Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/5642/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 26.12.2015. Зареєстровано: 05.01.2016. Забезпечено надання загального доступу: 12.01.2016.
Дата набрання законної сили: 15.12.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                               Справа № 200/5642/15-ц
		                                                        Провадження № 2/200/1962/15
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И
		(заочне)
		                           
		10 листопада 2015 року                 Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська 
		у складі: головуючого судді:     Женеску Е.В.
		                       за участю секретарі:  Кобзар А.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення «Центральне» Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк» про захист прав споживачів та про визнання кредитного договору частково недійсним,  
		ВСТАНОВИВ:
		23 березня 2015 року позивач звернувся до Бабушкінського районного  суду м. Дніпропетровська  із позовом до відповідача про захист прав споживачів та про визнання кредитного договору частково недійсним, посилаючись на те, що 18 жовтня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та позивачем було укладено кредитний договір № ML-302/353/2007, згідно якого  банк надав  кредитні кошти у розмірі 120576,22 доларів США на строк до 18 жовтня 2027 року включно, зі сплатою плаваючої процентної ставки  за користування  кредитними  грошовими  коштами. Договором встановлено, що плаваюча ставка складається з фіксованого відсотка + FIDR. За умовами  договору  фіксований  відсоток складає 4,49 %, а FIDR - процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк 366 днів, з виплатою процентів після  закінчення строку  дії депозитного договору. В залежності  від зміни вартості  кредитних ресурсів банку ставка FIDR може змінюватися Банком  в порядку  передбаченому договором. Інформація щодо розміру ставки FIDR  розміщується  на сайті  банку, а також в приміщенні банку на інформаційних стендах. На момент укладання вищевказаного договору  ставка FIDR складала 7,5 %. Як зазначає позивач, розмір  відсоткової ставки за користування  кредитними коштами  повинен  визначатися в кредитному договорі у вигляді річної відсоткової ставки та не може  змінюватись в односторонньому порядку. Всупереч цьому  кредитним договором № ML-302/353/2007 від 18 жовтня 2007 року передбачений інший порядок визначення розміру  відсотків. ТА, відповідач  перед підписанням  кредитного договору не ознайомлював позивача  з граничним розміром плаваючої ставки і не вказав її граничний розмір в договорі. За таких, обставин, кожне підвищення  плаваючої  відсоткової ставки, відповідач  зобовязаний був узгоджувати  з позивачем, шляхом підписання додаткових угод до кредитного договору. В звязку з викладеним, позивач просить визнати недійсним положення п.3 частини №1 та п.1.4 частини №2 кредитного договору № ML-302/353/2007 від 18 жовтня 2007 року, що укладений між Закритим  акціонерним товариством  «ОТП Банк» та стягнути з АТ «ОТП Банк» на користь позивача  витрати по сплаті судового збору. 
		Позивач у судове засідання не з'явився, надав  суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
		Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяву про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило.
		Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2015 року постановлено розглядати справу заочно на підставі наявних доказів.
		Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
		Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів. 
		Ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і запереченні сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		Судом встановлене наступне.
		Як встановлено в судовому засіданні, 18 жовтня 2007 року сторони уклали кредитний договір № ML-302/353/2007 про надання кредитних коштів, згідно яким банк надав кредит, а  позичальник прийняв його на наступних умовах: кредит у розмірі 120576, 22 доларів США, із річною базою нарахування процентів 360 календарних днів у році, дата  остаточного  повернення кредиту 18 жовтня 2027 року (а.с.4-5).
		На імя позивача 18.10.2007 року було відкрито поточний рахунок 26205201777716 (а.с. 4-5).
		Відповідно до пункту 3 договору № ML-302/353/2007 встановлено, що сторони  домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде  використовуватись плаваюча процентна ставка. Плаваюча процентна ставка: фіксований відсоток + FIDR; фіксований відсоток: 4,49 % річних; FIDR - процентна ставка  по строкових депозитах фізичних осіб у валюті кредиту, що розміщені в банку  на строк в 366 днів, з  виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни  вартості кредитних ресурсів Банку  ставка FIDR може змінюватись банком (збільшуватись чи зменшуватись) в порядку передбаченому договором. Інформація щодо розміру ставки FIDR розміщується  на сайті  банку www.otpbank.com.ua, а також в приміщенні банку (як в головному офісі так і в інших установах Банку) на  інформативних стендах. На момент укладення цього договору ставка FIDR складала 7,5 %.
