Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/1416/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2015.
Дата набрання законної сили: 10.12.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		  
		 
		Апеляційний суд міста Києва
		 
		                                                                                    
		 
		Справа № 756/14116/14-ц                                            Головуючий у суді першої інстанції: Васалатій К.А.
		№ апеляційного провадження: 22-ц/796/8124/15      Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.
		 
		                                                          Р І Ш Е Н Н Я                                                         
		                                                  ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ
		 
		             10 грудня 2015 року          Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
		 
		                          Головуючого                      Волошиної В.М.
		                         Суддів                                  Шкоріної О.І., Антоненко Н.О.
		                         при секретарі                      Крічфалуши С.С.
		 
		                Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 квітня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського, третя особа: ректор Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського Рожок Володимир Іванович про поновлення на роботі, визнання незаконним наказу про оголошення конкурсу, визнання проведення засідання та рішення кафедри незаконним, визнання проведення конкурсу недійсним та визнання рішення вченої ради незаконним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання наказу про звільнення незаконним та відшкодування моральної шкоди. 
		 
		                Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної  скарги, колегія суддів, - 
		 
		                                                        В с т а н о в и л а :
		 
		                 27 січня 2014 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, третя особа: ректор Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського РожокВолодимир Іванович про поновлення її на викладацькій педагогічній роботі НМАУ: на роботі викладача-педагога кафедри камерного ансамблю НМАУ та на посаді завідуючого кафедри камерного ансамблю НМАУ. Визнати наказ №178А від 22.11.2013 про оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади завідуючого кафедри камерного ансамблю незаконним та зобов'язати керівництво НМАУ ім. П.І.Чайковського скасувати його; визнати проведення засідання та рішення кафедри камерного ансамблю  НМАУ ім. ГМ.Чайковського від 30.12.2013р. незаконними; визнати проведення конкурсу недійсним та визнати рішення Вченої ради від 30.12.2013 незаконним. Стягнути на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01.10.2013 по 22.12.2013  та з урахуванням змін за період із 31.12.2013  по 29.04.2015 за рахунок 3-ї особи по справі - ректора Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського Рожка В.І.,             визнати Наказ №261-к від 30.12.2013 про її звільнення незаконним.
		               Стягнути з  відповідача НМАУ ім. П.І.Чайковського, керівництва НМАУ ім. П.І.Чайковського, ректора п.Рожка В.І. на її користь у відшкодування моральної шкоди  250 000 грн., мотивуючи тим, що діями відповідача було принижено її авторитет, порушені звичайні життєві зв'язки, спосіб життя та праці, та погіршився її стан здоров'я.
		 
