Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/938/15-г : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); оренди; комунального та державного майна.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2015. Зареєстровано: 30.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 05.01.2016.
Дата набрання законної сили: 22.01.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		            
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		__________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"23" грудня 2015 р.Справа  № 916/938/15-г
		Господарський суд Одеської області
		У складі колегії суддів:
		Головуючого судді Желєзної С.П.
		Судді Рога Н.В.
		Судді Цісельського О.В.
		Секретаря судових засідань ОСОБА_1
		За участю представників сторін:
		Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 19 від 24.06.2015р.;
		Від відповідача: не зявився;
		Від відповідача за зустрічним позовом Одеської обласної ради: не зявився.
		 
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління обласної ради з майнових відносин до дочірнього підприємства „Практика С про розірвання договору, витребування майна та стягнення 6 123 492,75 грн., а також за зустрічним позовом дочірнього підприємства „Практика С до  Управління обласної ради з майнових відносин, Одеської обласної ради про зобовязання вчинити певні дії, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Управління обласної ради з майнових відносин звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до дочірнього підприємства „Практика С (далі по тексту  ДП „Практика С) про розірвання укладеного між сторонами по справі договору оренди цілісного майнового комплексу від 08.05.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 1307, предметом якого є цілісний майновий комплекс комунального підприємства „Готель Октябрьская, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 31, до складу якого входить нерухоме майно будівель та споруд загальною площею 5 804,7 кв.м., а саме: по  вул. Канатна, 31, площею 3 784,4 кв.м. та по вул. Канатна, 35, площею 2 020,3 кв.м., а також майно у складі: 3 одиниці автотранспорту (ГАЗ 31105 2005 року випуску, номер державної реєстрації ВН6922АІ; ГАЗ 31022 1995 року випуску, номер державної реєстрації 55596ОК та бортового причіпу ОДАЗ 8144 ОДИССЕЙ 1993 року випуску, номер державної реєстрації ВН7223ХХ), 297 одиниць машин та обладнання (компютерна та побутова техніка, обладнання для кафе, пральні та інше), 751 одиниці інструменту та інвентарю, нематеріальних активів у вигляді компютерних програм, 4 928,43 інших необоротних активів на складі та у виробництві, витребування даного цілісного майнового комплексу у відповідача внаслідок розірвання договору оренди, а також про стягнення із дочірнього підприємства „Практика С заборгованості в загальному розмірі 1 179 099,55 грн., яка складається із заборгованості з орендної плати в сумі 1 117 002,59 грн., пені в сумі 57 644,06 грн. та трьох відсотків річних в сумі 4 452,90 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом допущення відповідачем істотного порушення прийнятих на себе за спірним договором оренди зобовязань у вигляді систематичного невнесення орендної плати, внаслідок чого позивач значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні даного договору.
		При цьому, одночасно із предявленням позову, Управлінням обласної ради з майнових відносин було подано до суду заяву в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України про вжиття заходів до забезпечення позову, у відповідності до якої позивач просить суд накласти арешт на майно та кошти дочірнього підприємства „Практика С в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 1 179 099,55 грн. та судових витрат по справі в сумі 26 017,99 грн. В обґрунтування необхідності вжиття заходів до забезпечення позову Управління обласної ради з майнових відносин посилається на тривале невиконання відповідачем своїх зобовязань щодо внесення орендної плати, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість за даним платежем в сумі 1 117 002,59 грн., з метою в тому числі стягнення якої був предявлений даний позов. Позивач наголошує на наявності у боржника реальної можливості своїми діями ускладнити або зробити неможливим виконання рішення у випадку задоволення позову шляхом ймовірного подальшого відчуження належних дочірньому підприємству „Практика С майнових активів з метою уникнення майнової відповідальності у спірних правовідносинах. 
		Розглянувши заяву Управління обласної ради з майнових відносин про вжиття заходів до забезпечення позову, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Не допускається забезпечення позову у справах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; здійснювати органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування покладені на них згідно із законодавством повноваження. Господарський суд, який розглядає спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, може винести ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства в частині зміни розміру статутного капіталу. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Види забезпечення позову можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, заборона вчиняти дії має стосуватися лише пакета акцій, безпосередньо пов'язаного з предметом спору. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.
		У п.п. 3, 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову від 26 грудня 2011 року N 16 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено наступне.
		Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.
		Суд зазначає, що по тексту поданої Управлінням обласної ради з майнових відносин заяви про вжиття заходів до забезпечення позову наявні виключно посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання рішення суду у випадку задоволення позову, без надання жодних доказів на підтвердження вірогідності настання негативних для позивача обставин за умови невжиття таких заходів. Такі посилання, як зазначено вище по тексту рішення, не можуть вважатись обґрунтованими підставами для вжиття заходів до забезпечення позову. 
		Господарський суд звертає увагу позивача на той факт, що положеннями ст. 67 ГПК України не передбачено можливості одночасного накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача. Крім того, накладення арешту на майно як захід забезпечення вживається судом виключно щодо вимог про право власності на це майно, про його витребування тощо, тобто у випадку, коли відповідне майно виступає предметом спору. В даному ж випадку, майно, що належить відповідачу на праві власності, не виступає предметом цього спору, у звязку з чим, захід до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на належне ДП „Практика С майно є таким, що не повязаний із предметом спору по даній справі. 
		В сукупності вищевикладені обставини свідчить про те, що клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову Управління обласної ради з майнових відносин є необґрунтованим з огляду на фактичні обставини справи та містить вимоги, що не повязані із предметом спору. У звязку з викладеним, судом було відмовлено позивачу у задоволенні даного клопотання.
		Під час розгляду даної справи позивач неодноразово уточнював та збільшував заявлені ним позовні вимоги. Так, згідно із заявою (вх. № 31774/15 від 16.12.2015р.) Управління обласної ради з майнових відносин просить суд стягнути з ДП „Практика С грошові кошти в загальній сумі 6 123 492,75 грн., яка складається із заборгованості з орендної плати в сумі 4 827 094,81 грн., трьох відсотків річних в сумі 69 838,23 грн. та пені в сумі 1 226 559,71 грн., розірвати укладений між сторонами по справі договір оренди цілісного майнового комплексу від 08.05.2008р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 1307, та зобовязати ДП „Практика С повернути майно, отримане за вказаним договором оренди. Вказана редакція позовних вимог була прийнята судом до розгляду як остаточна. 
		Не погоджуючись із заявленим позовом, ДП „Практика С звернулось до суду із зустрічною позовною заявою, у відповідності до якої відповідач просить суд зобовязати Управління обласної ради з майнових відносин та Одеську обласну раду здійснити перерахунок заборгованості з орендної плати шляхом встановлення графіку погашення заборгованості та внести зміни у договір оренди цілісного майнового комплексу від 08.05.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 1307, в частині орендної плати у сторону зменшення її розміру у звязку із змінами обставин. Ухвалою від 07.08.2015р. зустрічну позову заяву ДП „Практика С було прийнято до розгляду, обєднано позовні вимоги відповідача за зустрічним позовом зі справою № 916/938/15-г в одне провадження, а також на підставі ст. 24 ГПК України залучено Одеську обласну раду до участі у справі в якості іншого відповідача за позовними вимогами ДП „Практика С.
		Крім того, відповідачем було заявлене клопотання в порядку ст. 41 ГПК України про призначення по даній справі судової економічної експертизи, на вирішення якої запропоновано поставити наступні питання: чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок, наданий Управлінням обласної ради з майнових відносин, заборгованості ДП „Практика С по нарахуванню пені на підставі укладеного між вказаними сторонами договору оренди від 08.05.2008р.; яка сума заборгованості ДП „Практика С перед Управлінням обласної ради з майнових відносин по оплаті орендної плати, пені за несвоєчасну сплату орендної плати за договором оренди від 08.05.2008р. та трьох відсотків річних від простроченої суми оплати за оренду. Проведення експертизи відповідач просив доручити ТОВ „Одеський регіональний центр незалежних експертиз. Розглянувши вказане клопотання ДП „Практика С, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
		У п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики призначення судової експертизи від 23 березня 2012 року N 4 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
		Господарський суд зауважує, що наявні у матеріалах справи докази дозволяють здійснити перевірку обґрунтованості заявлених до стягнення сум, у звязку з чим, встановлення вказаних обставин справи не потребує спеціальних знань і ці обставини можуть бути встановлені за допомогою інших засобів доказування, відмінних від висновку судового експерта. Більш того, призначення по даній справі судової експертизи призведе також й до безпідставного затягування строку вирішення спору, чим порушить право позивача на вирішення спору за його позовом в розумний строк. У звязку із викладеним, судом було відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про призначення по даній справі судової економічної експертизи.
