № КПП-595  від 13.03.2013.
		Місцевий господарський суд задовольнив позов повністю, визнавши вимоги прокуратури (з урахуванням пояснень №05/1/2-6860-15 від 23.06.2015) нормативно обґрунтованими та документально підтвердженими. При цьому в своєму рішенні суд зазначив наступне:
		- відповідач-1 не наділений повноваженнями погоджувати умови приватизації ПАТ "Дніпроенерго" як об'єкта державної власності, що не є стратегічним для економіки та безпеки держави і належить до групи "В", а тому оскаржуване розпорядження №1106-р від 02.11.2011 "Про погодження умов продажу державного пакету акцій Публічного акціонерного товариства "Дніпроенерго" прийняте з порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного майна" стосовно дотримання при приватизації принципу законності, чим зокрема і порушено інтереси держави, оскільки з державної власності вибуло майно всупереч закону;
		- проведення відповідачем-2 конкурсу з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" в розмірі 25% статутного капіталу на умовах, погоджених відповідачем-1 з перевищенням наданих йому законом повноважень, є незаконним;
		- 12.03.2012 наказом  відповідача-1 № 348 "Про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" незаконно затверджено відповідача-3 переможцем конкурсу з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" розміром 25% статутного капіталу товариства та кількістю акцій 1.491.858 штук, оголошеного у газеті "Відомості приватизації" №44(687) саме з посиланням на п. 2.3 Положення № 1800, оскільки відповідачем-1 в розпорядженні № 1066-р від 02.11.2011 не було надано дозволу на застосування обумовленої п. 2.3 Положення № 1800 процедури продажу, у випадку неможливості проведення конкурсу із застосуванням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону. Отже, наведений  наказ відповідача-2 № 348 від 12.03.2012 "Про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" є незаконним та підлягає скасуванню;
		- укладений договір купівлі-продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" за конкурсом № КПП-595 від 13.03.2012 на момент його укладення суперечив ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2, ч. 5 ст. 8, ч. 1 ст. 15 Закону України "Про приватизацію державного майна", що згідно ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним в судовому порядку;
		- оскільки продаж пакету акцій ПАТ "Дніпроенерго" у розмірі 25% статутного капіталу було проведено з порушенням вимог чинного законодавства України, укладений договір купівлі-продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" за конкурсом №КПП-595 від 13.03.2012 є недійсним в силу ст. 203, 215 ЦК України, а тому у відповідача-3 існує обов'язок повернути державі в особі ФДМ України пакет акцій ПАТ "Дніпроенерго" кількістю 1.491.858 шт., що становить 25% статутного капіталу ПАТ "Дніпроенерго", придбаного за 1.179.700.000,00 грн.;
		- суд відмовив у задоволенні заяви третьої особи-2 щодо застосування строку позовної давності, посилаючись на відсутність у особи, яка її подала, процесуального статусу сторони спору;
		- суд відмовив у задоволенні заяв відповідачів про застосування строків позовної давності, оскільки про факти порушення закону та інтересів держави і необхідність їх захисту в судовому порядку прокурору стало відомо зі звернень народних депутатів України, які надходили наприкінці 2014 - початку 2015 років, у зв'язку з чим прокурором було пропущено трирічний строк позовної давності з поважних причин, а тому порушене право держави підлягає захисту судом;
		- судом наголошено на необхідності захисту інтересів держави під час вирішення даного спору, оскільки з державної власності всупереч вимогам закону та встановленої процедури вибуло державне майно, чим порушено право державної власності внаслідок дій відповідача-1 та відповідача-2, які наділені державою владними повноваженнями у спірних правовідносинах, проте не дотримувались вимог закону у їх реалізації;
		- суд відмовив у задоволенні клопотання третьої особи-2 про залишення позову без розгляду, оскільки суб'єктний склад у справах № 910/5837/15-г та №910/8760/15 не є тотожним.
		Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про необґрунтованість вказаних тверджень та вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з таких підстав.
		Згідно зі ст. 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. 
		Згідно з ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. 
