Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/511/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі - продажу.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2015. Зареєстровано: 30.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 31.12.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 грудня 2015 року      Справа №   905/511/15 
		Вищий  господарський  суд  України  в  складі  колегії  суддів:
		 Овечкіна В.Е.  - головуючого, Корнілової  Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Метален"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.09.2015 у справі№ 905/511/15 Господарського суду Донецької областіза позовомспільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Метален"до1)публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс"  простягнення 117040861,11 грн.,  за участю представників сторін  від позивача:Міщенко М.В. (довіреність від 15.06.2015 № 93/01-273),  від відповідача 1:Шатунов А.О. (довіреність від 05.01.2015 № 53-02/1) Майтак І.В. (довіреність від 05.01.2015 № 53-02/2),  від відповідача 2:не з'явились,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Спільне українсько-швейцарське підприємство товариство з обмеженою відповідальністю "Метален" у червні 2015  року звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" про стягнення з публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" 51138850,08 грн. боргу, 9391629,48 грн. 3% річних, 56490381,55 грн. інфляційних втрат; про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" 20000 грн. боргу.
		Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.08.2015  у справі № 905/511/15 (суддя Гринько С.Ю.) позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Метален" 51138850,08 грн. заборгованості, 9391629,48 грн. 3% річних, 56490381,55 грн. інфляційних втрат, 71253,00 грн. судового збору. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" на користь спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Метален" 20000 грн. заборгованості, 1827 грн. судового збору.
		Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.09.2015 у справі № 905/511/15 (колегія суддів: Склярук О.І. - головуючий, Дучал Н.М., Мартюхіна Н.О.) рішення Господарського суду Донецької області від 03.08.2015 у справі № 905/511/15 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Метален" 51138850,08 грн. заборгованості, 9391629,48 грн. 3% річних, 56490381,55 грн. інфляційних втрат, 71253,00 грн. судового збору - скасовано. В цій частині прийнято нове рішення. Відмовлено у задоволенні позовних вимог спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Метален" до публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення 51138850,08 грн. заборгованості, 9391629,48 грн. 3% річних, 56490381,55 грн. інфляційних втрат. У решті рішення у справі залишено без змін. Стягнуто зі спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Метален" на користь публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" 36540 грн. витрат з оплати судового збору за подання апеляційної скарги.
		Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.09.2015 у справі № 905/511/15 Господарського суду Донецької області, спільне українсько-швейцарське підприємство товариство з обмеженою відповідальністю "Метален" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.09.2015, а рішення Господарського суду Донецької області від 03.08.2015 у справі № 905/511/15 Господарського суду Донецької області залишити в силі.
		У касаційній скарзі заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права.
		Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до статты 599 Цивільного  України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. 
		Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивілбного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
		Судами встановлено, що між спільним українсько-швейцарським підприємством  товариством з обмеженою відповідальністю "Метален" (продавець) та публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (покупець) укладено договір № 215/8 від 18.02.2008.
		Згідно з пунктом 3.1. договору, продавець зобов'язався поставити залізничним транспортом на умовах і в строки, вказані в додатках до договору,  відповідно до правил Інкотермс 2000 товар, а покупець взяв на себе зобов'язання оплатити отриману партію товару в термін 180-ти банківських днів від дати поставки товару відповідно до пункту 5.1, який змінено додатковою угодою № 1 від 31.10.2008.
		      Відповідно до пункту 3.3 договору,  датою поставки вважається дата підписання акта приймання-передачі товару щодо якості та кількості.
		Строк дії договору визначений пунктом 10.1. договору та встановлювався до 31.12.2008.
