Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/2131/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; витребування майна із чужого незаконного володіння.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2015. Зареєстровано: 23.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2015.
Дата набрання законної сили: 25.01.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		            
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 
		"17" грудня 2015 р.Справа  № 916/2131/15
		За позовом: Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради
		до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Джі Ем Джі Контент
		про витребування майна  
		 
		 Головуючий - Рога Н. В.  
		 Судді -  Цісельський О.В.
		               ОСОБА_2
		        
		                                                               Представники:
		Від прокурора: Тунік В.М., за посвідченням №031409 від 19.01.2015р.; ОСОБА_3  згідно посвідчення №005177 від 22.09.2012р.; ОСОБА_4  згідно довіреності №035088 від 13.08.2015р.
		Від позивача (ОМР) : ОСОБА_5  згідно довіреності №62/исх- гс від 19.02.2015р.; ОСОБА_6  згідно довіреності №352/исх-гс від 19.12.2014р.; ОСОБА_7  згідно довіреності №222/исх-гс від 11.06.2015р.; ОСОБА_8  згідно довіреності №226/исх-гс від 11.06.2015р.; 
		Від відповідача: ОСОБА_9  згідно довіреності від 13.07.2014р.
		 
		                                                  В судовому засіданні брали участь: 
		 
		Від прокурора: Францевич В.В.  згідно довіреності №035088 від 13.08.2015р.
		Від позивача(ОМР): ОСОБА_8  згідно довіреності №226/исх-гс від 11.06.2015р.; 
		Від відповідача: ОСОБА_9  згідно довіреності від 13.07.2014р.
		 
