Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/3912/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини.
Надіслано для оприлюднення: 19.01.2016. Зареєстровано: 20.01.2016. Забезпечено надання загального доступу: 26.01.2016.
Дата набрання законної сили: 29.01.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13.01.2016р.    Справа№ 914/3912/15
		Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
		за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (м. Львів)
		до відповідача 1: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю-фірми «Модем» (м. Львів)
		відповідача 2: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АРК-Плюс» (м. Львів)
		третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Українське державне підприємство поштового звязку «Укрпошта» (м. Київ) в особі Поштамту-Центру поштового звязку № 1 (м. Львів)
		про: стягнення заборгованості за ОСОБА_2 суборенди № 262/С від 26.04.2011 року у сумі 2658,38 грн.
		Суддя: Пазичев В.М.
		При секретарі: Черменєвій В.С.
		Представники:
		від позивача: ОСОБА_3  довіреність № 2302-вих-1602 від 20.07.2015 року.
		від відповідача 1: Не зявився.
		від відповідача 2: ОСОБА_4  довіреність б/н від 24.11.2015 року.
		від третьої особи: Не зявився.
		Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю-фірми «Модем», третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Українське державне підприємство поштового звязку «Укрпошта» в особі Поштамту-Центру поштового звязку № 1 про стягнення заборгованості за ОСОБА_2 суборенди № 262/С від 26.04.2011 року у сумі 2658,38 грн.
		Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.11.2015 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 25.11.2015 року. Ухвалою суду від 25.11.2015 року розгляд справи відкладено до 03.12.2015 року, в звязку з відсутністю представників позивача та третьої особи. Ухвалою суду від 03.12.2015 року розгляд справи відкладено до 08.12.2015 року, для надання доказів. Ухвалою суду від 08.12.2015 року розгляд справи відкладено до 21.12.2015 року, в звязку з відсутністю представників відповідача 1, відповідача 2 та третьої особи. Ухвалою суду від 21.12.2015 року розгляд справи відкладено до 13.01.2016 року, в звязку з відсутністю представників відповідача 1 та третьої особи.
		Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.11.2015 року, про відкладення від 25.11.2015 року, від 03.12.2015 року, від 08.12.2015 року, від 21.12.2015 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
		08.12.2015 року за вх. № 53364/15 позивач подав пояснення по справі.
		21.12.2015 року за вх. № 55637/15 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача 2 - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АРК-Плюс» суму заборгованості в розмірі 2658,38 грн.
		21.12.2015 року за вх. № 6057/15 позивач подав клопотання про продовження строку розгляду справи понад такий, що встановлений ст. 69 ГПК України.
		13.01.2016 року за вх. 3 1433/16 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
		Відповідач 1 вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.11.2015 року, про відкладення від 25.11.2015 року, від 03.12.2015 року, від 08.12.2015 року, від 21.12.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, а явка відповідача 1 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обовязковою.
		24.11.2015 року за вх. № 51054/15 відповідач подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
		25.11.2015 року за вх. № 5509/15 відповідач подав клопотання про заміну відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю  Фірма «Модем» на правонаступника  ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АРК-Плюс».
		25.11.2015 року за вх. № 51095/15 відповідач подав клопотання про здійснення технічної фіксації судового засідання.
		Клопотання відповідача про здійснення технічної фіксації судового засідання  задоволено.
		25.11.2015 року за вх. № 51096/15 відповідач подав відзив на позовну заяву.
		Відповідач 2 вимог ухвали суду про відкладення від 25.11.2015 року, від 03.12.2015 року, від 08.12.2015 року, від 21.12.2015 року виконав частково, явку поважного представника в судове засідання забезпечив.
		Третя особа вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.11.2015 року, від 25.11.2015 року, від 03.12.2015 року, від 08.12.2015 року, від 21.12.2015 року виконала частково, явку поважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією Списку № 1531 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 25.12.2015 року, а явка третьої особи була визнана судом та визначена в ухвалах суду обовязковою.
