Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/3518/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); купівлі - продажу; нерухомого майна; у т. ч. об’єктів приватизації.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2015. Зареєстровано: 31.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 06.01.2016.
Дата набрання законної сили: 12.01.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22.12.2015р.                                                                          Справа№ 914/3518/15 
		 
		За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів
		до відповідача: ОСОБА_1, м. Львів
		про розірвання договору №323 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва Фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Тракт Глинянський, м. Львів від 21.06.2000 р. та зобов'язання повернення об'єкта незавершеного будівництва у державну власність
		         Суддя  Морозюк А.Я.
		                                                                         при секретарі Дзедзінській Ю.К.
		Представники сторін:
		від позивача: не з'явився
		від відповідача: Дегтяренко О.О. - адвокат
		 
		Позов заявлено Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області до ОСОБА_1 про розірвання договору №323 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва Фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Тракт Глинянський, м. Львів від 21.06.2000 р. та зобов'язання повернення об'єкта незавершеного будівництва за актом передачі у державну власність.
		Ухвалою суду від 09.10.2015 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 03.11.2015 р. В судовому засіданні 03.11.2015 р. за клопотанням представника відповідача було оголошено перерву до 12.11.2015 р. для надання відповідачем письмового пояснення по суті позовних вимог. Ухвалою суду від 12.11.2015 р. у зв'язку з неподанням витребуваних доказів розгляд справи відкладено на 25.11.2015 р. Ухвалою суду від 25.11.2015 р. у зв'язку з неподанням витребуваних доказів розгляд справи відкладено на 02.12.2015 р. Ухвалою суду від 02.12.2015 р. у зв'язку з неявкою представника позивача, неподанням витребуваних доказів, та за  клопотанням позивача, продовжено строк розгляду спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 22.12.2015 р.
		В судове засідання 22.12.2015 р. позивач явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки не повідомив, хоча належно був повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення наявне в матеріалах справи.
		Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги вказує на те, що 21.06.2000 р. між позивачем та відповідачем у процесі приватизації державного майна укладено договір №323 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - «Фізкультурно-оздоровчий комплекс по вул. Тракт Глинянський в м. Львові», із змінами внесеними додатковими договорами, пунктом 5.4 якого відповідач зобов'язався добудувати об'єкт незавершеного будівництва протягом п'яти років без збереження первісного призначення. Додатковим договором від 21.07.2006 р. змінено п. 5.4 договору №323 та зобов'язано покупця добудувати об'єкт до 21.06.2010 р. Додатковим договором від 18.06.2010 р. внесено зміни до п. 5.4 договору №323, яким зобов'язано покупця добудувати об'єкт та ввести його в експлуатацію до 21.06.2015 р. Проте в процесі проведення поточної перевірки виконання умов договору, здійсненої позивачем в присутності відповідача встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання встановлені  п. 5.4 договору не виконав, об'єкт не добудував.  Також  перевіркою з'ясовано, що об'єкт незавершеного будівництва внесено у статутний капітал ТзОВ «Житлобуд» учасником товариства ОСОБА_1 (статут ТзОВ «Житлобуд» зареєстрований органом державної реєстрації Пустомитівської РДА), чим порушено вимоги п. 5.7 договору. Невиконання відповідачем умов договору відображено в Акті складеному 15.07.2015 р. за результатами поточної перевірки виконання умов договору №323 купівлі-продажу від 21.06.2000 р. Оскільки відповідач умов договору не виконав, позивач на підставі п. 7.3 договору надіслав йому претензію №11-11-04675 з пропозицією у добровільному порядку розірвати договір та повернути придбаний об'єкт у державну власність. Проте така пропозиція позивача залишена відповідачем без належного реагування, що стало причиною звернення до суду з позовом про розірвання спірного договору та повернення об'єкта у державну власність.
		Відповідач у письмовому поясненні по суті позовних вимог від 24.11.2015 р. (надійшло до суду 25.11.2015 р. за вхідним №51230/15), а його представник в судовому засіданні, проти позову заперечив повністю. 