		Суть спору: Заступник прокурора Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Джі Ем Джі Контент про витребування у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Джі Ем Джі Контент на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради нежилих приміщень першого поверху та підвалу №501, загальною площею 1 058,4 кв.м., розташованих по вул. Затонського, 1, в м. Одесі.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 28 травня 2015р. суддею  Желєзна С.П.  порушено провадження у справі. Справі присвоєно № 916/2131/15.
		Приймаючи до уваги перебування судді Желєзної С.П. з 15.07.2015р. на лікарняному, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи, розпорядженням в.о. керівника апарату від 15.07.2015р. № 901 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судової справи" та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 916/2131/15 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Рога Н.В.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.07.2015р. справу №916/2131/15 прийнято до провадження суддею Рога Н.В.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 29 вересня 2015р. справу                                  № 916/2131/15 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.
		Розпорядженням керівника апарату № 1446 від 29 вересня 2015р. щодо призначення членів колегії, відповідно до п. 2 рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-8/24 від 17.04.2014р.) призначено повторний автоматичний розподіл справи для визначення складу колегії суддів та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів для колегіального розгляду справи № 916/2131/15 у складі: суддя Рога Н.В. (головуючий суддя), суддя Мостепаненко Ю.І., суддя Цісельський О.В.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.09.2015р. справу №916/2131/15 прийнято до колегіального розгляду у складі: судді Рога Н.В. (головуючий суддя), суддя Мостепаненко Ю.І., суддя Цісельського О.В.
		Приймаючи до уваги перебування судді Мостепаненко Ю.І. у відпустці з 12.10.2015р. по 26.10.2015р., що може мати наслідком порушення строку розгляду справи, розпорядженням керівника апарату від 20.10.2015р. № 1614 "Щодо автоматичної зміни  складу колегії суддів" та згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів справу № 916/2131/15 передано до колегіального розгляду у складі: суддя Рога Н.В. (головуючий суддя), суддя Цісельський О.В., суддя Оборотова О.Ю. Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.10.2015р. прийнято справу  №916/2131/15 до колегіального розгляду у складі: суддя Рога Н.В. (головуючий суддя), суддя Цісельський О.В., суддя Оборотова О.Ю.
		У позовній заяві прокурор просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на нежилі приміщення першого поверху та підвалу №501, загальною площею                     1 058,4 кв.м., розташованих по вул. Затонського, 1, в м. Одесі, на час провадження  у цій справі.  
		В обґрунтування заяви прокурор посилається на ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що до закінчення розгляду справи по суті, нерухоме майно, яке підлягає витребуванню на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, може бути відчужене або реконструйоване, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі.
		Розглянув заяву прокурора щодо вжиття заходів забезпечення позову суд доходить до висновку про відмову у її задоволенні, враховуючи таке: дійсно, згідно з ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.
		Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
		Обираючи засіб забезпечення позову, суд повинен виходити із вимог позовного провадження. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретними заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких  він вживається. 
		Крім того, відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими повязується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобовязання після предявлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави на наявності невиконаного спірного зобовязання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. 
		Як вбачається з матеріалів справи, заступником прокурора Одеської області до матеріалів справи не було надано доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення. 
		Представник ОМР позовні вимоги прокурора підтримує, наполягає на задоволенні позову.
		Відповідач проти позову заперечує, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
		Розглянув матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд встановив.
		Згідно п.13 рішення Одеської міської ради від 14.04.2010р. № 5649-V Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради  доручено Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради укласти договір купівлі-продажу об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АРТ, зокрема, щодо нежилих  приміщень першого поверху та підвалу №501, загальною площею 1 058,4 кв.м., розташованих по вул. Затонського, 1, в м. Одесі.
		12 серпня 2010 року між територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради, від імені якої діяло Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Продавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АРТ (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна , за умовами якого Одеською міською радою було передано у власність ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АРТ 23 об'єкти комунальної власності , в тому числі, нежилі  приміщення першого поверху та підвалу №501, загальною площею 1 058,4 кв.м., розташовані по вул. Затонського, 1, в м. Одесі.
		05 листопада 2010р. , на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АРТ (Продавець) та Приватним Підприємством Фірмою "Стенфорд-Інвест" (Покупець),  було передано у власність Приватному Підприємству Фірмі "Стенфорд-Інвест" нежитлові приміщення першого поверху та підвалу №501, загальною площею 1058,4 кв. м,  розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Затонського, 1.
