Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/1395/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2015. Зареєстровано: 23.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2015.
Дата набрання законної сили: 29.12.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		           17 грудня 2015 року                                  м.Київ                              К/800/36895/15 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
		 
		головуючого судді: суддів:        Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 
		на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року 
		на ухвалу       Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2015 року 
		у справі          №810/1395/15 
		за позовом     ОСОБА_4 
		до                    Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської 
		           області 
		про                  визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
		 
		ВСТАНОВИЛА: 
		У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про                  визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії та просив суд визнати протиправними рішення та дії відповідача, що виявились у невиконанні рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2014 року у справі "Хайнацький та інші проти України".
		Зобов'язати відповідача продовжувати виконувати з 1 жовтня 2011 року:  
		- рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2014 року у справі "Хайнацький та інші проти України" (заява №12895/08 та 249 інших заяв);
		-  постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.12.2009 року №2а-9967/2009, якою суд зобов'язав відповідача провести перерахунок та щомісячно виплачувати йому додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.12.2009 року; 
		- постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.04.2011 №2а-7098/2011, якою суд зобов'язав Управління пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київської області провести йому перерахунок та виплату недоотриманих коштів в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 13.03.2010 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
		Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
		Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що підстави для здійснення виплат на основі судових рішень відпали у зв'язку із зміною законодавства, що регулює спірні правовідносини.
		Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями, ОСОБА_4  звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить повністю скасувати судові рішення, справу направити для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду. 
		          Заперечення від Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області на адресу Вищого адміністративного суду України не надходило.
		         Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги. 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є непрацюючим пенсіонером та проживає в населеному пункті, який віднесений до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до переліку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року №06 і має статус особи постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС.
		ОСОБА_4 неодноразово звертався до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з тотожними адміністративними позовами до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області, у яких, зокрема, просив зобов'язати відповідача виконати постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 18.04.2011 року по справі №2а-7098/2011 та від 14.12.2009 року по справі №2а-9967/2009, якими зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату доплат до пенсійного забезпечення, а також рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2014 року №12895/08.
		Рішенням Європейського суду з прав людини від 09.01.2014 року у справі «Хайнацький та інші проти України» (заява №12895/08 та 249 інших заяв) суд, серед іншого, визнав прийнятними скарги заявників (у тому числі й скаргу ОСОБА_4 стосовно невиконання Україною постанов Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.12.2009 року та від 18.04.2011 року) за пунктом 1 статті 6, статтею 13 Конвенції та за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції щодо тривалого невиконання рішень, ухвалених на їхню користь, та щодо відсутності ефективних національних засобів юридичного захисту щодо цих скарг.
		Європейський суд констатував порушення Україною названих положень Конвенції та Першого протоколу до Конвенції; постановив, що:
		(a) протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалених на користь заявників, які досі підлягають виконанню, та сплатити 2000 євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю, в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та компенсації судових витрат, а також будь-який податок, що може нараховуватись; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу;
		(b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
		На підставі даного рішення Європейського суду з прав людини державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України постановою від 05.03.2014 року було відкрито виконавче провадження ВП №42354863 з примусового виконання рішення Європейського суду з прав людини на користь ОСОБА_4
		02 квітня 2015 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №42354863 з підстав повного фактичного виконання рішення, оскільки, грошові кошти перераховані стягувачу платіжним дорученням Міністерства юстиції України №3034 від 12.09.2014 року у розмірі 33554,89 грн. (еквівалент 2000 євро), платіжним дорученням Міністерства юстиції України №7581 від 16.10.2014 року сплачена пеня за несвоєчасне виконання рішення Європейського суду з прав людини у розмірі 506,01 грн. 
		Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.12.2009 року в адміністративній справі №2а-9967/2009 суд зобов'язав Управління пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київської області провести перерахунок та щомісячно виплачувати ОСОБА_4 додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.12.2009 року.
		На виконання вказаної постанови Білоцерківський міськрайонний суд Київської області видав виконавчий лист від 13.09.2011 року №2а-9967/2009.
		03 жовтня 2011 року державний виконавець Районного відділу ДВС Білоцерківського МУЮ постановою від 03.10.2011 року відкрив виконавче провадження ВП №29027650 з примусового виконання вказаного виконавчого листа.                                                               
