Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 924/182/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Визнання засновницьких (установчих) документів недійсними.
Надіслано для оприлюднення: 13.01.2016. Зареєстровано: 15.01.2016. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 січня 2016 року Справа № 924/182/15 
		Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддів:Кролевець О.А., Попікової О.В. (доповідач у справі)  за участю представників: від позивача:ОСОБА_4, договір про правову допомогу від 17.03.2015р., ОСОБА_5, дов. від 07.09.2015р. №1275від відповідача-1:Ящук Б.С., дов. від 04.01.2016р.від відповідача-2:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_7 на рішення  та постановуГосподарського суду Хмельницької області від 17.06.2015р. Рівненського апеляційного господарського суду від 16.09.2015р.у справі№924/182/15 господарського суду Хмельницької областіза позовомОСОБА_7до1.Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Гречани", 2.Хмельницького міськрайонного управління юстиції в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної службипровизнання недійсним рішення зборів учасників та скасування державної реєстрації змін до установчих документів
		 
		 
		       ВСТАНОВИВ:
		В лютому 2015 року ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовними вимогами до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Гречани" (далі - СТОВ "Агрофірма Гречани") та Хмельницького міськрайонного управління юстиції в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби про визнання недійсним рішення зборів учасників СТОВ "Агрофірма Гречани" від 20.04.2007р., оформленого протоколом №3 від 20.04.2007р., та скасування державної реєстрації змін до установчих документів СТОВ "Агрофірма Гречани", внесених на підставі рішення зборів учасників СТОВ "Агрофірма Гречани" від 20.04.2007р., оформленого протоколом №3 від 20.04.2007р., за номером запису 16681050005000446 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
		Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17.06.2015р. (головуючий суддя Танасюк О.Є., судді Виноградова В.В., Муха М.Є.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.09.2015р. (головуючий суддя Маціщук А.В., судді Петухов М.Г., Гулова А.Г.), у задоволенні позову відмовлено.
		Рішення місцевого суду та постанова апеляційної інстанції обґрунтовані приписами статей 98,116,148,256,261,267 Цивільного кодексу України, статті 167 Господарського кодексу України, статей 10, 60 Закону України "Про господарські товариства" та статей 22,34,35,101 Господарського процесуального кодексу України, з врахуванням яких суди дійшли висновку про порушення корпоративних прав позивача оспорюваним рішенням зборів учасників СТОВ "Агрофірма Гречани" від 20.04.2007р. та відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з мотивів спливу позовної давності без поважних причин її пропуску.
		Не погодившись з рішенням першої інстанції та постановою апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
		В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема приписів статті 261 Цивільного кодексу України та статей 22, 33, 34, 101 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник наголошує на тому, що за умови відсутності права на ознайомлення з документами товариства внаслідок протиправного припинення членства у ньому, з моменту виходу з товариства (з 24.04.2007р.) жодних законних можливостей здійснити таке ознайомлення позивач об'єктивно не мав - незалежно від своїх намагань. Заявник також стверджує про відсутність встановлення судом першої інстанції моментів, якими обумовлені початок перебігу і закінчення строку позовної давності, та залишення апеляційним судом без уваги документів (пояснення ОСОБА_8 - колишнього директора СТОВ "Агрофірма "Гречани", протокол допиту ОСОБА_7, протокол допиту ОСОБА_8, вирок від 15.11.2013 у кримінальній справі), що підтверджують момент повідомлення позивача про порушення його прав. Крім того скаржник вказує на помилковість висновку апеляційної інстанції про початок перебігу позовної давності від дати проведення зборів, про які учасник не попереджався та не міг про них знати. На думку заявника, збори від 20.04.2007р., на яких вирішувалося питання про внесення змін до статуту внаслідок прийняття нових учасників, що потребує одностайності, були проведені за відсутності необхідного кворуму (присутність всіх учасників), передбаченого п.п.8.2,8.3 Статуту СТОВ "Агрофірма "Гречани".
		Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до установчого договору СТОВ "Агрофірма "Гречани" від 14.05.1999р., зареєстрованого в Хмельницькій районній державній адміністрації 01.06.1999р. за №56, засновниками та учасниками товариства є ОСОБА_8 з часткою 60 відсотків, ОСОБА_9 з часткою 8 відсотків, ОСОБА_10 з часткою 8 відсотків, ОСОБА_11 з часткою 8 відсотків, ОСОБА_12 з часткою 8 відсотків та ОСОБА_7 з часткою 8 відсотків у статутному капіталі.
