Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 726/2309/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 14.01.2016. Зареєстровано: 15.01.2016. Забезпечено надання загального доступу: 19.01.2016.
Дата набрання законної сили: 08.01.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ 
		     Справа № 726/2309/15-ц 
		Провадження №2/726/559/15 
		Категорія 23 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28.12.2015                                                                                                   м. Чернівці 
		Садгірський районний суд м. Чернівців у складі: головуючого судді Мілінчук С. В., при секретарі Абрамчук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «Видавничий Дім ОСОБА_1 Холдинг» до ОСОБА_2 та ТОВ «Інтернет інвест» про відшкодування моральної шкоди, зобовязання виконання обовязку внатурі та відновлення становища, що існувало до порушення, - 
		ВСТАНОВИВ :
		Позивач звернувся до суду з позовною заявою про про відшкодування моральної шкоди, зобовязання виконання обовязку внатурі та припинення дії, яка порушує право в якому вказує, що 21 жовтня 2009 року між FORBES MEDIA LLC (ОСОБА_3 ЛЛС), компанією, яка створена згідно із законодавством штату Делавер та Бізба Інвестментс Лімітед, укладено ліцензійну угоду про іншомовне видання «ФОРБС», згідно з якою Бізба отримало право (ліцензію) на використання торгової марки «ФОРБС» для організації видання на території України (надалі  «Ліцензійна угода»). 
		В подальшому, користуючись своїм правом на передачу ліцензії субліцензіату, 22 жовтня 2009 року Бізба уклало з ТОВ «Видавничий Дім ОСОБА_1 Холдинг» (надалі  «УМХ») субліцензійну угоду (надалі  «Субліцензійна угода») та пізніше пункт 1 (g) Розділу I Ліцензійної угоди був доповнений положенням, відповідно до якого ОСОБА_3 ЛЛС надало Бізбі супровідну ліцензію на використання торгової марки на інтернет-сайті за адресою URL: www.forbes.ua. 
		Зміни були внесені до Субліцензійної угоди та викладені у Першій поправці до Субліцензійної угоди, у відповідності до яких УМХ отримало супровідну ліцензію на використання торгової марки «Форбс» на інтернет-сайті за адресою URL: www.forbes.ua. 
		У відповідності до п. 2 (а) Субліцензійної угоди субліцензія набирає чинності та діє протягом шести років з дня публікації першого випуску іншомовного видання. Публікація першого випуску друкованого іншомовного видання «Форбс» відбулася 2 березня 2011 р., та окрім того, відповідно до пункту 2.1. Третьої Поправки до Ліцензійної угоди від 17 червня 2013 року термін дії Ліцензійної угоди продовжений до 30 грудня 2018 року.
		Таким чином, УМХ на сьогодні має право на використання торгової марки «Форбс» на інтернет-сайті за адресою URL: www.forbes.ua. Дане право УМХ реалізовувало через реєстратора доменного імені ТОВ «Інтернет Інвест», а саме через сайт https://www.imena.ua/site/documents, адміністратором якого є ТОВ «Інтернет Інвест», зареєстрований домен forbes.ua. Саме ТОВ «Інтернет Інвест» здійснив запуск інтернет-сайту www.forbes.ua через портал-реєстратор доменів Imena.UA. 
		З метою забезпечення безперебійної роботи сайту 22 березня 2015 р. між ТОВ «Видавничий дім ОСОБА_1 Холдінг» (Замовником) та фізичною особою ОСОБА_2 був укладений Договір про надання послуг з технічного обслуговування та підтримки веб-сайту відповідно до якого виконавець зобовязувався здійснювати постійну координацію та обмін технічною та іншою інформацією з реєстратором доменного імені forbes.ua, ТОВ «Інтернет Інвест» (не менш ніж тричі на тиждень), з метою виявлення та попередження будь-яких збоїв, технічних неполадок, інших перешкод, які роблять неможливим використання доменного імені forbes. ua, задля забезпечення безперервної та безперебійної роботи сайту за адресою URL: www.forbes.ua, а також передбачено обовязок Виконавця здійснювати контроль за відсутністю порушень прав та інтересів Замовника у діях реєстратора (ТОВ «Інтернет Інвест») та на підставі отриманої інформації про функціонування домену, Виконавець зобовязувався своєчасно повідомляти та попереджати Замовника про можливі та наявні обмеження щодо використання доменного імені forbes. ua та докладати усіх можливих зусиль для усунення перешкод у використанні доменного імені forbes. ua.