		           Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до наказу Національної музичної академії України імені ПІ. Чайковського № 89-к від 02.04.2007 р. з позивачем було укладено строковий трудовий договір, яким останню було призначено на посаду завідувача кафедри камерного ансамблю на 0,5 ставки за сумісництвом із 28.03.2007, згідно ст. 23 п. 2 КЗпП України терміном на 5 р. по 27.03.2012, як з такою, що пройшла за конкурсом.
		          Згідно наказу № 182-к від 01.09.2009  із позивачем було укладено новий строковий трудовий договір, яким позивача було призначено на посаду завідувача кафедри камерного ансамблю доцентом (сумісником), професором який не має вченого звання професора тієї ж кафедри з навчальним навантаженням 0,5 ставки з 01.09.2009 із збереженням попередньо встановленого строку на посаді завідувача кафедрою камерного ансамблю згідно п. 2 ст. 23 КЗпП України. 
		          Відповідно до наказу № 52-к від 27.03.2012 відповідача продовжено строк дії роботи позивача на посаді  завідувача кафедри камерного ансамблю (сумісника) за строковим трудовим договором на 0,5 ставки з 28.03.2012 до обрання вченою Радою академії завідувача кафедрою камерного ансамблю згідно ст. 34 Закону України «Про вищу освіту».  На думку позивача, зазначений наказ є незаконним,   так як попереднім наказом від 01.09.2009  їй вже було продовжено термін перебування на відповідній посаді до вересня 2014.
		            Наказом  № 127-к від 20.06.2013  позивача  було безпідставно звільнено з роботи, як особу, яка не пройшла по конкурсу на заміщенні вакантної посади завідувача кафедри згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України.
		            Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30.09.2013 позивача ОСОБА_3 було поновлено на посаді завідувача кафедри камерного ансамблю Національної музичної академії   з 20.06.2013  з  виплатою на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. 
		            Після ухвалення рішення суду про поновлення позивача на посаді, відповідачем 22.11.2013  було видано наказ № 178-А про оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади завідувача кафедри камерного ансамблю Національної музичної академії, яка на думку позивача ОСОБА_3 на той час не була вакантною, і тому засідання кафедри камерного ансамблю, яке було проведене 30.12.2013,  вона вважає,   було проведено неправомірно.
		          Того ж, 30. 12.2013  було проведено засідання Вченої Ради, до повістки дня якого було внесено питання про обрання завідувача кафедри камерного ансамблю, за наслідками якого було призначено нового голову завідувача кафедри ОСОБА_7
		           Наказом відповідача № 261-к від 30.12.2013  позивача, як завідувача кафедри камерного ансамблю, професора, який не має вченого звання професора, кандидата наук, народну артистку України (сумісника - 0,5 ставки) на підставі рішення Вченої ради Академії та результатів таємного голосування було звільнено з роботи, як таку, яка не пройшла за конкурсом на заміщення вакантної посади завідувача кафедри згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України. Оскільки позасудове вирішення питання не можливо, вона звернулася до суду за захистом порушеного права і просила суд задовольнити позовні вимоги.
		 
		           Справа неодноразово розглядалася судами.
		             
		            Останнім рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30 квітня 2015 року позов ОСОБА_3 про поновлення на роботі, визнання незаконним наказу про оголошення конкурсу, визнання проведення засідання та рішення кафедри незаконним, визнання проведення конкурсу недійсним та визнання рішення Вченої ради незаконним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання наказу про звільнення незаконним та відшкодування моральної шкоди  залишено без задоволення.
		 
		           Не погодившись із рішенням суду позивач ОСОБА_3 подала на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необгрутованість, порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні. Просила його скасувати на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України та ухвалити нове рішення  про задоволення позовних вимог. Зокрема зазначала, що 30.12.2013 її повторно незаконно було звільнено з посади завідувача кафедри камерного ансамблю та посади викладача професора зазначеної кафедри. На її думку, рішення Вченої ради НМАУ ім. П.І.Чайковського не можна було покласти в основу її звільнення, оскільки статут академії та Положення про Вчену раду НМАУ ім. Чайковського за своїм змістом  є суперечливими. Окрім того, вказувала, що на час оголошення конкурсу посада завідувача кафедри не була вакантною, а наказом №52-к від 27.03.2012  ректор продовжив з нею строк роботи на посаді завідувача кафедри камерного ансамблю за строковим договором на невизначений строк. Судом при розгляді справи не взяті до уваги її заяви про незаконність проведення конкурсу згідно наказу №178-а. Своїм рішенням суд прийшов до незаконного висновку, що договори укладаються до певної події, що суперечить нормам Закону про працю. Суд безпідставно прийшов до висновку, що вона працювала в НМАУ ім. П.І. Чайковського тільки на посаді завідувача кафедри камерного  ансамблю НМАУ ім. П.І. Чайковського, не спростувавши та навіть не надавши оцінку тим об'єктивним обставинам, що вона постійно працювала на посаді викладача в НМАУ ім. П.І. Чайковського з 1987 по 30.12.2013 та безпідставно була звільнена з цієї посади.
		              
		          Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга   підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. 
		 
		         Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		          За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог (п.2, ч.1 ст. 307 ЦПК України).
		 
		         Положенням п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України визначено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. 
		         
		         За положенням ст. 23, ч. 2 ст. 36 КЗпП України трудовий договір може бути укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін. Такий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Закінчення строкового трудового договору є підставою для його припинення.
		 