		У п.1.4 статуту СТОВ "Агрофірма "Гречани", зареєстрованого в Хмельницькій районній державній адміністрації 01.06.1999р. за №56 (чинний на момент прийняття оспорюваного рішення загальних зборів) передбачено, що останнє є правонаступником реорганізованого КСП "Гречани". 
		Пунктом 4.2 статуту товариства передбачено, що кожен учасник товариства має право відступити за згодою решти учасників свою частку або її частину одному чи кільком іншим учасникам товариства або третім особам після повного внесення свого вкладу до статутного фонду товариства. У разі передачі частки або її частини третій особі до останнього водночас переходять усі права і обов'язки учасника який її відступив. У разі коли частка або її частина переходить до товариства, останнє передає її третім особам або іншим учасникам у термін до 12 місяців. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на зборах відбувається без урахування зазначеної частки (частини).
		Згідно з п.4.4 статуту СТОВ "Агрофірма "Гречани" учасник може вийти із товариства, попередивши про це інших учасників, але не пізніше ніж за 6 місяців до дня виходу. 
		Нотаріально посвідченими заявами ОСОБА_11 від 13.04.2007р., ОСОБА_9 від 16.04.2007р., ОСОБА_10 від 18.04.2007р., ОСОБА_12 від 19.04.2007р. та ОСОБА_7 від 24.04.2007р. /а.с.103-107 у т.1/ ці учасники товариства просили вивести їх зі складу засновників відповідача з поверненням належної їм частки в статутному фонді товариства. Позивач, як і інші перелічені учасники, зазначив у заяві, що не має фінансових та матеріальних претензій до товариства.
		Завірені копії цих заяв залучені до справи на виконання ухвали суду першої інстанції відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Хмельницького міськрайонного управління юстиції. Зазначені заяви містились у реєстраційній справі, що підтверджено описом документів реєстраційної справи №1-673-010278-11 /а.с.81-82 т.1/ та протоколом огляду від 22.01.2009р. /а.с.110 т.1/, відповідно до якого ст.о/у в ОВС УБОЗ УМВС в Хмельницькій області провів огляд реєстраційної справи та вилучив документи, керуючись постановою Хмельницького міськрайонного суду від 21.01.2009р. та ст.127 КПК України.
		20.04.2007р. проведені збори засновників СТОВ «Агрофірма «Гречани», на яких прийнято рішення, оформлене протоколом №3 від 20.04.2007р. /а.с.10, 108 т.1/. 
		З протоколу вбачається, що на зборах був присутній засновник - ОСОБА_8, який володіє 60% голосів (27750,00 грн.), а також були присутні ОСОБА_13 та ОСОБА_14 На порядок денний винесені наступні питання: 1.Розгляд заяв ОСОБА_13 та ОСОБА_14 увійти в склад засновників СТОВ "Агрофірма "Гречани" і внести пайові внески до статутного фонду в розмірі ОСОБА_13 - 43%, ОСОБА_14 - 42%, повернувши пайові внески засновників СТОВ "Агрофірма "Гречани" ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_7, які вийшли зі складу засновників товариства; 2.Прийняття нової редакції статуту; 3.Проведення державної реєстрації статуту СТОВ "Агрофірма "Гречани"; 4.Анулювання старого установчого договору у звязку зі зміною діючого законодавства. 
		На зборах слухали ОСОБА_8 з приводу прийняття до складу засновників СТОВ "Агрофірма "Гречани" ОСОБА_13 та ОСОБА_14 замість вибулих зі складу засновників СТОВ "Агрофірма "Гречани" ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_7
		За результатами проведення зборів вирішено: 1.Прийняти до складу засновників СТОВ «Агрофірми «Гречани» ОСОБА_13 та ОСОБА_14 з пайовими внесками 43 і 42 відсотки відповідно; 2.Прийняти нову редакцію статуту; 3.Провести державну реєстрацію; 4.Скасувати дію старого установчого договору.
		Протокол підписаний ОСОБА_8, ОСОБА_13 та ОСОБА_14
		11.05.2007р. державним реєстратором Хмельницької районної державної адміністрації проведено державну реєстрацію змін до установчих документів СТОВ "Агрофірма "Гречани"   (реєстраційний запис №16681050005000446).
		Згідно з п.п.7.2,7.3 статуту СТОВ "Агрофірма Гречани", затвердженого установчими зборами учасників згідно протоколу №3 від 20.04.2007р. та зареєстрованого 11.05.2007р., статутний капітал товариства дорівнює 46250 грн., розподіл якого відбувається наступним чином: ОСОБА_8 - 6937,50 грн., що становить 15%, ОСОБА_13 - 19887,50 грн., що становить 43%, ОСОБА_14 - 19425 грн., що становить 42%. Даний статут підписано вказаними особами та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_15 04.05.2007р.
		Спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що позивач вважає порушеними свої корпоративні права, оскільки він не був повідомлений про збори товариства, які відбулися 20.04.2007р., рішення на них були прийняті за відсутності кворуму, його незаконно позбавили статусу учасника товариства, що є підставою для визнання цих рішень недійсними. 
		З матеріалів справи вбачається, що на час проведення зборів 20.04.2007р. ОСОБА_7 перебував у складі засновників, оскільки відсутні докази існування іншої заяви про вихід з товариства, ніж нотаріально посвідчена   24.04.2007р. Отже нотаріально посвідчена заява ОСОБА_7 від 24.04.2007р. про вихід з товариства є належним доказом виходу позивача з товариства після зборів, які відбулися 20.04.2007р.
		Колегія суддів не може прийняти до уваги посилання заявника на п.п.8.2,8.3 Статуту СТОВ "Агрофірма "Гречани" в обґрунтування доводів щодо відсутності кворуму через необхідність, на думку скаржника, присутності всіх учасників при вирішенні питання, що потребує одностайності (внесення змін до статуту ТОВ внаслідок прийняття нових учасників), оскільки такі твердження суперечать приписам ч.2 статті 59 Закону України "Про господарські товариства" (в чинній на той час редакції від 07.03.2002р.), згідно яких з питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону (пункт "б" - це внесення змін до статуту товариства), а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.
		При цьому в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що положення установчих документів господарських товариств, які не відповідають вимогам законодавства, не застосовуються. 
		Апеляційний суд, керуючись статтею 22 та ч.3 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, також правомірно виходив з того, що наведені позивачем обставини можливої підробки протоколу №3 загальних зборів від 20.04.2007 по суті є іншою підставою позову, розгляд та оцінка якої не допускаються на стадії апеляційного перегляду справи.
		Як роз'яснено в абзаці 2 пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є  актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
		В основу оскаржуваних рішення та постанови покладено висновок судів про наявність передбачених статтею 267 Цивільного кодексу України підстав для відмови в позові з мотивів спливу позовної давності та відсутності поважних причин її пропуску вибулим учасником СТОВ "Агрофірма "Гречани" ОСОБА_7 Згаданий висновок ґрунтується на тому, що позивач, не будучи позбавленим права на ознайомлення з інформацією про діяльність товариства (періодичність скликання зборів тощо), протягом строку позовної давності та до 2015 року не цікавився справами товариства, зокрема, рішеннями зборів щодо наслідків подання ним заяви від 24.07.2007р. про вихід з товариства, невиплати йому вартості частки у статутному фонді після виходу, а також не надав допустимих доказів про втрату об'єктивної можливості знати про обставини порушення своїх прав, в зв'язку з чим, початок перебігу позовної давності починається з наступного дня після прийняття оспорюваного рішення загальних зборів від 20.04.2007р. При цьому суд апеляційної інстанції цілком погодився з висновком місцевого господарського суду про безумовне порушення корпоративних прав позивача шляхом його неповідомлення належним чином про скликання загальних зборів, які відбулися 20.04.2007р., та на яких було прийнято незаконне оспорюване рішення про фактичне позбавлення ОСОБА_7 статусу засновника товариства та розподіл належної йому частки у розмірі 8% між новими учасниками і внесення змін до статуту товариства в частині складу учасників. Таким чином судами було констатовано обґрунтованість заявлених позовних вимог, але відмовлено в позові внаслідок застосування позовної давності.
		Однак касаційна інстанція вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій про сплив позовної давності без поважних причин з огляду на таке.
		Дійсно, згідно з ч.4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		Проте, відповідно до ч.1 статті 12, ч.1 статті 13 та ч.ч.1,2 статті 14 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
		Згідно приписів ч.1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Висновок апеляційного суду про те, що, зважаючи на відсутність позбавлення позивача права на ознайомлення з інформацією про діяльність товариства, початок перебігу позовної давності починається з наступного дня після прийняття оспорюваного рішення загальних зборів від 20.04.2007р., колегія суддів вважає таким, що суперечить приписам статей 12, 13, 14, 261 Цивільного кодексу України, за змістом яких відповідне право (на одержання інформації про діяльність товариства), передбачене статтею 116 цього Кодексу та статтею 10 Закону України "Про господарські товариства", учасник ТОВ здійснює вільно та на власний розсуд, тому намір цікавитися справами товариства (періодичність скликання зборів тощо) не є обов'язком учасника. З цього колегія погоджується з доводами скаржника, що початок перебігу позовної давності не можна обчислювати від дати проведення зборів, про які учасник навіть не повідомлявся, тому й об'єктивно не міг та не повинен був про них знати.