		До серпня 2015 року УМХ вільно користувалось сайтом та не мало будь-яких претензій до ОСОБА_2 та реєстратора доменного імені. Однак, 6 серпня 2015 року ТОВ «Інтернет Інвест» самовільно змінило налаштування доступу до домену, що призвело до повної зупинки роботи сайту.
		Всупереч вимогам договору про надання послуг ОСОБА_2 не здійснювався будь-який звязок з реєстратором доменного імені ТОВ «Інтернет Інвест» та не вживалися будь-які дії щодо усунення перешкод в користуванні доменним іменем forbes. ua., не було повідомлено УМХ про наявні порушення, відповідач фактично самоусунувся від виконання покладених на нього обовязків, у звязку із чим в повному обсязі була припинена робота інтернет-видання forbes. ua, що завдало УМХ матеріальної та моральної шкоди.
		Позивач вказує, що інтернет-видання forbes.ua є відомим всеукраїнським онлайн-ресурсом зі значною кількістю підписників та читачів, на якому безперервно публікуються актуальні економічні, фінансові, політичні новини та аналітичні статті. Відсутність попередження ОСОБА_2 про обмеження використання домену призвело до неможливості своєчасного переведення роботи сайту на інше доменне імя та переривання роботи інтернет  видання, внаслідок чого УМХ була, як і майнова, так і моральна шкода.
		Бездіяльність ОСОБА_2 щодо вирішення існуючих перешкод у користуванні доменним імям forbes. ua спричинила необхідність адаптування роботи сайту на доменному імені нижчого рівня, а саме, forbes.net.ua, незважаючи на те, що УМХ має повне право на використання домену forbes. ua. у відповідності до умов Субліцензійної угоди.
		Враховуючи викладене, позивач вважає, що ОСОБА_2 була завдана шкода діловій репутації видання «Форбс».
		Окрім того, неправомірними та такими, що порушують законні права УМХ, як користувача торгової марки «Форбс», є дії ТОВ «Інтернет Інвест», яке без попереднього погодження чи попередження змінило налаштування доступу до домену forbes.ua.  ТОВ «Інтернет Інвест» фактично позбавило УМХ права на використання торгової марки «ФОРБС» на домені forbes.ua, не маючи на це правових підстав. Вказаними діями представників ТОВ «Інтернет Інвест» були порушені права УМХ, передбачені Ліцензійною угодою та Субліцензійним договором, а отже порушені умови субліцензії УМХ на використання торгової марки «ФОРБС» на території України. 
		На підставі викладеного, позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 30000,00 гривень за завдану діловій репутації шкоду, зобовязати виконати його обовязки передбачені договором внатурі та відновити становище, що існувало до порушення шляхом відновлення безперешкодного доступу до користуванням доменом forbs.ua. 
		В судове засідання представник позивача не зявився, проте до суду від директора ТОВ «ВДУМХ» надійшла заява з проханням справу розглянути у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, позов просить задовольнити.
		ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, проте скерував до суду заяву в якій вказує, що дійсно між позивачем та ним 22.03.2015 року було укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування та в період коли припинилася робота сайту www.forbes.ua він не вчинив дій, які були передбачені договором у такому випадку, дійсно не виконав належним чином умов договору у звязку із хворобою. Зазначає, що не знав і не міг знати про настання негативних наслідків у вигляді завдання шкоди діловій репутації позивачу внаслідок неналежного виконання ним своїх зобовязань, а тому просить врахувати викладені обставини при прийнятті рішення.
		Від представника ТОВ «Інтернет інвест» в особі його генерального директора до суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких відповідач вказує, що зміну налаштувань доменного імя forbes.ua було здійснено за заявкою реєстранта - компанії Forbes LLC через представника Markmonitor Inc, якій ТОВ «Інтернет інвест» надає послуги з реєстрації доменного імені. Таким чином відповідач діяв в інтересах реєстранта, а саме особи в інтересах якої здійснюється реєстрація та делегування приватного доменного імені.
		В подальшому, позивач звернувся до ТОВ «Інтернет інвест» із претензією про відновлення безперешкодного доступу до вказаного доменного імені, однак ніяких документальних підтверджень про право на використання торгової марки «Форбс» не надав, у звязку із чим йому було відмовлено. Зазначає, що реєстратор не зобовязаний здійснювати перевірку правомочностей на використання торгової марки третіми особами при здійсненні делегування доменного імені, адже діє, насамперед, і інтересах реєстранта.
