Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 804/11976/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); реалізації публічної житлової політики, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2015. Зареєстровано: 31.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 05.01.2016.
Дата набрання законної сили: 06.10.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м  У к р а ї н и
		 
		06 жовтня 2015 рокусправа № 804/11976/14 
		Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя:                    Ясенова Т.І. 
		                      судді:                     Головко О.В.  Суховаров А.В. 
		 
		секретар судового засідання:          Троянов А.С. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування припису,-
		ВСТАНОВИВ:
		Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ТОВ «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернулось до суду з позовом до територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області (далі - Інспекції), в якому просить визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 10.07.2014 року № 04-05-98/250-131.
		Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року у задоволення позову відмовлено.
		В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. 
		В запереченнях на апеляційну скаргу відповідача вказує на безпідставність її доводів та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін як законну та обґрунтовану. 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Судом встановлено, що у період з 07.07.2014 по 10.07.2014 головним державним інспектором праці територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області Харченко М.Б. проведено позапланову перевірку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з питань додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
		Перевірку було призначено на підставі наказу «Про проведення позапланових перевірок» від 03.07.2014 року № 194-к за погодженням з Держпраці України від 16.06.2014 року № 116/22-04/02-14, по зверненню громадянина ОСОБА_2 до прокуратури м. Кривого Рогу.
		За результатами проведеної перевірки складено Акт, яким встановлено порушення 
		статей 21,24 Кодексу законів про працю України, що відповідно до змісту акту вчинено за таких обставин. Між ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ОСОБА_2 було укладено «підрядний договір» № 3562 від 04.10.2013 року терміном до 31.05.2014 року на «своєчасне та якісне виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, транспортування матеріалів, керуючи навантажувачем фронтальним. Зазначеним договором передбачено виконання ОСОБА_2 навантаження сипучих вантажів в залізничний та автотранспорт: коксу, агломерату, концентрату, руди, аглоруди, СРІВ, НФРМ, кварциту, шламу, відсіву, вапняку, піску, шлаку, промислових відходів та інших; перевезення ТМЦ та завантаження технологічного обладнання: АЦ № 3, ОЩ, ДФ-1, 2, ДЦ № 1, МРЦ та інші; очищення габаритів на фронтах розвантаження; вибирання ґрунту та планування окремих ділянок із дотриманням діючих нормативних документів, та стандартів на підприємстві». Умовами вказаного договору не обумовлено дотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку, але передбачено дотримання норм охорони праці, санітарії та техніки безпеки . Запис у трудову книжку не робився, нарахування винагороди проведені по актах виконаних робіт. Але з огляду на вид діяльності та умов праці фактично ОСОБА_2 виконував роботу водія навантажувача, що пов'язане з діяльністю Підприємства, дотриманням правил дисципліни, дотримання вимог охорони праці та техніки безпеки, тобто орієнтований на процес діяльності, а не тільки на кінцевий результат. Так, згідно типової посадової інструкції водія навантажувача: він повинен пройти медичне обстеження, адаптаційне навчання з техніки безпеки, первинне навчання на робочому місці, отримати практичні навички безпечної роботи під час керування навантажувачем. Результати перевірки знань і навичок, отриманих під час навчання, повинні бути зареєстровані в журналах. Виконання умов договору від 04.10.2013 року № 3562 не передбачає передоручення роботи іншій особі, як це можливо про цивільних відносинах. Крім того, договір вказує на постійний характер виконання роботи. Тобто зміст договору від 04.10.2013 року № 3562 відповідає трудовому договору, а не цивільному.
		ОСОБА_2 з 04.04.2014 року призваний на військову службу під час мобілізації. Умовами статті 119 КЗпП України передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігається місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Однак, з моменту призову ОСОБА_2 ніяких виплат не проводиться і, як він зазначає у зверненні, його сім'я не має інших джерел доходів і знаходиться у скрутному становищі. Зазначене пов'язане з тим, що з ОСОБА_2 був укладений цивільний договір. Укладення цивільно-правових угод замість трудових договорів є порушенням вимог ст.ст.21,24 Кодексу законів про працю України і позбавляє працівників права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності або внаслідок професійного захворювання, права на збереження робочого місця та середньої заробітної плати у випадках, передбачених чинним законодавством про працю.