		19.01.2015 року позивач звернувся із письмовою заявою до Директора Дніпропетровського РО дирекції АТ «ОТП  Банк» ОСОБА_2 щодо надання  інформації  по ставкам депозитів зі строком розміщення на 30-730 днів і виплатою процентів після закінчення строку депозитного договору  в валюті  долари США, діючих в кожний місяць  жовтень  з 2007 -2014 року в АТ «ОТП - Банк» (а.с.14)
		Також 26.01.2015 р. позивач звернувся із письмовою заявою до Директора Дніпропетровського РО дирекції АТ «ОТП  Банк» ОСОБА_2 щодо надання пояснень про причину не надання  інформації стосовного його заяви  вх. 2060 від 19.01.2015 р. (а.с.15).
		Позивач ОСОБА_1 27.01.2015 р. повторно звернувся  із письмовою заявою до Директора Дніпропетровського РО дирекції АТ «ОТП  Банк» ОСОБА_2 щодо надання методики розрахунку ПАТ «ОТП банк» процентних ставок  строкових депозитів строком на 366 днів із виплатою процентів  в кінці строка депозита в валюті  долари США в період з 2007 по 2014 рік, а також методику  розрахунку процентних ставок  подібних депозитів у найближчі можливі строки  зі строками  менш і більш 366 днів. (а.с.28). 
		27.01.2015 року позивач звернувся із письмовою завою до Директора Дніпропетровського РО дирекції АТ «ОТП  Банк» ОСОБА_2 щодо зазначення процентних ставок строкових депозитів строком на 366 днів із виплатою процентів в кінці строку  депозиту в валюті  долари США в період з 2007 по 2014 рік по яким фактично розміщені  ці депозити в ПАТ «ОТП - Банк». (а.с.17).
		Листом АТ «ОТП Банк» від 02 лютого 2015 року за вих. №302-3-3/65 повідомив, що інформація щодо розміру процентних ставок по строковим  депозитам терміном на 30-730 днів з виплатою відсотків після закінчення дії договору  зазначена на  офіційному сайті Банку (а.с.18).
		Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особамаєправо в порядку,встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
		Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Відповідно до п. 4, ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів - вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо, зокрема, порушується принцип рівності сторін договору, учасниками якого є споживач.
		За цільовим призначенням надані кошти є споживчим кредитом в розумінні п. 1, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».
		Виходячи з умов кредитного договору № MN-302/353/2007 не визначена та не встановлена річна відсоткова ставка.
		Пунктом 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено, що обов'язковою умовою договору споживчого кредиту є річна відсоткова ставка за кредитом.
		На підставі ч. 1 ст. 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати визначаються в договорі і умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
		Згідно ч. 2 ст.1056-1 ЦК України встановлений договором розмір процентів, не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.
		Так, судом встановлено, що відповідач ЗАТ «ОТП Банк» в односторонньому порядку змінив відсоткову ставку за договором з 7,5% річних до 10 річних.
		Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів та інших платежів, передбачених кредитним договором» було внесено зміни до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відповідно до якої фінансовим установам забороняється в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки або інших платежів, передбачених кредитним договором або графіком погашення боргу, за винятком випадків, встановлених законом. Положення цього Закону застосовуються до усіх кредитних договорів, які були укладені або продовжують діяти після набрання чинності цим Законом. В прикінцевих положеннях названого Закону чітко зазначено, що дія даного закону не розповсюджується на кредитні договори, укладені до набрання чинності вказаним законом. Отже, «плаваюча» ставка не може застосовуватися до Договору, оскільки його було укладено до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2011 р. №795-УІ, який передбачає можливість застосування плаваючої ставки.
		Відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.3, 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління НБУ №168 від 10.05.2007 року, яка зареєстрована Мінюстом України за № 541\13808 від 25.05.2007 року, банкам забороняється змінювати відсоткову ставку за кредитом у звязку з волевиявленням однієї із сторін, зокрема у звязку зі зміною кредитної політики банку, крім того, у письмовому повідомленні банка споживачу кредитних коштів про намір внести до кредитного договору зміни відносно збільшення або зменшення відсоткової ставки за кредитом, банк зобовязаний не тільки зазначити, запропонувати ним нову відсоткову ставку за кредитом, але й надати її повний розрахунок та вказати причини, які спонукали банк прийняти рішення про внесення змін до кредитного договору відносно збільшення чи зменшення відсотків за кредитом, надати споживачу новий графік погашення заборгованості за кредитом, а перед датою надання кредиту банки зобовязані довести до споживача кредитних коштів, які обрали плаваючу відсоткову ставку за кредитом граничні розміри її підвищення.
		В листі НБУ № 40-117/2093-6134 від 16.06.2007 року «Про окремі питання практичного застосування правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» вказано, що несправедливим є встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.
		Таким чином, розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами повинен визначатися в кредитному договорі у вигляді річної відсоткової ставки та не може змінюватись в односторонньому порядку.
		Всупереч вищевказаним актам цивільного законодавства України кредитним договором № ML-302/353/2007 від 18 жовтня 2007 року, передбачений інший порядок визначення розміру відсотків.
		Так, ЗАТ «ОТП Банк» перед підписанням кредитного договору не ознайомлював ОСОБА_1 з граничним розміром плаваючої відсоткової ставки і не вказав її граничний розмір у договорі.
		З умов кредитного договору випливає, що FIDR - процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в Банку на строк 366 днів з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. Отже, в разі нерозміщення такого депозиту в Банку на строк 366 днів, то не встановлюється і процентна ставка FIDR. Не зрозуміло, яким чином взагалі розраховується ставка FIDR, оскільки даної інформації а ні в кредитному договорі не зазначено, а ні на сайті Банку. Відповідач не надав жодних документів на підтвердження правомірності встановленої процентної ставки FIDR та порядок і методику її розрахунки. Отже суд приходить до висновку, що Відповідач на протязі дії кредитного договору в односторонньому порядку безпідставно змінював проценту ставку.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6ст. 203 цього Кодексу.
		          Згідно з п. 6 ч. 1ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»договір про надання фінансових послуг (яким відповідно дост. 4 цього Законує договір про надання споживчого кредиту) повинен містити розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків.
		          За положеннями ч. 5 ст.11, ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Законупро несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
		Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
		Оскільки, у спірному договорі плата за обслуговування кредиту визначена за формулою зі змінними величинами, то такі умови суперечать як положенням ч. 5ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», так і затвердженому сторонами графіку платежів.
		Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
		З огляду на вищевказане, вимоги  позивача, щодо визнання недійсним положення п.3 частини №1 та п. 1.4 частини № 2 кредитного договору № M-302/353/2007 від 18 жовтня 2007 року, що укладений між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1,  підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України.
		Відповідно до Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору при подачі позовної заяви немайнового характеру станом на момент подання позовної заяви позивачем 23.03.2015 р. складала 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, тому до сплати підлягав судовий збір у розмірі 243,60 гривень.
		Пунктом 7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що споживачі  за позовами, що повязані з порушенням їхніх прав звільняються від сплати судового збору.
		Як вбачається з матеріалів справи позивач є споживачем банківських послуг, отже, від сплати судового збору звільняється, тому відповідно до ч. 3 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 гривень.
		На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 15, 16, 203, 215 ЦК України,ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділення «Центральне» Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк» про захист прав споживачів та про визнання кредитного договору частково недійсним  задовольнити у повному обсязі.
		Визнати недійсним положення п. 3 частини № 1 та п. 1.4 частини № 2 кредитного договору № ML-302/353/2007 від 18 жовтня 2007 року, що укладений між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. 
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 
		 
		 
		   Суддя                                     Е.В. Женеску

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...