		 
		 
		         Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав до задоволення позовних вимог ОСОБА_3 
		 
		         Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		            Згідно з п. 2 Постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 р. №14 "Про судове рішення у цивільній справі" обгунтованим визнається рішення , в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи , висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
		 
		            Відповідно до ст. 214 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. 
		 
		           Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає не в повній мірі.
		 
		            Судом встановлено, що відповідно архівної довідки №1595 від 16.12.2012  Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського  позивач ОСОБА_3 за час роботи в Національній музичній академії України ім. П.І. Чайковського працювала на посаді викладача та в.о. доцента кафедри камерного ансамблю на умовах сумісництва в період:
		 
		1997/1998 н.р. нак. від 10.09.1997р. № 154-к на 0,5 ст. 10м.
		1998/1999 н.р. нак. від 10.09.1998р. № 157-к на 0,5 ст. 10м.
		1999/2000 н.р. нак. від 10.09.1999р. № 178-к на 0,5 ст. 10м.
		2000/2001 н.р. нак. від 11.09.2000р. № 233-к на 0,5 ст. 10м.
		2001/2002 н.р. нак. від 10.09.2001р. № 223-к на 0,5 ст. 10м,
		2002/2003 н.р. нак. від 10.09.2002р. № 246-к на 0,5 ст. 10м.
		2003/2004 н.р. нак. від 05.09.2003р. № 249-к на 0,5 ст. 10м.
		2004/2005 н.р. нак. від 09.09.2004р. № 219-к на 0,5 ст. 10м.
		2005/2006 н.р. нак. від 10.09.2005р. № 230-к на 0,5 ст. 10м.
		2006/2007 н.р. нак. від 08.09.2006р. № 256-к на 0,5 ст. 10м.
		 
		            Наказом №162-к від 20.06.2006 Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського у зв'язку з закінченням 2005/2006 навчального року та строку договору  звільнено з 30.06.2006 згідно п.2 ст.36 КЗпП України  ОСОБА_3 (сумісника), доцента, який не має вч.звання доцента (ст.викладача).
		 
		            Згідно наказу №256-к від 08.09.2006  Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського  ОСОБА_3 прийнято за строковим трудовим договором на 2006-2007 навчальний рік терміном з 01 вересня 2007 року по 30 червня 2007 року  на посаду доцента, (оплата доцента, н.а., 20%)- 0,5 ст. Наказ про звільнення із зазначеної посади ОСОБА_3 відсутній, ця обставина сторонами не була спростована і про наявність таких доказів не зазначено.
		 
		            Наказом №89-к від 02.04.2007 Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського з ОСОБА_3 було укладено строковий трудовий договір  на посаду завідувача кафедри камерного ансамблю (оплата  завідувач кафедрою, доцент, народний артист вислуга років 20%) на 0,5 ставки за сумісництвом з 28 березня 2007 року згідно ст.23 п.2 КЗпП України терміном на 5 років по 27 березня 2012 року, як з такою, що пройшла за конкурсом. 
		 
		            Наказом №182-к від 01.09.2009 Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського  із завідувачем кафедри камерного ансамблю  доцентом (сумісником) ОСОБА_3 укладено строковий трудовий договір на посаду завідувача кафедрою, професора, який не має вченого звання професора тієї ж кафедри з навчальним навантаженням 0,5 ставки (оплата завідувача, професора, який не має вченого звання професора, н.а., вислуга років 20%) з 1 вересня 2009 року із збереженням попереднього встановленого строку  по посаді завідувача кафедрою камерного ансамблю згідно п.2 ст. 23 КЗпП України. Видачі цього наказу слугувала заява ОСОБА_3 з відповідною резолюцією керівника установи (а.с.168 т.2).
		 
		               Наказом №52-к від 27.03.2012 Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського  продовжено строк роботи до обрання Вченою радою академії ОСОБА_3 - завідувачу  кафедри камерного ансамблю (суміснику) на цій посаді за строковим трудовим договором на 0,5 ставки (оплата зав.кафедрою, доцента, н.а., вислуга років 30%) з 28 березня 2012 року  до обрання Вченою радою академії завідувача кафедрою камерного ансамблю згідно ст. 34 Закону України « Про вищу освіту». Підстава: заява ОСОБА_3, витяг з протоколу №11 від 27.03.2012 кафедри камерного ансамблю.
		 
