Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/10621/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; Позовне провадження; Спори про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення злочину.
Надіслано судом: 18.01.2016. Зареєстровано: 20.01.2016. Забезпечено надання загального доступу: 26.01.2016.
Дата набрання законної сили: 17.02.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Єдиний унікальний номер 243/10621/15-ц
		Номер провадження 2/243/58/2016
		РІШЕННЯ
		ІменемУкраїни
		13 січня 2016 року Словянський міськрайонний суд Донецької області в складі:
		головуючого - судді Носовської Л.О.
		при секретареві - Врублевській К.В.
		за участі позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
		представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4
		прокурора Швець В.А. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Словянська цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Служби безпеки України, Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерство фінансів України, Орган опіки та піклування Словянської міської ради, про відшкодування матеріальної шкоди, - 
		       ВСТАНОВИВ:
		02.11.2015 року позивачі звернулися до суду з дійсним позовом до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України, про відшкодування матеріального збитку. Ухвалою суду від 08.12.2015 року на підставі положень статті 33 ЦПК України за клопотанням позивачів було проведено заміну відповідачів на Службу безпеки України, Кабінет Міністрів України, та відповідно до положень статті 35 ЦПК України для участі у розгляді справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на боці відповідачів, було залучено Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Міністерство фінансів України;орган опіки та піклування Слов,янської міської ради. 
		Позов обґрунтували тим, що позивачам на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, де ОСОБА_2 мешкав разом зі своєю дружиною, ОСОБА_1, та неповнолітніми дітьми, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 З 12 квітня по 05 липня 2014 року місто Словянськ знаходилося під масовими обстрілами. 07 червня 2014 року під час обстрілу квартиру позивачів було знищено. Позивачі на той час ховалися у підвальних приміщеннях сусіднього будинку. Внаслідок пожежі було знищено повністю весь будинок №2 по вулиці Нарвській у місті Словянську. До теперішнього часу матеріальний збиток не відшкодований. Актом обстеження встановлено, що будинок не підлягає відновленню. Посилаючись на Закони України «Про боротьбу з тероризмом «, «»Про тимчасові заходи на період проведення АТО», статті 1166,1177 ЦК України просили стягнути 387000 грн з Держави Україна в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної їх житлу внаслідок проведення АТО.
		Позивачі, ОСОБА_1, ОСОБА_2, в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, наполягали на задоволенні позову в повному обсязі. Просили стягнути 387000 грн , виходячи з 7810 грн за 1 квм - показника опосередкованої вартості спорудження житла по Донецькій області станом на 01.07.2015 року.
		Представник відповідача, Служби безпеки України, ОСОБА_4, позовні вимоги не визнала, зазначила про те, що позивачами не доведено, що матеріальну шкоду завдано саме внаслідок дій СБУ та з вини установи. На даний час закону, який би врегульовував порядок відшкодування зазначеної шкоди не прийнято, не встановлено державний орган, на який покладено обовязок здійснювати таке відшкодування. Просила у задоволенні вимог відмовити у повному обсязі.
		Представник відповідача, Кабінету Міністрів України, ОСОБА_3, позовні вимоги не визнала, на обґрунтування заперечень зазначила, що КМУ відповідно до своїх повноважень не є належним відповідачем по заявленим позовним вимогам, бо до основних повноважень КМУ не відноситься питання відшкодування шкоди, завданої внаслідок проведення антитерористичної операції, належним відповідачем має бути заподіювач шкоди. Крім того, для застосування відповідальності за положеннями статті 1166 ЦК України необхідною умовою є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного звязку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Відносно КМУ відсутні абсолютно усі елементи цивільного правопорушення.