		18 травня 2011р. між Приватним Підприємством Фірмою "Стенфорд-Інвест" (Продавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Джі Ем Джі Контент (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу, на підставі якого передано у власність ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Джі Ем Джі Контент нежитлові приміщення першого поверху та підвалу №501, загальною площею 1058,4 кв. м,  розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Затонського, 1.
		Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2014р. у справі №916/2545/13 за позовом заступника прокурора Одеської області до Одеської міської ради, TOB АРТ, TOB Утьосов, ПП Елас-Комбі, TOB фірма Харрісон-Транс-Сервіс, TOB ІВ-Інвест Лтд, TOB ІВ- Іммобільє, TOB Джі Ем Джі Контент, TOB ОПЕРА, TOB Аверс Строй, за участю третьої особи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, визнано недійсним пункт 13 рішення Одеської міської ради №5649-V від 14.04.2010 Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради, визнано недійсним договір міни, укладений між Одеською міською радою та TOB АРТ шляхом підписання удаваних правочинів: договору дарування від 12.08.2010р. та договору купівлі-продажу 23 об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що був укладений 12.08.2010р. 
		При цьому, рішення Одеської міської ради (пункт 13 рішення Одеської міської ради № 5649-V від 14.04.2010р.), яким відповідно до п.30 ч.1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні була оформлена воля територіальної громади міста на вибуття вказаного майна з її власності, визнано постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2014р. недійсним, у зв'язку з тим, що воно суперечить вимогам чинного законодавства. 
		Вищий господарський суд України зазначив, що Одеська міська рада, укладаючи договір міни шляхом підписання з TOB АРТ удаваних правочинів: договору дарування від 12.08.2010р. та договору купівлі-продажу об'єктів комунальної власності від 12.08.2010р. , вийшла за межі визначених законом повноважень. Отже, воля власника (територіальної громади міста) щодо відчуження зазначеного майна у встановленому законом порядку не виражена (не сформульована) жодним чинним та законним актом.
		Прокурор зазначає, що оскільки договір купівлі-продажу об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, укладений 12.08.2010р. з TOB АРТ, визнано судом  недійсним, нежилі приміщення першого поверху та підвалу №501, загальною площею 1058,4 кв. м,  розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Затонського, 1, відчужені за вказаним договором, можуть бути витребувані від добросовісного набувача на користь власника, тобто територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.
		Приймаючи до уваги, що згідно чинного законодавства, а саме ст.ст.387,388 Цивільного кодексу України, саме власник має право витребувати своє майно від набувача,  звернення до суду з даною позовною заявою стало можливим лише після винесення остаточного судового рішення у справі №916/2545/13, а саме : постанови Вищого господарського суду України від 16.10.2014р.  у справі за позовом заступника прокурора Одеської області до Одеської міської ради, TOB АРТ, TOB Утьосов, ПП Елас-Комбі, TOB фірма Харрісон-Транс-Сервіс, TOB ІВ-Інвест Лтд, TOB ІВ-Іммобільє, TOB Джі Ем Джі Контент, TOB ОПЕРА, TOB Аверс Строй, за участю третьої особи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, якою визнано недійсним пункт 13 рішення Одеської міської ради №5649-V від 14.04.2010 Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради, визнано недійсним договір міни, укладений між Одеською міською радою та TOB АРТ шляхом підписання удаваних правочинів: договору дарування від 12.08.2010р. та договору купівлі-продажу 23 об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси. 
		У зв'язку з чим, прокурор вважає, що строк позовної давності, встановлений ст. 257 Цивільного Кодексу України не пропущено.
		Враховуючи вищевикладене, прокурор Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради  просить суд  про витребування у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Джі Ем Джі Контент на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради нежилих приміщень першого поверху та підвалу №501, загальною площею 1 058,4 кв.м., розташованих по вул. Затонського, 1, в м. Одесі.
		Позивач  Одеська міська рада позовні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі, просить суд позов задовольнити.
		Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що він є добросовісним набувачем і витребування майна у нього є необґрунтованим і незаконним в розумінні ст. 388 Цивільного кодексу України.
		Відповідач зазначає, що він придбав у власність нежилі приміщення першого поверху та підвалу №501, загальною площею 1 058,4 кв.м., розташовані по вул. Затонського, 1, в м. Одесі на підставі договору купівлі-продажу у Приватного підприємства Фірми "Стенфорд-Інвест", якому майно належало  на підставі договору купівлі-продажу від 18.05.2011р.,  та ніяких правовідносин між відповідачем та Одеською міською радою стосовно  спірних нежилих приміщень не існувало.
		Також, на думку відповідача, позбавлення TOB Джі Ем Джі Контент майна на підставі того, що орган місцевого самоврядування порушив закон, є неприпустимим.Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003р. "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" визнання недійсним договору згідно якого покупець отримав майно від держави та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон є неприпустимим. Європейський суд наголошує на тому, що особа на користь якої органом прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав власності, які виникли внаслідок такої дії органу влади.
		Окрім того, відповідач посилається на Постанову Верховного Суду України від 14.03.2007р. у справі №21-8во07 в якій зазначено, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов і порядку приватизації не можуть бути безумовно підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними, повернення приватизаційного майна державі, порушуючи право власності покупця, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого покупця. 
