Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/8893/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2015. Зареєстровано: 25.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2015.
Дата набрання законної сили: 20.01.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14.12.2015Справа №910/8893/15
		Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи
		за позовною заявою  Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймтайм" 
		третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветек Медіа Інвест"
		про стягнення 79 862,43 дол. США та 190 282 877,92 грн.
		 за участю представників:
		 від позивача:Мосійчук Я.І.- представник за довіреністю № 010-01/2344 від            11.04.2014 р. від відповідача:Турська М.В.- представник за довіреністю № 25-05/15 від 25.05.2015 р. від третьої особи:не з'явивсяВСТАНОВИВ:
		 
		До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Державний експортно - імпортний банк" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймтайм"       про стягнення 79 862,43 дол. США та 190 282 877,92 грн.
		В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на несвоєчасне повернення третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ветек Медіа Інвест"    (позичальником) кредитних коштів та відсотків за користування ними за кредитним договором № 151313К15 від 28.10.2013 р., внаслідок чого та в силу договору поруки № 151313Р21 від 29.11.2013 р. у ТОВ "Праймтайм", як у поручителя, утворилась заборгованість в сумі 79 862,43 дол. США та 190 282 877,92 грн.
		У позові Публічне акціонерне товариство "Державний експортно - імпортний банк" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймтайм" заборгованість по кредитному договору № 151313К15 від 28.10.2013 р., а саме:
		- заборгованість за кредитною лінією - 52 206 412,73 грн.;
		- заборгованість за процентами за користування кредитною лінією - 2 366 865,17 грн.;
		- заборгованість за комісією за управління кредитною лінією у сумі 115 664 486,73 грн.;
		- пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 11 273 878,14 грн.;
		- пеню за несвоєчасне погашення кредиту (в доларах США) в сумі 77 445,65 доларів США;
		- пеню за несвоєчасне погашення процентів (кредиту у гривні) в сумі 351 396,74 грн.;
		- пеню за прострочення сплати процентів (наданого кредиту у доларах США) у сумі 2 416,78 доларів США;
		- пеню за прострочення сплати комісії за управління кредитною лінією у сумі 8 419 838,41 грн.,
		а всього 79 862,43 дол. США та 190 282 877,92 грн.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.04.2015 р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветек Медіа Інвест".
		У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити.
		Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що договір поруки є припиненим, оскільки обсяг його відповідальності за зобов'язаннями по кредитному договору збільшився у порівнянні з обсягом відповідальності, на яку він погодився при укладенні договору поруки в частині ставки комісії за управління кредитом. Також зазначив, що позивачем невірно здійснено розрахунок комісії за управління кредитом та нараховані на цю суму штрафні санкції, оскільки банком невірно застосовані умови кредитного договору.
		Представник третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветек Медіа Інвест" в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без його участі до суду не подав. Позиція третьої особи стосовно даного позову суду невідома.                 .
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 28.10.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно - імпортний банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ветек Медіа Інвест"  (позичальник) був укладений кредитний договір № 151313К15 (далі - кредитний договір), за умовами якого банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом у розмірі 160   000   000,00 доларів США, проте з умовою, що сума основного боргу за кредитом на будь-яку дату не може перевищувати еквівалент у гривні - 1   295   440   000,00 грн. (із можливим відхиленням до 5 % у зв'язку зі зміною курсів валют), з кінцевим терміном погашення кредиту до 27.10.2022 року (п.п. 3.1, 3.2 кредитного договору).
		Кредитним договором передбачено, що позичальник зобов'язався, зокрема:
		 - погашати кредит у валюті кредиту шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок, зазначений в п. 3.8 кредитного договору, в порядку та у строки, визначені положеннями пп. 3.2, п. 3.4, п. 3.7 кредитного договору згідно з графіком надання та погашення кредиту (додаток № 1 до кредитного договору);
		- сплачувати у валюті кредиту проценти за користування кредитом в порядку, встановленому положеннями п. 3.5 та п. 3.7 кредитного договору у розмірі, визначеному п. 3.2.4 кредитного договору - 18,1% річних для заборгованості в гривні, 10,1 % річних - для заборгованості у доларах США;
		- сплачувати в порядку та розмірі, встановлені пп. 3.2.5, 3.7 та ст. 4 кредитного договору комісію за кредитом.