		03.12.2015 року за вх. № 52404/15 третя особа подала клопотання та пояснення по справі.
		Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 13.01.2016 року.
		 
		Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
		Як зазначено у позовній заяві, 26.04.2012 р. між Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю-фірмою «Модем» (надалі - відповідач) укладено Договір суборенди нерухомого майна № 262/С (надалі - Договір), згідно з п.1.1. якого, Орендар передав, а Суборендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - частину нежитлових приміщень загальною площею 44,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Довженка, 6. Зазначений Договір був укладений на підставі ОСОБА_2 оренди нерухомого майна № С-7659-10 від 27.12.2010 р., укладеного між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач) та Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта».
		Позивач зазначає, що відповідно до п. 9.1. ОСОБА_2 суборенди, термін його дії встановлено до 30.11.2012 р. 
		28.05.2012 р. об'єкт ОСОБА_2 суборенди було повернуто Суборендарем по акту приймання-передачі.
		Відповідно до ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
		Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та правочини.
		Згідно зі ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених Законом, а також з угод, не передбачених Законом, але таких, які йому не суперечать.
		Згідно зі ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
		Відповідно до п. 5.2.3 ОСОБА_2, відповідачем взято на себе зобов'язання сплачувати орендну плату за користування об'єктом оренди у розмірі та у термін згідно з умовами ОСОБА_2.
		Пунктом 3.3. ОСОБА_2, орендна плата перераховується на поточний рахунок Орендодавця (Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради) один раз в місяць не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць.
		Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, таку як: передати майно, сплатити кошти тощо, або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Згідно зі ст.510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник та кредитор.
		Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов ОСОБА_2 та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, ОСОБА_2, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
		Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а згідно з ч. 1 ст. 19 цього ж Закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
		Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
		Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
		Однак, за твердженням позивача, всупереч умовам укладеного ОСОБА_2 та вимогам вищезазначених норм чинного законодавства, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі.
		Позивач наголошує, що відповідно до довідки про заборгованість № 2302-вих-2429 від 29.10.2015 р., відповідач порушував умови ОСОБА_2, оскільки несвоєчасно та не в повному обсязі вносив орендну плату за користування об'єктом оренди, в результаті чого виникла заборгованість на загальну суму 2 658,38 грн. (довідка додається). Дана заборгованість виникла за період нарахувань з 26.04.2012 р. по 28.05.2012 р.
		Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно, до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.
		Згідно з ст. 287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.
		Згідно з рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.12.2007 р. № 1100 «Про затвердження Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради та його структури у новій редакції», таким органом є Управління комунальної власності, до компетенції якого, згідно з п. 4.6. згаданого Положення, віднесено здійснення обліку орендних платежів та контролю за їх надходженням.
		Відповідно до п. 1.1. Положення про Управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Львівської міської  ради від 07.12.2007 р. № 1100 (із змінами та доповненнями), Управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом департаменту економічної політики Львівської міської ради. Відповідно до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 219 від 19.10.2006 р., до повноважень департаменту економічної політики Львівської міської ради належить здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста, надання обліку орендних платежів та контролю за їх надходженням. Відповідно до п.п.2.1., 2.2. цього ж Положення, основними завданнями Управління є:
		- виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова;
		- передача в оренду, відчуження майна комунальної власності територіальної громади м. Львова.
		Згідно з п. 1.4 Положення, Управління комунальної власності є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, кутовий штамп та бланк встановленого зразка.
		Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 18, 27 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», ст.ст. 1, 11, 202, ч. 1 ст. 509, ст.ст. 526, 625, ч. 2 ст. 651. ч. 1 ст. 762, ст. 782, ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193, 286, 287 Господарського кодексу України, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю-фірми «Модем» на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради заборгованість за ОСОБА_2 суборенди № 262/С від 26.04.2011 р. у сумі 2658,38 грн.