		Таким чином, оскільки право позивача на використання торгової марки, в момент звернення з претензією, нічим документально підтверджено не було, відповідач вважає правомірною відмову у відновленні доступу до доменного імені та загалом відсутність порушень у діях ТОВ «Інтернет інвест» на час вчинення таких дій. Справу просять розглянути без їхньої участі.
		Суд дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи сторін, оцінивши належність, допустимість та достовірність доказів, приходить до висновку про обґрунтованість позову та необхідність задоволення позовних вимог частково з наступних підстав.
		Ч. 2, 3 ст. 418 ЦК України передбачає, що право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
		Згідно ст. 492 ЦК України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
		Пунктом 2 ч. 1 ст. 495 ЦК України передбачено, що до майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку належить виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності.
		Відповідно до ч. 3, 4 ст. 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
		Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.
		Статтею 427 ЦК України встановлено, що майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі. Умови передання майнових прав інтелектуальної власності можуть бути визначені договором, який укладається відповідно до цього Кодексу та іншого закону.
		Як передбачено ч. 1 ст. 1108 ЦК України особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності).
		Відповідно до ч. 1-3 ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
		У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.
		У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
		Так, у відповідності до чинних на момент виникнення правовідносин норм законодавства, 21.10.2009 року між FORBES MEDIA LLC (ОСОБА_3 ЛЛС), компанією, яка створена згідно із законодавством штату Делавер та Бізба Інвестментс Лімітед, основне місце діяльності якого знаходиться за адресою: Naousis 1, Кarapatakis Building, P.C. 6018, Larnaca, Cyprus, укладено ліцензійну угоду про іншомовне видання «ФОРБС», згідно з якою Бізба отримало право (ліцензію) на використання торгової марки «ФОРБС» для організації видання на території України.
		Умовами договору, а саме пунктом 1 (а) ліцензіат (Бізба Інвестментс Лімітед) може передавати в субліцензію необхідні права за цією угодою компанії, яка буде вказана пізніше, відповідно до попередньої письмової згоди ліцензіара.
		Користуючись своїм правом, передбаченим п. 1 (а), між Бізба Інвестментс Лімітед та ТОВ «Видавничий Дм ОСОБА_1 Холдинг» 22.10.2009 року було укладено субліцензійну угоду.
		У відповідності до п. 2 (а) Субліцензійної угоди субліцензія набирає чинності та діє протягом шести років з дня публікації першого випуску іншомовного видання. Публікація першого випуску друкованого іншомовного видання «Форбс» відбулася 2 березня 2011 р., що підтверджується довідкою УМХ від 10 листопада 2015 р. 
		Окрім того, відповідно до пункту 2.1. Третьої Поправки до Ліцензійної угоди від 17 червня 2013 року термін дії Ліцензійної угоди продовжений до 30 грудня 2018 року.
		8 червня 2012 р. між Бізбою та ОСОБА_3 ЛЛС була підписана Перша поправка до Ліцензійної угоди, згідно якої пункт 1 (g) Розділу I Ліцензійної угоди доповнений положенням, відповідно до якого ОСОБА_3 ЛЛС надало Бізбі супровідну ліцензію на використання торгової марки на інтернет-сайті за адресою URL: www.forbes.ua. 
		Аналогічні зміни були внесені до Субліцензійної угоди та викладені у Першій поправці до Субліцензійної угоди, що підписана між Бізбою та ТОВ «Видавничий Дім ОСОБА_1 Холдинг» 3 вересня 2012 р. у відповідності до яких УМХ отримало супровідну ліцензію на використання торгової марки «Форбс» на інтернет-сайті за адресою URL: www.forbes.ua. 
		Таким чином встановлено, що субліцензійна угода, за якою ТОВ «Видавничий Дім ОСОБА_1 Холдинг» набув право на використання торговельної марки «Форбс» на інтернет-сайті за адресою URL: www.forbes.ua, укладена належним чином, будь яких застережень чи обмежень щодо використання позивачем вказаної торгової марки ліцензіаром встановлено не було, спеціальні умови її використання відсутні. 
