Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/9730/15-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 16.01.2016. Зареєстровано: 16.01.2016. Забезпечено надання загального доступу: 20.01.2016.
Дата набрання законної сили: 14.01.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 464/9730/15-а
		пр.№ 2-а/464/51/16
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04.01.2016 року     Сихівський районний суд м.Львова 
		в складі: головуючого судді Рудакова І.П., 
		за участю секретаря Бондар Н.С., 
		позивача ОСОБА_1, 
		представника відповідача ОСОБА_2, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до рядового поліції роти №6, бат.. № 1 УПП у м.Львові про визнання дій протиправними, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
		в с т а н о в и в :
		    позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності протиправними, постанову по справі про адміністративне правопорушення від 09.12.2015р. серії ПС2 №790393 за ч.1 ст.122 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. скасувати. В обґрунтування позову покликається на те, що 09.12.2015р. близько 22.00 год. рухався по вул..Гетьмана Маземи у м.Львові на автомобілі НОМЕР_1. Через погане самопочуття почав втрачати контроль над керуванням через що зупинився з правого краю проїзної частини дороги, пішов купити ліки в аптеку. Коли повернувся відповідач повідомив його про порушення ПДР та склав постанову про адміністративне правопорушення серії ПС2 №790393 з призначенням штрафу в розмірі 255 грн. У постанові інспектор зазначив, що він зупинив автомобіль ближче 30 метрів від посадкового майданчика всупереч п.15.9 ПДР. З порушенням вказаним у постанові не погодився, оскільки зупинку вимушений був зробити через поганий стан здоров*я. В процесі складання інспектором постанови, він неодноразово заявляв клопотання про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення та надати йому можливість скористатись правом на фахову юридичну допомогу. Крім цього інспектором не проведено замірів відстані зупинки його автомобіля до посадкового майданчика, не враховано його стан здоров*я, який спричинив зупинку. Винесена відповідачем постанова не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема в ній не вказано дату складання постанови, місце вчинення правопорушення, без долучення фото, відео фіксації, на бланку який скасований, що ставить під сумнів всебічне, повне і об*єктивне з*ясування інспектором обставин справи. Зазначає, що у справі про адміністративне правопорушення належні докази вчиненого ним правопорушення, а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №790393 від 09.12.2015 року є незаконною, винесена на підставі субєктивних тверджень інспектора. 
		Позивач в судовому засіданні позов підтримав дав пояснення аналогічні викладеним в позові.
		      Представник відповідача в судовому засіданні вимоги заперечив з підстав викладених в запереченні. Зазначив, що інспектором при виявленні правопорушення правомірно на підставі належних доказів, а саме: додатку №1 відеофіксації №20151210092306000119, винесено постанову. Причина зупинки водія через погане самопочуття, жодними доказами не підтверджено та при виклику швидкої медичної допомоги на місце події не встановлено. Законом України «Про Національну поліцію» від 20.08.2015р. прикінцевих та перехідних положень п.18 «До 31 грудня 2016 року поліції дозволяється використання службових посвідчень, бланків, печаток, штампів, логотипів та емблем міліції та Міністерства внутрішніх справ». Враховуючи наведене просив в задоволенні позову відмовити.
		    Заслухавши пояснення сторін, зясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав. 
		    Судом встановлено, що постановою серії ПС2 № 790393 від 09.12.2015 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., із зазначенням, що 09.12.2015 року о 22.00 год. по вул.Гетьмана Мазепи в м.Львові, здійснив зупинку автомобіля НОМЕР_1 ближче 30 метрів від посадкового майданчику.
		Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		    Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, повинен з*ясувати: чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		Відповідно до положень КУпАП факт вчинення правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюються на підставі доказів (ст.251 КУпАП), якими є будь-які фактичні дані, що підтверджують наявність чи відсутність вказаних обставин. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. 
		Відповідно до ст. 268 КпАП: «Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права». 
		Відповідач протиправно позбавив позивача такого права, відмовивши в перенесенні розгляду справи у звязку з необхідністю позивачем скористуватися юридичною допомогою. 
		Зі змісту оскаржуваної постанови серії ПС2 №790393, не вбачається на підставі яких даних (розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення), інспектором ДАІ зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. 
		Всупереч ст.283 КУпАП в постанові не вказана дата її винесення, місце вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності адміністративного правопорушення. 