		Відповідно до п. 5.1.21 кредитного договору позичальник зобов'язаний забезпечувати продовження строків розміщення вкладів, майнові права за якими оформлені/можуть бути оформлені в заставу з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальником за договором, та внесення змін до таких договорів застави у встановлені договорами строки (в тому числі шляхом сприяння у вчиненні таких дій майновими поручителями, а в разі неможливості вчинення відповідних правочинів в такі ж строки оформити інше забезпечення.
		Згідно з п. 5.1.2.2 кредитного договору позичальник зобов'язаний забезпечувати в разі оформлення в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором цінних паперів, термін погашення яких наступає раніше терміну погашення кредиту, оформлення іншого забезпечення, яке задовольнить банк, до настання терміну погашення відповідних цінних паперів 
		У подальшому до кредитного договору були укладені додаткові договори № 151313К15-1 від 13.01.2014 р., № 151313К15-2 від 21.07.2014 р., № 151313К15-3 від 21.07.2014 р., № 151313К15-4 від 11.08.2014 р. внесено зміни:
		1) щодо обов'язків позичальника стосовно, яких позичальник повинен виконані додаткові умови, передбачені розділом 5 кредитного договору  (додатковий договір № 151313К15-1 від 13.01.2014 р.);
		2) змінено розмір комісії на 0,25 процентні пункти, починаючи з дати невиконання/порушення зазначеного зобов'язання, закінчуючи датою його виконання, але не пізніше до 01.08.2015 р. (додатковий договір № 151313К15-2 від 21.07.2014 р.); 
		3) додано відповідальність за порушення позичальником кредитного договору, в якості нарахування комісії за управління кредитом:
		-  у період з 01.05.2014 р. по 20.06.2014 р. (включно) без урахування невиконання п. 5.3.1 (д), (е) договору щодо надання довідок за результатами 1-го кв. 2014 р.;  у період з 01.05.2014 р. по 30.11.2014 р. (включно) без урахування позичальником умов, передбачених п.п. 5.1.20.2 та п. 5.1.29 договору (додатковий договір № 151313К15-2 від 21.07.2014 р.);
		- у період з 01.05.2014 р. по 31.07.2014 р. (включно) без урахування невиконання умови п. 5.1.15.4 договору щодо реалізації у строк до 01.04.2014 р. зарплатних проектів з випуском карток не менше 95 % для штатних співробітників підприємств - резидентів групи «Український медіа Холдинг» з обов'язковим щомісячним зарахуванням заробітної плати; у період з 01.05.2014 р. по 31.08.2014 р. (включно) без урахування невиконання умови п.п. 5.1.14.1 договору щодо надання актуальних звітів про оцінку майна (додатковий договір № 151313К15-3 від 21.07.2014 р.);
		4) у разі невиконання/порушення позичальником зобов'язання, визначеного п. 5.1.32 договору розмір комісії за управління, визначений у п. 3.2.5.2 договору збільшується на 0,01 процентні пункти, починаючи з дати невиконання/порушення зазначеного зобов'язання і закінчуючи датою його виникнення.
		Банк здійснює нарахування комісії за управління у період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р. (включно): - без урахування невиконання умови п.5.1.15.3 договору щодо здійснення підприємствами-резидентами операцій купівлі-продажу іноземної валюти в банку на рівні 100% від загального обсягу купівлі-продажу іноземної валюти у 1 кв.2014 р.; - у період з 01.05.2014 р. по 20.06.2014 р. (включно) без урахування невиконання п. 5.3.1 (д), (е) договору щодо надання довідок про обсяги грошових надходжень на рахунки позичальника/підприємств-резидентів в інших банках та про відсутність операцій купівлі-продажу іноземної валюти позичальника/підприємств-резидентів в інших банках.
		У судовому засіданні встановлено, що на виконання умов кредитного договору, позивач надав ТОВ "Ветек Медіа Інвест" грошові кошти у загальній сумі 80 000 000,00 доларів США, та 639 440 000,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку третьої особи та поясненнями представників сторін.
		Крім того, у судовому засіданні встановлено, що на забезпечення виконання кредитних зобов'язань 29.11.2013 р. між позивачем - Публічним акціонерним товариством "Державний експортно - імпортний банк" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Ветек Медіа Інвест" (позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Праймтайм" (поручитель) був укладений договір поруки № 151313Р21.
		Відповідно до п. 2.1.7 договору поруки поручитель надає згоду на забезпечення цією порукою всіх зобов'язань позичальника за кредитного угодою, в тому числі з урахуванням всіх змін та доповнень до кредитної угоди, що будуть укладені у майбутньому.