		На підставі вищевказаного акту перевірки  відповідачем 10.07.2014 року винесено припис № 04-05-98/250-131, яким приписано:
		У подальшій роботі керуючись вимогами статей 21,24 КЗпП України не допускати заміну трудових відносин з працівниками цивільними відносинами.
		При оформленні з ОСОБА_2 трудових відносин у виконання вимог статті 119 КзпП України забезпечити виплату йому середньої заробітної плати на період призову на військову службу під час мобілізації.
		Судом встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до Указу Президента «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 року № 303/2014 був призваний Апостолівським РВК по оголошенню часткової мобілізації з 4 квітня 2014 року і до закінчення часткової мобілізації.
		11.06.2014 року ОСОБА_2 звернувся до прокурора м. Кривого Рогу із заявою, в якій повідомив про те, що він був мобілізований та перебуває в зоні АТО. З 04.10.2013 року працював за підрядним договором на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Починаючи з квітня 2014 року не отримує жодної матеріальної допомоги, у зв'язку з чим його сім'я знаходиться в скрутному матеріальному становищі.
		Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність порушень встановлених відповідачем під час перевірки та правомірність вчиненого припису про усунення виявлених порушень, оскільки встановлено факт укладання позивачем з ОСОБА_2 договору підряду на виконання  певних робіт, що за своїм змістом є фактично строковим трудовим договором, а не цивільно-правовою угодою і відповідно правовідносини між ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ОСОБА_2 врегульовані Кодексом законів про працю України.
		Такі висновки суду першої інстанції колегія судів вважає помилковими з наступних підстав.
		Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу законів про працю України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
		Частиною 1 статті 21 цього Кодексу встановлено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін
		Відповідно до частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Прийняття на роботу провадиться відповідно до штатного розпису підприємства, установи чи організації.
		У разі виконання робіт (надання послуг) не на підставі трудового договору, а відповідно до договору підряду (цивільно-правового договору), трудові відносини не виникають.
		Цивільно-правовий договір - це будь-який вид договору, що укладається відповідно до вимог цивільного законодавства. Порядок укладання договорів підряду (на виконання певних робіт) регулюється главою 61 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до статті 837 цього Кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з передаванням її результату замовникові.
		Крім того, відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, трудова книжка - основний документ про трудову діяльність працівника. Тому запис про роботу за цивільно-правовим договором до трудової книжки не заноситься.
		Таким чином, позивач, як суб'єкт господарювання, вправі на власний розсуд організовувати виконання статутних завдань, в тому числі і шляхом укладення договорів цивільного-правового характеру. Зобов'язуючи позивача укласти трудовий договір, відповідач не врахував, що затвердження штатного розпису належить до компетенції суб'єкта господарювання. В свою чергу, виникнення, зміна та припинення відносин між позивачем та фізичними особами зумовлена волевиявленням обох сторін і одна із них не вправі в односторонньому порядку змінювати умови, щодо яких досягнуто двосторонньої домовленості на врегулювання відносин на підставі цивільного законодавства.
		Отже, вимоги оскаржуваного припису не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, фактично є втручанням у внутрішню діяльність суб'єкта господарювання, а тому такий припис не може вважатися правомірним.
		На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою, для скасування оскаржуваної постанови суду із прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог. 
		Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч. 1 ст. 202, ст.ст. 205, 207 КАС України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - задовольнити.
		Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року у справі № 804/11976/14 - скасувати.
		Позов задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю (чи загальнообов'язкове державне соціальне страхування) від 10.07.2014 року № 04-05-98/250-131.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
		 
		 
		Головуючий:                                                                      Т.І. Ясенова 
		 
		                   Суддя:                                                                      О.В. Головко 
		 
		                   Суддя:                                                                      А.В. Суховаров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...