		З наданої позивачем постанови, яку він отримав, та наданого відповідачем відеоматеріалу убачається, що позивачем неодноразово заявлялось клопотання до інспектора про перенесення розгляду справи на інший день та надати йому законне право скористатись правовою допомогою адвоката. Однак, в супереч вимогам ст.268 КУпАП, інспектором безпідставно та необґрунтовано було позбавлено ОСОБА_1 законного права скористатись юридичною допомогою.
		Позивачу не розяснювалися його права.
		Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідно до п. 15.9. Правил дорожнього руху: «Зупинка забороняється:е) ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків;» та ДСТУ 4100-2014: «У разі застосування знаків 5.41.1, 5.42.1 і 5.43.1 без позначення кінця посадкового майданчика знаками 5.41.2, 5.42.1 і 5.43.2 протяжність посадкового майданчика зазначають застосуванням разом зі знаком таблички 7.2.2, крім випадків розміщення знаків 5.41.1, 5.42.1 і 5.43.1 на павільйоні очікування.». 
		З наданого відповідачем відеоматеріалу убачається, що біля місця зупинки не було посадкового майданчика маршрутних транспортних засобів, а був знак 5.41.1 "Пункт зупинки автобуса". 
		Відповідач жодним чином не здійснював будь яких вимірювань від автомобіля позивача до знаку 5.41.1 "Пункт зупинки автобуса". 
		Позивач зазначає, що відстань від його автомобіля до знаку 5.41.1 "Пункт зупинки автобуса" була значною.
		Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що «на глаз» інспектора відстань від автомобіля позивача до знаку 5.41.1 "Пункт зупинки автобуса" була ближче 30 метрів.
		В той же час відповідач не надав доказів щодо здійснення будь - яких вимірювань від автомобіля позивача до знаку 5.41.1 "Пункт зупинки автобуса". 
		Таким чином, твердження про зупинку позивача ближче 30 метрів до посадкового майданчику є припущенням, яке не може бути підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Суд вважає, що дія у вигляді здійснення зупинки автомобіля ближче 30 метрів від посадкового майданчику не доведена відповідачем, а відтак відсутня об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
		Крім того, відповідно до п.2.9. Правил дорожнього руху: «Водієві забороняється: керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу». 
		     Позивач у судовому засіданні пояснив, що в звязку з підвищеним тиском в нього заболіла голова і він зупинився біля аптеки купити ліки від головного болю, щоб не наражати на небезпеку себе та оточуючих;
		Сторони не заперечують тих обставин, що позивач мав підвищений тиск (140/90, що було визначено лікарем швидкої допомоги) а також те, що він в аптеці купив ліки саме від головного болю.
		Але при розгляді справи це не було враховано відповідачем.
		Доводи позивача і наявні обставини щодо хворобливого стану позивача та вимушеності зупинки в звязку з цим для покупки ліків, не спростовані представником відповідача. Суд вважає, що за таких обставин в діях позивача відсутня вина, як складова субєктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
		    Крім того, відповідно до ст. 283 КпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. 
		З наданої позивачем постанови та наданого відеоматеріалу взагалі не є зрозумілим, в якому місті Львова, по якій вулиці проводилась фіксація даного правопорушення, постанова по справі про адміністративне правопорушення не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис.
		Таким чином, відповідачем, не представлено суду достатніх та належних доказів при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, які б свідчили про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, а тому суд вважає, що дії рядового поліції ОСОБА_4 слід визнати протиправними. Відповідно прийняте ним рішення (постанова серії ПС2 № 790393 від 09.12.2015 року) є необгрунтованим, прийнятим з порушення порядку провадження у справах про адміністративне правопорушення, а відтак підлягає скасуванню. 
		Оскільки факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП не знайшов свого підтвердження, а тому провадження у справі слід закрити в звязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		На підставі ст.ст. 251,258,293 КУпАП, ПДР України, затверджених постановою КМ України №1306 від 10.10.2001р. зі змінами та доповненнями, та керуючись ст.ст. 11, 70, 159-163 КАС України, суд, -
		п о с т а н о в и в :
		позов задовольнити. 
		Дії рядового поліції ОСОБА_4 роти №6, бат. №1 УПП у м.Львові щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності визнати протиправними.
		 
		Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 09 грудня 2015 року серії ПС2 № 790393 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті пятдесят пять ) гривень скасувати.
		Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1  за ст.122 ч.1 КУпАП закрити у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		    Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
		Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...