		Статтею 19 «Про боротьбу з тероризмом» передбачено, що відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом. Частиною другою статті 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюється виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Якщо іншими нормативно-правовими актами бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідно норми цього Кодексу. Виключно законом про державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України. Органом, який видає закони в Україні є Верховна Рада України. Верховна Рада України не видавала законів щодо фінансування з коштів державного бюджету України відшкодування шкоди громадянам, потерпілим від злочинів у зоні АТО. Згідно з частинами першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та Міністерству фінансів встановлені бюджетні призначення за бюджетними програмами «Відновлення (будівництво, капітальний ремонт, реконструкція) інфраструктури у Донецькій та Луганській областях» та «Видатки на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави, а також на відновлення об'єктів Донецької та Луганської областей, що розподіляються Кабінетом Міністрів України» відповідно. Законом України «Про боротьбу з тероризмом» передбачено, що відшкодування шкоди, заподіяної організації, підприємству або установі терористичним актом, провадиться в порядку, визначеному законом. На теперішній час закону або іншого нормативно - правового акту, який би регулював порядок відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом, не прийнято. Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1002-р від 16.10.2014 року затверджено План заходів з організації відновлення пошкоджених (зруйнованих) об'єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності на території Донецької та Луганської областей. Однак на теперішній час відсутній закон чи нормативний акт, який регулює такий порядок, не встановлено державний орган на який покладено обов'язок здійснювати таке відшкодування та механізм визначення розміру відшкодування. Просила суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
		Прокурор Словянської місцевої прокуратури проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі.
		Представник третьої особи, Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України ( далі Мінрегіону ), ОСОБА_7, просив розглянути справу без його участі. В письмових запереченнях зазначив, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» Мінрегіону передбачено Субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на відновлення (будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію) інфраструктури в Донецькій та Луганських областях (далі- Субвенція) із загальним обсягом фінансування 291,6 млн. гривень. Порядок та умови надання Субвенції затверджені постановою КМУ від 29.04.2015 р. № 250 (далі - Порядок). Відповідно до Порядку Субвенція спрямовується, в тому числі, на реалізацію таких проектів і заходів у населених пунктах Донецької та Луганської областей, що постраждали внаслідок проведення АТО і на територіях яких органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі, а саме, реконструкція, капітальний ремонт, проектні та вишукувальні роботи - на обєктах житлового фонду комунальної власності, що зазнали пошкодження внаслідок проведення антитерористичної операції. Перелік проектів і заходів, що фінансуватимуться за рахунок Субвенції, та зміни до них формуються Донецькою та Луганською обласними держадміністраціями, які набули статусу військово-цивільних адміністрацій, за пропозиціями районних держадміністрацій, у тому числі тих, які набули статусу військово-цивільних адміністрацій, та виконавчих органів відповідних місцевих рад Донецької та Луганської областей, після чого подаються на погодження Мінрегіону. Наразі Мінрегіон в повному обсязі погодив переліки проектів і заходів, що фінансуються за рахунок Субвенції у Донецькій та Луганській областях, надіслані відповідними облдержадміністраціями. Станом на 25.12.2015 р. зазначена субвенція профінансована у повному обсязі - 291600,0 тис. грн. (або 100% плану січень-грудень поточного року), в тому числі по Донецькій області  145800,0 тис.грн.; по Луганській області  145800,0 тис.грн. За оперативною інформацією Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, касові видатки станом на 25.12.2015 р. склали 114,1 млн. грн.