Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а/134/56/2014 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 31.12.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                              
		ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ            
		 
		 
		2 грудня 2015 року                                                                                                  м. Київ
		 
		Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
		 
		 
		головуючого Самсіна І.Л.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б.,  Терлецького О.О., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_10 до управління Пенсійного фонду України в Крижопільському районі Вінницької області (далі - управління ПФУ) про призначення пенсії на пільгових умовах, 
		 
		в с т а н о в и л а: 
		У липні 2014 року ОСОБА_10 звернувся до суду з позовом до  управління ПФУ, в якому просив визнати його право на пенсію на пільгових умовах на підставі пункту «б» статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) та зобов'язати відповідача призначити і виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 6 березня 2014 року. 
		Суди встановили, що в березні 2014 року позивач звернувся до управління ПФУ зі заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ з урахуванням його роботи електрозварювальника за період з 17 липня 1984 року по 30 серпня 2000 року.
		Проте 6 червня 2014 року управління ПФУ відмовило позивачу у призначені пільгової пенсії в зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують атестацію робочого місця електрозварювальника та первинних документів, що підтверджували роботу повний робочий день в шкідливих умовах праці та надання за таку роботу доплат до тарифних ставок та додаткових відпусток як компенсацій.
		Відповідно до довідки від 3 червня 2014 року № 39 від про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній позивач у період з 17 липня 1984 року по 30 лютого 2000 року працював повний робочий день на посаді електрозварювальника ручного зварювання у публічному акціонерному товаристві «Крижопільський цукровий завод». При цьому, згідно з довідкою приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія» Поділля» первинна атестація робочих місць по відкритому акціонерному товариству «Крижопільський цукровий завод» була проведена 31 січня 2002 року.
		Крижопільський районний суд Вінницької області постановою від 31 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року, позов задовольнив: визнав за ОСОБА_10 право на пенсію на пільгових умовах на підставі пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ; зобов'язав управління ПФУ призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 6 березня 2014 року. 
		Вищий адміністративний суд України постановою від 2 квітня 2015 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасував, ухвалив нове, яким у задоволені адміністративного позову відмовив. 
		Не погоджуючись із рішенням касаційного суду, ОСОБА_10 звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 2 квітня 2015 року з підстави неоднакового застосування цим судом положень статей 13, 62 Закону № 1788-ХІІ. 
		На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 16 вересня 2010 року, 20 лютого 2013 року (справи №№ К-47299/09, К/9991/23947/12 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права. 
		Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява ОСОБА_10 про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 2 квітня 2015 року не підлягає задоволенню з таких підстав. 
		В ухвалах, наданих на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, суд касаційної інстанції зазначив, що законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її непроведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ.
		У справі ж, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, дійшов висновку, що оскільки атестація робочого місця в період роботи ОСОБА_10 не проводилась, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли неправильного висновку про задоволення позовних вимог. 
		Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
		Згідно зі статтею 100 Закону № 1788-ХІІ  особам, які працювали до  введення  в  дію  цього  Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії  за  віком  призначаються  на  таких умовах: а) особам, які мають на день  введення  в  дію  цього  Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав  право  на  пенсію  на пільгових умовах, пенсії в  розмірах,  передбачених  цим  Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем,  встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими  і важкими умовами праці,  вік,  необхідний  для  призначення  пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному  стажу  в порядку, передбаченому статтями 13-14  цього  Закону,  виходячи  з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством. 
		Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
		Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
		Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. 
		Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), якщо  атестація  з  21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується  лише  період роботи із шкідливими  умовами  праці  на даному  підприємстві, в установі чи організації  до  21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_1992_08_01/pravo1/KMP92442.html?pravo=1> (далі - Порядок, постанова № 422 відповідно). У такому ж  порядку зараховується пільговий  стаж,  якщо  за результатами атестації,  вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось. 
		Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями  для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
		Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.   
		Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження  з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.         
		Згідно зі статтею 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають  право  вимагати відповідні  документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних  випадках  перевіряти  обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду,  заподіяну  громадянам  або   державі внаслідок  несвоєчасного  оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу  недостовірних  документів, і відшкодовують її. 
		                              Відповідно до вимог пункту 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих  випадках, коли  в  трудовій  книжці  відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових  умовах  або за вислугу  років,  установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження   спеціального   трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано:  періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;  професія або посада;  характер виконуваної роботи; розділ,  підрозділ,  пункт,  найменування  списків  або їх номери, куди  включається  цей  період  роботи; первинні документи за час   виконання  роботи,  на  підставі  яких  видана  зазначена довідка. 
		Комплексний аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що необхідними  умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах  відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження  зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.  
		Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 10 березня 2015 року № 21-51а15 та від 10 вересня 2013 року № 21-183а13. 
		З огляду на наведене висновок Вищого адміністративного суду України у справі, яка розглядається, про обґрунтованість відмови управління ПФУ у призначенні ОСОБА_10 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідає вимогам закону. 
		Отже, суд касаційної інстанції при вирішенні справи норми матеріального права застосував правильно, тому підстав для задоволення заяви немає.  
		Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
		 
		п о с т а н о в и л а:
		 
		У задоволенні заяви ОСОБА_10 відмовити. 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Головуючий  І.Л. СамсінСудді:О.Ф. ВолковМ.І. Гриців О.А. КороткихО.В. Кривенда В.Л. МаринченкоП.В. Панталієнко О.Б. ПрокопенкоО.О. Терлецький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...