		               Наказом №127-к від 20.06.2013 завідувача кафедрою камерного ансамблю, професора, який не має вченого звання професора, кандидата наук, народну артистку України (сумісника) ОСОБА_3 на підставі рішення Вченої ради та результатів таємного голосування 20 червня 2013 року звільнено з роботи, як  таку , що не пройшла по конкурсу на заміщення вакантної посади завідувача кафедри згідно п.2 ст. 36 КЗпП України.
		               18.07.2013 ОСОБА_3 було пред'явлено позов до суду про поновлення на роботі на посаді завідувача кафедрою камерного ансамблю Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського.
		              
		              Положенням ч.3 ст. 61 ЦПК України визначають, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь  ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		 
		              Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30 вересня 2013 року  поновлено ОСОБА_3 на посаді завідувача кафедри камерного ансамблю Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського з 20.06.2013. Звільнення з роботи судом визнано незаконним. Рішення набрало чинності 26 листопада 2013 року.
		 
		              Наказом №178-а від 22.11.2013 Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського  оголошено конкурс на заміщення вакантної посади завідувача кафедри камерного ансамблю Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського.  
		 
		             Наказом №256-к від 23.12.2013 Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського скасовано наказ про звільнення сумісника ОСОБА_3 №127-к від 20.06.2013. Поновлено ОСОБА_3 на посаді завідувача кафедри камерного ансамблю (сумісник 0,5 ставки) з 20.06.2013 до обрання Вченою радою Академії (ст.34 ЗУ «Про вищу освіту» та забезпечити їй допуск до роботи.
		 
		             А  через 7 днів після поновлення ОСОБА_3 на роботі, наказом №261-к від 30.12.2013 завідувача кафедрою камерного ансамблю, професора, який не має вченого звання професора, кандидата наук, народну артистку України (сумісника 0,5 ставки) ОСОБА_3  на підставі рішення Вченої ради Академії та результатів таємного голосування 30 грудня 2013 року звільнено з роботи як таку, яка не пройшла за конкурсом на заміщення вакантної посади завідувача кафедри згідно п.2 ст. 36 КЗпП України.
		          
		           За правилами ч.4 ст.338 ЦПК України  висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
		 
		          Із наказу №261-к від 30.12.2013 про звільнення вбачається, що вона була звільнена з посад завідувача кафедрою камерного ансамблю, професора, який не має вченого звання професора, кандидата наук, народну артистку України (сумісника 0,5 ставки).
		 
		         Із довідок (а.с. 15-23 т.1) вбачається, що відповідач проводив оплату ОСОБА_3  у Національній музичній академії України імені П.І.Чайковського за зав. Кафедри, оклад сумісника, доплата за вчене звання доцент, доплата за наукову ступінь кандидата наук ,доплата за звання народний артист, надбавка вислугу років науково-педагогічну. Натомість із наказу №261-к від 30.12.2013 про звільнення, довідок про оплату  вбачається, що ОСОБА_3, окрім посади завідувача кафедрою камерного ансамблю займалася викладацько-педагогічною діяльністю.
		 
		       А відтак, її звільнення з  викладацько-педагогічної роботи було незаконним  за наказом №261-к від 30 грудня 2013 року Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського. 
		      За таких обставин, рішення суду першої інстанції  в частині відмови у задоволенні позовних вимог про поновлення на викладацькій педагогічній роботі у Національній музичній академії на роботі  викладача педагога кафедри  камерного ансамблю Національної музичної академії є незаконним та не обгрутованим , підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення, яким слід поновити ОСОБА_3  на роботі на посаді  викладача - педагога (сумісника 0,5 ставки) кафедри  камерного ансамблю Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського з 30 грудня 2013 року, визнавши  наказ №261-к від 30 грудня 2013 року Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського  в цій частині незаконним.
		          При цьому доводи відповідача щодо пропущеного строку позовної давності в цій частині позовних вимог колегія суддів до уваги не приймає і вважає їх не пропущеними дивлячись на таке.
		 