		Позивач наголошує, що у своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про сплив терміну позовної давності по позовній вимозі, заявленій Управлінням комунальної власності. Однак, Управління комунальної власності вважає, що застосування позовної давності у даному випадку буде неправильним, зважаючи на те, що Договір суборенди № 262/С було укладено на термін до 30.11.2012 р. Той факт, що нежитлові приміщення, які були об'єктом договору суборенди були здані по акту приймання-передачі 28.05.2012 р., став відомий Управлінню комунальної власності лише у серпні 2015 року, оскільки лише 07.09.2015 р. УДППЗ «Укрпошта» (Орендар) листом скерувало на адресу Управління зазначений вище акт приймання-передачі. Хоча Управління комунальної власності ДЕП ЛМР неодноразово зверталося до УДППЗ «Укрпошта» про надання інформації щодо користування ТзОВ фірмою «Модем» об'єктом суборенди. Відповідно, отримавши дану інформацію, Управління комунальної власності було змушене робити перерахунок заборгованості, підготувати та винести дане питання на розгляд комісії з розгляду нарахувань та заборгованості по оплаті за використання нежитлових приміщень територіальної громади м. Львова.
		Позивач зазначає, що, відповідно до акту комісії № 153 від 25.08.2015 р., Управлінням було знято нарахування неустойки, здійснено перерахунок заборгованості та нараховано лише заборгованість відповідно актів приймання-передачі.
		Тому, на думку позивача, відраховувати термін позовної даності з червня 2012 року буде неправильним.
		Також, позивач звертає увагу на те, що відповідач визнає, що дане приміщення загальною площею 44,2 кв.м., що знаходиться за адресою м. Львів, вул.. Довженка.6, було здане по ОСОБА_2 приймання-передачі 28.05.2015 р., однак у своєму листі № 31 від 06.07.2012 р. вже після здачі приміщення (об'єкта оренди), ТзОВ-фірма «Модем» просить зареєструвати Договір суборенди від 26.04.2012 р., а про зазначений вище акт приймання-передачі в даному листі не згадується.
		Беручи до уваги те, що в Управління комунальної власності були відсутні будь-які відомості щодо здачі суборендарем ТзОВ «АРК-ПЛЮС» (ТзОВ фірмою «Модем») обєкта суборенди та лист ТзОВ-фірми «Модем» № 31 від 06.07.2012 р., позивач вважає, що застосування терміну позовної давності в даному конкретному випадку буде неправомірним.
		21.12.2015 року за вх. № 55637/15 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в який просить суд стягнути з відповідача 2 - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АРК-Плюс» суму заборгованості в розмірі 2658,38 грн.
		У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що згідно з актами приймання-передачі, доданими позивачем до позовної заяви, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю - Фірма «Модем», правонаступником якого є ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АРК-ПЛЮС», 26 квітня 2012 року прийняло в користування відповідно до умов ОСОБА_2 суборенди № 262/с від 26.04.2012 року та 28 травня 2012 року повернуло об'єкт суборенди.
		Відповідно до п. 3.3. ОСОБА_2 суборенди № 262/с від 26.04.2012 року, укладеного між Українським державним підприємством поштового зв'язку „Укрпошта" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фірма «Модем», орендна плата перераховується на поточний рахунок Орендодавця (Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради) один раз на місяць не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць, про що позивачем зазначено у позовній заяві.
		Відповідач зазначає, що у зв'язку з тим, що з моменту настання обов'язку сплати орендної (суборендної) плати пройшло понад 3 роки, відповідачем не може бути представлено доказів про сплату орендної (суборендної) плати за користування об'єктом суборенди, про стягнення якої подано позов.
		У відповідності до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		Статтею 261 ЦК України визначено початок перебігу позовної давності, зокрема, ч. 1 вказаної статті встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.