		Позивач у повному обсязі підтримує заявлений ним позов та заперечує проти задоволення зустрічного з мотивів необґрунтованості останнього. В свою чергу, відповідач, наполягаючи на задоволенні зустрічного позову, просив суд відхили первісний позов Управління обласної ради з майнових відносин.
		Відповідач за зустрічним позовом Одеська обласна рада повністю заперечує проти задоволення позовних вимог ДП „Практика С.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне. 
		08.05.2008р. між Управлінням обласної ради з майнових відносин (Орендодавець) та ДП „Практика С (Орендар) було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу, який був посвідчений  приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 1307 в редакції додаткової угоди від 20.02.2009р., посвідченої нотаріально, зареєстрованої в реєстрі за  № 228, положення якої застосовуються до правовідносин сторін, що виникли з 08.05.2008р.; далі по тексту  договір оренди № 1307 від 08.05.2008р.), у відповідності до п.п. 1.1, 1.2, 1.4, 1.5 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс комунального підприємства „Готель Октябрьская, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 31, до складу якого входить нерухоме майно будівель та споруд загальною площею 5 804,7 кв.м., а саме: по  вул. Канатна, 31, площею 3 784,4 кв.м. та по вул. Канатна, 35, площею 2 020,3 кв.м., а також майно у складі: 3 одиниці автотранспорту (ГАЗ 31105 2005 року випуску, номер державної реєстрації ВН6922АІ; ГАЗ 31022 1995 року випуску, номер державної реєстрації 55596ОК та бортового причіпу ОДАЗ 8144 ОДИССЕЙ 1993 року випуску, номер державної реєстрації ВН7223ХХ), 297 одиниць машин та обладнання (компютерна та побутова техніка, обладнання для кафе, пральні та інше), 751 одиниці інструменту та інвентарю, нематеріальних активів у вигляді компютерних програм, 4 928,43 одинці інших необоротних активів на складі та у виробництві. Загальна вартість майна цілісного майнового комплексу, що передається в оренду, згідно зі звітом про незалежну оцінку ринкової вартості цілісного майнового комплексу „Готель „Октябрьская від 30.11.2007р. становить 36 072 200 грн. (далі по тексту договору  майно). Мета використання  розташування готельного комплексу. 
		Нежилі приміщення та споруди цілісного майнового комплексу комунального підприємства „Готель „Октябрьская належать територіальній громаді Одеської області в особі Одеської обласної ради: нежилі приміщення та споруди за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 31, площею  3 784,4 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нежилі будівлі та споруди готеля „Октябрьская № 018092, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 20.03.2002р. та зареєстрованого в Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості в книзі 17неж-40, номер запису 1399; нежилі будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 35, площею 2 020,3 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нежилі будівлі, виданого Одеською обласною державною адміністрацією 10.04.2008р. та зареєстровані в Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості в книзі 7ог-174, номер запису 2835.
		Будівлі, що входять до складу ЦМК „Готель „Октябрьская та надаються в оренду, є памяткою культурної спадщини спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради. 
		Після укладення цього договору Орендар приєднує до себе комунальне підприємство „Готель „Октябрьская. Орендар виступає правонаступником усіх прав та обовязків реорганізованого комунального підприємства „Готель „Октябрьская. 
		Згідно зі ст.ст. 1, 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту  Закон України „Про оренду державного та комунального майна) цим Законом врегульовано: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності. Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
		Відповідно до ст. 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна обєктами оренди за цим Законом є зокрема цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс.
		У відповідності до ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, є орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
		Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.  Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму. 
		Виходячи з положень п.п. 2.1, 2.3 договору оренди № 1307 від 08.05.2008р. майно вважається наданим в користування Орендарю з часу підписання сторонами акту приймання-передачі майна за цим договором. В свою чергу, майно вважається поверненим Орендодавцю з часу підписання сторонами акта приймання-передачі (повернення) майна. 
		В силу положень ст.ст. 765, 766 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму. Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.
		При цьому, згідно зі ст. 13 Закону України „Про оренду державного та комунального майна передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.
