Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/24952/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 30.12.2015. Зареєстровано: 31.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 06.01.2016.

Результат оскарження 01.03.2016 Київський апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		м. Київ
		21 грудня 2015 року                             13 год. 32 хв.                                    № 826/24952/15
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді     Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Савченко А.А., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Подільського районного управління юстиції в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
		На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 21 грудня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) 09 листопада 2015 року надійшов позов ОСОБА_2 (далі - позивач) до Подільського районного управління юстиції в місті Києві (далі - відповідач) про:
		- визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 19 жовтня 2015 року №351/01-41 "Про відмову у реєстрації громадської організації "Всеукраїнське об'єднання "Лівий марш: робота, зарплата, захист" (далі - оскаржуваний наказ);
		- зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію громадської організації "Всеукраїнське об'єднання "Лівий марш: робота, зарплата, захист" (також далі - ГО "Лівий марш") відповідно до поданих 13 жовтня 2015 року документів з відповідними наслідками.
		В обґрунтування позову зазначено, зокрема, що оскаржуваний наказ відповідачем оформлено не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Орган державної реєстрації тільки у виключних випадках, встановлених законом, може обмежити право громадян та інших осіб на об'єднання у громадську організацію. Відповідачем не дотримано вимог щодо форми та способу прийняття як оскаржуваного наказу, так і правового висновку, на підставі якого такий наказ оформлено.
		Відповідною ухвалою суду від 12 листопада 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/24952/15 (далі - справа), яку призначено до розгляду суддею одноособово у судовому засіданні.
		У судовому засіданні 30 листопада 2015 року суд перейшов до розгляду справи по суті. 
		Присутні у судовому засіданні 30 листопада 2015 року представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому, на обґрунтування якого надано письмові докази, а представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.
		У подальшому, від представників сторін до суду надійшли додаткові письмові пояснення на обґрунтування позову та заперечень проти нього, які судом долучено до матеріалів справи для врахування під час прийняття у справі судового рішення по суті.
		У судовому засіданні 07 грудня 2015 року суд перейшов до з'ясування обставин у справі та перевірки їх наявними у матеріалах справи доказами, а у судовому засіданні 21 грудня 2015 року - до судових дебатів.
		Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідачем 19 жовтня 2015 року оформлено оскаржуваний наказ, яким відмовлено у реєстрації ГО "Лівий марш".
		Оскаржуваний наказ відповідачем оформлено на підставі матеріалів та правового висновку щодо відповідності законам України установчих документів, поданих на реєстрацію ГО "Лівий марш".
		Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії правового висновку щодо відповідності законам України установчих документів, поданих на реєстрацію ГО "Лівий марш", підготовленого 19 жовтня 2015 року, ГО "Лівий марш" не може бути зареєстрована.
		Зокрема, правовою експертизою виявлено, що установчі документи ГО "Лівий марш" не відповідають Конституції та законам України, а саме п. 3 ч. 5 ст. 10 Закону України "Про громадські об'єднання", Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".
		Згідно з пп. "є" п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", символіка комуністичного тоталітарного режиму - символіка, що включає: назви, пов'язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з'їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.
		Листом Українського інституту національної пам'яті про надання інформації щодо назви "Лівий Марш" зазначено, що назву "Левый марш" мав вірш радянського поета Володимира Маяковського, написаний під час "громадянської війни" у 1918 році та присвячений матросам-червонофлотцям, які боролися за встановлення радянської влади на території колишньої Російської Імперії. Цей вірш, серед іншого, містив заклики до встановлення радянської влади: "Довольно жить законом, данням Адамом и Евой. Клячу историю загоним. (…) Крепи у мира на горле пролетариата пальцы! "
		У контексті вище викладеного суд зазначає наступне.
		Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5.) звернувся до відповідача із заявою від 09 жовтня 2015 року про реєстрацію ГО "Лівий марш".
		До вказаної заяви додано: реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи від 13 жовтня 2015 року; протокол від 05 жовтня 2015 року №1 установчих зборів засновників ГО "Лівий марш", відповідно до якого, зокрема, утворено ГО "Лівий марш", затверджено її статут та визначено ОСОБА_5 особою, яка має право представляти ГО "Лівий марш" для здійснення реєстраційних дій; реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах засновників ГО "Лівий марш" від 05 жовтня 2015 року; відомості про склад керівництва центральних статутних органів ГО та особу, яка має право представляти ГО "Лівий марш" для здійснення реєстраційних дій, від 05 жовтня 2015 року; статут ГО "Лівий марш".
