Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/3143/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2015. Зареєстровано: 24.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2015.
Дата набрання законної сили: 16.12.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"16" грудня 2015 р.Справа №   914/3143/15
		 
		Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого-судді Желік М.Б.
		суддів Костів Т.С.
		ОСОБА_1 
		 
		розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, м. Львів, вул. Стрийська, 35 (вих. № б/н від 17.11.15.) 
		на ухвалу Господарського суду Львівської області
		від 07.10.15 у справі № 914/3143/15
		за заявою: Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, м. Львів 
		до боржника: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Торговий дім Галев ЛТД, м. Львів, вул. Вербицького, 5/1 (код ЄДРПОУ 35009159). 
		про визнання банкрутом
		 
		За участю представників сторін: - не зявилися.
		 
		В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
		 
		07.10.15 Господарським судом Львівської області винесено ухвалу у справі № 914/3143/15 за заявою Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області до боржника ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Торговий дім Галев ЛТД про визнання банкрутом, відповідно до якої в порушенні провадження у справі про банкрутство відмовлено.
		Не погодившись з ухвалою господарського суду Львівської області скаржник звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження, скасувати ухвалу суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким порушити провадження у справі про банкрутство. 
		Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не надано належної оцінки тому факту, що податкове повідомлення-рішення від 29.11.12. № НОМЕР_1 по податку пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД прирівнюється до грошового зобовязання відповідно до ст. 54 ПК України. 
		Згідно автоматизованого розподілу справ КП Документообіг господарських судів, 08.12.15 справу за № 914/3143/15 розподілено до розгляду судді  доповідачу Желіку М.Б., членам колегії суддям Т.С.Костів та Р.І.Марку. Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.
		09.12.15 ухвалами Львівського апеляційного господарського суду скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а подані ним матеріали визнано достатніми для прийняття апеляційної скарги до провадження, розгляд справи призначено на 16.12.15.
		У судовому засіданні 16.12.15 заявник участь уповноваженого представника забезпечив, який надав пояснення щодо вимог апеляційної скарги та просив задоволити їх у повному обсязі. Боржник участь уповноваженого представника не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги. 
		Зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обовязком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, наявності достатніх доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія судів із врахуванням положень ст. 102 ГПК України щодо строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів. 
		Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з огляду на положення ч. 7 ст. 106 ГПК України, ухвала Господарського суду Львівської області від 07.10.15 у справі № 914/3143/15 скасуванню, а справа направленню на розгляд до господарського суду. 
		При цьому колегія суддів виходила з наступного.
		 
		У відповідності до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
		Як вбачається із матеріалів справи, 28.08.15 заявник звернувся до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство на загальних підставах з грошовими вимогами до боржника на суму 3 050 635,65 грн. , зокрема 92 359,93 грн., заборгованості з податку на додану вартість, 2 614,70 грн. заборгованості з податку на прибуток, 31 514,90 грн. заборгованості з єдиного соціального внеску, 2 924 146,12 заборгованості по розрахунках у сфері ЗЕД.
		Свої грошові вимоги заявник обґрунтовує тим, що заборгованість з податку на додану вартість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 14.09.12, податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_3 від 16.06.14, № 00080215041 від 16.10.14 № НОМЕР_4 від 30.03.15., № №0013051501 від 20.07.15.; заборгованість з податку на прибуток виникла на підставі податкової декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2012 року, податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_5 від 17.10.12., податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік; заборгованість з єдиного соціального внеску виникла на підставі звітів з єдиного соціального внеску за вересень  червень 2014 року, рішення УПФ в Галицькому районі м. Львова № 5549 від 05.11.12., заборгованість у сфері ЗЕД виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21.11.12.
		Так, згідно ст. 10 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор. 
		Відповідно до ст. 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом  боржником є юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобовязань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
		Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
		Безспірні вимоги кредиторів у свою чергу - це грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
		Відповідно до ч. ч. 1, 3, 6, 7 ст. 16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також зясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження. За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство. 
		Оскаржуваною ухвалою господарський суд посилаючись на те, що вимоги заявника у розмірі 2 924 146,12 грн. складаються із пені, нарахованої боржником за порушення ним термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, вважає, що такі не враховуються при визначені базового розміру грошових вимог, що дають право ініціювати справу про банкрутство.  
		Однак, колегія суддів вважає, що вказані висновки не відповідають положенням норм матеріального права та здійснені при неповному зясуванні усіх обставин справи.
		Так, згідно положень ст. 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом грошове зобовязання - зобовязання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобовязань відносяться також зобовязання щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів), страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобовязання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобовязань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. 
		До складу грошових зобовязань боржника, в тому числі зобовязань щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів), страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобовязання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоровю громадян, зобовязання з виплати авторської винагороди, зобовязання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобовязань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобовязаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
		Так, виникнення грошового зобовязання у сумі 2 924 146,12 грн.  пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД заявник обґрунтовує податковим повідомленням-рішення № НОМЕР_1 від 29.11.12 винесеним на підставі акта перевірки № 1554/22-08-35009159 від 15.11.12 складеного за наслідками проведення податковим органом документальної позапланової перевірки боржника з питань дотримання підприємством вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту. 
		При проведені перевірки встановлено порушення боржником ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті.
		Згідно положень ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті порушення резидентами, крім субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної  виручки  (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
		Боржник оскаржував податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 29.11.12 в судовому порядку, однак ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.13 у справі № 813/667/13-а, що залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.12.14. позовні вимоги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Торговий дім Галев ЛТД залишено без задоволення. 
		Натомість, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.0515. у справі 3 813/504/15 позовні вимоги Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Торговий дім Галев ЛТД про стягнення податкового боргу у розмірі 2 924 146,12 грн. задоволено.
		Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що пеня за порушення термінів розрахунків визначена спеціальним законом за порушення законодавчо встановлених строків, а не за невиконання грошових зобовязань, у звязку з чим вказана заборгованість відповідає вимогам ст. 1 Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом щодо визначення грошового зобовязання та у сукупності з іншими доказами може бути врахована при визначені базового розміру грошових вимог, що надають право ініціювати справу про банкрутство, що господарським судом не враховано.  
		Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).
		Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
		Оскаржувана ухвала господарського суду зазначеним вимогам не відповідає, винесена з порушенням норм матеріального права та при неповному дослідженні усіх обставин справи, які необхідні для вирішення даної справи по суті.
		Згідно положень ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
		За таких умов, колегія суддів діючи в межах повноважень передбачених ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення, з огляду на положення ч. 7 ст. 106 ГПК України, відтак ухвалу Господарського суду Львівської області у справі № 914/3143/15 від 07.10.15 слід скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду Закарпатської області для розгляду.
		При цьому зазначає, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК України або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК України. 
		На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		1. Вимоги апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, м. Львів, вул. Стрийська, 35 (вих. № б/н від 17.11.15.) задоволити частково. 
		2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.10.15 у справі № 914/3143/15 скасувати.
		3. Справу передати на розгляд до господарського суду Львівської області.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
		Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
		Повний текст постанови складено 21.12.15 
		 
		 
		 
		 
		ГоловуючийсуддяЖелік М.Б.
		 
		 
		суддяКостів Т.С.
		 
		 
		суддяМарко Р.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...