		Згідно з ст.ст. 260, 216, 253-255 ЦК України, початок перебігу строку позовної давності до вимоги про стягнення заборгованості, пені, інфляційних та ін. за ОСОБА_2 суборенди 262/с від 26.04.2011 року, укладеного між Українським державним підприємством поштового зв'язку „Укрпошта" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю - Фірма «Модем», почався 21 червня 2012 року, (оскільки, відповідач користувався об'єктом суборенди з 26 квітня 2012 року по 28 травня 2012 року, а відповідно до п. 3.3. ОСОБА_2 суборенди орендна плата перераховується на поточний рахунок позивача один раз на місяць не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць) та закінчився 20 червня 2015 року.
		Згідно ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю, зокрема, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
		Відповідно до з ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
		Відповідач наголошує, що позивачем подано позов про стягнення заборгованості за ОСОБА_2 суборенди № 262/с від 26.04.2011 року, яка виникла за період з 26 квітня 2012 року по 28 травня 2012 року, - в листопаді 2015 року.
		Отже, на думку відповідача, позивачем пропущено строк позовної давності стягнення зазначеної в позовній заяві заборгованості, пені, та ін. Будь-які об'єктивні, незалежні від позивача, обставини які унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову - відсутні. Строк позовної давності не переривався та не зупинявся.
		Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
		Відповідно до ч. 4 даної статті, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		Керуючись ст. 22 ГПК України, відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до вимог Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю - Фірма „Модем", правонаступником якого є ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „АРК-ПЛЮС", про стягнення заборгованості за ОСОБА_2 суборенди № 262/с від 26.04.2011 року в сумі 2658,38 грн., та відмовити  повністю у позові Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю - Фірма «Модем», правонаступником якого є ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АРК-ПЛЮС», про стягнення заборгованості за ОСОБА_2 суборенди № 262/с від 26.04.2011 року в сумі 2658,38 грн.
		У своїх поясненнях третя особа зазначає, що, на підставі ОСОБА_2 суборенди нерухомого майна від 26.04.2012 р. №262/С, частина приміщень за вказаною адресою були передані в суборенду ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фірма «Модем». Площа об'єкту суборенди складала 44,2 кв.м. Передача була оформлена актом від 26.04.2012 р., а по акту від 28.05.2012 р. суборендар повернув суборендоване майно.
		Відповідно до пункту 3.3. ОСОБА_2 суборенди нерухомого майна від 26.04.2012 р. №262/С, орендна плата перераховується на поточний рахунок Орендодавця (Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради) один раз на місяць не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць.
		Зважаючи на вищевикладене в УДППЗ «Укрпошта» відсутня будь-яка інформація щодо фінансових взаєморозрахунків між Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фірма «Модем», та щодо предмету спору між сторонами, зокрема.
		 
		При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
		Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
		Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.
		Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктами  юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями.
		Згідно ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
		Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
		Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Згідно ч.ч. 1, 2, 6 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Згідно ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
		Згідно ч. 1 ст. 288 ГК України, орендар має право передати окремі об'єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди.
		Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		Згідно ч. 1 ст. 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
		Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.
		Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 774 ЦК України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
		Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
		Згідно ч. 2 ст. 786 ЦК України, перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму..
		Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.
		Як встановлено в ході судового розгляду справи, 26.04.2012 р. між Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю-фірмою «Модем» (надалі - відповідач) укладено Договір суборенди нерухомого майна № 262/С (надалі - Договір), згідно з п. 1.1. якого, Орендар передав, а Суборендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - частину нежитлових приміщень загальною площею 44,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Довженка, 6. Зазначений Договір був укладений на підставі ОСОБА_2 оренди нерухомого майна № С-7659-10 від 27.12.2010 р., укладеного між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач) та Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта».