		          Відповідно до ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
		 
		          Так, доказів на спростування доводів позивача, що з 2007 року її з посади викладача - педагога не звільняли і вона виконувала таку роботу, відповідач суду не надав. Наказ №261-к від 30 грудня 2013 року Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського містить перелік  із яких посад звільнено позивача (завідувача кафедрою камерного ансамблю, професора, який не має вченого звання професора, кандидата наук, народну артистку України (сумісника 0,5 ставки), а до суду за захистом свого порушеного права вона звернулася 27.01.2014, тобто в місячний строк, визначений ст. ст.233 КЗпП України.
		  
		           Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		 
		          Відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці», пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.
		 
		             Оскільки  колегія суддів прийшла до висновку про поновлення ОСОБА_3  на роботі на посаді  викладача - педагога (сумісника 0,5 ставки) кафедри  камерного ансамблю Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського з 30 грудня 2013 року, то у відповідності до ст.235 КЗпП України на її користь слід стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу з 30.12.2013 по 10.12.2015, так як суд прийшов до висновку, що вимушений прогул у неї виник більше року не з її вини. Рішенням суду від 30.09.2013  про поновлення на роботі встановлено, що 2-а повних робочих місяці, які відпрацювала ОСОБА_3, які передували звільненню її з роботи становили квітень - травень 2013 року (термін роботи ОСОБА_3 з часу поновлення 23 грудня 2013 рік, наказ №256-к і до другого звільнення 30 грудня 2013 року, наказ №261-к становив лише 7 днів) загальна кількість робочих днів становить 41день.  Розмір заробітної плати сумісника згідно  виданих ОСОБА_3 розрахунків, які  знаходяться в матеріалах справи становить: 1434.50 грн. за квітень та 1434,50 грн. за травень, що разом становить 2869 грн. : 41 день = 69,97 грн. середньоденна заробітна плата. Вимушений прогул з 30.12.2013 по 10.12.2015 становить 492 дні х 69,97 грн.= 34 425,24 грн., які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за час вимушеного прогулу.  
		 
		          Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.
		 
		          Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.
		 
		          За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		 
		             Зваживши на наведене, та враховуючи характер завданих моральних страждань   і первісні вимоги позивача щодо розміру моральної шкоди, колегія суддів вважає, що  відповідачем при звільненні позивача з роботи були допущені порушення норм трудового законодавства і погоджується з доводами позивача, що діями відповідача було принижено її авторитет, порушені звичайні життєві зв'язки, спосіб життя та праці, та погіршився її стан здоров'я  і приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 300 грн. 
		 