		Наведене свідчить про те, що передумовою для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
		Як уже зазначалося вище, обґрунтовуючи вимогу про визнання незаконним розпорядження від 02.11.2011 № 1106-р в частині погодження умов продажу державного пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго", прокуратура посилалася на відсутність у Кабінету Міністрів України повноважень (компетенції) на погодження умов продажу пакета акцій вказаного товариства, а також на порушення відповідачем-1 порядку погодження умов продажу державного пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго".
		Правові основи управління об'єктами державної власності відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про управління об'єктами державної власності", згідно зі ст. ст. 1, 2 якого управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб. Законодавство про управління об'єктами державної власності складається з цього Закону, Господарського кодексу України, Закону України "Про захист економічної конкуренції", інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими об'єктами державної власності або їх видами, та інших нормативно-правових актів з питань управління об'єктами державної власності.
		Згідно зі ст. 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" об'єктами управління державної власності, зокрема, є корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави).
		Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом. Здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України, зокрема, визначає органи виконавчої влади та державні колегіальні органи, які здійснюють функції з управління об'єктами державної власності; встановлює порядок передачі об'єктів державної власності суб'єктам управління, визначеним цим Законом; визначає порядок відчуження та списання об'єктів державної власності (ст. 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності").
		Корпоративні права, передані в управління уповноваженій особі, не можуть бути відчужені уповноваженою особою з державної власності без дозволу Кабінету Міністрів України, на них не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями уповноваженої особи, щодо них уповноваженою особою не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження з державної власності цих корпоративних прав. Відчуження корпоративних прав держави здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації (ст. 9 Закону України "Про управління об'єктами державної власності").
		Згідно зі ст. ст. 113, 117 Конституції України (в редакції, яка була чинна на час винесення оскаржуваного розпорядження) Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституції України. У межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
		23.02.2011 Кабінетом Міністрів України було винесено постанову № 162 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1734 і від 03.11.2010 № 999", згідно з п. 2 якої плани розміщення акцій енергогенеруючих і енергопостачальних підприємств та умови продажу державних пакетів акцій зазначених підприємств погоджуються з Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України № 1035 від 18.09.1997 було затверджено Порядок погодження з Кабінетом Міністрів України приватизації об'єктів державної власності, згідно з яким рішення про погодження умов приватизації об'єкта (проекту плану приватизації або плану розміщення акцій) та змін до них (якщо це стосується зміни способу розміщення та кількості запропонованих для реалізації акцій) приймається на засіданні Кабінету Міністрів України та оформлюється розпорядженням.
		В даному випадку, приймаючи оскаржуване прокуратурою розпорядження від 02.11.2011 № 1106-р в частині погодження умов продажу державного пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго", відповідач-1 саме погодив, а не затвердив умови продажу державного пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго". Тобто відповідач-1 діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, з дотриманням Конституції України, Закону України "Про управління об'єктами державної власності", постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 162 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1734 і від 03.11.2010 № 999" та Порядку погодження з Кабінетом Міністрів України приватизації об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1035 від 18.09.1997.
		Таким чином, матеріалами справи не підтверджена наявність обставин, які б зумовлювали визнання недійсним розпорядження відповідача-1 від 02.11.2011 № 1106-р в частині погодження умов продажу державного пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго", у зв'язку з чим в цій частині вимог позов задоволенню не підлягає.
		Відносно вимог прокуратури про визнання незаконними та скасування наказів відповідача-2 від 20.10.2011 № 1518 "Про додаткові умови участі у конкурсі з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" та від 12.03.2012 № 348 "Про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго", а також визнання незаконним наказу відповідача-2 про затвердження інформаційного повідомлення про проведення конкурсу з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону з продажу ПАТ "Дніпроенерго", апеляційним судом встановлено наступне.
		Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна" та Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31.08.2004 №1800 (чинного на час проведення процедури приватизації пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго"), розпорядження Антимонопольного комітету України від 31.08.2004 №330-р, рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.2004 №489, відповідачем-2 було організовано розроблення та визначення фіксованих умов продажу державного пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго", а також визначені додаткові умови участі у конкурсі.
		На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 162 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1734 і від 03.11.2010 № 999" та Порядку погодження з Кабінетом Міністрів України приватизації об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1035 від 18.09.1997, відповідач-2 розробив умови продажу державного пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" та надав їх на погодження відповідачу-1 (Кабінету Міністрів України).