		20 грудня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з підстав повного фактичного виконання судового рішення.
		Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.04.2011 року №2а-7098/2011 за позовом ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київської області суд зобов'язав Управління пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київської області провести позивачу перерахунок та виплату недоотриманих коштів в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 13.03.2010 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
		На виконання вказаної постанови Білоцерківський міськрайонний суд Київської області видав виконавчий лист від 18.04.2011 року №2а-7098/2011, на підставі якого 7 липня 2011 року державний виконавець Районного відділу ДВС Білоцерківського МУЮ постановою від 07.07.2011 відкрив виконавче провадження ВП №27439033 з примусового виконання вказаного виконавчого листа, яке в свою чергу, було закінчено постановою від 30 вересня 2011 року у зв»язку з виконанням.
		          Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України  виходить з наступного.
		Відповідно до статті 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансування витрат,пов'язаних з реалізацією цих законів, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету.
		19 червня 2011 року набрав чинності Закон України від 14.06.2011 №3491- VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким, серед іншого, передбачено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ІІ та статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
		26 грудня 2011 року Конституційний Суд України рішенням №20-рп/2011 у справі за конституційними поданнями щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 №3491-УІ визнав вказані зміни конституційними.
		Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 №З-рп/2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення деяких статей Конституцій України, Бюджетного кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України суд розтлумачив, що Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
		На виконання вказаних законодавчих вимог Кабінет Міністрів України виніс постанову від 06.07.2011 №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011.
		Скаржник свою касаційну скаргу обґрунтовує тим, що Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області з жовтня 2011 року перестало здійснювати соціальні та пенсійні виплати, що були присуджені позивачу згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини та національних судів. Вважає такі дії відповідача неправомірними, тому звернувся до суду позовом про зобов'язання відповідача виконувати рішення судів. 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з твердженнями скаржника та зазначає наступне.
		1 січня 2012 року набрав чинності Закон України від 22.12.2011 №4282-VІ «Про Державний бюджет України на 2012 рік», пунктом 3 Розділу «Прикінцеві положення» якого передбачено, що 2012 році норми і положення статті 39, 50, 51, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
		На виконання вимог зазначеного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанови від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 28.12.2011 №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення».
		Тобто, з 23 липня 2011 року в Україні змінилося правове регулювання, на підставі якого здійснювались соціальні виплати, які одержував позивач. 
		Під час розгляду даної справи суд встановив, що рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2014 у справі "Хайнацький та інші проти України" (заява №12895/08 та 249 інших заяв), постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.12.2009 №2а-9967/2009 та постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.04.2011 №2а-7098/2011 виконані відповідачем у повному обсязі.
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Як було зазначено вище, Європейський суд з прав людини у рішенні "Хайнацький та інші проти України" від 09.01.2014 №12895/08 констатував порушення з боку України пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та за статті 1 Першого протоколу до Конвенції (однією з розглянутих скарг була скарга ОСОБА_4 стосовно невиконання Україною постанов Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.12.2009 та від 18.04.2011).
		В іншому рішенні Європейського суду з прав людини від 03.06.2014 у справі «Великода проти України» (заява №43331/12) щодо невиконання рішення, яким управління Пенсійного фонду України було зобов'язано здійснити перерахунок та виплачувати їй пенсію з 01.12.2008. Суд визнав заяву неприйнятною як повністю необґрунтовану. ЄСПЛ дійшов висновку що подальша дія вищезазначеного судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати заявниці, було внесено зміни. Відповідно, обов'язок Уряду забезпечити виконання рішення закінчився щонайпізніше 01.11.2011, коли змінене законодавство було застосовано до пенсії заявниці. Протягом зазначеного періоду заявниця отримувала пенсію згідно з рішенням суду від 19.01.2010 року, і таким чином для скарги немає підстав.
		Враховуючи висновки ЄСПЛ по вищевказаній справі, Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області при обчисленні пенсії ОСОБА_4 з 1 листопада 2011 року на підставі положень чинного законодавства діяло у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, оскільки підстави для здійснення таких виплат на підставі судових рішень відпали у зв'язку із зміною правового регулювання.
		Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до обґрунтованих висновків про відсутність підстав задоволення позовних вимог.
		Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд   касаційної   інстанції   відхиляє   касаційну   скаргу   і залишає рішення без змін,   якщо відсутні підстави   для   скасування судового рішення.
		Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
		З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
		Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
		                                                         У Х В А Л И Л А:
		          Касаційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
		Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2015 року у справі №810/1395/15 - залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
		         
		          Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...