Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-7264/10/0870 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 31.12.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		15 грудня 2015 року                                       м. Київ
		 
		 
		Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
		 
		головуючого Прокопенка О.Б., суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,  при секретарі судового засідання Ключник А.Ю., 
		за участю представників:
		публічного акціонерного товариства «Завод «Запоріжавтоматика» (далі -Товариство) - Неплюєва М.М.;
		державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (правонаступник державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя; далі - Інспекція) - Павловича Д.М., - 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства до Інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, 
		в с т а н о в и л а:
		 
		 
		У вересні 2010 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Інспекції від 12 квітня 2010 року № 0000702305/0/7333, яким позивачу було визначену суму податкового зобов'язання [з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій] з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 22 027 грн 50 коп.
		На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що вказане повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки висновок акта перевірки про заниження Товаристовом ПДВ ґрунтується на тому, що засновники товариства, з якими позивач мав господарські взаємовідносини, притягувалися до кримінальної відповідальності. Інших підстав для висновку про заниження ПДВ не було, не наведено жодного факту порушення законодавства позивачем, всі висновки Інспекції ґрунтуються на припущеннях.
		Суди попередніх інстанцій встановили, що Інспекція провела невиїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання податкового законодавства  при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Делі Консалт», ТОВ «Налестра», ТОВ «Енджел графікс» за період з 1 липня 2007 року по 31 березня 2009 року, за наслідками якої складено акт від 26 березня 2010 року № 42/23-509/00187292 (далі -Акт).
		Під час перевірки Інспекція крім іншого встановила, що позивач формував податковий кредит за наслідками операцій із придбання товару у вказаних контрагентів на підставі податкових накладних, які складені з порушенням чинного законодавства, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за вказаний період. 
		Підставою для таких висновків були обставини, встановлені рішенням районного суду у кримінальній справі № 1-528/2009. Зокрема, в Акті було вказано, що постановою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 10 червня 2009 року у кримінальній справі № 1-528/2009 було встановлено, що ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, діючи у складі організованої злочинної групи, створили фіктивні підприємства, а саме: ТОВ «Делі Консалт», ТОВ «Налестра», ТОВ «Енджел графікс», та провели з допомогою вказаних підприємств, а також використовуючи незаконну діяльність підприємств-організаторів, операції по конвертації грошових коштів із безготівкової форми у готівку, ухилилися від сплати податків, внаслідок чого згідно з висновком судово-бухгалтерської експертизи до державного бюджету не надійшов ПДВ на загальну суму 9 589 512 грн 29 коп. Вказані дії зазначених осіб кваліфіковані за частиною третьою статті 28 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_107/ed_2015_04_09/pravo1/T012341.html?pravo=1>, частиною другою статті 205 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1096/ed_2015_04_09/pravo1/T012341.html?pravo=1>, частиною другою статтті 366 Кримінального кодексу України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909904/ed_2015_04_09/pravo1/T012341.html?pravo=1> як фіктивне підприємництво та службове підроблення документів.
		На підставі Акта Інспекція прийняла оспорюване податкове повідомлення-рішення. 
		Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 7 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2011 року та Вищого адміністративного суду України від 4 червня 2015 року, позов задовольнив. 
		 