		Відповідач-1 своїм розпорядженням від 02.11.2011 № 1106-р "Про погодження умов продажу державного пакета акцій публічного акціонерного товариства "Дніпроенерго" погодив умови продажу державного пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго", після чого відповідач-2 опублікував інформаційне повідомлення про проведення конкурсу з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" та провів названий конкурс відповідно до вимог Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств.
		Враховуючи те, що лише одним потенційним покупцем, якого було визнано учасником конкурсу, а саме відповідачем-3, було подано пропозицію про придбання пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго", відповідач-2 запропонував, а  відповідач-3 погодився провести незалежну оцінку пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" з метою визначення ринкової ціни пакета акцій та продажу його за такою ринковою ціною. Після проведення незалежної оцінки пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" та визначення ринкової ціни цього пакета акцій у розмірі  1.179.700.000 грн., між відповідачем-2 та відповідачем-3 було укладено Договір купівлі-продажу.
		Вказані дії відповідача-2 відповідають вимогам Закону України "Про приватизацію державного майна", Державній програмі приватизації на 2000-2002 роки, затвердженій Законом України "Про Державну програму приватизації", Положенню про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств та інших положень законодавства про приватизацію.
		Порядок підготовки, організації та проведення конкурсів з продажу пакетів акцій, що належать державі у майні акціонерних товариств, що здійснюють державні органи приватизації, у тому числі за участю уповноважених ними юридичних осіб (радників) встановлює Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств, затверджене наказом Фонду державного майна України від 31.08.2004 №1800 (чинне на час проведення процедури приватизації пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго").
		Згідно з п. 1.3 Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств додаткові умови участі в конкурсі - це встановлені органом приватизації, в тому числі за поданням конкурсної комісії, вимоги до підтвердних документів, які можуть стосуватись кваліфікаційних характеристик учасника конкурсу та особливостей приватизації об'єкта приватизації.
		З наведеного вбачається, що встановлення додаткових умов участі в конкурсі є правом відповідача-2 як продавця об'єкта приватизації, яке реалізується ним не з метою встановлення вимог щодо кола учасників, а виключно щодо отримання підтверджуючих документів, які можуть стосуватися кваліфікаційних характеристик учасника конкурсу та особливостей приватизації об'єкта приватизації.
		Доводи прокуратури про безпідставне застосування відповідачем-2 в процедурі приватизації пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" п. 2.3 Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств не можуть бути взяті судом до уваги, виходячи з такого.
		В п. 62 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки передбачено, у разі якщо на конкурс з продажу пакета акцій надійшла заява від одного покупця, такий пакет акцій може бути проданий безпосередньо цьому покупцеві за умови забезпечення ним реалізації визначених продавцем умов.
		Згідно з п. 2.3 Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств у разі, якщо на участь у конкурсі надійшла заява від одного потенційного покупця, якого визнано учасником конкурсу, орган приватизації може запропонувати учаснику конкурсу переглянути початкову вартість пакета акцій, опубліковану в інформаційному повідомленні про проведення конкурсу із застосуванням незалежної оцінки. У разі згоди учасника конкурсу прийняти таку пропозицію орган приватизації здійснює незалежну оцінку пакета акцій і проводить переговори з учасником конкурсу щодо ціни продажу пакета акцій. Ціна продажу не може бути нижчою за ціну, яку запропонував покупець у своїй конкурсній пропозиції. У разі відхилення учасником конкурсу пропозиції органу приватизації застосувати незалежну оцінку пакета акцій об'єкт приватизації знімається з продажу й конкурс вважається таким, що не відбувся.
		За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що під час здійснення процедури приватизації пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" відповідач-2 діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, визначений чинним на той час законодавством, яке, зокрема, передбачало можливість продажу пакета акцій одному покупцю (учаснику конкурсу).