		          Окрім вищевикладеного, судом першої інстанції було встановлено, що у відповідності до п. 8 Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього четвертого рівнів акредитації, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 24.12.2002  № 744, відповідачем - Національною музичною академією було повторно оголошено конкурс на заміщення вакантної посади завідувача кафедри камерного ансамблю (Наказ № 178-А від 22.11.2013 року(т.1 а.с. 102).  Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відсутні правові підстави до визнання наказу № 178-а від 22.11.2013  незаконним та покладення на відповідача обов'язків по його скасуванню. Не можна погодитися з доводами позивача, що на час видання цього наказу посада завідувача кафедри  не була вакантною враховуючи наступне. Дійсно рішення суду про поновлення на роботі позивача було ухвалено судом першої інстанції 30 вересня 2013 року, але набрало чинності 26 листопада 2013 року, а наказ №178-а відповідачем був виданий  22.11.2013.
		         30.12.2013 було проведено засідання кафедри камерного ансамблю щодо кандидатур ОСОБА_3 та ОСОБА_7, які подали заяви на участь у конкурсі на заміщення вакантної посади завідувача кафедри камерного ансамблю. За результатами голосування кандидатура позивача не отримала жодного голосу членів кафедри, а кандидатура ОСОБА_7 отримала 12 (з 14-ти) членів кафедри, 2 - утрималось, (т. 1. а.с. 215-219).
		           Відповідно до п.4.4 Статуту Національної музичної академії (т. 2. а.с. 4-22) ректору Національної музичної академії надано повноваження щодо прийому та звільнення з роботи працівників Національної музичної академії відповідно до законодавства України.
		           П. 4.6 даного статуту передбачено, що до повноважень Вченої ради Національної музичної академії входить, в тому числі подання пропозицій ректору щодо призначення та звільнення з посад проректорів, деканів, завідувачів кафедрами, тощо.
		           Як вбачається з матеріалів справи, на засіданні Вченої ради Національної музичної академії 30.12.2013  було проведено таємне голосування на заміщення вакантної посади завідувача кафедри камерного ансамблю, але позивач ОСОБА_3 не отримала жодного голосу, а за кандидатуру ОСОБА_7 проголосували усі 25 присутніх членів Вченої ради. При цьому обговорення кандидатури ОСОБА_3 на засіданні кафедри камерного ансамблю та на засіданні Вченої ради Національної музичної академії відбувалось в її присутності, (т. 1, а.с. 198-214). Матеріали справи не містять належних доказів щодо спростування цих фактів. На підставі Закону України «Про вищу освіту» та рішення Вченої ради Національної музичної академії за результатами таємного голосування, ректором було видано наказ № 261-к від 30.12.2013  (який і оскаржуєтся позивачем) про звільнення її з 30.12.2013  як такої, яка не пройшла за конкурсом на заміщення вакантної посади завідувача кафедри камерного ансамблю згідно п. 2 сг. 36 КЗпП України, (т.1, ас. 101).  З висновками суду першої інстанції в цій частині позовних вимог та їх відмові, колегія суддів погоджується і вважає, що наказ № 261-к від 30.12.2013  в частині  звільнення ОСОБА_3 з посади  завідувача кафедри є законним і правових підстав до його скасування в цій частині не вбачається, оскільки процедура виборів  була проведена у відповідності до вимог закону.
		       А тому, висновок суду першої інстанції щодо відмови позивачу у частині позовних вимог, що стосується визнання проведеного засідання та рішення кафедри камерного ансамблю Національної музичної академії від 30.12.2013 незаконним, визнання проведення конкурсу недійсним та визнання рішення Вченої ради від 30.12.2013  незаконним, є законним та обгрутованим і правових підстав до скасування рішення суду в цій частині немає.
		 
		         Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справ на новий розгляд, змінює або ухвалює нове рішення, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		         Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, то  відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 587,85 грн. (сукупність майнового 344,26 грн. та немайнового 243,60 грн. характеру).  
		      
		        Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
		                                                      в и р і ш и л а :
		 
		                   Апеляційну  скаргу  ОСОБА_3  задовольнити частково.
		                    Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 квітня 2015 року  в частині відмови у задоволенні позовних вимог про поновлення на викладацькій педагогічній роботі у Національній музичній академії на роботі  викладача педагога кафедри  камерного ансамблю Національної музичної академії  скасувати та ухвали в цій частині нове рішення, яким поновити ОСОБА_3  на роботі на посаді  викладача - педагога (сумісника 0,5 ставки) кафедри  камерного ансамблю Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського з 30 грудня 2013 року, визнавши  наказ №261-к від 30 грудня 2013 року Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського  в цій частині незаконним. 
		                      Стягнути з Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського на користь ОСОБА_3  середній заробіток за час вимушеного прогулу  з 30 грудня 2013 року по 10 грудня 2015 року у розмірі  34426,24 грн. та у відшкодування моральної шкоди  300 грн.
		                      Стягнути з Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського  в дохід держави судовий збір у розмірі  587,85 грн. 
		                   В іншій частині рішення суду залишити без змін. 
		                     Рішення   апеляційного суду набирає законної сили з моменту  його проголошення і може бути  оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом  двадцяти днів з дня набрання законної сили до  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ. 
		 
		                                                      Головуючий:
		 
		                                                     Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...