		У випадку невиконання позичальником основного зобовязання кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та/або позичальника, як солідарних боржників (п. 3.2 договору поруки).
		З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Ветек Медіа Інвест" належним чином покладені на нього зобов'язання п. 5.1.21 - 5.1.22 кредитного договору не виконало, зокрема, не забезпечило продовження строків розміщення вкладів, майнових прав у заставу з метою забезпечення виконання кредитного договору, не оформило в строки іншого забезпечення (п. 5.1.21 кредитного договору), не оформило до настання терміну погашення цінних паперів, переданих в заставу банку, іншого забезпечення (п. 5.1.22 кредитного договору), про що свідчить направлена на адресу позичальника вимога банку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова  установа  зобов'язується   надати   грошові   кошти   (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
		Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
		Відповідно до    ст. 553 Цивільного кодексу України    за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки на підставі п. 2    ст. 554 ЦК України.
		Як вбачається з пункту 3.6.7 кредитного договору у разі повного/частково невиконання позичальником/майновими поручителями вимог, зазначених п.п. 5.1.21-5.1.22 договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового погашення частини кредиту в сумі, що дорівнює заставній вартості відповідного забезпечення, а позичальник здійснити таке дострокове погашення протягом строку, зазначеного у вимозі банку. 
		Також згідно з п. 5.1.28 кредитного договору у разі повного/часткового невиконання позичальником/майновим поручителем вимог визначених п.п. 5.1.21-5.1.22 договору банк має право вимагати від позичальника дострокового погашення частини кредиту в сумі, що дорівнює заставній вартості відповідного забезпечення, а позичальник зобов'язаний здійснити таке дострокове погашення протягом строку, зазначеного у вимозі банку.
		У зв'язку з порушенням відповідачем п. 5.1.21 кредитного договору, керуючись п.п. 3.6.7, 5.1.28 кредитного договору, 30.09.2014 р. позивач звернувся до ТОВ "Ветек Медіа Інвест" з вимогою № 195-01/6409 про дострокове повернення частини кредиту у сумі 50   000   000,00 дол. США (яка відповідає заставній вартості предметів застави за відповідними договорами застави прав вимоги грошових коштів з депозитного рахунку) протягом 2 банківських днів з дати направлення вимоги.
		У відповідь на вказану вимогу відповідач сплатив банку суму, вказану у вимозі, проте з порушенням строків.
		08.10.2014 р. у зв'язку з порушенням відповідачем п. 5.1.22 кредитного договору, керуючись п.п. 3.6.7, 5.1.28 кредитного договору, позивач звернувся до ТОВ "Ветек Медіа Інвест" з вимогою № 195-00/6570 про дострокове повернення частини кредиту у сумі 54   600   000,00 дол. США (яка відповідає заставній вартості предметів застави за відповідними договорами застави прав вимоги грошових коштів з депозитного рахунку протягом 2 банківських днів з дати направлення вимоги. Вказана вимога залишена ТОВ "Ветек Медіа Інвест" без задоволення.
		Також судом встановлено, що ТОВ "Ветек Медіа Інвест" неналежним чином виконало свої зобов'язання з повернення суми кредиту, наданого у гривні, сплати відсотків за користування суми кредиту, наданого у національній валюті, а також оплати комісії за управління кредитом. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. 
		Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
		Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" згідно зі   статтею 526 ЦК   зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.
		Доводи відповідача про те, що договір поруки є припиненим, оскільки обсяг відповідальності зобов'язань за кредитним договором (в частині збільшення ставки комісії за управління кредитом) збільшився у порівнянні з обсягом відповідальності, на яку він погодився, суд не приймає з огляду на наступне.
		Відповідно до п. 4.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» обсяг зобов'язань поручителя повинен бути визначений умовами договору поруки та узгоджений з умовами кредитного договору. Якщо у договорі поруки не визначено умови забезпечення зобов'язання (розмір і строк виконання зобов'язання, розмір процентів тощо), проте з умов договору можливо встановити, яке саме зобов'язання було або буде забезпечене порукою, чи в договорі поруки є посилання на договір, що регулює забезпечене зобов'язання з відповідними умовами, то у такому випадку відсутні підстави для визнання цього договору поруки недійсним.
		Як встановлено судом, згідно з пунктом 3.1 договору поруки поручитель взяв на себе обов'язок солідарно відповідати перед банком за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором щодо відшкодування суми кредиту, процентів, штрафних санкцій, а також всіх та будь-яких витрат, пов'язаних з наданням та обслуговуванням кредиту (далі - основне зобов'язання).