(78,3% від профінансованого обсягу). За рахунок Субвенції в Донецькій області реалізується 117 проектів. Донецькою обласною держадміністрацією, яка набула статусу військово-цивільної адміністрації, запропоновано до фінансування у місті Словянську за рахунок Субвенції 8 обєктів житлового фонду із загальною кошторисною вартістю 13755,999 тис. гривень. З урахуванням наведеного, квартира, зазначена позивачами, є приватною власністю та згідно з вимогами постанови КМУ від 29.04.2015 р. №250 підстав для відшкодування завданої позивачам шкоди немає. Крім того, чинним законодавством не визначено порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянину терористичним актом. Мінрегіоном ще влітку 2014 року було розроблено проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку часткового відшкодування шкоди фізичним особам, які постраждали під час проведення антитерористичної операції у Донецькі та Луганській областях», але з різних причин у минулому році відповідний проект повертався з Секретаріату КМУ до Міністерства на доопрацювання та прийнятий не був. В черговий раз Мінрегіоном у січні 2015 року було подано на розгляд КМУ проект постанови, який було розглянуто на засіданні Уряду 28.01.2015 р. та відхилено (протокольне рішення КМУ від 28.01.2015 р. №8). Крім того, Законом України від 06.10.2015 р. № 714-19 « Про внесення змін до пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України пропонується тимчасово, до повернення населених пунктів під контроль державної влади, зарахувати до спеціального фонду державного бюджету в порядку, визначеному КМУ, залишки коштів місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, що обліковуються станом на 01.09.2015 р. на рахунках в органах Казначейства України, дозволивши КМУ відповідно до затвердженого ним порядку спрямувати такі кошти у вигляді субвенції з державного бюджету відповідним обласним бюджетам Донецької та Луганської областей на відновлення обєктів соціальної і транспортної інфраструктури житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, на території Донецької та Луганської областей, а також на їх соціально-економічний розвиток. За інформацією Казначейства України станом на 01.09.2015 р. кошти місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що обліковуються на рахунках в органах Казначейства України, становлять у Донецькій області 2442,2 млн. грн., у Луганській області 949,5 млн. гривень. Просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі
		Представник третьої особи, Міністерства Фінансів України, ОСОБА_8, просила розглянути справу без її участі. В письмових запереченнях зазначила, що на даний час Верховною Радою не прийнято закону, який би визначав механізм та порядок відшкодування шкоди, завданої фізичній особі, яка потерпіла від злочину, що унеможливлює відшкодування завданої шкоди особам, що потерпіли від злочинних дій інших осіб. Умови та порядок відшкодування шкоди у порядку положень статті 1177 ЦК України законом не встановлені, про що відзначив Вищий Спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 15.06.2011 р. Крім того, в ухвалі Верховного Суду України від 29.10.2008 р. зазначено, що законодавством не встановлено порядку відшкодування зазначеної шкоди. Враховуючи те, що відповідно до статті 95 Конституції України будь-які видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування визначаються виключно законом про Державний бюджет України, то передбачити в Державному бюджеті України бюджетні призначення для відшкодування зазначеної шкоди можливо лише у разі законодавчого врегулювання вказаного питання. Позивачі не зазначають ким саме їм було завдано матеріальну шкоду та з яких міркувань вони виходили визначаючи розмір матеріальної шкоди у сумі 387000 грн., та не було надано жодних доказів, які б підтверджували зазначений ними розмір позовних вимог. Посилаючись на те, що позовні вимоги безпідставні, необґрунтовані, не підтверджені жодними доказами, та не мають правових підстав, просила у задоволенні позовних вимог відмовити. 
		Представник третьої особи, Орган опіки та піклування Словянської міської ради, ОСОБА_9, просила розглянути справу без її участі, рішення прийняти на розсуд суду з урахуванням інтересів дітей.
		Суд вважає можливим провести розгляд справи по суті у відсутність представників третіх осіб.
		Вислухавши пояснення позивачів, представників відповідачів, думку прокурора, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.
		Відповідно до свідоцтва про право власності від 19.01.2012 року, виданого згідно розпорядження Словянської міської ради №-75-р від 18.01.2012 року, ОСОБА_2 та членам родини ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, на праві спільної часткової власності належить квартира № 2, загальною площею 48,0 кв.м., яка розташована у будинку № 2 по вулиці Нарвській у місті Словянську, що підтверджується довідкою КП «БТІ м. Словянська» від 02.03.2012 року.
