Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/11397/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації до засобів масової інформації.
Надіслано для оприлюднення: 20.01.2016. Зареєстровано: 20.01.2016. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2016.
Дата набрання законної сили: 11.08.2016
Результат оскарження 11.11.2016 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ: залишено рішення апеляційної інстанції без змін, рішення першої інстанції набрало законну силу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  20.01.2016 Справа № 756/11397/15-ц
		                                                                                                                                                                                            Справа пр.№2/756/851/16
		ун.№756/11397/15-ц
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		19 січня 2016 року                  Оболонський районний суд міста Києва в складі: 
		                                                   головуючого судді -    Великохацької В.В.
		                                                   при секретарі         -    Приходько І.А., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -
		в с т а н о в и в:
		              У серпні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
		            Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в мережі Інтернет на сайті Youtube за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянкою ОСОБА_2 був розміщений відеоролик під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2", та в якому містилась інформація наступного змісту: "…Вы знаете, что на него открыто еще одно уголовное дело в Голландии. У меня есть все бумаги то, что открыто еще одно уголовное дело. Он меня обокрал…"; "…Его компьютер заблокирован полицией за пересылку детского порно…"; "…У вас что, брат фотограф? - Я говорю нет, почему? - Ну он приглашал мою девочку сфотографироваться для журнала в белье… И потом это все связалось в одну кучу…"; "…Ну вы знаете, извините, я вас хочу перебить, это не семейный вопрос, это не семья, он просто вор, он просто вор, который использовал нас…"; "…Он не в Голландии. Если бы он был в Голландии его бы камеры давно зафиксировали его машину… Если, они сказали, он появится в Голландии, конечно, они его арестуют…"; "…Вы знаете почему я знаю, что это он украл? Когда он приехал он сказал, что в Литве очень удобно сдавать золото в ломбард…"; "…Я не знаю, ну придурок потому что…"; "…ОСОБА_5 - это проститука, которая приезжала сюда для того, чтобы так как у ОСОБА_1 нет денег, ходить на улицу Красных фонарей, для этого, видимо, прилетала ОСОБА_5…".
		              Позивач зазначив, що у зазначеному відеоролику відповідач розповідає про події та явища, які насправді ніколи не траплялися в реальному житті. Зокрема, відповідач стверджую, що позивач має схильність до педофілії, розповсюджував дитяче порно, що стосовно позивача в Нідерландах відкрито кримінальне провадження, він перебуває в розшуку, що дівчина позивача, з якою останній перебуває в цивільному шлюбі, проживає разом і веде спільне господарство, надавала послуги інтимного характеру за гроші. 
		              Вказану інформацію позивач вважає такою, що не відповідає дійсності та такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію. 
		              Посилаючись на ст.ст.277,297 ЦК України, ОСОБА_1 просив суд зобов'язати ОСОБА_2 спростувати публічно поширену нею у мережі Інтернет недостовірну інформацію щодо фактів скоєння громадянином України ОСОБА_1 злочинів на території Нідерландів, наявності відносно ОСОБА_1 кримінальної справи в Нідерландах, перебування ОСОБА_1 в розшуку на території Європейського Союзу, схильності ОСОБА_1 до педофілії та розповсюдження ним дитячого порно, фактів заняття громадянкою України ОСОБА_5, яка перебуває в стосунках, проживає та веде спільне господарство з ОСОБА_1, проституцією, тобто надання нею послуг інтимного характеру, шляхом її поширення, тобто розмістити в мережі Інтернет на сайті Youtube.com відеоролик - спростування вищезазначеної інформації.
		              У судовому засіданні представник позивача підтримав позов свого довірителя, просив суд його задовольнити у повному обсязі. 
		              Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити.
		              Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
		              ІНФОРМАЦІЯ_3 в мережі Інтернет на сайті Youtube за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 був розміщений відеоролик під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2".
		              Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що перейшовши за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1, на яке вказує позивач, відповідачем було встановлено, що автором інформаційного матеріалу під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2" є користувач під ім'ям ОСОБА_6.
		            Згідно п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщений зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		           Так, відповідачем у даній справі було зазначено ОСОБА_2, тоді як дійсним автором інформаційного матеріалу є користувач сайту youtube.com під ім'ям ОСОБА_6.
		              За приписами ст.277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		              Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом даного правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		               Згідно з ч.4 ст.277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особо, яка поширила інформацію.
		         Ч.6 ст.277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. 
		             Відповідно до ч.7 ст.277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		              Ст.60 ЦПК України покладено на кожну із сторін обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.      