		Слід зауважити, що відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
		Як свідчать матеріали справи. а саме акт приймання-передачі від 31.05.2008р., підписаний представниками Управління обласної ради з майнових відносин та ДП „Практика С і скріплений відповідними печатками, відповідач згідно з умовами договору № 1307 від 08.05.2008р. прийняв у користування цілісний майновий комплекс комунального підприємства „Готель „Октябрьская, вартість та склад якого становить згідно з незалежною оцінкою від 30.11.2007р. 36 072 200 грн., а також оборотні засоби на суму 227 031,77 грн.  Отже, з 31.05.2008р. договір оренди № 1307 від 08.05.2008р. набрав чинності в силу своєї правової природи реального, а не консенсуального договору.
		Відповідно до п. 9.1 договору оренди № 1307 від 08.05.2008р. даний договір було укладено терміном на 25 років. Дія договору починається з моменту підписання акту приймання-передачі майна. 
		Згідно зі ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.
		Оскільки в матеріалах справи відсутні докази припинення договору оренди № 1307 від 08.05.2008р., господарський суд доходить висновку, що даний договір є чинним, а орендоване майно перебуває у користуванні ДП „Практика С з 31.05.2008р. по теперішній час. 
		В силу положень п.п. 3.1, 3.2, 3.5 договору оренди № 1307 від 08.05.2008р. орендна плата перераховується до обласного бюджету на р/р 33218870700008 ГУДКУ м. Одеса, код ЄДРПОУ 23862106, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22080400, щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, та визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку  квітень 2008р.  177 354,98 грн. Орендна плата за перший місяць оренди  травень  визначається шляхом коригування орендної  плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень 2008р. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у разі змінити Методики її розрахунку, зміни централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Вказана у п. 3.1 договору орендна плата не враховує ПДВ, експлуатаційні витрати Орендодавця по утриманню обєкта оренди, податок на землю тощо, які сплачуються Орендарем самостійно за ставками, що діють на час сплати. 
		Як стверджує відповідач, у звязку із істотною зміною обставин, якою є фінансова криза, яка розпочалась у вересні 2008р., зменшився обсяг реалізації товарів та послуг, в тому числі і тих, які реалізує відповідач при використанні орендованого майна у власній господарській діяльності. Оскільки відповідач не мав можливості передбачити настання таких обставин при укладенні договору, він вважає, що до договору оренди № 1307 від 08.05.2008р. слід внести зміни щодо зменшення орендної плати та додаткового затвердження окремого графіку погашення вже існуючої заборгованості. Викладене зумовило предявлення зустрічного позову з боку ДП „Пратика С.
		Оскільки позовні вимоги за зустрічним позовом стосуються в тому числі вирішення питання про відтермінування погашення заборгованості із орендної плати, стягнення якої є однією із вимог Управління обласної ради з майнових відносин за первісним позовом, суд вважає за необхідне першочергово надати правову оцінку позовним вимогам ДП „Практика С за зустрічним позовом. 
		Відповідно до ст.ст. 626, 627, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.  Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		В силу приписів ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли не передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 
		1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 
		2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 
		3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 
		4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. 
		У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
		Як зазначено в обовязковій відповідно до вимог ст.ст. 82, 111-26 ГПК України для правозастосування постанові Верховного Суду України від 27.02.2012р. по справі № 2/52-09, ухваленій з мотивів неоднакового застосування норми ст. 652 ЦК України судом касаційної інстанції, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.
		Господарський суд зауважує, що відповідно до ч.1  ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Оскільки відповідно до вимог ст. 42 Господарського кодексу України підприємницька діяльність здійснюється на власний страх та ризик, а економіка держави носить ринковий характер, тобто їй притаманні певні коливання та кризові явища, господарський суд доходить висновку, що при укладені договору оренди № 1307 від 08.05.2008р. сторони виходили та мали виходити із можливості настання кризових явищ в економіці. Тобто, в даному випадку відсутня одна із обставин, наявність якої відповідно до вимог ч. 2 ст. 652 ЦК України дозволяє в судовому порядку вносити зміни до договору у звязку із істотною зміною обставин. 
		Більш того, суд зауважує, що як правові підстави зустрічного позову, так і його предмет, носять абстрактний та загальний характер, не містять конкретних умов, із яких слід виходити при вирішенні питання про внесення змін до договору щодо зменшення орендної плати та додаткового затвердження окремого графіку погашення вже існуючої заборгованості.