		Доводи прокуратури про те, що в даному випадку приватизація пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" була здійснена неконкурентним способом, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, як уже зазначалося вище, відповідно до вимог законодавства у сфері приватизації відповідач-2 опублікував інформаційне повідомлення про проведення конкурсу з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго". При цьоому інформаційне повідомлення було опубліковано 16.11.2011, дата проведення конкурсу - 11.01.2012, а останній день подання Фонду державного майна заяви на участь у конкурсі - за сім календарних днів до дати проведення конкурсу. Наведене свідчить про те, що особи, які бажали взяти участь у конкурсі, могли подати відповідні заяви, але таким правом скористався лише відповідач-3.
		При цьому колегія суддів відхиляє посилання прокурора на те, що відповідач-3 зареєстрований в офшорній зоні (Республіка Кіпр), у зв'язку з чим він не міг виступати як промисловий інвестор.
		Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 143-р "Про перелік офшорних зон", яке набрало чинності з 01.04.2011, оприлюднено перелік офшорних зон, до якого Республіка Кіпр не включена.
		Відтак, відповідач-2 забезпечив можливість кожної заінтересованої особи у придбанні пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" подати заяву на участь у конкурсі в межах строку, визначеного в інформаційному повідомленні, та  здійснив приватизацію спірного пакета акцій з дотриманням вимог законодавства про приватизацію.
		Колегія суддів також відзначає, що в розпорядженні відповідача-1 від 02.11.2011 № 1106 "Про погодження умов продажу державного пакета акцій публічного акціонерного товариства "Дніпроенерго" наведено вимоги щодо необхідності підтвердження потенційними покупцями відповідності одній з таких кваліфікаційних характеристик: провадження протягом трьох останніх повних календарних років діяльності з виробництва електроенергії в обсязі не менш як 30 відсотків обсягу виробництва електроенергії товариством за такий самий період; безпосереднє володіння протягом трьох останніх повних календарних років більш як 50% статутного капіталу юридичних осіб, які провадять діяльність з виробництва електроенергії в обсязі не менш як 30% обсягу виробництва електроенергії товариством за такий самий період.
		Як встановив апеляційний суд, в наданому прокуратурою листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 11.08.2015 № 8181/21/61-15, викладено інформацію лише щодо відповідності кваліфікаційній характеристиці щодо провадження протягом трьох останніх повних календарних років діяльності з виробництва електроенергії в обсязі не менш як 30% обсягу виробництва електроенергії товариством за такий самий період. За даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, станом на 01.10.2011 шість суб'єктів господарської діяльності, які мали ліцензії з виробництва електричної енергії, відповідали кваліфікаційній характеристиці щодо провадження протягом трьох останніх повних календарних років діяльності з виробництва електроенергії в обсязі не менш як 30% обсягу виробництва електроенергії товариством за такий самий період. Водночас Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надала інформацію лише щодо вітчизняних виробників електричної енергії, тоді як відповідно до ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного майна" покупцями об'єктів приватизації можуть бути: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства; юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною третьою цієї статті; юридичні особи інших держав.
		Міністерство енергетики та вугільної промисловості України в листі від 04.08.2015 № 03/12-4064 також зазначило про наявність шести суб'єктів господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на території України. При цьому Міністерство енергетики та вугільної промисловості України зазначило про те, що не володіє інформацією відносно переліку осіб, які відповідають іншій кваліфікаційній характеристиці, а саме: безпосередньо володіють протягом трьох останніх повних календарних років більш як 50% статутного капіталу юридичних осіб, які провадять діяльність з виробництва електроенергії в обсязі не менш як 30% обсягу виробництва електроенергії товариством за такий самий період.
		За результатом дослідження вказаних документів апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що як лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 04.08.2015 № 03/12-4064, так і лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 11.08.2015 №8181/21/61-15, не є належними доказами у розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджували б обставини, посиланням на які прокуратура обґрунтовує свої вимоги.
		Приймаючи постанову у справі, апеляційний суд також взяв до уваги, що  Господарським судом міста Києва розглядалася справа №910/5837/15-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест" до Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Dtek Hоldings Limited (Дтек Холдінг Лімітед), з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", а також за участю Генеральної прокуратури України про визнання недійсними розпорядження, наказу, рішення і договору та зобов'язання вчинити дії. 
