Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/13899/15-а,2-а/161/480/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; видворення з України іноземців або осіб без громадянства.
Надіслано для оприлюднення: 18.12.2015. Зареєстровано: 19.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2015.
Дата набрання законної сили: 17.12.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 грудня 2015 року                                    м. Львів                                 Справа № 876/12115/15
		 
		 
		Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
		 
		головуючого судді - Рибачука А.І.,
		суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,
		з участю секретаря - Андрушківа І.Я.,
		представника відповідача - ОСОБА_1,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу громадянина Сирійської Арабської республіки ОСОБА_3 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 вересня 2015 року по справі № 161/13899/15-а за позовом Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Сирійської Арабської республіки ОСОБА_3 про примусове видворення,
		 
		                                                       ВСТАНОВИВ:
		 
		01 вересня 2015 року Луцький прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - Луцький прикордонний загін) звернувся до суду з адміністративним позовом до громадянина Сирійської Арабської республіки ОСОБА_3, в якому просив на підставі статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» примусово видворити відповідача з України.
		Позов обґрунтовував посиланням на те, що громадянин Сирійської Арабської республіки ОСОБА_3 був затриманий прикордонною службою Республіки Польща за спробу незаконного перетину державного кордону з України в Республіку Польщу та передано прикордонній службі України, а відтак, враховуючи те, що він немає жодних підстав для перебування на території України, немає джерел для існування та повернення до країни походження, натомість, має намір будь-яким шляхом потрапити до країни Західної Європи - Німеччини, де перебуває його сім'я, підлягає видворенню до країни походження у встановленому порядку.
		Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 вересня          2015 року адміністративний позов задоволено повністю. 
		Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, громадянин Сирійської Арабської республіки ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
		Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при вирішенні справи не з'ясував всіх обставин, що мають значення для справи. Зокрема, суд не врахував, що його повернення на територію Сирійської Арабської республіки несе за собою небезпеку для життя, оскільки він є християнином і на даний момент має побоювання стати жертвою переслідувань за ознакою віросповідання з боку терористичних угрупувань. Також зазначає, що 17 листопада 2015 року ним реалізовано право на звернення за захистом в Україні шляхом подання заяви про визнання його біженцем. 
		Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній доводи, просив її задовольнити.
		Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча позивача належним чином було повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.
		Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач знаходиться на території України незаконно, а відсутність у нього коштів, документів, родичів на території України дає підстави вважати, що він ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення з України, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
		Згідно з частиною 2 статті 14 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в разі незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та в разі, якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримінальної відповідальності, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.
		Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
		Згідно з частиною 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
		Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення. 
		Крім цього, необхідно зазначити, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під дію Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» та під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», відповідно до якої іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн:
		де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань;
		де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;
		де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;
		де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи,             25 серпня 2015 року громадянин Сирійської Арабської республіки ОСОБА_3,            ІНФОРМАЦІЯ_1, був затриманий прикордонною службою Республіки Польща за спробу незаконного перетину державного кордону з України в Республіку Польщу без документів, що дають право в'їзду і перебування на території Польщі, особистість встановлено зі слів та на підставі копії сирійського паспортного документа             № 006690503.
		На підставі Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб від 18 червня 2007 року відповідача в порядку прискореної реадмісії передано прикордонній службі України по Луцькій ділянці, про що складено протокол від 25 серпня 2015 року. 
		31 серпня 2015 року начальником відділу по роботі з іноземцями та адміністративного провадження штабу Луцького прикордонного загону підполковником Ващуком П.Л. прийнято рішення про примусове повернення з України громадянина Сирійської Арабської республіки ОСОБА_3, згідно з яким вирішено примусово повернути вказану особу та зобов'язано його покинути територію України до 07 вересня 2015 року. Також у рішенні зазначено підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання, а про його прийняття відповідача було ознайомлено під розписку.
		Враховуючи викладене, а також беручи до уваги, що відповідач добровільно залишити територію України не в змозі, оскільки у нього відсутні кошти та документи, на підставі яких може повернутись в країну своєї громадянської приналежності, що він має намір будь-яким шляхом потрапити до Німеччини, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для видворення громадянина Сирійської Арабської республіки ОСОБА_3 за межі України в примусовому порядку.
		Однак при розгляді справи судом апеляційної інстанції представником відповідача надано суду копію довідки про звернення за захистом в Україні № 003148, виданої відповідачу управлінням державної міграційної служби України у Волинській області, з терміном дії до 27 грудня 2015 року, яка згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» є документом, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України.
		Таким чином, наявність у громадянина Сирійської Арабської республіки ОСОБА_3 довідки про звернення за захистом в Україні з терміном дії до 27 грудня 2015 року дає підстави для висновку про законність його перебування на території України при розгляді і вирішенні даної справи судом апеляційної інстанції, а також про поширення на нього дії Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», що в свою чергу виключає можливість застосування до нього положення частини 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», відтак, він не підлягає примусовому видворенню.
		Крім цього, необхідно зазначити, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права при вирішенні питання допуску до участі у справі перекладача, оскільки в матеріалах справи відсутня відповідна ухвала про такий допуск. Також судом першої інстанції в порушення вимог частини 1 статті 125 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлювалась особа перекладача, він не попереджався під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків у суді та не приводився до присяги.
		За наведених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позову.
		Керуючись статтями 160, 183-5, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		                                                        ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу громадянина Сирійської Арабської республіки ОСОБА_3 задовольнити.
		Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 вересня 2015 року по справі № 161/13899/15-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Сирійської Арабської республіки ОСОБА_3 про примусове видворення.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		Головуючий:                                                                                А.І. Рибачук
		 
		Судді                                                                                          В.М. Багрій
		 
		                                                                                                           Д.М. Старунський
		 
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлено 18 грудня 2015 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...