Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/10652/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права на чуже майно.
Надіслано для оприлюднення: 24.12.2015. Зареєстровано: 28.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 31.12.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 522/10652/15-ц
		Провадження № 2/522/6729/15
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		17 грудня 2015 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		Головуючого судді Кравчук Т.С.,
		при секретарі Антонецькому С.Л., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі територіальної громади м. Одеси: Одеської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
		ВСТАНОВИВ:
		До суду звернувся заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі територіальної громади м. Одеси: Одеської міської ради до відповідача, та просив суд витребувати у ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 94,4 кв.м., розташовані по вул.. Торговій (вул.. ОСОБА_2), 29/31 в м. Одесі.
		В судовому засіданні представник прокуратури та представник Одеської міської ради позов підтримали, просили суд його задовольнити. 
		Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнав.
		Заслухавши пояснення представника прокуратури, представника Одеської міської ради дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що Вивченням матеріалів за фактами відчуження обєктів державної та комунальної власності встановлено наступне.
		12 серпня 2010 року між Одеською міською радою та ТОВ «АР Г» укладено договір купівлі-продажу обєктів нерухомого майна. На підставі вказаного договору на користь TOB «АРТ» здійснено відчуження обєктів комунальної власності, в тому числі, нежитлових приміщень першого поверху розташованих по вул. Торговій (вул. ОСОБА_2), 29/31, в м. Одесі.
		Зазначений договір купівлі-продажу укладено на підставі рішення Одеської міської ради № 5649-V від 14.04.2010 «Про перелік обєктів 
		комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради», пунктом 13 якого доручено Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради укласти договір купівлі-продажу TOB «АРТ» обєктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси.
		В послідуючому ТОВ «АРТ» на підставі договору купівлі-продажу від
		05.11.2010     здійснено відчуження нежитлових приміщень першого поверху, розташованих по вул. Торговій (вул. ОСОБА_2), 29/31, в м. Одесі, на користь ПП фірма «Стенфорд-Інвест», яке в свою чергу 21.02.2011 уклало договір купівлі-продажу зазначеного майна з громадянкою ОСОБА_3 На підставі договору дарування від 14.05.2011 громадянка ОСОБА_4 подарувала вказаний обєкт нерухомого майна, розташований по вул. Торговій (вул. ОСОБА_2), 29/31, в м. Одесі, громадянці ОСОБА_1, яка залишається його власницею і на теперішній час.
		Відповідно до ст. 41 Конституції України, держава гарантує належне забезпечення захисту права власності на нерухоме майно, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
		Згідно з ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Статтею 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше примо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Частина 1 ст. 203 ЦК України встановлює, що зміст нравочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину с недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний нравочин).
		Частина 1 ст. 216 ЦК України встановлює, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
		В свою чергу постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2014 у справі № 916/2545/13 за позовом заступника прокурора Одеської області до Одеської міської ради, ТОВ «АРТ», ТОВ «Угьосов», ПП «Глас- Комбі», ТОВ фірма «Харрісон-Транс-Сервіс», ТОВ «ІВ-Інвест Л гд», TOB «ІВ- Іммобільє», ТОВ «Джі Ем Джі Контент», ТОВ «ОПЕРА», ТОВ «Аверс Строй», за участю третьої особи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, визнано недійсним пункт 13 рішення Одеської міської ради № 5649-V від
		14.04.2010     «Про перелік обєктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради», визнано недійсним договір міни, укладений між Одеською міською радою та TOB «АРТ» шляхом підписання удаваних правочинів: договору дарування від 12.08.2010 та договору купівлі-продажу 23 обєктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси.
		Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Відповідно до приписів ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Згідно ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право ви гребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		Відповідно до положень п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним). У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.
		Норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсною правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.
		Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.
		Відповідно до п.5 ч.І ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», однією з підстав для державної реєстрації прав та їх обтяжень є рішення судів, що набрали законної сили.
		У звязку з тим, що власником зазначеного майна, відчуженого за договором купівлі-продажу, була територіальна громада м. Одеси, управління ним від імені територіальної громади здійснювала Одеська міська рада та її виконавчі органи. Разом з тим, рішення Одеської міської ради (пункт 13 рішення Одеської міської ради № 5649-V від 14.04.2010), яким відповідно до п.30 ч.І ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» була оформлена воля територіальної громади міста на вибуття вказаного майна з її власності, визнано постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2014 року недійсним, у звязку з тим, що воно суперечить вимогам чинного законодавства. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що Одеська міська рада, укладаючи договір міни шляхом підписання з ТОВ «АР Г» удаваних правочинів: договору дарування від 12.08.2010 та договору купівлі-продажу обєктів комунальної власності, вийшла за межі визначених законом повноважень. Отже, воля власника (територіальної громади міста) щодо відчуження зазначеного майна у встановленому законом порядку не виражена (не сформульована) жодним чинним та законним актом.
		Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
		Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що договір купівлі-продажу обєктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, укладений 12.08.2010 з TOB «АРТ», визнано недійсним, нежитлові приміщення першого поверху, розташовані по вул. Торговій (вул. ОСОБА_2), 29/31,в м. Одесі, відчужені за вказаним договором, можуть бути витребувані від добросовісного набувача на користь власника, тобто територіальної громади м. Одеси.
		Приймаючи до уваги, що згідно чинного законодавства (ст.ст. 387, 388 ЦК України) саме власник має право витребувати своє майно, прокуратура Одеської області зверталася до Одеського міського голови (лист № 05/2-629 вих-14 від 01.08.2014) з метою вирішення питання щодо вжиття подальших заходів представницького характеру, направлених на повернення незаконно відчуженого майна у власність територіальної громади м. Одеси. Однак, Одеська міська рада, як представник територіальної громади міста, до теперішнього часу жодних заходів із зазначеного питання не вжила.
		Відповідно до 4.2 ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури покладено обовязок представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
		Згідно ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами або їх заступниками від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльнос і і) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними та державою. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Прокурор самостійно визначає підстави представництва у судах та форму його здійснення.
		Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Неправомірне відчуження обєкту нерухомого майна, розташованого по вул. Торговій (вул. ОСОБА_2), 29/31, у м. Одесі підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, якою згідно ст. 142 Конституції України, в тому числі, є нерухоме майно, що перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що в свою чергу завдає істотної шкоди інтересам держави, яка згідно ст. 7 Конституції України гарантує місцеве самоврядування.
		Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.
		Таким чином, відповідно до положень Конституції України, право комунальної власності територіальної громади захищається державою па рівних умовах з правом власності інших субєктів, кожне порушення закону при відчуженні комунального майна є порушенням інтересів держави.
		Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, 
		ВИРІШИВ:
		     Позов Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі територіальної громади м. Одеси: Одеської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння  задовольнити.
		    Витребувати у ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 94,4 кв.м., розташовані по вул.. Торговій (вул.. ОСОБА_2), 29/31 в м. Одесі.
		    Визначити порядок виконання судового рішення, вказавши, що воно є підставою для внесення запису про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 94,4 кв.м., розташовані по вул.. Торговій (вул.. ОСОБА_2), 29/31 в м. Одесі, за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради.
		    Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
		 
		Суддя:                                             17.12.2015

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...