		Не погоджуючись із ухвалою Вищого адміністративного суду України від 4 червня 2015 року, Інспекція звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, а саме підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 168/97-ВР). Просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 4 червня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення - про відмову в задоволенні позову. 
		На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 25 березня та 16 квітня 2015 року (справи №№ К/9991/76138/11, К/800/23428/14 відповідно), які, на думку Інспекції, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
		Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав. 
		Так, у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, дійшов висиновку про те, що позивач як платник податку самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення продавцем податкової дисципліни або правил здійснення господарської діяльності. 
		Враховуючи, що сама по собі фіктивність контрагента платника податків, неналежність підписів на складених від імені такого контрагента первинних документах, а так само порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни не можуть бути безумовним свідченням недостовірності даних податкового обліку платника податків, який ці дані задекларував, за умови реальності господарських операцій, а податковий орган, у свою чергу, не надав жодних доказів на підтвердження того, що платник податку (позивач у справі) діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення операцій між позивачем та його контрагентами було одержання податкової вигоди, у суду касаційної інстанції немає правових підстав для висновку про законність оскарженого податкового повідомлення-рішення. 
		Натомість в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2015 року (№ К/9991/76138/11), яку надано на підтвердження неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що наявність судового рішення, прийнятого за результатами розгляду кримінальної справи про злочин, предметом якої є податки, збори, а саме - рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами щодо ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_15, які були засновниками ТОВ «Делі Консалт», ТОВ «Налестра», ТОВ «Енджел графікс», свідчать про нереальність господарських операцій між позивачем і ТОВ «Налестра» та, як наслідок, неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з господарських операцій з указаним контрагентом.
		В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2015 року (№ К/800/23428/14) касаційний суд дійшов висновку про те, що рішення у кримінальній справі щодо посадових осіб контрагентів позивача, яким встановлено незаконність формування податкового кредиту, свідчить про недостовірність представлених позивачем первинних документів та невідповідність даних податкового обліку підприємства фактичному змісту господарських правовідносин та про порушення платником податків підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР. 
		Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що він неоднаково застосував зазначені норми права. 
		Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом наведених норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого. 
		Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цієї статті). 
		У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. 
		Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова  накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. 
		Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 цієї статті Закону 
		№ 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю  податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. 
		Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення [стаття 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV)].
		Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути  складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та  впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. 
		Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або  машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. 
		За змістом пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. 
		Пунктом 5 Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку. 
		За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. 
		У справі, яка розглядається, суди встановили, що Інспекція провела невиїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання податкового законодавства та встановила порушення, яке полягало у формуванні позивачем податкового кредиту за наслідками операцій із придбання товару у вказаних контрагентів на підставі податкових накладних, що складені з порушенням чинного законодавства. 
		Підставою для таких висновків стали обставини, встановлені у постанові Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 10 червня 2009 року у кримінальній справі № 1-528/2009, в мотивувальній частині якої було встановлено, що ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, діючи у складі організованої злочинної групи, створили фіктивні підприємства, а саме: ТОВ «Делі Консалт», ТОВ «Налестра», ТОВ «Енджел графікс», та провели з допомогою вказаних підприємств, а також використовуючи незаконну діяльність підприємств-організаторів, операції по конвертації грошових коштів із безготівкової форми у готівку, ухилилися від сплати податків, внаслідок чого згідно з висновком судово-бухгалтерської експертизи до державного бюджету не надійшов ПДВ на загальну суму 9 589 512 грн 29 коп. Вказані дії зазначених осіб кваліфіковані за частиною третьою статті 28 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_107/ed_2015_04_09/pravo1/T012341.html?pravo=1>, частиною другою статті 205 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1096/ed_2015_04_09/pravo1/T012341.html?pravo=1>, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909904/ed_2015_04_09/pravo1/T012341.html?pravo=1> як фіктивне підприємництво та службове підроблення документів. Цим рішенням провадження у справі закрито відповідно до Закону України «Про амністію», тобто за нереабілітуючими підставами. 
		У постанові Верховного Суду України від 5 березня 2012 року 
		(справа № 21-421а11) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.
		Враховуючи зазначене, оскільки суд першої інстанції, з висновком якого погодились апеляційний і касаційний суди, без належного з'ясування фактичних обставин справи передчасно дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими, то зазначені рішення судів  підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Згідно зі статтею 241 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) справи розглядаються Верховним Судом України за правилами, встановленими главами 2 і 3 розділу IV цього Кодексу.  
		Відповідно до частини другої статті 227 КАС порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд. 
		Верховний Суд України позбавлений можливості установити необхідні обставини у цій справі та усунути допущені порушення, а тому, на думку колегії суддів, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.  
		Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України 
		п о с т а н о в и л а: 
		Заяву державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області задовольнити частково. 
		Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 4 червня 2015 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2011 року, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 7 грудня 2010 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Головуючий                      О.Б. Прокопенко       Судді:                                 О.Ф. Волков                    В.В. Кривенко                                   М.І. Гриців                    В.Л. Маринченко                                           О.А. Коротких                    І.Л. Самсін                                           О.В. Кривенда                    О.О. Терлецький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...