Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/10262/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2015. Зареєстровано: 30.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 05.01.2016.
Дата набрання законної сили: 19.12.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		заочне
		Справа № 643/10262/15-ц
		Провадження № 2/643/3910/15 
		19.11.2015
		           Московський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого - Марченко О.М.,
		за участю секретаря - Накеурі І.Р.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу, -
		                 встановив:
		Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з вказаним позовом,  та просили  стягнути  солідарно  з  відповідачів  на свою  користь,  борг з урахуванням процентів, у розмірі 1 073  168 (один мільйон сімдесят три тисячі сто шістдесят вісім) грн. 63 коп. за розпискою від 28 травня 2014 року.
		В обґрунтування позовних вимог вказали, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передали ОСОБА_3 на сімейні витрати, грошові кошти в сумі 40000 (сорок тисяч) доларів СІЛА під 2% у місяць строком на 6 місяців, з датою повернення до 28 листопада 2014 року, про що 26 травня 2014 року було складено розписку. 
		У розписці ОСОБА_3 зазначив, що у випадку неможливості ОСОБА_3 повернути грошові кошти до 28 листопада 2014 року у зобов'язаннях про повернення боргу бере участь і його дружина ОСОБА_4.
		Стверджували, що до цього часу грошові кошти не повернуті, незважаючи на численні нагадування і вимоги повернути борг, при цьому ОСОБА_3 має для цього усі можливості, оскільки має стабільний дохід. Відповідач уникає зустрічей з позивачами не реагує на їх законні вимоги, в звязку з чим останні були вимушені звернутися до суду за захистом свої прав.
		Просили стягнути заборгованість солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 посилаються на те, що правочин був вчинений ОСОБА_3 в період перебування в зареєстрованому шлюбі з громадянкою ОСОБА_4, який до цього часу, другим із подружжя не оспорено, до того ж ОСОБА_3 особисто долучив до виконання зобовязання свою дружину, чим підтвердив, що діяв в інтересах подружжя, а тому сума боргу має бути стягнута солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 
		Представник позивачів ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу за його відсутності, в разі неявки відповідачів просив постановити заочне рішення.
		Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
		Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином.
		Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно положень ст. 224 ЦПК України.
		Суд, дослідивши письмові докази, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
		Між позивачами по справі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір позики, за яким позивачі передали ОСОБА_3,  грошові кошти в сумі 40 000(сорок тисяч) доларів США під 2 % у місяць строком на 6 місяців, про що було складено розписку від 26 травня 2014 року, 
		Із розписки вбачається, що ОСОБА_3 отримав зазначену суму коштів, та зобовязався повернути у строк до 28.11.2014 року суму в розмірі 44800 доларів США( сорок чотири тисячі вісімсот доларів США)
		У даній розписці ОСОБА_3 зазначив, що у випадку неможливості повернення суми боргу в зазначений строк ОСОБА_3 всі обовязки по поверненню переходять до ОСОБА_4.
		До цього часу грошові кошти відповідачем не повернуті.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК Українизобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Зобов'язання виникають на підставах, встановленихст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2ст. 509 ЦК України).
		Відповідно до ст.1046, ч. 2 ст.1047 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
		Вказані висновки містяться у Постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14, яка згідно ч. 1ст. 360-7 ЦПК Україниє обов'язковою для застосування.
		Згідно з ч. 1ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Частиною 1 ст. 1048 передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
		Зі змісту розписки вбачається, що сторонами було встановлено процентну ставку в розмірі 2% у місяць.
		Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Будь-яких доказів на підтвердження виконання належним чином своїх зобов'язань за вказаними договорами позики відповідачем ОСОБА_3 не надано і матеріали справи не містять, то суд приходить до висновку, що з нього на користь позивачів слід стягнути такі грошові суми: суму основного боргу в розмірі по договору позики 852800 грн (40000 доларів США х на 21,32) та суму відсотків за даним договором в розмірі 220372,90 грн. (24 % річних за 393 днів прострочки - з 26.05.2014р. по 22.06.2015р.) а всього 1073168,63 грн.;
		Щодо позовних вимог в частині стягнення суми боргу солідарно з відповідача та ОСОБА_4 суд виходить з наступного.
		Позивачем не надано належних доказів того, що даний правочин було укладено відповідачем в період перебування в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 та того, що остання є його дружиною. Крім того, відповідно до змісту статті 65 СК України при укладенні договору одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Для укладення одним із подружжя договорів стосовно цінного майна згода другого з подружжя має бути подана письмово. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї. Аналогічна правова позиція висловлена Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України у Постанові від 20 лютого 2013 року, справа № 163цс12. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього кодексу. Згідно ч.4 ст. 60 ЦПК України, рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях. З матеріалів справи вбачається, що письмової згоди на укладання договору позики ОСОБА_4 не надавала, доказів витрачання коштів в інтересах сім'ї суд не отримав, тому вимога про стягнення заявлених сум солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4А, не підлягає задоволенню.
		Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачів необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору по 1827 гривень кожному.
		Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 527, 530,  629, 1046, 1048, 1049, 1050 ЦК України, суд, -
		                         ВИРІШИВ:
		       Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2  задовольнити частково.
		    Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3) суму боргу з урахуванням відсотків, відповідно до розписки від 26 травня 2014 року у розмірі 1073 168 (один мільйон сімдесят три тисячі сто шістдесят вісім) грн. 63 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі по 1827 гривень кожному.
		В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
		      Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
		Суддя:                                                                                                  О.М. Марченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...