		Відповідач вказує на те, що твердження позивача про те, що об'єкт незавершеного будівництва входить до статутного капіталу ТзОВ «Житлобуд» (відчуження без дозволу регіонального відділення) не відповідає дійсності, що підтверджується записом про реєстрацію права власності на об'єкт за відповідачем, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.08.2015 р. Також зазначив, що об'єкт є повністю добудований, що підтверджується технічним паспортом на фізкультурно-оздоровчий комплекс с. Лисиничі; що будівництво здійснювалось ОСОБА_1, що підтверджується рішенням Лисиничівської сільської ради №554 від 23.12.2005 р. «Про надання дозволу ОСОБА_1 на реконструкцію об'єкту незавершеного будівництва». У письмовому пояснені по суті позовних вимог відповідач також зазначив, що ним було підготовлено усю технічну документацію для проведення добудови незавершеного будівництва, проте будівництво  було неможливе без згоди органу місцевого самоврядування на користування земельною ділянкою. За клопотанням відповідача, поданого 12.03.2014 р., рішенням Управління архітектури, містобудування та інфраструктури проектів ЛОДА №16-702 від 16.06.2014 р. земельну ділянку внесено до детального плану території в урочищі «Свинна» у селі Лисиничі Пустомитівського району з розміщення кварталу соціального житла. Згідно листа від 27.07.2015 р., органом місцевого самоврядування була надана довідка №1373 від 14.08.2015 р. про закріплення об'єкта незавершеного будівництва - фізкультурно-оздоровчого комплексу за земельною ділянкою виділеною згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.07.2015 р. за ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення.  
		Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними у справі  матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і прийняття рішення. 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
		Відповідно до ст. 30 Закону України «Про приватизацію державного майна», спори щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. 
		Згідно з п.10.1 договору №323 від 21.06.2000 р. усі спори, що виникають при виконанні умов цього договору або у зв'язку з тлумаченням розділів цього договору, вирішуються у порядку, встановленому чинним законодавством.
		Частиною 2 ст. 1 ГПК України встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
		Статтею 12 ГПК України визначено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.
		Відповідно до ст.6 Закону України «Про приватизацію державного майна», суб'єктами приватизації є: державні органи приватизації; покупці (їх представники); посередники. Статтею 8 даного Закону встановлено, що  покупцями об'єктів приватизації можуть бути, зокрема, громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства.
		Пунктом 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України  від 24 жовтня 2011 року №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що  господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з: приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин. З огляду на приписи частини другої статті 1 та статті 12 ГПК зазначені справи підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
		21.06.2000 р. між  Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, як продавцем (позивачем) та ОСОБА_1, як покупцем (відповідачем) було укладено договір №323 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - Фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Тракт Глинянський, м. Львів,  посвідчений 21.06.2000 р.  приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пікулицькою Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №2309.
		Пунктом 1.1 договору  продавець зобов'язався передати у власність покупцеві об'єкт незавершеного будівництва - Фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Тракт Глинянський в м. Львові, а покупець зобов'язався прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.
		Як зазначено в пунктах 1.3, 1.4 договору, згідно з актом оцінки вартості вказаного об'єкта незавершеного будівництва, затвердженого наказом РВ ФДМУ по Львівській області №432 від 10.05.2000 р., вартість об'єкта приватизації становить 3,00 грн.  Згідно з протоколом аукціону №1 від 16.06.2000 р., затвердженого наказом РВ ФДМУ по Львівській області №632 від 16.06.2000 р., остаточна ціна продажу об'єкта незавершеного будівництва становить 2  500,00 грн.
		Відповідно до п. 2.1. договору, покупець зобов'язаний внести 2  500,00 грн. за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору.
		Пунктами 3.1. та 3.2. договору встановлено, що передача об'єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю в 5-денний термін після повної сплати коштів за об'єкт приватизації. Передача об'єкта приватизації продавцем і прийняття об'єкта приватизації покупцем посвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами.