		Отже, зобов'язанням забезпеченим порукою поручителя за договором поруки є зобов'язання на умовах, визначених кредитним договором, тобто обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами кредитного договору, якими визначено обсяг зобов'язань позичальника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
		Також необхідно зазначити, що згідно з п. 4.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» згода поручителя надається в порядку та у спосіб, який передбачений договором поруки. Якщо договором поруки передбачено зміну його умов за письмової згоди сторін, то у такому разі саме лише повідомлення кредитором або боржником поручителя про зміну умов договору не є доказом надання поручителем згоди.
		У разі якщо поручитель під час укладення договору поруки погодив встановлення у майбутньому розміру процентної ставки за кредитним договором на підставі додаткових договорів, то таке встановлення процентної ставки за додатковими договорами не є збільшенням обсягу відповідальності поручителя і не може бути підставою для припинення договору поруки згідно із статтею 559 ЦК України.
		Крім того, дослідивши умови додаткових договорів, укладених сторонами, суд зазначає, що внесення змін до кредитного договору додатковими договорами № 151313К15-2 від 21.07.2014 р. та № 151313К15-4 від 11.08.2014 не потягло за собою збільшення розміру комісії за управління кредитом для позичальника.
		Також відповідач вказує, що до внесення змін до кредитного договору (у п. 4.1.2 кредитного договору) строк нарахування комісії за управління кредитною лінією в разі порушення п. 5.1.20.2 кредитного договору встановлювався з 01.05.2014 по 01.01.2015 (тобто за 7 місяців), а після внесення змін, строк нарахування продовжено до 01.08.2015, чим збільшено розмір забезпеченого порукою зобов'язання зі сплати комісії за управління.
		Так, з п. 4.1.2 кредитного договору вбачається, що у разі невиконання/порушення позичальником зобов'язання, визначеного пп. 5.1.20.2 цього договору, розмір комісії за управління, визначений у підпункті 3.2.5.2 цього договору, збільшується на 0,025 процентні пункти, починаючи з дати невиконання/порушення зазначеного зобов'язання і закінчуючи датою його виконання, але не пізніше до 01.01.2015.
		Відповідно до пп. 5.1.20.2 кредитного договору позичальник зобов'язується у строк до 01.05.2014 оформити в забезпечення виконання зобов'язань за договором нежитлові приміщення, заставною вартістю 2 198 240,00 грн., згідно із переліком, визначеним у п. 2 додатку 10 до цього договору.
		У той же час, при внесенні змін до п. 4.1.2 кредитного договору (додатковою угодою № 151313К15-2 від 21.07.2014 р.) сторони внесли зміни до п. 5.1.20.2 кредитного договору в частині продовження строку оформлення в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором нежитлових приміщень заставною вартістю 1 739 240,00 грн. до 01.12.2014 р. (тобто нарахування комісії збільшеної на 0,025% можливе все тих же 7 місяців, однак, з 01.12.2014 по 01.08.2015).
		Крім того, відповідно до п. 4 додаткової угоди № 151313К15-2 від 21.07.2014 р. сторони також домовились, що банк здійснює нарахування комісії за управління у період з 01.05.2014 по 20.06.201 (включно), без урахування невиконання умови п. 5.3.1 (д), (е) кредитного договору та у період з 01.05.2014 по 30.11.2014 (включно) без урахування стану виконання умови позичальником, передбаченої  п.п. 5.1.20.2, 5.1.29 кредитного договору.
		Також відповідно до п. 4 додаткового договору № 151313К15-4 від 11.08.2014 сторони домовились, що банк здійснює нарахування комісії за управління у період з 01.07.2014 по 31.07.2014 (включно) без урахування невиконання умови пп. 5.1.15.3, 5.3.1 (д), (е) кредитного договору.
		Отже, якщо б не були укладені додаткові договори № 151313К15-2 від 21.07.2014 р. та № 151313К15-4 від 11.08.2014, то відповідно до п. 4.1.2 кредитного договору при невиконанні/порушенні позичальником зобов'язань за договором, визначених пп. 5.3.1 (д), (є), (о), 5.1.15.3, 5.1.29, розмір комісії за управління, визначений у підпункті 3.2.5.2 цього договору, збільшився б на 0,15 процентні пункти за кожне таке порушення, а в разі невиконання п. 5.1.20.2 кредитного договору - на 0,025 процентні пункти.