		Дане право УМХ реалізовувало через реєстратора доменного імені ТОВ «Інтернет Інвест», так як саме через сайт https://www.imena.ua/site/documents, адміністратором якого є ТОВ «Інтернет Інвест», зареєстрований домен forbes.ua. Даний факт підтверджує роздруківка сторінки з сайту https://www.imena.ua/whois.php?domain=forbes.ua, на якій міститься відкрита інформація, отримана з джерел реєстраторів відповідних доменних зон. 
		Саме ТОВ «Інтернет Інвест» здійснив запуск інтернет-сайту www.forbes.ua через портал-реєстратор доменів Imena.UA. 
		Судом також встановлено, що з метою забезпечення безперебійної та стабільної роботи сайту 22 березня 2015 р. між ТОВ «Видавничий дім ОСОБА_1 Холдінг» (Замовником) та фізичною особою ОСОБА_2 (Виконавцем) був укладений Договір про надання послуг з технічного обслуговування та підтримки веб-сайту № 22/03/15.
		Відповідно до пункту 2.1.4. Договору про надання послуг Виконавець зобовязувався здійснювати постійну координацію та обмін технічною та іншою інформацією з реєстратором доменного імені forbes.ua, ТОВ «Інтернет Інвест» (не менш ніж тричі на тиждень), з метою виявлення та попередження будь-яких збоїв, технічних неполадок, інших перешкод, які роблять неможливим використання доменного імені forbes. ua, задля забезпечення безперервної та безперебійної роботи сайту за адресою URL: www.forbes.ua.      
		Пунктом 2.1.5. Договору про надання послуг був передбачений обовязок Виконавця здійснювати контроль за відсутністю порушень прав та інтересів Замовника у діях реєстратора (ТОВ «Інтернет Інвест»). 
		Згідно пункту 2.1.6. цього ж Договору на підставі отриманої інформації про функціонування домену, відповідно до пунктів 2.1.4-2.1.5, Виконавець зобовязувався своєчасно повідомляти та попереджати Замовника про можливі та наявні обмеження щодо використання доменного імені forbes. ua та докладати усіх можливих зусиль для усунення перешкод у використанні доменного імені forbes. ua.
		Проте, як вказує позивач, з серпня 2015 року ТОВ «Інтернет Інвест» самовільно змінило налаштування доступу до домену, що призвело до повної зупинки роботи сайту.
		Позивач зазначає, що всупереч вимогам Договору про надання послуг ОСОБА_2 не здійснювався будь-який звязок з реєстратором доменного імені ТОВ «Інтернет Інвест» та не вживалися будь-які дії щодо усунення перешкод в користуванні доменним іменем forbes. ua., не було повідомлено УМХ про наявні порушення, відповідач фактично самоусунувся від виконання покладених на нього обовязків, у звязку із чим в повному обсязі була припинена робота інтернет-видання forbes. ua, що завдало УМХ матеріальної та моральної шкоди. Обгрунтовуючи шкоду завдану діловій репутації інтернет видання forbes.ua неналежним виконанням ОСОБА_2 умов договору, позивач посилається на наступне.
		Інтернет-видання forbes.ua є відомим онлайн-ресурсом зі значною кількістю підписників та читачів, на якому безперервно публікуються актуальні економічні, фінансові, політичні новини та аналітичні статті. Відсутність попередження ОСОБА_2 про обмеження використання домену призвело до неможливості своєчасного переведення роботи сайту на інше доменне імя та переривання роботи інтернет  видання, внаслідок чого УМХ була завдана майнова та моральна шкода.
		Бездіяльність ОСОБА_2 щодо вирішення існуючих перешкод у користуванні доменним імям forbes. ua спричинила необхідність адаптування роботи сайту на доменному імені нижчого рівня, а саме, forbes.net.ua, незважаючи на те, що УМХ має повне право на використання домену forbes. ua. у відповідності до умов Субліцензійної угоди.
		Окрім того, всі вищезгадані негативні наслідки, що зумовлені бездіяльністю ОСОБА_2 призвели до поширення різного роду компроментуючої інформації щодо видання «Форбс» в засобах масової інформації, чим було завдано моральної шкоди УМХ, його діловій репутації, престижу підприємства та торгівельної марки «Форбс». 