		Також суд зауважує наступне. За приписами ч. 2 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
		У статті 21 Закону України «Про оренду державного майна та комунального майна» зазначено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати також може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан обєкту оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України. 
		Відповідно до ч. 3 статті 762 ЦК України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. 
		Положеннями п. 3.2 договору оренди № 1307 від 08.05.2008р. передбачено, що розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, зміни централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України
		Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у цих правовідносинах, що розглядаються. Оскільки сторонами в договорі оренди № 1307 від 08.05.2008р. зазначено можливість перегляду розміру орендної плати, а орендна плата за використання державного та комунального майна є регульованою ціною, яка базується на положеннях Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. N 786, що не передбачають можливості зменшення раніше встановленої орендної плати з наведених ДП „Практика С підстав, суд доходить висновку про неправомірність вимог відповідача за зустрічним позовом.
		З наведених обставин, зустрічний позов ДП „Практика С задоволенню не підлягає з огляду на його необґрунтованість. 
		В той же час, що стосується вимог Управління обласної ради з майнових відносин про стягнення із ДП „Практика С заборгованості із орендної плати, суд зазначає наступне. 
		Як було зазначено вище по тексту рішення, положеннями ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна на орендаря покладено обовязок внесення орендної плати незалежно від результатів здійснення господарської діяльності, а строки внесення орендної плати встановлюються в договорі. 
		Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. 
		У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України  договір  є  обовязковим  для  виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. 
		Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
		Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
		В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Як було зазначено вище по тексту рішення, орендоване майно перебуває у користуванні ДП „Практика С протягом періоду з 31.05.2008р. по теперішній час, у звязку з чим, у відповідача наявний обовязок щомісячного внесення орендної плати. Проте, як свідчить наданий позивачем розрахунок, обґрунтованість якого перевірена судом, ДП „Практика С не сплачує оренду плату за використання цілісного майнового комплексу „Готель „Октябрьская протягом періоду з жовтня 2014р. по жовтень 2015р., окрім двох платежів на загальну суму 100 000 грн., здійснених протягом грудня 2014р., в результаті чого, станом на момент вирішення даного спору за відповідачем рахується прострочена заборгованість із орендної плати в сумі 4 827 094,81  грн.
		З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення орендної плати та про наявність правових підставі для стягнення із ДП „Пратика С на користь позивача заборгованості в сумі 4 827 094,81 грн.
		Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
		Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		У звязку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобовязань щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати, позивачем в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано ДП „Пратика С до сплати три відсотки річних в сумі 69 838,23 грн. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок відсотків річних, господарський суд доходить висновку про допущення позивачем помилки при його здійсненні, яка укладається у неправомірному підсумковому визначенні станом на 25.11.2015р. суми нарахованих трьох відсотків річних щодо платежу за жовтень 2014р. З огляду на викладене, суд доходить висновку, що правильним розрахунком трьох відсотків річних у спірних правовідносинах має бути: 
		293 205,83 грн. * 38 (кількість днів прострочення з 11.11.2014р. по 18.12.2014р. включно) * 0,03 / 365 = 916,77 грн.
		253 205,83 грн. * 7 (кількість днів прострочення з 19.12.2014р. по 25.12.2014р. включно) * 0,03 / 365 = 145,68 грн.
		193 205,83 грн. * 335 (кількість днів прострочення з 26.12.2014р. по 25.11.2015р. включно) * 0,03 / 365 = 5 317,78 грн.
		Загалом 6 380,23 грн.
		Нарахована позивачем сума трьох відсотків річних щодо орендного платежу за жовтень 2014р. складає 6 389,43 грн., що на 9,20 грн. більше за розрахунок,  зроблений судом. Інші нарахування трьох відсотків річних є правомірними. Отже, суд доходить висновку про правомірність нарахування відповідачу до сплати у спірних правовідносинах трьох відсотків річних в сумі 69 829,03 грн., в результаті чого відповідні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. 
		Відповідно до ч. 1 ст.  549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
		Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
		При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
		Положеннями п. 3.3 договору оренди № 1307 від 08.05.2008р. передбачено, що орендна плата, сплачено несвоєчасно або не в повному обсязі, сплачується до обласного бюджету з врахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день оплати. 