		Також, відповідач надав заяву про застосування строків позовної давності, у якій просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви заступника прокурора Одеської області на підставі пропуску позивачем позовної давності. В обґрунтування наданої заяви відповідач зазначає, що 05.12.2011р. заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом , серед інших і до ТОВ Джі Ем Джі Контент,  з вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 12.08.2010р., укладеного між територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради та ТОВ "АРТ" , та зобовязання повернути: ТОВ "ДЖІ ЕМ ДЖІ КОНТЕНТ" територіальній громаді м. Одеси в особі  Одеської міської ради нежитлові приміщення першого поверху №595, загальною площею 109,6 кв.м?, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 16/6; нежитлові   приміщення  першого  поверху  та  підвалу  №501,  загальною площею 1 058,4 кв.м?,  розташовані  за адресою: м. Одеса, вул. Затонського, 1. 23 вересня 2013р. через невиконання прокуратурою вимог суду щодо витребування доказів, позов було залишено без розгляду.
		На думку відповідача, Одеська міська рада 18.01.2012р. довідалась про те, що нежилі приміщення першого поверху та підвалу №501, загальною площею 1 058,4кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Затонського, 1, належали ТОВ "ДЖІ ЕМ ДЖІ КОНТЕНТ", у звязку з чим - 18.01.2015р. закінчився строк позовної давності. Враховуючи те, що прокуратура подала позов у квітні 2015р., Одеська міська рада, в інтересах якої виступає прокуратура, порушила строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові.
		Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:
		Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.
		Згідно з п.2 ст. 121 Конституції України на Прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. 
		Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність. 
		Ч.1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень ч.3 цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. 
		Як зазначено в п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. N 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Відповідно до п. 2 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
		Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеської міської ради від 14.04.2010р. № 5649-V Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради, пунктом 13 якого доручено Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради укласти договір купівлі-продажу об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АРТ, зокрема, щодо нежилих  приміщень першого поверху та підвалу №501, загальною площею 1 058,4 кв.м., розташованих по вул. Затонського, 1, в м. Одесі.
		12 серпня 2010 року між територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради , в інтересах якої діяло Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Продавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АРТ (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна , за умовами якого Одеською міською радою було передано у власність ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АРТ нерухоме майно комунальної власності, в тому числі, нежилі  приміщення першого поверху та підвалу №501, загальною площею 1 058,4 кв.м., розташовані по вул. Затонського, 1, в м. Одесі.
		05 листопада 2010р.,  на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АРТ (Продавець) та Приватним Підприємством Фірмою "Стенфорд-Інвест" (Покупець) , було передано у власність Приватному Підприємству Фірмі "Стенфорд-Інвест" нежитлові приміщення першого поверху та підвалу №501, загальною площею 1058,4 кв. м,  розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Затонського, 1.
		18 травня 2011р. між Приватним Підприємством Фірмою "Стенфорд-Інвест" (Продавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Джі Ем Джі Контент (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу, на підставі якого передано у власність ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Джі Ем Джі Контент нежитлові приміщення першого поверху та підвалу №501, загальною площею 1058,4 кв. м,  розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Затонського, 1.
		Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.  Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.  Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. 
		Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою ст. 203 цього кодексу. 
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). 
		Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.
		Матеріалами справи встановлено, що Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2014р. у справі №916/2545/13 за позовом заступника прокурора Одеської області до Одеської міської ради, TOB АРТ, TOB Утьосов, ПП Елас-Комбі, TOB фірма Харрісон-Транс-Сервіс, TOB ІВ-Інвест Лтд, TOB ІВ- Іммобільє, TOB Джі Ем Джі Контент, TOB ОПЕРА, TOB Аверс Строй, за участю третьої особи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, визнано недійсним п. 13 рішення Одеської міської ради №5649-V від 14.04.2010 Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради, визнано недійсним договір міни, укладений між Одеською міською радою та TOB АРТ шляхом підписання удаваних правочинів: договору дарування від 12.08.2010р. та договору купівлі-продажу від 12.08.2010р. щодо 23 об'єктів комунальної власності територіальної громади міста ОСОБА_7, серед яких  нежитлові приміщення першого поверху та підвалу №501, загальною площею 1058,4 кв. м,  розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Затонського, 1.
		Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені обставини.