		З урахуванням викладеного, твердження поручителя про припинення договору поруки є необгрунтованими, а зазначені підстави для такого припинення - відсутні.
		Оскільки доказів повернення кредиту, відсотків за ним та комісії за управління кредитом ТОВ "Ветек Медіа Інвест" не надано, зважаючи на укладений договір поруки, суд приходить до висновку, що заявлена заборгованість підлягає стягненню з ТОВ "Праймтайм" у судовому порядку.
		Щодо доводів відповідача про те, що банк невірно здійснює розрахунок заборгованості з комісії управління, суд зазначає наступне.
		Пунктами 3.2.5.2 кредитного договору сторонами визначено, що базою нарахування комісії є ліміт кредитної лінії, який згідно з абз. 8 розділу 1 кредитного договору, означає граничну суму заборгованості за кредитним договором, вказану в п. 3.2.1 цього договору. Тобто, ліміт кредитної лінії визначається через граничну суму заборгованості за кредитним договором, а не суму фактичної заборгованості позичальника за кредитом станом на дату розрахунку, яку сторони кредитного договору передбачили в якості основного боргу.
		Так, відповідно до абз. 7 ст. 1 кредитного договору основний борг означає фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом, наданим йому банком, на кожну окрему дату. У свою чергу, згідно з абз. 5 ст. 1 кредитного договору кредит - це грошові кошти, які банк надає для фінансування проекту на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання та відкличності.
		Із указаного вбачається, що гранична сума заборгованості за кредитним договором не тотожна фактичній сумі заборгованості позичальника за кредитом.
		При цьому відповідно до ст. 1, пп. 3.2.1 3.2.5.2, 3.2.5, 4.1.2 кредитного договору комісія -  це тариф у процентному вираженні та офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України на дату нарахування.
		Згідно зі ст. 1, пп. 3.2.1, 3.2.5.2, 3.2.5 кредитного договору базою нарахування комісії за загальним правилом є ліміт кредитної лінії, який сторони визначили як граничну суму заборгованості за кредитним договором, що складає еквівалент 160 000 000,00 дол. США. Як зазначено вище, випадків перевищення основного боргу над лімітом кредитної лінії на момент нарахуванння комісії, що є єдиною виключною підставою (згідно з п. 4.1.2 кредитного договору) для застосування у якості бази нарахування суми основного боргу, не відбувалось.
		Порядок нарахування та сплати комісій, зокрема, визначений п. 4.1.2 кредитного договору, відповідно до якого комісія за управління нараховується за період нарахування комісії за управління у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на дату нарахування в останній банківський день місяця, і підлягає сплаті щомісяця з 1 по 10 число місяця, наступного за розрахунковим (у січні та травні - до 15 числа), на рахунок, зазначений у п. 3.8 цього договору. Інший порядок нарахування комісії кредитним договором не передбачений.
		У пункті 4.1.2 кредитного договору зазначено, що встановлена в якості розміру тарифу комісії відсоткова ставка застосовується до розрахункового періоду «місяць».
		Відповідно до п.п. 3.2.5.2, 3.2.5 кредитного договору розмір тарифу, за яким здійснюється нарахування комісії, визначений на рівні 0,031 %, який може змінюватись в залежності від виконання позичальником умов цього кредитного договору у порядку зазначеному, у п. 4.1.2 кредитного договору. 
		Отже, передбачений умовами кредитного договору порядок збільшення розміру комісії за управління кредитною лінією не є правом банку на збільшення комісії в односторонньому порядку та не є штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства України. Тобто, відповідно до кредитного договору розмір комісії не залежить від одностороннього волевиявлення банку - збільшення розміру комісії при настанні випадків, визначених у п. 4.1.2 кредитного договору, та не є правом банку, яким останній може скористатись, а є умовою кредитного договору, погодженого сторонами та обов'язковою до застосування. Відтак, твердження позичальника про те, що розмір комісії був змінений банком в односторонньому порядку є необгрунтованим.
		Крім того, суд зазначає, що відповідач безпідставно відносить збільшений розмір комісії до категорії штрафних санкцій.
		Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. В свою чергу, ст. 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
		Статті 47, 53 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачають можливість для банків, окрім процентних ставок, встановлювати також комісійну винагороду за надані послуги, тобто комісія не являється заходом впливу на особу, що не виконує або неналежно, виконує умови господарського зобов'язання, а носить компенсаційний характер для банку у зв'язку із зміною вартості його послуг з огляду на настання відповідних обставин.