		Крім того, всупереч правовим позиціям Верховного Суду України щодо застосування позовної давності, викладеним у постановах від 27.05.2014 у справі №5011-32/13806-2012 та від 02.09.2014 у справі №915/1437/13, суди попередніх інстанцій не визначили як початковий момент перебігу позовної давності, від якого залежить правильність обчислення позовної давності та захист порушеного права, так і його закінчення, не спростувавши таким чином доводи скаржника, наведені у позовній заяві та апеляційній скарзі.
		При цьому судами не перевірено та не відхилено наявні у справі докази, які можуть підтверджувати момент обізнаності позивача з порушення своїх прав та його намагання довідатися про стан справ товариства (пояснення ОСОБА_8 - колишнього директора СТОВ "Агрофірма "Гречани", протокол допиту ОСОБА_7, протокол допиту ОСОБА_8, вирок від 15.11.2013 у кримінальній справі). Судами не з'ясовано, чи містить вказаний вирок факти, що мають преюдиціальне значення в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
		Водночас, саме по собі посилання апеляційного суду в обґрунтування своїх висновків на постанову Верховного Суду України від 04.02.2015 у справі №902/1699/13 не вирішує питання щодо правильного встановлення початку перебігу позовної давності, оскільки на відміну від даної справи (№924/182/15), у справі №902/1699/13 судами чітко встановлено момент обізнаності позивача з порушенням свого права.
		Відтак колегія суддів вважає помилковим висновок судів І та апеляційної інстанцій про те, що про сплив позовної давності без поважних причин для її поновлення нібито свідчить те, що позивач протягом 2007-2015рр. (до 29.01.2015р.) не цікавився справами товариства, зокрема, рішеннями зборів щодо наслідків подання ним заяви від 24.07.2007р. про вихід з товариства, невиплати йому вартості частки у статутному фонді після виходу, оскільки, як роз'яснено в абзаці 1 пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", вихід зі складу учасників товариства не  пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Таким чином невжиття позивачем активних заходів (дій) щодо отримання від товариства інформації про результати розгляду заяви від 24.04.2007р. про вихід з СТОВ "Агрофірма "Гречани" не можна кваліфікувати як недоведеність поважних причин пропуску строку позовної давності.
		Разом з тим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку (абзац 1 пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів"), і саме з цього моменту позивач вважається учасником, який вибув з товариства, як наслідок, з 24.04.2007р. він втратив право на отримання інформації про діяльність товариства, передбачене статтею 116 цього Кодексу та статтею 10 Закону України "Про господарські товариства". Водночас суди безпідставно не звернули уваги на те, що з цього моменту (з 24.04.2007р.) позивач втратив можливість дізнатися безпосередньо від товариства про обставини порушення своїх прав оспорюваним рішенням зборів, та дійшли передчасного висновку про недоведеність втрати такої можливості.
		При цьому в рамках даної справи між сторонами не виникав та не розглядався спір про виплату вибулому учаснику вартості частини майна товариства пропорційно розміру його частки у статутному капіталі ТОВ.
		Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Згідно зі статтею 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Відповідно до п.п.7,8 ч.2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.
		В порушення вимог статей 43, 84, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не врахували того факту, що нотаріально засвідчену заяву про добровільний вихід зі СТОВ "Агрофірма "Гречани" ОСОБА_7 подав 24.04.2007р., тобто через 4 дні після проведення зборів від 20.04.2007р., на яких були прийняті оспорювані рішення про внесення змін до складу засновників та розподіл належної позивачу частки між новими учасниками, а перед цим позбавлено скаржника можливості взяти участь в цих зборах. Таким чином фактично на загальних зборах було прийнято рішення про виключення позивача, так як його заява про добровільний вихід з товариства станом на 20.04.2007р. не подавалася. 
		Колегія суддів зауважує, що підстави для виключення учасника товариства з обмеженою відповідальністю (систематичне невиконання або неналежне виконання обов'язків, перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства) врегульовано статтею 64 Закону України "Про господарські товариства", проте, їх наявність суди не встановлювали, а спірне рішення зборів не містить жодних вказівок з цього приводу.
		Крім того, відповідно до ч.1 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" (в чинній на той час редакції від 07.03.2002р.) збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
		Колегія суддів враховує абзац 3 пункту 9 та абзац 2 пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", в яких роз'яснено, що відносини між засновниками (учасниками) господарського товариства щодо формування його органів, визначення їх компетенції, процедури скликання загальних зборів та визначення порядку прийняття рішень на зборах регулюються положеннями ЦК України та Закону України "Про господарські товариства". За своїм змістом ці норми є імперативними, а їх недотримання порушує публічний порядок. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства").