		До вказаного договору  відповідачем 1  та позивачем  підписано: додаткову угоду № 2 від 30.08.2011 щодо строку дії договору до 31.12.2011, до невиконаних зобов'язань збільшено позовну давність до 29.02.2012; додаткову угоду № 3 від 30.12.2011   щодо строку дії договору  до 30.06.2012, до невиконаних зобов'язань збільшено позовну давність до 30.06.2012; додаткову угоду № 4 від 27.06.2012 щодо строку дії договору до 30.09.2012, до невиконаних зобов'язань збільшено позовну давність до 30.09.2012; додаткову угоду № 5 від 27.09.2012 щодо строку дії договору до 31.12.2012, до невиконаних зобов'язань збільшено позовну давність до 31.12.2012; додаткову угоду № 6 від 28.12.2012 щодо строку дії договору до 31.01.2013, до невиконаних зобов'язань збільшено позовну давність до 31.01.2013; додаткову угоду № 7 від 31.01.2013 щодо строку дії договору до 30.04.2013, до невиконаних зобов'язань збільшено позовну давність до 30.04.2013; додаткову угоду № 8 від 30.04.2013 щодо строку дії договору до 30.06.2013, до невиконаних зобов'язань збільшено позовну давність до 30.06.2013; додаткову угоду № 9 від 30.06.2013 щодо строку дії договору до 30.09.2013, до невиконаних зобов'язань збільшено позовну давність до 30.09.2013; додаткову угоду № 10 від 30.09.2013 щодо строку дії договору до 31.12.2013, до невиконаних зобов'язань збільшено позовну давність до 31.12.2013; додаткову угоду № 11 від 30.12.2013 щодо строку  дії договору до 31.12.2014, до невиконаних зобов'язань збільшено позовну давність до 31.12.2014.
		Спільним українсько-швейцарським підприємством товариством з обмеженою відповідальністю "Метален" та публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" підписано акт №16 від 13.08.2008,  яким підтверджується приймання-передача товару на загальну суму 9666555,03 грн. (без ПДВ). На вказаний товар виписано видаткову накладну № 764 від 13.08.2008 на суму 11599866,04 грн. та податкову накладну № 764 від 13.08.2008 на суму 11599866,04 грн.; акт №17 від 14.08.2008, яким підтверджується приймання-передача товару на загальну суму 9971909,26 грн. (без ПДВ). На вказаний товар виписано видаткову накладну  №  765 від 14.08.2008 на суму 11966291,11 грн. та податкову накладну № 765 від 14.08.2008 на суму 11966291,11 грн.; акт № 18 від 15.08.2008, яким підтверджується приймання-передача товару на загальну суму 13548076,31 грн. (без ПДВ). На вказаний товар виписано видаткову накладну  №  766 від 15.08.2008 на суму 16257691,57 грн. та податкову накладну № 766 від 13.08.2008 на суму 16257691,57 грн.; акт № 19 від 16.08.2008, яким підтверджується  приймання-передача товару на загальну суму 9445834,47 грн. (без ПДВ). На вказаний товар виписано видаткову накладну № 767 від 16.08.2008 на суму 11335001,36 грн. та податкову накладну № 764 від 13.08.2008 на суму 11335001,36 грн. 
		Судами встановлено, що за отриманий товар за актом № 16 від 13.08.2008 покупець зобов'язаний оплатити до 29.04.2009;  отриманий товар за актом № 17 від 14.08.2008 покупець зобов'язаний оплатити до 30.04.2009; отриманий товар за актом № 18 від 15.08.2008 покупець зобов'язаний оплатити до 05.05.2009; отриманий товар за актом № 19 від 16.08.2008 покупець зобов'язаний оплатити до 05.05.2009. 
		Отриманий за вказаним договором товар відповідно до актів приймання-передачі № 16, № 17, № 18, № 19 на загальну суму 51158850,08 грн. відповідачем 1 не оплачено.
		Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
		Відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
		Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченою порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальністю поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
		Між товариством з обмеженою відповідальністю спільне українсько-швейцарським підприємством "Метален" та товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-ресурс" 18.12.2014 підписано договір поруки 
		№ ПР 001-18.12.14/1 в межах позовної давності, який зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором за своєчасне та повне виконання зобов'язання відповідача 1 за договором купівлі-продажу № 215/8 від 18.02.2008 шляхом перерахування 20000 грн. 
		Свої зобов'язання основний боржник і поручитель  не виконали, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
		Відповідно до вимог статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стаття 266 Цивільного кодексу України).
		Суть і призначення строку позовної давності полягає у забезпеченні стабільності цивільних правовідносин у гарантуванні принципу правової визначеності між сторонами у таких відносин. Ситуація, за якою можливо було ставити під сумнів протягом десятиріч спірні юридичні питання явно суперечить основним засадам розумності, добросовісності і справедливості та це завдало значного негативного впливу і цивільному обігу та правам учасників правовідносин.
		За цей час будь-яка особа без наявності правових знань має змогу визначитися з характером порушеного права, суб'єктом порушення та звернутися до суду за примусовим захистом своїх прав до відповідного суду. 
		Судом апеляційної інстанції звернуто увагу на рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2013 у справі "Олександр Волков проти України", в якому зазначалось, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від незаявлених вчасно вимог. 