		З урахуванням усього вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог.
		Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісії з управління кредитом, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню:
		- заборгованість за неповернутим кредитом, наданим у національній валюті - 52 206 412,73 грн.;
		- заборгованість по процентах за користування кредитом, наданим у національній валюті - 2 366 865,17  грн.;
		- заборгованість за комісією за управління кредитною лінією у сумі 115 664 486,73 грн.
		Крім суми основного боргу, позивач також просив стягнути з відповідача:
		-  пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 11 273 878,14 грн.;
		- пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 77 445,65 доларів США;
		- пеню за несвоєчасне погашення процентів в сумі 351 396,74 грн.;
		- пеню за прострочення сплати процентів у сумі 2 416,78 доларів США;
		- пеню за прострочення сплати комісії за управління кредитною лінією у сумі 8 419 838,41 грн.
		Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
		У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
		Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник                                                                                        повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
		Згідно з п.п. 3.2.6, 7.2 кредитного договору у разі невиконання зобов'язань згідно з п.п. 3.4.1, 3.5.1 позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Пеня нараховується із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, і підлягає сплаті у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день сплати на рахунок, зазначений у п.п. (б) п. 3.8 цього договору.
		Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. 
		Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
		Пунктом 8.1 Постанови  Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що вимоги щодо застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, мають заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення відповідної вимоги (крім випадків, коли стороною зобов'язання, у якому виник спір, одержано відповідну ліцензію Національного банку України). 
		Перерахувавши заявлену позивачем суму пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача:
		-  пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 11 273 878,14 грн.;
		- пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 77 445,65 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 26.03.2015 р. еквівалентно 1 820 034,65 грн.;
		- пеню за несвоєчасне погашення процентів в сумі 351 396,74 грн.;
		- пеню за прострочення сплати процентів у сумі 2 416,78 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 26.03.2015 р. еквівалентно 56 796,26 грн.;
		- пеню за прострочення сплати комісії за управління кредитною лінією у сумі 8 419 838,41 грн.
		На підставі викладеного та з урахуванням встановлених обставин у справі позовні вимоги ПАТ "Державний експортно - імпортний банк" підлягають задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 32-35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймтайм", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -       Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветек Медіа Інвест" про стягнення 79 862,43 дол. США та 190 282 877,92 грн. задовольнити.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймтайм" (04107, м. Київ, вул. Отто Шмідта, буд. 6; код ЄДРПОУ 38463787) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк" (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 127; код ЄДРПОУ 00032112) заборгованість за кредитною лінією у сумі  52 206 412 (п'ятдесят два мільйони двісті шість тисяч чотириста дванадцять) 73 грн.; заборгованість по процентах за користування кредитною лінією у сумі 2 366 865 (два мільйони триста шістдесят шість тисяч вісімсот шістдесят п'ять) 17 грн.; заборгованість за комісією за управління кредитною лінією у сумі 115 664 486 (сто п'ятнадцять мільйонів шістсот шістдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят шість) грн. 73 грн.; пеню за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 11 273 878 (одинадцять мільйонів двісті сімдесят три тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 14 коп.; пеню за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 1 820 034 (один мільйон вісімсот двадцять тисяч тридцять чотири) грн. 65 коп., що за курсом Національного банку України станом на 26.03.2015 р. становить 77 445 (сімдесят сім тисяч чотириста сорок п'ять) 65 доларів США; пеню за несвоєчасне погашення процентів в сумі 351 396 (триста п'ятдесят одна тисяча триста дев'яносто шість) грн. 74 коп.; пеню за прострочення сплати процентів у сумі 56 796 (п'ятдесят шість тисяч сімсот дев'яносто шість) грн. 26 коп., що за курсом Національного банку України станом на 26.03.2015 р. еквівалентно 2 416 (дві тисячі чотириста шістнадцять) 78 доларів США; пеню за прострочення сплати комісії за управління кредитною лінією у сумі 8 419 838 (вісім мільйонів чотириста дев'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 41 коп.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймтайм" (04107, м. Київ, вул. Отто Шмідта, буд. 6; код ЄДРПОУ 38463787) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк" (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 127; код ЄДРПОУ 00032112) 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
		Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 14 грудня 2015 року.
		Повний текст рішення підписаний 21 грудня 2015 року.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
		 
		 
		 Суддя                                                                                                                    Головіна К.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...