		              Згідно з положеннями ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким чином, позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		              У відповідності до роз'яснень, викладених у абз.5 і 6 п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). 
		        У своїх роз'ясненнях, викладених у абз.2 і 3 п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1"Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", Пленум Верховного Суду України зазначив, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.
		            Як вбачається з відеозапису, розміщеного на сайті youtube.com, автором інформаційного матеріалу під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2" є користувач під ім'ям ОСОБА_6. Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 не поширювала в мережі Інтернет на сайті youtube.com будь-яких інформаційних матеріалів, а тому не може спростувати будь-яку інформацію шляхом розміщення відеозаписів на інтернет-сайті youtube.com.
		             Отже, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_2 поширила вказаний відеозапис на сайті youtube.com, а також, що вона має доступ до даного сайту та технічну можливість завантажувати відеозаписи на youtube.com.
		             Крім того, єдиною підставою, за якою позивач ОСОБА_1 визначив себе потерпілим по даній справі, є заголовок оспорюваного відеозапису під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2". Проте заголовок є лише творчою назвою інформаційного матеріалу, який зазначає автор даного інформаційного матеріалу перед його публікацією. Отже, в разі, якщо позивач вважає, що даний заголовок не відповідає дійсності, він мав би звернутись з позовом до особи "ОСОБА_3" та вказати, який саме інформаційний матеріал поширила дана особа.
		          Слід зазначити, що інформація, яка міститься в назві інформаційного матеріалу "ІНФОРМАЦІЯ_2", є образливою та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи ОСОБА_1, однак, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме відповідач ОСОБА_2 поширювала дану інформацію в мережі Інтернет. Крім того, позивачем не надано також і доказів, які б спростовували відомості, вказані в заголовку вищезазначеного інформаційного матеріалу.
		              Представник відповідача у своїх поясненнях зазначив також про те, що позивач ОСОБА_1 просить суд зобов'язати ОСОБА_2 спростувати власні висновки, зроблені після перегляду оспорюваного відеозапису, тоді як особа має право вимагати від іншої особи спростувати конкретні поширені вислови, а не власні висновки, зроблені на підставі висловів. 
		             Відповідно до п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1"Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви (заяви) вимогам статті 119 ЦПК. Така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інофрмація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право. 
		         Всупереч вищевказаним положенням, позивачем не зазначено та не надано доказів на підтвердження того, що саме відповідач ОСОБА_2 розмістила на веб-сайті youtube.com інформаційний матеріал, де дослівно вказала, що "громадянин України ОСОБА_1 вчинив злочини на території Нідерландів"; не зазначено та не надано доказів на підтвердження того, що саме відповідач ОСОБА_2 розмістила на веб-сайті youtube.com інформаційний матеріал, де дослівно вказала, що "на території Нідерландів є кримінальні справи відносно ОСОБА_1"; не зазначено та не надано доказів на підтвердження того, що саме відповідач ОСОБА_2 розмістила на веб-сайті youtube.com інформаційний матеріал, де дослівно вказала, що "ОСОБА_1 перебуває в розшуку на території Європейського Союзу"; не зазначено та не надано доказів на підтвердження того, що саме відповідач ОСОБА_2 розмістила на веб-сайті youtube.com інформаційний матеріал, де дослівно вказала, що "ОСОБА_1 має схильності до педофілії та розповсюдження ним дитячого порно".
		            Стосовно вимог позивача про зобов'язання ОСОБА_2 спростувати публічно поширену в мережі Інтернет недостовірну інформацію щодо фактів заняття громадянкою України ОСОБА_5, яка перебуває в стосунках, проживає та веде спільне господарство з ОСОБА_1, проституцією, тобто надання нею послуг інтимного характеру, шляхом її поширення, тобто розмістити в мережі Інтернет на сайті Youtube.com відеоролик - спростування вищезазначеної інформації, то слід зазначити, що ОСОБА_5 не є стороною у даній справі, а тому суд не вправі визначати достовірність чи недостовірність інформації відносно вказаної особи.
		              За таких обставин суд приходить до висновку про неохідність відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позову.
		              Зважаючи на вищевикладене, відповідно до ст.ст.15, 16, 20, 201, 270, 275, 277, 297, 299 Цивільного кодексу України, постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист честі, гідності, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 року №1, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
		в и р і ш и в:
		          У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації - відмовити.
		              Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги. 
		              Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		 
		 
		              Суддя                                                                                                        В.В. Великохацька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...