		Для правильного розуміння суті призначення позовної давності слід розрізняти право на позов в процесуальному та матеріальному значенні. Право на позов в процесуальному значенні означає гарантовану Конституцією і законами України можливість кожного звернутися за захистом своїх прав до суду без будь-яких безпідставних обмежень. При дотриманні формальних вимог до складання позовних документів суд не може відмовити у прийнятті позовної заяви, в тому числі за спливом позовної давності. Право на позов в матеріальному значенні означає право на його задоволення, тобто на прийняття позитивного для позивача рішення суду. Саме тут застосовується строк позовної давності у випадку його пропуску без поважних причин. Відповідно до приписів частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови в позові.
		Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності, тому її може бути викладено і у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного. В останньому випадку воно обов'язково повинно бути зазначено у протоколі судового засідання відповідно до вимог пункту 6 частини другої статті 81 Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд може запропонувати відповідачеві викласти таку заяву в письмовій формі та долучити її до справи. Суддя не повинен з власної ініціативи зазначати про сплив позовної давності. Якщо ж зацікавлена сторона посилається на сплив позовної давності, суддя вправі запропонувати кожній із сторін подати відповідні докази з даного питання. Висновок про застосування позовної давності відображається у мотивувальній частині рішення господарського суду.
		У випадку, коли позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України та вирішити питання про наслідки такого спливу і відмовити в позові за спливом позовної давності, або за наявністю поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір, посилаючись на зазначену норму Цивільного кодексу України. 
		Вказану правову позицію викладено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013.
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що порушення основного зобов'язання відповідачем 1 відбулось у 2009 році.
		З даним позовом звернувся позивач до господарського  суду 24.06.2015.
		Представником відповідача 1 під час слухання справи у суді першої інстанції, у відзиві на позовну заяву від 30.07.2015 заявлено клопотання про застосування строку позовної давності.
		Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що причина пропуску строку позовної давності, вказана представником позивача у судовому засіданні, зокрема, підприємство позивача не працювало у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, визнана  судом неповажною, оскільки  позивач мав можливість звернутися за захистом свого порушеного права до господарського суду, враховуючи збільшення за домовленістю сторін позовної давності до 29.12.2012, 30.06.2012, 30.09.2012, 31.12.2012, 31.01.2013, 30.04.2013, 30.06.2013, 30.09.2013, 31.12.2013, 31.12.2014, останній день подачі позову-30.12.2014.
		Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що зі спливом позовної давності за вимогою про стягнення основного боргу з відповідача 1  спливає позовна давність за вимогою про сплату 3 % річних та інфляційних втрат.
		Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог. Стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, і правомірно застосував положення статті 267 Цивільного Кодексу України та вирішив питання про наслідки такого спливу, і відмовив у позові до відповідача 1 про стягнення основного боргу, 3 % річних та інфляційних втрат за спливом позовної давності. 
		Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення за договором поруки), відповідно до статті 266 Цивільного кодексу України, то колегія Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що рішення Господарського суду Донецької області від 03.08.2015 та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 08.09.2015 у справі № 905/511/15 Господарського суду Донецької області підлягають скасуванню в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" на користь спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Метален" 20000 (двадцять тисяч) грн. заборгованості  та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судових витрат.
		В цій частині прийняти нове рішення про відмову у стягненні з товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" на користь спільного українсько-швейцарського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Метален" 20000 (двадцять тисяч) грн. та 1827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім)  грн. судових витрат. 
		В іншій частині постанова Донецького апеляційного господарського суду від 08.09.2015 у справі № 905/511/15 підлягає залишенню без змін.
		Відповідно до пункту 2 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.
		Керуючись статтями 1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Метален" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.09.2015 у справі № 905/511/15 Господарського суду Донецької області залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Донецької області від 03.08.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.09.2015 у справі № 905/511/15 Господарського суду Донецької області скасувати в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" на користь спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Метален" 20000 (двадцять тисяч) грн. заборгованості та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судових витрат.
		В цій частині прийняти нове рішення про відмову у стягненні з товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" на користь спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Метален" 20000 (двадцять тисяч) грн. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судових витрат.
		В іншій частині постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.09.2015 у справі № 905/511/15 залишити без змін.
		 
		Головуючий,  суддяОвечкін В.Е. Судді:Корнілова Ж.О.  Чернов Є.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...