		Так, через відсутність сайту ФОРБС за адресою URL: www.forbes.ua. на багатьох ресурсах інтернет-мережі була поширена інформація про те, що УМХ втратило право на використання торгівельної марки та про начебто розірвання ліцензійних та субліцензійних договорів, на підставі яких здійснюється випуск друкованого журналу та онлайн-видання, що є неправдивою інформацією та шкодить репутації видання. На підтвердження викладеного, позивачем долучено до матеріалів справи роздруківки з інтернет ресурсів, які поширюють таку інформацію.
		Поширення такої інформації завдало значних нематеріальних збитків (моральної шкоди) підприємству УМХ та його діловій репутації, адже впав рівень довіри суспільства до українського видання «Форбс», зменшилася кількість переглядів сайту та, окрім того, знизився загальний рейтинг видання, редакції довелося вживати всіх заходів щодо спростування недостовірних даних, які поширені в мережі інтернет, задля відновлення попереднього становища на медіа-ринку.
		Проте вивчивши доводи позивача про завдання ОСОБА_2 шкоди діловій репутації видання, судом не можуть бути задоволені позовні вимоги про стягнення із нього моральної шкоди у звязку із наступним.
		Частиною 2 пунктом 4 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягаю у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. 
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням   інших   засобів  телекомунікаційного  зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. 
		Недостовірною вважається інформація,  яка  не  відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості  про  них  не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), при настанні інших негативних наслідків.
		Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. 
		П. 5 вказаної Постанови розяснюється, що відповідно до   загальних    підстав    цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та  вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим  підтверджується  факт  заподіяння  позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. 
		У відповідності до п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 № 01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію» визначено, що ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, торговельних марок та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг.
		Грошовий еквівалент ділової репутації може бути виражений у формі гудвілу, який згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про  оподаткування  прибутку  підприємств" є нематеріальним активом, вартість якого визначається як різниця між балансовою  вартістю  активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо.
		Відповідно до п. 6 Листа, приниженням  ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності  у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів. Зазначені дії завдають майнової та моральної шкоди суб'єктам господарювання,  а  тому  ця шкода за відповідними позовами потерпілих осіб підлягає відшкодуванню за правилами статей 1166 та 1167 ЦК.
		Аналіз вказаних розяснень дає підстави вважати про те, що приниження ділової репутації полягає у діях особи, а саме поширенні інформації, в тому числі недостовірної, неправдивої, неточної чи неповної. Обмеження доступу до доменного імені forbes.ua сталось не з вини чи протиправних дій ОСОБА_2 та не перебуває у причинно-наслідковому звязку із його діями, натомість таке обмеження відбулось без повідомлення позивача відповідачем ТОВ «Інтернет інвест». В даному випадку, бездіяльність ОСОБА_4 при виконанні умов договору не має наслідком приниженням ділової репутації позивача, а тому відсутні підстави для відшкодуванні моральної шкоди. Разом з тим розмір моральної шкоди є необґрунтованим та не базується на будь-яких належних доказах.
		Однак, як вбачається із ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
		Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). 
		У відповідності до Аналізу ВСУ практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України примусове виконання обов'язку в натурі захисту застосовується в зобовязальних правовідносинах у випадках, коли особа зобовязана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обовязку чи уникає його. Стосується він, зокрема, невиконання обовязку сплатити кошти за виконану роботу, надані послуги, передати річ кредитору (за договорами купівлі-продажу, міни, дарування з обовязком передати річ у майбутньому), виконати роботи чи надати послугу за відповідним договором.
		Пунктом 5.2. Договору передбачено, що кожна із сторін вправі розірвати договір, про що має повідомити іншу сторону за 30 календарних днів до розірвання договору.
		Враховуючи той факт, що ОСОБА_5 уникає обовязку виконання умов договору в той час, як договір про надання послуг з технічного обслуговування та підтримки веб-сайту є чинним, ніхто із сторін не виявив бажання розірвати договірні відносини, суд вважає за необхідне захистити цивільне право позивача шляхом зобовязання відповідача виконати договірні зобовязання примусово.
		Що стосується прохання позивача про покладення на ТОВ «Інтернет Інвест» обовязку відновити безперешкодний доступ позивача до користування доменом forbes.ua, судом повідомляється наступне.
		Відповідно до п.3, 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільного права та інтересу може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.