		Пунктом 5.4 договору  покупець зобов'язався добудувати об'єкт на протязі п'яти років без збереження первісного призначення. Пунктом 5.7 договору покупцю заборонено продавати об'єкт незавершеного будівництва до моменту його завершення та введення в експлуатацію.
		Пунктом 7.3. договору встановлено, що у разі невиконання покупцем умов цього договору продавець має право, у встановленому порядку, на розірвання договору, відшкодування завданих збитків у цінах, діючих на момент розірвання договору, та повернення об'єкта незавершеного будівництва у власність продавця.
		Згідно до пункту 11.3. договору, у разі невиконання однією із сторін умов цього договору, він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду або арбітражного суду.
		10.07.2000 р. на підставі договору купівлі-продажу №323 від 21.06.2000 р. сторонами складено та підписано Акт приймання - передачі, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв проданий на аукціоні об'єкта незавершеного будівництва -  Фізкультурно-оздоровчий комплекс, розташований за адресою: м. Львів, вул. Тракт Глинянський.
		Також між сторонами було укладено ряд додаткових договорів, якими вносились зміни та доповнення до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва. 
		Так додатковим договором від 21.07.2006 р. (нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №4882) п. 5.4 договору купівлі-продажу викладено в наступній редакції: "Покупець зобов'язаний добудувати об'єкт незавершеного будівництва до 21.06.2010 року".
		Додатковим договором від 18.06.2010 р.(нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №2484) п. 5.4 договору купівлі-продажу викладено в наступній редакції: "Покупець зобов'язаний добудувати об'єкт незавершеного будівництва та здати в експлуатацію до 21.06.2015 року".
		Договором від 15.07.2015 р. (нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №411) внесено зміни до п. 5.7 договору купівлі-продажу, який викладено в наступній редакції: "Подальше відчуження об'єкта незавершеного будівництва можливе лише за умови збереження для нового власника об'єкта приватизації зобов'язань, визначених договором купівлі-продажу, виключно за згодою державного органу приватизації, який здійснює контроль за їх виконанням".
		Як зазначено позивачем у позовній заяві, при поточній перевірці виконання умов договору купівлі-продажу було встановлено невиконання відповідачем умов п. 5.4 договору та порушено умови п. 5.7 договору, про що  в присутності покупця складено Акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - Фізкультурно-оздоровчого комплексу, по вул. Тракт Глинянський м. Львів від 15.07.2015 р. Як зазначено в п. 3.4 акту, за умовами договору: добудувати об'єкт незавершеного будівництва та ввести його в експлуатацію до 21.06.2015 р. без збереження первісного призначення - не виконано; як зазначено в п. 3.5 акту, за умовами договору: покупцеві забороняється продавати об'єкт незавершеного будівництва до моменту його завершення та введення в експлуатацію - не виконано. Одночасно в акті зазначено, що об'єкт незавершеного будівництва - Фізкультурно-оздоровчий комплекс по вул. Тракт Глинянський у м. Львові, входить у статутний капітал ТзОВ «Житлобуд» (статут ТзОВ «Житлобуд», зареєстрований органом державної реєстрації Пустомитівської районної державної адміністрації). Вищезазначений об'єкт незавершеного будівництва внесено в статутний капітал ТзОВ «Житлобуд» учасником товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1.
		Позивач 27.07.2015 р. (згідно фіскального чеку та реєстру рекомендованої кореспонденції) надіслав відповідачу претензію про розірвання договору, в якій  на підставі п. 7.3 договору та керуючись ч. 5 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» пропонує відповідачу у 20-ти денний термін, з моменту отримання претензії прибути у регіональне відділення для добровільного розірвання договору та повернення приватизованого об'єкта у державну власність. Договір в добровільному порядку сторонами не розірвано, об'єкт продажу позивачу не повернено.         