		З посиланням на положення п. 3.3 договору оренди № 1307 від 08.05.2008р.  позивачем було нараховано ДП „Практика С до сплати пеню в сумі 1 226 559,71 грн. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафної санкції, заявленої до стягнення, господарський суд доходить висновку про допущення позивачем помилки при його здійсненні, яка укладається у наступному. Так, Управлінням обласної ради з майнових відносин не було враховано, що у спірних правовідносинах нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, оскільки положення договору оренди № 1307 від 08.05.2008р. не містять застережень про зворотнє. Таким чином, правильним розрахунком пені у спірних правовідносинах відповідно до ІПС „Законодавство має бути:
		1. Жовтень 2014р. (період нарахування з 11.11.2014р. по 11.05.2015р. включно)
		ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.2*Ставка НБУ10.11.201418.12.201438293205,838498.952*Ставка НБУ18.12.201425.12.20147253205,831359,682*Ставка НБУ25.12.201411.05.2015137193205,8333506.65Загалом 43 365,28 грн.
		2. Листопад 2014р. (період нарахування з 11.12.2014р. по 10.06.2015р. включно)
		ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.2*Ставка НБУ10.12.201410.06.2015182298776,7469987.433. Грудень 2014р. (період нарахування з 12.01.2015р., оскільки останній день виконання зобовязання -10.01.2015р., припадає на неробочий день  суботу, по 13.07.2015р. включно)
		ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.2*Ставка НБУ12.01.201513.07.2015182307740,0480990.434. Січень 2015р. (період нарахування з 10.02.2015р. по 11.08.2015р. включно)
		ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.2*Ставка НБУ10.02.201511.08.2015182317279,9891089.785. Лютий 2015р. (період нарахування з 11.03.2015р. по 08.09.2015р. включно)
		ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.2*Ставка НБУ10.03.201508.09.2015182334201,1299326.406. Березень 2015р. (період нарахування з 11.04.2015р. по 09.10.2015р. включно) 
		ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.2*Ставка НБУ10.04.201509.10.2015182370294,84106644.917. Квітень 2015р. (період нарахування з 13.05.2015р., оскільки останній день виконання зобовязання -10.05.2015р., припадає на неробочий день  суботу, у звязку з чим переноситься на наступний робочий день 12.05.2015р, по 10.11.2015р.)
		ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.2*Ставка НБУ12.05.201510.11.2015182422136,12115653.738. Травень 2015р. (період нарахування з 11.06.2015р. по 25.11.2015р. включно)
		ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.2*Ставка НБУ10.06.201525.11.2015168431423,11105432.729. Червень 2015р. (період нарахування з 11.07.2015р. по 25.11.2015р. включно)
		ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.2*Ставка НБУ10.07.201525.11.2015138433148,884493.6810. Липень 2015р. (період нарахування з 11.08.2015р. по 25.11.2015р. включно)
		ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.2*Ставка НБУ10.08.201525.11.2015107428817,3161796.6911. Серпень 2015р. (період нарахування з 10.09.2015р. по 25.11.2015р. включно)
		ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.2*Ставка НБУ10.09.201525.11.201576425386,7840604.0412. Вересень 2015р. (період нарахування з 13.10.2015р., оскільки останній день виконання зобовязання -10.01.2015р., припадає на неробочий день  суботу, по 25.11.2015р. включно)
		ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.2*Ставка НБУ12.10.201525.11.201544435170,6823081.9313. Жовтень 2015р. (період нарахування з 11.11.2015р. по 25.11.2015р. включно)
		ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.2*Ставка НБУ03.11.201525.11.201522429513,4611390.93Загалом 933 857,95 грн.
		Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково на суму 933 857,95 грн. 
		Таким чином, за результатами вирішення даного спору, судом було встановлено факт наявності заборгованості ДП „Практика С перед позивачем в загальній сумі 5 830 781,79 грн., яка складається із суми заборгованості з орендної плати в розмірі 4 827 094,81 грн., трьох відсотків річних в сумі 69 823,03 грн. та пені в сумі 933 857,95 грн. 
		Що стосується позовних вимог про розірвання укладеного між сторонами по справі договору оренди № 1307 від 08.05.2008р., суд зазначає наступне.