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2015 у справі №910/5837/15-г в позові було відмовлено. При цьому предметом розгляду у вищезгаданій справі були вимоги про: визнання недійсним розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1106-р в частині погодження умов продажу державного пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго"; визнання недійсним наказу Фонду державного майна України про затвердження інформаційного повідомлення про проведення конкурсу з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону з продажу ПАТ "Дніпроенерго"; визнання недійсним рішення Фонду державного майна України, викладеного у наказі від 12.03.2012. "Про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" про затвердження переможця конкурсу - продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" у розмірі 25% статутного капіталу Dtek Hоldings Limited (Дтек Холдінг Лімітед); визнання недійсним договору купівлі-продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" у розмірі 25% статутного капіталу, укладеного між Фондом державного майна України та Dtek Hоldings Limited (Дтек Холдінг Лімітед), за ціною 1.179.700 тис. грн.; зобов'язання Dtek Hоldings Limited (Дтек Холдінг Лімітед) повернути Фонду державного майна України пакет акцій ПАТ "Дніпроенерго" кількістю 1.491.858, номінальною вартістю 37.296,45 тис. грн., що становить 25% статутного капіталу ПАТ "Дніпроенерго".
		Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд у рішенні від 22.06.2015 у справі № 910/5837/15-г встановив наявність повноважень у Кабінету Міністрів України погоджувати умови продажу державного пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" та наявність повноважень у Фонду державного майна України встановлювати додаткові умови продажу зазначеного пакета акцій. Окрім того суд зазначав про відсутність будь-яких порушень при проведенні конкурсу з продажу державного пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" та укладенні оспорюваного договору купівлі-продажу вказаного пакета акцій.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2015 у справі № 910/5837/15-г було залишено без змін. Тобто вказане рішення набрало законної сили та є чинним.
		За висновком апеляційної інстанції, місцевий господарський суд під час розгляду справи № 910/8760/15-г не взяв до уваги посилання на справу № 910/5837/15-г, зазначивши про інший суб'єктний склад, ані ж у справі № 910/8760/15-г. Однак, на думку апеляційного суду, поза увагою місцевого суду залишилося те, що предметом розгляду у справах №910/8760/15-г  та № 910/5837/15-г були ті ж самі позовні вимоги з аналогічним обґрунтуванням. Окрім того за правилами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням господарського суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Тобто, за висновком апеляційного суду, обставини, встановлені в рішенні від 22.06.2015 у справі №910/5837/15-г щодо дотримання Кабінетом Міністрів України та Фондом державного майна України вимог законодавства в процесі приватизації (продажу) пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" мають преюдиційний характер для даної справи  910/8760/15-г. 
		Колегія суддів відзначає, у справі №910/5837/15-г дійсно вже були встановлені обставини прийняття/ухвалення Кабінетом Міністрів України та Фондом державного майна України актів, які є предметом спору і в даній справі, а також обставини вчинення інших дій на реалізацію пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго". Проте висновки суду у справі №910/5837/15-г щодо правомірності дій вказаних державних органів є оціночними судженнями, а отже не можуть вважатися фактами, що мають преюдиційний статус в даній справі.
		Разом з тим апеляційний суд, за результатами повного дослідження і належної правової оцінки обставин справи та доказів вже у даній справі, самостійно встановив, що відповідачі здійснили процедуру приватизації пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" з дотриманням вимог законодавства, у зв'язку з чим правові підстави для задоволення вимог прокуратури про визнання незаконними та скасування спірних актів відсутні.
		Відносно вимоги прокуратури про визнання недійсним Договору купівлі-продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" за конкурсом № КПП-595  від 13.03.2013, укладеного між відповідачем-2 та відповідачем-3, судом було встановлено наступне.
		Згідно з нормами ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є  недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст  правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		В процесі судового розгляду не було встановлено порушення процедури приватизації пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго", які були відчужені за оспорюваним Договором купівлі-продажу. Інших підстав для визнання недійсним Договору купівлі-продажу прокуратурою не наведено. З урахуванням викладеного відсутні обставини, з якими законодавець пов'язує недійсність договорів (правочинів).
		Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Таким чином, позовна вимога про визнання недійсним Договору купівлі-продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" за конкурсом №КПП-595 від 13.03.2012 не підлягає задоволенню.