		Із відповіді ТОВ «Інтернет інвест» на претензію ТОВ «Видавничий Дм ОСОБА_1 Холдинг» № 920 від 20.10.2015 року, встановлено, що дійсно 19.04.2010 року за заявкою реєстранта було здійснено трансфер доменного імені forbes.ua на обслуговування до ТОВ «Інтернет Інвест». З цього ж періоду компанії ФОРБС ЛЛС надається послуга з обслуговування доменного імені forbes.ua, через локального реєстратора Markmonitor Inc та на момент написання даної відповіді реєстраціє є чинною.
		Проте, 06.08.2015 року власником доменного імені forbes.ua Forbes LLC Delaware Limited Liability Company через представника Markrmonitor Inc було змінено налаштування до вказаного доменного імені. На звернення відповідача про відновлення доступу було відмовлено у звязку із відсутністю підтвердження правових відносин між позивачем та ліцензіарієм.
		Як встановлено раніше, у позивача, відповідно до субліцензійної угоди, яка чинна до 30.12.2018 року, наявні всі правові підстави для використання торгової марки «Форбс» на інтернет-сайті за адресою URL: www.forbes.ua, реєстратором якого є ТОВ «Інтернет інвест» та який здійснив запуск вказаного сайту через портал-реєстратор доменів imena.ua
		Відповідно до п. 2.7.1., 2.7.2. Правил домену UA., реєстрант - особа, що бажає користуватися та розпоряджатися певним доменним іменем в публічному домені. Реєстратор - суб'єкт господарювання, який надає реєстранту послуги, необхідні для технічного забезпечення делегування і функціонування доменного імені.
		Делегування доменного імені - це процес надання можливості певній особі користуватись певним доменним іменем.
		Таким чином, реєстратором 29.03.2006 року було зареєстровано домене імя www.forbes.ua реєстрантом якого є Forbes LLC Delaware Limited Liability Company. З 19.04.2010 року ТОВ «Інтернет інвест» надає реєстранту послугу з обслуговування вказаного доменного імені. Компанією Forbes LLC Delaware Limited Liability Company на підставі вищевказаної ліцензійної угоди передано право на використання торгової марки «Форбс» компанії Бізба Інвестментс Лімітед, яка в свою чергу на підставі субліцензійної угоди передала вказане право без будь-яких обмежень позивачу ТОВ «Видавничий дім ОСОБА_1 Холдинг». Пунктом 1(g) Першої поправки до Ліцензійної угоди, субліцензіар передав субліцензіату супровідну ліцензію на використання торгової марки на інтернет-сайті за адресою URL: www.forbes.ua, а також супровідних послуг і WAP. При цьому субліцензіар зберігає право змінити URL інтернет сайту, який містить торгову марку FORBES до дати запуску (моменту коли інтернен користувач може переглядати інтернет сайт) і зобовязується повідомити про це субліцензіата. Проте 02.03.2011 року інтернет сайт із доменним імям www.forbes.ua був запущений без зміни URL та продовжував свою роботу до 06.08.2015 року, після чого відповідні налаштування було змінено.
		Враховуючи право ТОВ «Видавничий дім ОСОБА_1 Холдинг» на використання доменного імя www.forbes.ua відповідно до субліцензійної угоди та поправки до неї, виходячи з чинності угоди, оскільки строк її дії закінчується 30.12.2018 року та угода станом на момент розгляду справи судом є такою, яка не припинила свою дію та такою що не суперечить та прямо відповідає встановленим законом вимогам, суд вважає за необхідне відновити порушене цивільне право позивача шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення. 
		Керуючись ст. ст. 16, 23, 426, 418, 492, 495, 526, 610, 1108, 1109 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 174, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -  
		ВИРІШИВ :
		Позовні вимоги ТОВ «Видавничий Дім ОСОБА_1 Холдінг» задовольнити частково.
		Зобовязати ОСОБА_2 надати послуги, що визначені пунктами 2.1.4-2.1.6. Договору про надання послуг з технічного обслуговування та підтримки веб-сайту № 22/03/15 від 22 березня 2015 р. та сприяти у відновленні доступу ТОВ «Видавничий Дім ОСОБА_1 Холдінг» до користування доменом forbes.ua.
		Зобовязати ТОВ «Інтернет інвест» відновити безперешкодний доступ ТОВ «Видавничий Дім ОСОБА_1 Холдінг» до користування доменом forbes.ua.
		В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
		Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернівецької області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.  
		Головуючий суддя                               ОСОБА_6

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...