		У відповідності до положень статей 55, 124 Конституції України та статті ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Комісією за участю: головного інспектора відділу державного нагляду, контролю та цивільного захисту Словянського районного управління головного управління Державної служби по надзвичайним ситуаціям України в Донецькій області майора служби цивільного захисту ОСОБА_10, начальника відділення попередження надзвичайних ситуацій 6-го державного пожежно-рятувального загону головного управління Державної служби по надзвичайним ситуаціям України в Донецькій області капітана служби цивільного захисту ОСОБА_11 та ОСОБА_2, було 17 лютого 2015 року складено акт про пожежу, яка виникла 07 червня 2014 року орієнтовно о 16 годині 50 хвилин в квартирі багатоквартирного жилого будинку за адресою: АДРЕСА_2, власник квартири ОСОБА_2 Пожежа виникла в квартирі АДРЕСА_3. Пожежні підрозділи не приймали участь у ліквідації пожежі у звязку з проведенням активної фази антитерористичної операції на території міста Словянська. З заяви ОСОБА_2 від 17.02.2015р. встановлено, що пожежа виникла внаслідок обстрілу з вогнепальної зброї. В результаті пожежі знищена квартира з усім майном. Спеціалісти в області пожарної безпеки не притягалися для участі в огляді місця події. Пряма шкода від пожежі складає (орієнтовно) 800000 грн. Причина пожежі (установлена) - внесення джерела запалення з-поза, в результаті обстрілу з вогнепальної зброї під час проведення антитерористичної операції. Винні особи чи особа на час складання акту про пожежу не встановлені.
		Згідно акту № 367, за наслідками обстеження квартири № 2, розташованої у будинку № 2 по вулиці Нарвській у м. Словянську було встановлено, що частково пошкоджено внутрішні та наружні несучі стіни; повністю зруйновано перегородки, перекриття над другим поверхом, віконні блоки та блоки вхідних і міжкімнатних дверей, інженерні комунікації, також повністю пошкоджено інженерні комунікації на обєкті. Обєкт не придатний до подальшої експлуатації, третя категорія технічного стану. Зазначений акт затверджено протоколом засідання робочої комісії №6 від 17 вересня 2014 року.
		Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно до вимог ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		На обґрунтування позовних вимог позивачі, серед інших норм, посилається на положення статті 1166 ЦК України.
		У відповідності до ч.1 та 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача за умовами статті 1166 ЦК України покладено обовязок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу: в деліктних зобовязаннях передбачена презумпція вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для  висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
		Відповідно до частин 2 та 3 ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		     Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом - за положеннями статті 1166 ЦК України, покладається  на позивача обовязок  доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір. 
		Крім того, як зазначається  у позовній заяві, правовою підставою відшкодування матеріальної шкоди відповідачами, є вимоги Закону України «Про боротьбу з тероризмом», а саме статті 19 Закону, якою передбачено відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом за рахунок Державного бюджету України відповідно до закону, з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом. Проте, на час вирішення справи по суті законодавчий акт, який визначав би порядок відшкодування шкоди, завданої терористичним актом, відсутній.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 1002-р затверджено План заходів з організації відновлення пошкоджених ( зруйнованих) обєктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності на території Донецької та Луганської областей.
		Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 250 затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відновлення (будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію) інфраструктури у Донецькій та Луганській областях, згідно якого такі субвенції передбачені щодо житлового фонду комунальної власності,  в той час як знищена 07 червня 2014 року внаслідок пожежі квартири № 2 належать на праві приватної власності. 
		Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
		Статтею 1цього закону передбачено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року№ 405/2014та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
		Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року№ 405/2014.
		Лише розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02 грудня 2015 року було затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до цього додатку в перелік зазначених населених пунктів включено і місто Словянськ.
		Загальновідомим фактом є проведення у травні-липні 2014 року на території міста Словянська Донецької області антитерористичної операції, тому зазначена обставина на підставі положень частини 2 ст. 61 ЦПК України не потребує доказування.
		Проаналізувавши фактичні обставини по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позивачами не доведено перед судом факт заподіяння 07 червня 2014 року їм шкоди саме відповідачами по справі - Службою безпеки України та Кабінетом Міністрів України та не було доказано розмір такої шкоди (розмір шкоди від пожежі у квартирі за актом про пожежу від 17 лютого 2015 року визначено орієнтовно - 800000 грн., позовні вимоги визначені позивачами в розмірі 387000 грн., при тому , що виходячи із зазначеного позивачами показника 7180 грн за 1 квм , загальній площі- 48 квм , сума складає 374880 грн). Надані представниками відповідачів докази щодо відсутності їх вини у завданні шкоди позивачам приймаються до уваги судом, бо позивачами зроблено лише припущення щодо винності у пожежі військових сил АТО, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях згідно  частини 4 статті 60 ЦПК України.
		Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи. 
		При розгляді справи суд застосовує норми матеріального права, які діяли на час спірних правовідносин, а норми процесуального права застосовуються ті, які є чинними  на час розгляду справи ( частина 3 статті 2 ЦПК України).
		Позивачами як на підставу своїх вимог, зроблено також посилання на положення ст.1177 ЦК України, та зазначено, що шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо особа є неплатоспроможним.
		Між тим, згідно змін, внесених Законом України від 16 травня 2013 року№ 245-VII, з 09 червня 2013 року редакція статті 1177 ЦК України є іншою і передбачає, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом.
		Зазначена редакція статті 1177 ЦК України мала місце і за станом на час виникнення спірних правовідносин по справі, тому в саме такій редакції підлягає застосуванню судом при вирішенні цього спору.
		Згідно витягу з кримінального провадження № 12014050510002247, 23.07.2014 року зареєстровано та внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками ч.2 ст. 194 КК України заяву про пошкодження будівлі за адресою: м. Словянськ, вул.. Нарвська, буд.2. На теперішній  час особи, які вчинили злочин не встановлені та досудове слідство триває.
		Аналіз зазначеної норми статті 1177 ЦК України дає підстави зробити висновок про наявність кількох складових для застосування цієї норми. Такими складовими є наявність кримінального правопорушення, завдання шкоди, та те, що така шкода завдана саме внаслідок кримінального правопорушення. 
		Встановлені у справі обставини та надані сторонами докази, не дають підстави зробити висновок, що шкода завдана позивачам внаслідок зруйнування квартири, завдана саме внаслідок кримінального правопорушення, оскільки ні досудовим слідством, ні судом не приймались процесуальні рішення по кримінальному провадженню № 12014050510002247 від 23.07.2014 року. 
		Тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачів майнової шкоди на підставі положень ст. 1177 ЦК України, оскільки обовязкової умовою застосування цієї норми є наявність вироку суду в кримінальній справі або постанови суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили. Зазначена правова позиція викладена в Ухвалі Верховного Суду України від 01 вересня 2015 року по справі № 6-1268цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обовязковою для судів. Таких процесуальних документів позивачі суду не надали і на їх наявність не посилаються.
		Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом №11 ( 994-536) «Захист власності» кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
		Згідно ст. 95 Конституції України будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків встановлюються виключно законом про Державний бюджет України.
		Державним бюджетом України не передбачено бюджетних призначень на відшкодування шкоди, завданої громадянам внаслідок злочину, винна особа якого не встановлена або є неплатоспроможною.
		Положення ст. 1177 ЦК України не формулюють норм прямої дії, як б регулювали відносини щодо відшкодування шкоди, завданої фізичній особі внаслідок злочину. Умови та порядок відшкодування шкоди, завданої фізичній особі внаслідок злочину, мають визначатись спеціальним законом.
		До прийняття такого закону про відшкодування державою шкоди відповідно до ст. 1177 ЦК України на підставі загальних правил здійснюватися не може.
		На час вирішення спору по суті єдиним окремим законом про відшкодування шкоди, завданої злочином, за рахунок державного бюджету, є Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», яким передбачено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна тощо.
		Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування  на їх користь матеріальної шкоди, заподіяної знищенням квартири, у сумі 387 000 грн.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, статтями 15,16, 1166, 1177 Цивільного кодексу України, Законом України «Про боротьбу з тероризмом» №638-ІV від 20 березня 2003 року, суд, -
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Служби безпеки України, Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерство фінансів України, Орган опіки та піклування Словянської міської ради, про відшкодування матеріальної шкоди відмовити. 
		             Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.
		Повний текст рішення виготовлено 18 січня 2016 року. 
		Суддя                               Л.О. Носовська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...