		Так положеннями п.п. 3.4, 9.7 договору оренди № 1307 від 08.05.2008р.  встановлено, якщо Орендар не вносить  орендної плати протягом 60 діб понад строку її сплати, вказаного у п. 3.1 цього договору, це є підставою для Орендодавця щодо розірвання договору в порядку, встановленому чинним законодавством України, що не звільняє Орендаря від обовязків по сплаті пені та орендної плати за час користування майном. Договір може бути розірвано на вимогу однієї з сторін за рішенням господарського суду у разі невиконання іншою стороною своїх зобовязань за цим договором, а також у випадках, передбачених чинним законодавством України. 
		У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
		Згідно з положеннями  ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу  України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Як вбачається із змісту ч. 2 ст. 651 ЦК України,  чинним законодавством України під істотним розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.
		Також, суд бере до уваги той факт, що виходячи з положень ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна орендна плата з урахуванням її індексації є однією із істотних умов договору оренди. 
		Проаналізувавши в сукупному звязку наведені положення законодавства та умови укладеної між сторонами угоди, суд доходить висновку, що несплата відповідачем протягом 13 місяців поспіль орендної плати за користування комунальним майном, що на 11 місяців перевищує термін, визнаний договором, достатній для його розірвання, є істотним порушенням зобовязань орендаря у спірних правовідносинах, оскільки в результаті такого порушення позивач повністю позбавляється того, на що він розраховував при укладенні даної угоди  своєчасного надходження до бюджету області коштів від використання орендованого майна. 
		За переконанням суду, наведене є достатньою підставою для розірвання укладеного між сторонами договору оренди № 1307 від 08.05.2008р.. з підстави, передбаченої ч. 2 ст. 651 ЦК України, що має наслідком задоволення позовних вимог Управління обласної ради з майнових відносин у названій частині. 
		Згідно з положеннями ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
		Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
		Положеннями п. 4.2 договору оренди № 1307 від 08.05.2008р. передбачено, що Орендар повинен підтримувати орендоване майно у справному стані, запобігати його псуванню та пошкодженню, у разі припинення договору за будь-яких обставин повернути майно Орендодавцеві в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду. 
		За таких обставин. суд доходить висновку, що у звязку із розірванням договору № 1307 від 08.05.2008р. ДП „Практика С зобовязане повернути Управлінню обласної ради з майнових відносин орендоване майно, а саме: цілісний майновий комплекс комунального підприємства „Готель Октябрьская, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 31, до складу якого входить нерухоме майно будівель та споруд загальною площею 5 804,7 кв.м., а саме: по  вул. Канатна, 31, площею 3 784,4 кв.м. та по вул. Канатна, 35, площею 2 020,3 кв.м., а також майно у складі: 3 одиниці автотранспорту (ГАЗ 31105 2005 року випуску, номер державної реєстрації ВН6922АІ; ГАЗ 31022 1995 року випуску, номер державної реєстрації 55596ОК та бортового причіпу ОДАЗ 8144 ОДИССЕЙ 1993 року випуску, номер державної реєстрації ВН7223ХХ), 297 одиниць машин та обладнання (компютерна та побутова техніка, обладнання для кафе, пральні та інше), 751 одиниці інструменту та інвентарю, нематеріальних активів у вигляді компютерних програм, 4 928,43 одинці інших необоротних активів на складі та у виробництві. Отже, в наведеній частині позовні вимоги Управління майнової ради з майнових відносин також підлягають задоволенню. 
		Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ДП „Практика С перед Управлінням обласної ради з майнових відносин в загальній сумі 5 830 781,79 грн., яка складається із суми заборгованості з орендної плати в розмірі 4 827 094,81 грн., трьох відсотків річних в сумі 69 823,03 грн. та пені в сумі 933 857,95 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Крім того, судом були встановлені правові підстави для розірвання договору оренди № 1307 від 08.05.2008р. та зобовязання відповідача повернути орендоване майно.
		Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
		Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених Управлінням обласної ради з майнових відносин позовних вимог частково. Таким чином,  відповідно до ст.ст. 1, 2, 4, 5, 10, 13, 17, 19, 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549610  612, 615, 625, 629, 640, 651, 759, 761, 762, 765, 766, 785 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 232, 286 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) із ДП „Практика С слід стягнути на користь Управління обласної ради з майнових відносин суму заборгованості з орендної плати в розмірі 4 827 094,81 грн., три відсотки річних в сумі 69 823,03 грн., пеню в сумі 933 857,95 грн., а також розірвати укладений між сторонами договір оренди № 1307 від 08.05.2008р. і зобовязати відповідача повернути позивачу цілісний майновий комплекс комунального підприємства „Готель Октябрьская, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 31, до складу якого входить нерухоме майно будівель та споруд загальною площею 5 804,7 кв.м., а саме: по  вул. Канатна, 31, площею 3 784,4 кв.м. та по вул. Канатна, 35, площею 2 020,3 кв.м., а також майно у складі: 3 одиниці автотранспорту (ГАЗ 31105 2005 року випуску, номер державної реєстрації ВН6922АІ; ГАЗ 31022 1995 року випуску, номер державної реєстрації 55596ОК та бортового причіпу ОДАЗ 8144 ОДИССЕЙ 1993 року випуску, номер державної реєстрації ВН7223ХХ), 297 одиниць машин та обладнання (компютерна та побутова техніка, обладнання для кафе, пральні та інше), 751 одиниці інструменту та інвентарю, нематеріальних активів у вигляді компютерних програм, 4 928,43 одинці інших необоротних активів на складі та у виробництві. У задоволенні зустрічного позову слід відмовити відповідно до с ст.ст. 626, 627, 629, 651, 652, 762 ЦК України, ст. 19, 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна, ст.ст. 42, 193 Господарського кодексу України.
		Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у повному обсязі за розгляд зустрічного позову та пропорційно розміру задоволених позовних вимог  за розгляд первісного позову. 
		Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,  -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.Позов задовольнити частково.
		 
		2.Розірвати договір оренди цілісного майнового комплексу від 08.05.2008р.,  укладений між Управлінням обласної ради з майнових відносин та дочірнім підприємством „Практика С, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 1307.
		 
		3.Стягнути з дочірнього підприємства „Практика С /65014, м. Одеса. вул. Канатна. 31, код ЄДРПОУ 35406569/ на користь Управління обласної ради з майнових відносин /65032, м. Одеса. просп. Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 23212638, р/р 35415001027737 в ГУДКСУ в Одеській області, м. Одеса. МФО 828011/ суму заборгованості з орендної плати в розмірі 4 827 094 грн. 81 коп. /чотири мільйони вісімсот двадцять сім тисяч девяносто чотири грн. 81 коп./, три відсотки річних в сумі 69 823 грн. 03 коп. /шістдесят девять тисяч вісімсот двадцять три грн. 03 коп./, пеню в сумі 933 857 грн. 95 коп. /девятсот тридцять три тисячі вісімсот пятдесят сім грн. 95 коп./, судовий збір в сумі 89 897 грн. 73 коп. /вісімдесят девять тисяч вісімсот девяносто сім грн. 73 коп./. Наказ видати. 
		 
		4.Зобовязати дочірнє підприємство „Практика С /65014, м. Одеса. вул. Канатна. 31, код ЄДРПОУ 35406569/ повернути Управлінню обласної ради з майнових відносин /65032, м. Одеса. просп. Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 23212638/ цілісний майновий комплекс комунального підприємства „Готель Октябрьская, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 31, до складу якого входить нерухоме майно будівель та споруд загальною площею 5 804,7 кв.м., а саме: по  вул. Канатна, 31, площею 3 784,4 кв.м. та по вул. Канатна, 35, площею 2 020,3 кв.м., а також майно у складі: 3 одиниці автотранспорту (ГАЗ 31105 2005 року випуску, номер державної реєстрації ВН6922АІ; ГАЗ 31022 1995 року випуску, номер державної реєстрації 55596ОК та бортового причіпу ОДАЗ 8144 ОДИССЕЙ 1993 року випуску, номер державної реєстрації ВН7223ХХ), 297 одиниць машин та обладнання (компютерна та побутова техніка, обладнання для кафе, пральні та інше), 751 одиниці інструменту та інвентарю, нематеріальних активів у вигляді компютерних програм, 4 928,43 одинці інших необоротних активів на складі та у виробництві. Наказ видати. 
		 
		5.У задоволенні решти позову відмовити.
		 
		6.У задоволенні зустрічного позову відмовити. 
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
		Накази видати після набрання рішенням законної сили.
		Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
		Повний текст рішення підписано 25.12.2015р.
		 
		 
		Головуючий суддяС.П. Желєзна
		 
		СуддяН.В. Рога
		 
		СуддяО.В. Цісельський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...