		Позовна вимога про зобов'язання відповідача-3 повернути відповідачу-2 спірний пакет акцій є похідною від вимог про визнання незаконними та скасування розпорядження відповідача-1 від 02.11.2011 № 1106-р, наказів відповідача-2 від 20.10.2011 № 1518 та від 12.03.2012 № 348, а також визнання недійсним Договору купівлі-продажу № КПП-595 від 13.03.2012, укладеного між відповідачем-2 та відповідачем-3.
		Оскільки апеляційним судом не було виявлено факту порушення вимог законодавства під час приватизації спірного пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" та/або неправомірності вищезгаданих розпорядження відповідача-1 і наказів відповідача-2, на підставі яких було проведено конкурс з продажу пакета акцій, позовна вимога про зобов'язання відповідача-3 повернути відповідачу-2 придбаний за Договором купівлі-продажу пакет акцій ПАТ "Дніпроенерго" є нормативно та документально не підтвердженою, а тому не підлягає задоволенню.
		Відносно порушення прав держави внаслідок порушення процедури приватизації пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
		Згідно з положеннями п. 5 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.
		Відповідно до ст. ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача, а в разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача і як такий зазначається у позовній заяві.
		Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Відповідні повноваження органу місцевого самоврядування визначаються з огляду на вимоги Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
		У даній справі органи, уповноважені здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, фігурують у процесуальному статусі відповідачів.
		Прокуратура в позові та місцевий господарський суд у своєму рішенні зазначали про те, що заступник генерального прокурора звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, яка розглядається у даній справі, безпосередньо в інтересах держави і заступник генерального прокурора зазначений у позові у процесуальному статусі позивача.
		Однак при цьому поза увагою місцевого господарського суду залишилося те, що інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором (аналогічна правова позиція наведена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам").
		Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. 
		Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
		Натомість в матеріалах справи відсутнє чітке формулювання того, які саме права держави були порушені внаслідок приватизації пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго", а також докази відповідних порушень.
		В позові прокуратура наголошувала на тому, що внаслідок продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" до державного бюджету не надійшли значні кошти. Однак в процесі судового розгляду було встановлено, що, придбавши пакет акцій ПАТ "Дніпроенерго", відповідач-3 сплатив ціну, визначену в процесі приватизації вказаного пакета акцій державою в особі уповноважених нею органів за результатами незалежної оцінки. Доказів, які б свідчили про визначення іншої ціни, ніж та, яка була запропонована відповідачу-3, ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не надано.
		Посилання прокуратури на те, що з державної власності вибуло майно всупереч законодавству є безпідставним, оскільки в матеріалах справи наявні винесені відповідачем-1 як центральним органом виконавчої влади постанова № 244 від 26.03.2008 "Про внесення змін до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави", згідно з якою ПАТ "Дніпроенерго" виключено з переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а також розпорядження від 11.04.2011 № 310-р "Про затвердження переліку енергогенеруючих і енергопостачальних підприємств, державні пакети акцій яких підлягають продажу", згідно з яким передбачено здійснення продажу державного пакета акцій    ПАТ "Дніпроенерго" у кількості 1.491.858 штук номінальною вартістю 37.296.450 грн., що становить 25% його статутного капіталу. Названі постанова та розпорядження є чинними. Доказів, які свідчили б про їх зміну чи скасування в частині, що стосується ПАТ "Дніпроенерго", не надано ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції.
		Як зазначалося вище, в процесі перегляду справи не знайшли свого підтвердження доводи прокуратури про порушення відповідачем-1 та відповідачем-2 законодавства у сфері приватизації та/або процесу приватизації пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго".
		Зібрані у матеріалах справи документи свідчать про те, що в процесі приватизації пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" відповідач-1 та відповідач-2 діяли в межах своєї компетенції і відповідно до законодавства України. Внаслідок продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" не були порушені права та інтереси держави, натомість були залучені інвестиції в її економіку.
		В матеріалах справи також наявні письмові пояснення прокуратури № 05/1/2-6860-15 від 23.06.2015. В усних поясненнях прокуратура наголосила на тому, що вищевказані пояснення по суті є заявою про уточнення позовних вимог.
		Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивач повинен додержуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову (аналогічна правова позиція наведена в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
		Як вбачається з матеріалів справи, в позові прокуратурою було заявлено вимоги про: визнання незаконним розпорядження відповідача-1 від 02.11.2011 № 1106-р в частині погодження умов продажу державного пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго"; визнання незаконним наказу відповідача-2 про затвердження інформаційного повідомлення про проведення конкурсу з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону з продажу ПАТ "Дніпроенерго"; визнання незаконним рішення відповідача-2, викладене у наказі від 12.03.2012 "Про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" про затвердження переможця конкурсу - продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" у розмірі 25% статутного капіталу Dtek Hоldings Limited (Дтек Холдінг Лімітед); визнання незаконним договору купівлі-продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" у розмірі 25% статутного капіталу, укладеного між відповідачем-2 та відповідачем-3, за ціною 1.179.700 тис.грн.; зобов'язання відповідача-3 повернути відповідачу-2 пакет акцій ПАТ "Дніпроенерго" кількістю 1.491.858 шт., що становить 25% статутного капіталу ПАТ "Дніпроенерго", придбаного за 1.179.700.000,00 грн.
		Натомість в своїх поясненнях № 05/1/2-6860-15 від 23.06.2015, про які зазначалося вище, прокуратура просила суд: визнати незаконним та скасувати розпорядження відповідача-1 від 02.11.2011 № 1106-р "Про погодження умов продажу державного пакету акцій ПАТ "Дніпроенерго";  визнати незаконним та скасувати наказ відповідача-2 № 1518 від 20.10.2011 "Про додаткові умови участі у конкурсі з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго"; визнати незаконним та скасувати наказ відповідача-2 №348 від 12.03.2012 "Про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго"; визнати недійсним договір купівлі-продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго" за конкурсом № КПП-595  від 13.03.2013.
		Тобто, фактично прокуратура доповнила свої первісні вимоги ще однією вимогою, а саме: про визнання незаконним та скасування наказу відповідача-2 № 1518 від 20.10.2011 "Про додаткові умови участі у конкурсі з продажу пакета акцій ПАТ "Дніпроенерго". Названа вимога є новою вимогою немайнового характеру спору, а відтак мова йде про збільшення розміру немайнових вимог. 
		Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. При цьому право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із ст. 54 Господарського процесуального кодексу України з доданням до неї документів, зазначених у ст. 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам ст. ст. 54 і 57 Господарського процесуального кодексу України, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи). Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (ст. 65 Господарського процесуального кодексу України), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (аналогічна правова позиція наведена в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
		З матеріалів справи вбачається, що пояснення №05/1/2-6860-15 від 23.06.2015 були подані прокуратурою вже після того, як місцевий господарський суд розпочав розгляд справи по суті, про що свідчить протокол судових засідань від 22.06.2015. При цьому до пояснень №05/1/2-6860-15 від 23.06.2015 не додано доказів на підтвердження їх надіслання (вручення) іншим учасникам судового процесу, що є порушенням прав останніх та вимог Господарського процесуального кодексу України, однак вказані обставини не були взяті до уваги місцевим господарським судом.
		Щодо заяв відповідачів про застосування наслідків спливу строку позовної давності колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		Позовна давність, за визначенням ст. 256 Цивільного кодексу України, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		За змістом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
		Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
		Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини (аналогічна правова позиція наведена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").
		Оскільки в процесі судового розгляду апеляційний суд дійшов правомірного висновку про відсутність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) позивача і, як наслідок, необхідність відмови в позові у зв'язку з необґрунтованістю останнього, правові підстави для застосування позовної давності відсутні.
		Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
		Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржників, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також ґрунтуються на довільному тлумаченні законодавства.
		Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційних скарг його не спростовують.
		З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування прийнятої у справі постанови апеляційної інстанції не вбачається.
		Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційні скарги заступника Генерального прокурора України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Інвест" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2015 у справі № 910/8760/15-г - без змін.
		Стягнути з Генеральної прокуратури України на користь Державного бюджету України 93.542,40 грн. судових витрат.
		Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ із зазначенням відповідних реквізитів.
		 
		 
		Головуючий суддя О.О. Євсіков  суддіО.А. Кролевець   О.В. Попікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...