		З огляду на викладені обставини позивач, посилаючись на п.7.3 договору купівлі-продажу від 21.06.2000 р., звернувся з позовом до суду з вимогою про розірвання договору купівлі-продажу та зобов'язання відповідача повернути об'єкт незавершеного будівництва у державну власність.
		Укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу, правовідносини за яким регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про приватизацію державного майна», Законом України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва».
		Так, відповідно до приписів ст. 655 ЦК України  за договором     купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується     передати     майно     (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (ч. 5 ст. 656 ЦК України). 
		Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», при приватизації об'єкта державної власності шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. Укладення та внесення змін до договорів купівлі-продажу здійснюється відповідно до вимог законодавства. 
		Частиною 2 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» встановлено, що  строк виконання зобов'язань, визначених у договорі купівлі-продажу, крім мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п'яти років.
		Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва»  (зі змінами та доповненнями), обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, поміж іншим, є встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва.
		Як вже вище зазначалося, при укладенні договору №323 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва Фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Тракт Глинянський, м. Львів,  посвідченого нотаріально 21.06.2000 р. та зареєстрованого в реєстрі за №2309, сторони п. 5.4 погодили, що покупець зобов'язується добудувати об'єкт на протязі п'яти років без збереження первісного призначення, тобто будівництво об'єкта мало бути закінчено до 21.06.2005 р. 
		Таким чином, оскільки ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна»  визначає термін дії зобов'язань покупця за договором купівлі-продажу, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, який не повинен перевищувати п'яти років, суд дійшов висновку що положення додаткових договорів від 21.07.2006 р. та від 18.06.2010 р. про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 21.06.2000 р., якими викладено в новій редакції п. 5.4 договору, суперечать п. 2 ст. 27 Закону, і після сплину п'яти років не можуть бути підставою для його розірвання. Ця позиція узгоджується з висновками Вищого господарського суду України, викладеним в постанові від 01.07.2015 р. у справі №910/28855/14, постанові від 18.03.2014 р. у справі № 912/905/13,  та Верховного суду України, викладеним в постанові №32/206 від 09.12.2003 р.
		Щодо доводів позивача про те, що об'єкт незавершеного будівництва - Фізкультурно-оздоровчий комплекс по вул. Тракт Глинянський у м. Львові, входить у статутний капітал ТзОВ «Житлобуд» (статут ТзОВ «Житлобуд», зареєстрований органом державної реєстрації Пустомитівської районної державної адміністрації), який  внесено в статутний капітал учасником товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1, чим відповідачем порушено п. 5.7 договору, то таке спростовується наступним. 
		Як вбачається з долученого до письмового пояснення відповідача Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №41937486 від 07.08.2015 р., незавершене будівництво, фізкультурно-оздоровчий комплекс, на підставі договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, серія та номер 2309, виданий 21.06.2000, додаткового договору, серія та номер 4882, виданий 21.07.2006 р.,  додаткового договору, серія та номер 2484, виданий 18.06.2010 р., договору, серія та номер 411, виданий 15.07.2015 р., зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_1. Інші відомості про право власності на об'єкт незавершеного будівництва у держаному реєстрі відсутні. Також позивачем на вимогу суду не представлено жодних доказів, які б підтверджували його доводи про порушення відповідачем п. 5.7 договору купівлі-продажу. 
		Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		У відповідності до ч. 5 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.
		Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		З огляду на все вищенаведене, беручи до уваги що позивач обгрунтовуючи позовні вимоги покликається на невиконання відповідачем п. 5.4 договору з посиланням на додаткові договори, які в силу п. 2 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», не можуть бути підставою для розірвання договору, а також враховуючи, що позивачем не доведено порушення відповідачем умов п. 5.7 договору, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.      
		Судовий збір покладається на позивача.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, - 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.          В позові відмовити повністю.
		 
		Повне рішення складено 28.12.2015 року.
		 
		Суддя                                                                                        Морозюк А.Я.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...