Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-27274ск15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.01.2016. Забезпечено надання загального доступу: 21.01.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Ухвала
		іменем  україни
		 
		13 січня 2016 рокум. Київ  Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		      головуючого      Луспеника Д.Д.,
		 
		      суддів:                Журавель В.І.,         Хопти С.Ф.,
		                                      
		                                    ЧерненкоВ.А.,         Штелик С.П.,                                        
		                                                                                     
		розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення апеляційного суду Житомирської області від 04 серпня 2015 року,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У січні 2015 року публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк») звернулось до суду із зазначеним вище позовом, у якому просило стягнути із ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 386 132 грн 93 коп. шляхом звернення стягнення на предмет застави - автомобіль марки AUDI А8, 2007 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, визначити спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів згідно із Законом України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмета застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна. 
		На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що на підставі кредитного договору від 25 липня 2007 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 114 423,37 доларів  США для оплати за вказаний вище транспортний засіб, який був переданий у заставу банку.
		На порушення умов кредитного договору позичальник взяті на себе зобов'язання не виконав належним чином, у зв'язку із чим станом                                  на 12 листопада 2014 року утворилась заборгованість за кредитом -  65 892,14 доларів США, що еквівалентно 1 037 776 грн 43 коп.,                       за відсотками - 11 299,20 доларів США, що еквівалентно 177 958 грн 15 коп., пеня - 204 749,62 доларів США, що еквівалентно 3 224 729 грн 53 коп.                    З огляду на принцип розумності та справедливості позивач у порядку                  ч. 2 ст. 258, ст. 266 ЦК України зменшив суму пені до 137 806,36 доларів США, що еквівалентно 2 170 398 грн 35 коп.
		Ураховуючи наведене, ПАТ «Альфа-Банк» просило позов задовольнити.
		Рішенням Олевського районного суду Житомирської області                      від 30 березня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» задоволено.                У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ «Альфа-Банк» за кредитним договором від 25 липня 2007 року в загальному розмірі                    3 386 132 грн 93 коп., яка складається із заборгованості з кредиту -                    1 037  грн 43 коп., заборгованості за відсотками - 177 958  грн 15 коп., пені - 2 170  грн 35 коп., звернуто стягнення на автомобіль марки AUDI, моделі «А8», 2007 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, № кузова - НОМЕР_2, тип - легковий седан, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого 12 липня 2007 року УДАІ ГУ МВС України у м. Києві, переданого у заставу на підставі договору застави рухомого майна від 25 липня 2007 року. Визначено спосіб реалізації предмета застави - шляхом проведення прилюдних торгів  згідно з Законом України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмета застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПАТ «Альфа-Банк» судові витрати в сумі 3 654  грн.
		Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 04 серпня                 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		У касаційній скарзі ПАТ «Альфа-Банк» просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		 Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. 
		 Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. 
		 Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 Оскаржуване рішення апеляційного суду зазначеним вимогам закону не відповідає.
		Судом установлено, що 25 липня 2007 року між закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 114 423, 37 доларів США на придбання автомобіля зі сплатою 12 % річних та терміном їх повернення до 25 липня 2013 року.               На забезпечення виконання цих зобов'язань ОСОБА_3 передав у заставу   банку придбаний ним автомобіль AUDI  А8,  2007 року випуску.  Договором про внесення змін і доповнень від 30 грудня 2008 року остаточного     погоджено  дату повернення кредиту до 25 липня 2017 року.
		У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 12 листопада 2014 року утворилась заборгованість, яка складається  із заборгованості за кредитом - 65 892,14 доларів США, що еквівалентно 1 037 776 грн 43 коп., заборгованості за відсотками -                         11 299,20 доларів США, що еквівалентно 177 958 грн 15 коп., пені - 137 806,36 доларів США, що еквівалентно 2 170 398 грн 35 коп.
		11 грудня 2014 року ОСОБА_3 направлено повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання із вимогою погасити борг зі сплатою усієї суми достроково.
		Ухвалюючи рішення про задоволення позову ПАТ «Альфа-Банк», суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, а тому є підстави для звернення стягнення на заставлений автомобіль.
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд зазначив, що банк  за рахунок страхового резерву самостійно списав заборгованість за кредитним договором,   яку визначив безнадійною, що свідчить про втрату банком права вимоги до позичальника за цим договором.
		Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.
		Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. 
		Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. 
		Згідно зі ст. 605 ЦК України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. 
		Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). 
		За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання. 
		Постановою правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 172 затверджено Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 17 червня 2011 року № 722/19460 (далі -Порядок).  
		Згідно з п. 1 Порядку цей Порядок встановлює правила відшкодування (списання) банками України згідно з пунктами 159.2 та 159.4 ст. 159 розділу III Податкового кодексу України за рахунок створеного страхового резерву заборгованості, яка визначена безнадійною відповідно до методики, установленої Національним банком України.
		Відповідно до п. 6 Порядку банк відображає в бухгалтерському обліку відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку.
		Пунктом 7 Порядку передбачено, що відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента.
		Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.
		Тобто відображення в бухгалтерському обліку відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента, а тому не свідчить про припинення зобов'язання в цій частині, зокрема шляхом прощення боргу кредитором. 
		За таких обставин суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та надавши належну оцінку зібраним у справі доказам, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог                  ПАТ «Альфа-Банк».
		Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.
		 
		Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
		 
		                                      у х в а л и л а:
		 
		Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити.
		Рішення апеляційного суду Житомирської області від 04 серпня                2015 року скасувати.
		Рішення Олевського районного суду Житомирської області                           від 30 березня 2015 року залишити в силі.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		             Головуючий                                                         Д.Д. Луспеник
		 
		           
		           Судді:                                                                      В.І. Журавель
		 
		 
		                                                                                             С.Ф. Хопта
		 
		 
		                                                                                             В.А. Черненко
		 
		 
		                                                                                              С.П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...