		Однак судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено наявність передбаченого законом кворуму на зборах засновників СТОВ "Агрофірма Гречани" від 20.04.2007р., сумнівність дотримання якого випливає з того, що на зборах був присутній лише один учасник товариства (ОСОБА_8), частка якого становила рівно 60% голосів, а не більш як 60% голосів, як того вимагає імперативна норма статті 60 Закону України "Про господарські товариства" в чинній на той час редакції.  
		Так судом апеляційної інстанції було встановлено, що відповідно до протоколу зборів від 20.04.2007р. на зборах був присутній засновник ОСОБА_8, який володів 60 % голосів, а ОСОБА_7, який володів на час проведення зборів 8 % голосів, був відсутній. На час проведення зборів частина статутного фонду належала товариству, оскільки частина учасників товариства, які володіли частиною відсотків, вийшли з товариства протягом квітня 2007 року за нотаріально посвідченими заявами від 13, 16,18,19 квітня 2007 року. Зважаючи на п.4.2 статуту СТОВ "Агрофірма Гречани", в період до передачі їх часток третім особам або іншим учасникам голосування і визначення кворуму на зборах відбувається без урахування зазначених часток. За відсутності ОСОБА_7 оспорюване рішення про прийняття до складу засновників ОСОБА_13 та ОСОБА_14 прийнято за участю 60% голосів учасників товариства, які належали ОСОБА_8
		Разом з тим, в порушення вимог статей 101, 105 Господарського процесуального кодексу України щодо перегляду справи в повному обсязі, апеляційна інстанція ухилилася від визначення загального розміру часток у статутному капіталі товариства, які раніше належали 4 вибулим учасникам СТОВ "Агрофірма Гречани" (ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_12) та в силу п.4.2 статуту не могли враховуватися при голосуванні та визначенні кворуму.
		Згідно з ч.3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Як роз'яснено в абзацах 1 та 3 п.2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
		Як вбачається з оскаржуваного рішення від 17.06.2015р., висновок місцевого господарського суду про наявність кворуму на зборах від 20.04.2007р. ґрунтується на встановленні судовими рішеннями у справі №924/251/13-г (за участю СТОВ "Агрофірма Гречани") преюдиціальних фактів належності товариству на час проведення зборів 40% статутного фонду, оскільки учасники товариства, які володіли вказаними вище відсотками, вийшли з товариства, внаслідок чого визначення кворуму відбувалося без урахування зазначеної частки відповідно до п.4.2 статуту СТОВ "Агрофірма Гречани".
		Однак колегія суддів вважає цей висновок суду першої інстанції суперечливим, оскільки, як вбачається зі змісту мотивувальної частини постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 у справі №924/251/13-г, факт наявності кворуму зборів від 20.04.2007р. при розгляді зазначеної справи безпосередньо не встановлювався та правові висновки суду з цього приводу мають характер оціночних суджень ("приймається до уваги" тощо), а не фактів. 
		Крім того вказаний висновок суду суперечить подальшому його ж висновку про встановлення судовими рішеннями у справі №924/251/13-г того факту, що моментом виходу ОСОБА_7 з товариства є дата подання ним нотаріально посвідченої заяви про вихід від 24.04.2007р.
		Викладене помилково залишилось поза увагою суду апеляційної інстанції. 
		Таким чином судами І та апеляційної інстанцій належним чином не відхилено доводи позивача щодо прийняття загальними зборами товариства спірних рішень за відсутності встановленого законом кворуму.
		Наведене унеможливлює для касаційної інстанції погодитись з висновками судів щодо наявності фактичних та відповідно правових підстав для відмови у задоволенні позову з мотивів спливу позовної давності.
		Відповідно до частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України), оскільки касаційна інстанція, згідно приписів статті 1117 цього Кодексу не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
		За таких обставин, колегія суддів, враховуючи приписи ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню як такі, що винесені без дослідження всіх обставин справи, які мають істотне значення для правильного розгляду спору по суті, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. 
		При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.
		Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115,1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково. 
		Рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.06.2015р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.09.2015р. у справі №924/182/15 скасувати.
		Справу №924/182/15 передати на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
		 
		Головуючий суддя                                                  О.О. Євсіков
		 
		 
		Судді:                                                                      О.А. Кролевець
		 
		 
		                                                                         О.В. Попікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...