		Відповідно до п. 2.1. ОСОБА_2 суборенди, передача Суборендарю Об'єкту суборенди в користування здійснюється одночасно з підписанням Сторонами ОСОБА_2 приймання - передачі (додаток № 1) вказаного в п. 1.1. Об'єкта суборенди.
		На виконання умов ОСОБА_2 суборенди № 262/С від 26.04.2012 р., сторони 26.04.2012 р. склали ОСОБА_2 прийому-передачі обєкта суборенди відповідачу.
		Відповідно до п. 2.3. ОСОБА_2 суборенди, об'єкт суборенди, переданий Суборендарю, повертається Орендарю не пізніше ніж через десять днів після закінчення терміну дії ОСОБА_2 (якщо не досягнуто згоди про його продовження або в разі його дострокового розірвання) за ОСОБА_2 приймання - передачі (Додаток №1), звіреним з ОСОБА_2 приймання-передачі, зазначеним в п. 2.1 цього ОСОБА_2, разом (у випадку передачі) з отриманим від орендодавця устаткуванням, інвентарем та іншим майном в належному стані.
		Відповідно до п. 3.1. ОСОБА_2 суборенди, розрахунок орендної плати: 164912 х 0,15: 12 х 1,002 х 1,002-х 1,003 ==2075 грн. 86 коп. 
		Місячна орендна плата за користування Об'єктом суборенди становить 2075 (дві тисячі сімдесят пять) гривень 86 коп. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.
		Відповідно до п. 3.2. ОСОБА_2 суборенди, орендна плата починає нараховуватися з дня підписання ОСОБА_2 приймання - передачі Об'єкту суборенди. За перший місяць суборенди орендна плата Суборендарем сплачується пропорційно кількості днів від дня підписання ОСОБА_2 приймання - передачі Об'єкту суборенди до кінця місяця, в якому було підписано такий ОСОБА_2 приймання - передачі.
		Відповідно до п.п. 5.2.6 п. 5.2. ОСОБА_2 суборенди, суборендар зобовязується по закінченні строку дії ОСОБА_2 повернути Орендарю бб'єкт суборенди у належному стані, придатному для подальшої експлуатації (з урахуванням змін у його стані та зношення), про що оформлюється акт приймання-передачі. При цьому сплатити орендну плату по момент підписання ОСОБА_2. У разі затримання повернення майна Орендарю Суборендар несе повну відповідальність за Об'єкт суборенди до підписання ОСОБА_2 приймання-передачі.
		Відповідно до п. 9.3. ОСОБА_2 суборенди, Договір   припиняється внаслідок:
		- за домовленістю сторін;
		- закінчення строку його дії;
		- достроково за рішенням суду;
		- банкрутства Суборендаря;
		- викупу Об'єкта суборенди Суборендарем.
		Відповідно до п. 9.4. ОСОБА_2 суборенди, у разі припинення дії договору або його розірвання Орендар має письмово повідомити Суборендаря про дату передачі Суборендарем Об'єкта суборенди Орендарю. Передача Об'єкта суборенди оформляється актом приймання-передачі, який підписується Сторонами ОСОБА_2.
		Відповідно до п. 9.5. ОСОБА_2 суборенди, взаємовідносини сторін, не врегульовані ОСОБА_2, регулюються чинним законодавством.
		Відповідно до п. 10.1. ОСОБА_2 суборенди, у випадках, не передбачених ОСОБА_2, Сторони керуються чинним законодавством України.
		28.05.2012 р. об'єкт ОСОБА_2 суборенди було повернено Суборендарем по акту приймання-передачі.
		Позивач наголошує, що відповідно до довідки про заборгованість № 2302-вих-2429 від 29.10.2015 р., відповідач порушував умови ОСОБА_2, оскільки несвоєчасно та не в повному обсязі вносив орендну плату за користування об'єктом оренди, в результаті чого виникла заборгованість на загальну суму 2658,38 грн.