		Відповідно до приписів ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Згідно ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		Слід зазначити, що п.п. 2.15, 2.16 Постанови Пленуму  Вищого господарського суду Укарїни від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" встановлено, що наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину, тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов'язок повернення майна за цим правочином. У зв'язку з цим не підлягають задоволенню позови власників (володільців) майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження майна, які були вчинені після правочину, визнаного недійсним. У відповідних випадках майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, позовів відповідно до статей 387 - 390 або глави 83 ЦК України, зокрема, від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. При цьому необхідно мати на увазі, що добросовісність набувача майна в силу частини п'ятої статті 12 названого Кодексу презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав або повинен був знати про наявність перешкод до вчинення правочину, зокрема те, що продавець майна не мав права його відчужувати, це може свідчити про недобросовісність набувача й бути підставою для задоволення позову про витребування у нього цього майна.
		Отже, проаналізував наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено, що власником майна, відчуженого за договором купівлі-продажу була територіальна громада м. Одеси, управління  цим майном від імені територіальної громади здійснювала Одеська міська рада та її виконавчі органи. Проте, п. 13 Рішення Одеської міської ради від 14.04.2010р. за № 5649-V Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради, яким відповідно до п.30 ч. 1 ст. 26  Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"  була оформлена воля територіальної громади міста на вибуття вказаного майна з її власності, визнано Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2014р. недійсним, у звязку з тим, що воно суперечить вимогам чинного законодавства. Крім того, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що Одеська міська рада , укладаючи договір міни шляхом підписання з ТОВ "АРТ" удаваних правочинів: договору дарування від 12.08.2010р. та договору купівлі-продажу від 12.08.2010р. , вийшла за межі визначених законом повноважень. За таких обставин, на думку суду , воля власника (територіальної громади міста ) щодо відчуження зазначеного майна у встановленому законом порядку не виражена (не сформульована) жодним чинним та законним актом.
		Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
		У звязку з вищевикладеним, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради та про витребування у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Джі Ем Джі Контент на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради нежилих приміщень першого поверху та підвалу №501, загальною площею 1 058,4 кв.м., розташованих по вул. Затонського, 1, в м. Одесі.
		Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне: Як зазначено Конституційним Судом України, строки звернення до суду як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин (абзац пятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012). 
		Загальні положення щодо позовної давності та порядку її обчислення, що підлягають застосуванню під час вирішення спорів між сторонами у зобовязаннях, визначені у главі 19 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Тобто, позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.
		Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного Кодексу України, частина перша якої повязує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Разом із тим ч. 1, 2, 4 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
		Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. 
		Оскільки вимоги прокурора є похідними від вимог відповідного органу, який має повноваження передачі майна у власність, то і перебіг строку позовної давності розпочинається з моменту коли про порушення прав та інтересів держави дізнався саме відповідний орган державної влади, а не прокурор.
		Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постановах від 27 травня 2014 року у справі № 3-23гс14, від 23.12.2014 р. у справі № 3-194гс14, від 25.03.2015 р. у справі 3-21гс15, від 13.05.2015 р. у справі 3-126гс15.
		У даній справі прокурором позивачем визначено саме Одеську міську раду.
		Постановами Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2014 р. та Вищого господарського суду України  від 16.10.2014 р. у справі № 916/2545/13 встановлено неправомірність п. 13 рішення Одеської міської ради № 5649-V від 14.04.2010 р. Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень та недійсність договорів, укладених на його виконання. Отже, строк позовної давності слід обраховувати з моменту встановлення обставин порушення прав територіальної громади м. Одеси, що стало можливим через факти, встановлені згаданими вище судовими рішеннями у справі №916/2425/13, тобто з 17.10.2014 р. Відтак, строк позовної давності по даній справі не був пропущений.
		Судові витрати про сплаті судового збору покласти на відповідача по справі, виходячи з положень ст.ст.44,49 ГПК України. 
		 
		Керуючись ст.ст.  44, 49, 82-85 ГПК України, суд, 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.Позовну заяву Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради задовольнити повністю.
		2. Витребувати у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Джі Ем Джі Контент (65023, м. Одеса, вул. Пастера, 60, код ЄДРПОУ 36044629)  на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради нежилі приміщення першого поверху та підвалу №501, загальною площею 1 058,4 кв.м., розташовані по вул. Затонського, 1, в м. Одесі.
		3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Джі Ем Джі Контент (65023, м. Одеса, вул. Пастера, 60, код ЄДРПОУ 36044629)  на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, отримувач УКу м. Одесі/Приморський район, код отримувача ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997)   судовий збір у розмір 41 666 грн. 66 коп. 
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.  
		 
		Накази видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		Повне рішення складено 22 грудня 2015р.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                              Н.В. Рога 
		 
		 
		                                 Суддя                                                                               О.В. Цісельський
		 
		 
		 
		                            Суддя                                                                            О.Ю. Оборотова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...