		За результатами розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів, як уже зазначено вище, відповідачем оформлено оскаржуваний наказ, який направлено на адресу ГО "Лівий марш" із супровідним листом 20 жовтня 2015 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією фіскального чеку відділення поштового зв'язку.
		Як з'ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, правовий висновок відповідача ґрунтується, у тому числі, на листі Українського інституту національної пам'яті від 14 липня 2015 року №01/782, наданого у відповідь на лист Міністерства юстиції України від 03 липня 2015 року №65/19.4-28-15 щодо надання інформації про зв'язок назви "Лівий Марш" із пропагандою комуністичного або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.
		Зміст вказаного листа Українського інституту національної пам'яті викладено вище.
		Стосовно доводів представників позивача про неповідомлення відповідачем того, коли саме він звертався до Українського інституту національної пам'яті та які документи надавав для отримання висновків, суд зазначає, що представником відповідача надано суду письмові пояснення, згідно з якими, 01 жовтня 2015 року до відповідача, для врахування та використання у роботі при здійсненні реєстраційних дій, надійшов лист відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, друкованих засобів масової інформації та легалізації громадських формувань управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві із додатками, зокрема, листом Міністерства юстиції України від 10 вересня 2015 року №126/19.4-28-15 та листом Українського інституту національної пам'яті від 14 липня 2015 року №01/782.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч.ч. 1-3, 9, 10, 12-13, 15 ст. 12 Закону України "Про громадські об'єднання", громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
		Громадське об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи, підлягає реєстрації в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.
		Реєстрація громадського об'єднання здійснюється безоплатно органами виконавчої влади, на які відповідно до законодавства покладені повноваження з питань реєстрації громадських об'єднань (далі - уповноважений орган з питань реєстрації), за місцезнаходженням громадського об'єднання.
		Для реєстрації громадського об'єднання керівник або особа (особи), яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій, протягом 60 днів з дня утворення громадського об'єднання подають (надсилають поштовим відправленням) до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об'єднання заяву за формою, затвердженою Міністерством юстиції України, до якої додаються: 1) примірник протоколу установчих зборів, оформленого з дотриманням вимог ч.ч. 2, 5, 7 ст. 9 цього Закону; 2) статут (у двох примірниках); 3) відомості про керівні органи громадського об'єднання із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові (за наявності), дати народження керівника, членів інших керівних органів, посади в керівних органах, контактного номера телефону та інших засобів зв'язку, а також зазначені відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій, до яких додається письмова згода цієї особи, передбачена ч. 6 ст. 9 цього Закону, якщо така особа не була присутня на установчих зборах; 4) заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи.
		На підставі поданих документів уповноважений орган з питань реєстрації протягом семи робочих днів з дня їх отримання приймає рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації громадського об'єднання, про направлення документів на доопрацювання чи про залишення документів без розгляду по суті.
		Відмова у реєстрації громадського об'єднання допускається за наявності однієї або сукупності таких підстав: 1) наявність у статуті та рішеннях, відображених у протоколі про утворення громадського об'єднання, положень, що не відповідають Конституції України, ст. 4 цього Закону; 2) порушення вимог статей 7, 10 цього Закону.
		За наявності підстав для відмови у реєстрації громадського об'єднання, передбачених ч. 10 цієї статті, уповноважений орган з питань реєстрації у межах строку, передбаченого ч. 9 цієї статті, приймає рішення у формі наказу про відмову у реєстрації. Невід'ємним додатком до рішення є висновок за результатами правової експертизи, який має бути вмотивованим та містити вичерпні підстави відмови.
		Копія рішення, передбаченого ч. 12 цієї статті, видається (надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення) керівнику або особі (особам), яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій, не пізніше наступного дня після його прийняття. У разі прийняття рішення про відмову у реєстрації громадського об'єднання з підстав, передбачених п. 2 ч. 10 цієї статті, копія рішення надсилається разом з одним примірником статуту та документами, що подавалися для проведення реєстрації такого об'єднання (крім документів, до яких висловлені зауваження).