		Позивачем подано позов 13.11.2015 року про стягнення заборгованості за договором суборенди № 262/с від 26.04.2011 року, яка виникла за період з 26 квітня 2012 року по 28 травня 2012 року.
		Відповідач зазначає, що у зв'язку з тим, що з моменту настання обов'язку сплати орендної (суборендної) плати пройшло понад 3 роки, в звязку з відсутністю відповідних доказів, оскільки вони не збереглися внаслідок спливу строку позовної давності, відповідачем не може бути представлено доказів про сплату орендної (суборендної) плати за користування об'єктом суборенди, стягнення якої є предметом даного позову.
		Однак, судом встановлено, що за час користування, а саме з 26 квітня 2012 року по 28 травня 2012 року відповідач повинен був сплатити на користь позивача 2215,32 грн. орендної плати (орендна плата в квітні становила 2075,86 грн., а відповідач користувався орендованим майном лише 5 днів у квітні, тому розмір орендної плати у квітні становить 345,98 грн.; орендна плата в травні становила 2069,63 грн., а відповідач користувався орендованим майном лише 28 днів у травні, тому розмір орендної плати у травні становить 1869,34 грн.)
		Крім того, як зазначено вище, згідно з актами приймання-передачі, доданими позивачем до позовної заяви, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю - Фірма «Модем», правонаступником якого є ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АРК-ПЛЮС», 26 квітня 2012 року прийняло в користування відповідно до умов ОСОБА_2 суборенди № 262/с від 26.04.2012 року та 28 травня 2012 року повернуло об'єкт суборенди.
		Відповідно до п. 3.3. ОСОБА_2 суборенди № 262/с від 26.04.2012 року, укладеного між Українським державним підприємством поштового зв'язку „Укрпошта" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фірма «Модем», орендна плата перераховується на поточний рахунок Орендодавця (Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради) один раз на місяць не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць, про що позивачем зазначено у позовній заяві.
		У відповідності до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		Статтею 261 ЦК України визначено початок перебігу позовної давності, зокрема, ч. 1 вказаної статті встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Відповідно до пп. 4.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.
		Згідно з ст.ст. 260, 216, 253-255 ЦК України, початок перебігу строку позовної давності до вимоги про стягнення заборгованості та пені, інфляційних та ін. за договором суборенди 262/с від 26.04.2011 року, укладеного між Українським державним підприємством поштового зв'язку „Укрпошта" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю - Фірма «Модем», почався 21 червня 2012 року, (оскільки, відповідач користувався об'єктом суборенди з 26 квітня 2012 року по 28 травня 2012 року, а відповідно до п. 3.3. ОСОБА_2 суборенди, орендна плата перераховується на поточний рахунок позивача один раз на місяць не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць) та закінчився 20 червня 2015 року.
		Згідно ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю, зокрема, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
		Відповідно до з ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
		Згідно з пп. 5.3. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", зі спливом позовної давності за вимогою про повернення або сплату коштів спливає й позовна давність за вимогою про сплату процентів, передбачених статтями 536, 625 ЦК України, і сум інфляційних нарахувань згідно з тією ж статтею 625 ЦК України (незалежно від періоду часу, за який обчислено відповідні суми процентів та інфляційних нарахувань, оскільки такі суми є складовою загальної суми боргу); так само у разі спливу позовної давності за вимогою про повернення безпідставно набутого майна (статті 1212, 1213 ЦК України) спливає й позовна давність за вимогою про відшкодування доходів від такого майна (стаття 1214 названого Кодексу).
		Згідно з пп. 2.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", питання щодо поважності причин пропуску позовної давності, тобто наявності обставин, які з обєктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Щодо фізичної особи (громадянина) останніми можуть бути документально підтверджені тяжке захворювання, тривале перебування поза місцем свого постійного проживання (наприклад, за кордоном) тощо. Стосовно підприємства (установи, організації) зазначені обставини не можуть братися судом до уваги, оскільки за відсутності (в тому числі й з поважних причин) особи, яка представляє його в судовому процесі, відповідне підприємство (установа, організація) не позбавлене права і можливості забезпечити залучення до участі у такому процесі іншої особи; відсутність зазначеної можливості підлягає доведенню на загальних підставах.