		Висновок за результатами правової експертизи, який є невід'ємним додатком до рішення, має містити вичерпні та вмотивовані (з посиланням на відповідні положення законів України) зауваження до поданих документів.
		Згідно з п. 5, пп. 1 п. 6, п. 9, п. 10 Порядку підготовки та оформлення рішень щодо громадських об'єднань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року №1845/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 23 вересня 2013 року №1991/5), відповідно до цього Порядку приймаються рішення стосовно: реєстрації громадського об'єднання (прийняття повідомлення про утворення громадського об'єднання).
		Районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції приймають одне з таких рішень: про реєстрацію або про відмову в реєстрації громадського об'єднання, про подання документів на доопрацювання чи про залишення документів без розгляду по суті.
		Рішення, зазначені в п.п. 5, 6, 7 цього Порядку, оформляються наказами, до яких додається правовий висновок щодо: відповідності законам України установчих документів, поданих на реєстрацію (додаток 1).
		Правовий висновок є невід'ємною частиною наказу.
		Правовий висновок у районних, міжрайонних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управліннях юстиції підписують спеціалісти з питань легалізації об'єднань громадян та затверджують начальники відповідних районних, міжрайонних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції.
		На підставі правового висновку готується наказ, який підписує начальник районного, міжрайонного, районного у місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного управління юстиції.
		Тобто, проаналізувавши вище викладені норми та з'ясовані обставини, суд прийшов до висновку, що оскаржуваний наказ відповідачем оформлено та направлено адресату у строк, встановлений нормами Закону України "Про громадські об'єднання".
		Форма та зміст правового висновку та оскаржуваного наказу також відповідають нормам чинного законодавства.
		Доводи представника позивача про необґрунтованість оформлення оскаржуваного наказу, за переконанням суду, є безпідставними, оскільки зі змісту правового висновку вбачається, що установчі документи ГО "Лівий марш" не відповідають п. 3 ч. 5 ст. 10 Закону України "Про громадські об'єднання", згідно з яким, власна назва громадського об'єднання не може містити: інші позначення, використання яких обмежено законом.
		До того ж, як вбачається з аналізу вище викладених норм, саме правовий висновок повинен бути вмотивованим та містити вичерпні підстави відмови, а саме вичерпні та вмотивовані (з посиланням на відповідні положення законів України) зауваження до поданих документів, а не наказ, як доводять представники позивача.
		У правовому висновку також зазначено, що порушено п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".
		Суд зазначає, що нормами Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", який набрав чинності 21 травня 2015 року, засуджено комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, визначено правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлено порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та заборонена законом.
		Пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки юридичною особою, політичною партією, іншим об'єднанням громадян, друкованим засобом масової інформації та/або використання у назві символіки комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів є підставою для відмови в реєстрації та/або припинення діяльності юридичної особи, політичної партії, іншого об'єднання громадян, підставою для відмови в реєстрації та/або припинення випуску друкованого засобу масової інформації.
		Суд також зазначає, що згідно з п. 1, пп. 2 п. 3, пп. 20 п. 4 Положення про Український інститут національної пам'яті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року №684, Український інститут національної пам'яті (далі - Інститут) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури і який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу.
		Основними завданнями Інституту є: подання Міністрові культури пропозицій щодо формування державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу та національної свідомості громадян з урахуванням багатонаціонального складу населення та регіональних відмінностей України, зокрема щодо: відновлення національної пам'яті Українського народу, недопущення використання символів тоталітарних режимів.
		Інститут відповідно до покладених на нього завдань: здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Інституту, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
		Отже, підсумовуючи усе вище викладене, суд прийшов до висновку про правомірність дій та рішень відповідача, вчинених та оформлених у спірних правовідносинах, у зв'язку з чим заявлену позивачем вимогу про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу суд вважає такою, що не підлягає задоволенню.
		Крім того, враховуючи, що основна позовна вимога, за переконанням суду, є такою, що не підлягає задоволенню, похідна від неї позовна вимога про зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію ГО "Лівий марш" відповідно до поданих 13 жовтня 2015 року документів з відповідними наслідками, як наслідок, також є такою, що не підлягає задоволенню.
		Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
		Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_2 до Подільського районного управління юстиції в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.
		Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
		Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_2.
		 
		Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
		 
		Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
		Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		 
		Суддя                                                                                                             В.М. Данилишин
		 
		Постанова у повному обсязі складена 28 грудня 2015 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...