		Відповідно до п.п. 4.1. даної Постанови, господарськими судами не можуть братися до уваги також доводи новопризначеного (новообраного) керівника підприємства, установи, організації про те, що він дізнався про порушене право очолюваної ним юридичної особи лише з часу свого призначення (обрання), оскільки позовна вимога заявляється про захист прав саме юридичної особи, а не прав її керівника.
		Отже, позивачем пропущено строк позовної давності стягнення зазначеної в позовній заяві заборгованості. Будь-які об'єктивні, незалежні від позивача, обставини які унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову - відсутні.
		Згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
		Згідно ч. 3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
		Позивач наголошує, що при проведенні реєстрації ОСОБА_2 суборенди факт надання відповідачем листа вих. № 31 від 06.07.2012 р., який отримано 06.07.2012 р. може бути розцінено як дію, що перериває перебіг позовної давності.
		Однак, з терміну отримання позивачем вищезазначеного листа до терміну подачі позову пройшло також понад три роки.
		Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
		Відповідно до ч. 4 даної статті, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		Згідно з пп. 2.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного. 
		Також, твердження позивача про неможливість застосування строку позовної давності в звязку з тим, що він не був своєчасно повідомлений орендарем про повернення приміщення, не може бути взято до уваги при прийнятті судового рішення, оскільки ні умовами ОСОБА_2 суборенди, ні нормами чинного законодавства України, не покладено на відповідача обовязку інформувати позивача про повернення обєкту суборенди. 
		Отже, керуючись ст.ст. 216, 253-266,ЦК України, слід застосувати строк позовної давності до вимог Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю - Фірма „Модем", правонаступником якого є ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „АРК-ПЛЮС", про стягнення заборгованості за ОСОБА_2 суборенди № 262/с від 26.04.2011 року в сумі 2658,38 грн., та відмовити  повністю у позові Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю - Фірма «Модем», правонаступником якого є ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АРК-ПЛЮС», про стягнення заборгованості за договором суборенди № 262/с від 26.04.2011 року в сумі 2658,38 грн.
		Крім того, згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:
		1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;
		1-1) відсутній предмет спору;
		2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;
		4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;
		5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;
		6) підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано;
		7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.
		21.12.2015 року за вх. № 55637/15 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якіх просить суд стягнути з відповідача 2 - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АРК-Плюс» суму заборгованості в розмірі 2658,38 грн.
		Враховуючи те, що щодо відповідача 1 - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю-фірми «Модем» позивач відмовився від позовних вимог, а також те, що такі дії не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд припиняє провадження у справі в частині позовних вимог щодо відповідача 1.
		Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. 
		Враховуючи, що позивачем не представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх уточнених позовних вимог, а відповідач позовні вимоги заперечив та спростував, суд прийшов до висновку, що уточнені позовні Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю-фірми «Модем», третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Українське державне підприємство поштового звязку «Укрпошта» в особі Поштамту-Центру поштового звязку № 1 про стягнення заборгованості за ОСОБА_2 суборенди № 262/с від 26.04.2012 р. у сумі 2658,38 грн. є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.
		Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.
		Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру  1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1218,00 грн., та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.
		Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 2784 від 17.11.2014 року на суму 1218,00 грн. про сплату судового збору.
		Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід залишити за позивачем.
		Враховуючи наведене, керуючись  ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України,  суд -   
		ВИРІШИВ:
		 
		1. В задоволенні позовних вимог  відмовити.
		2. Провадження в частині позовних вимог щодо відповідача 1  - припинити. 
		 
		Суддя                                                                                        Пазичев В.М.
		 
		 
		Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.01.2016 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...