Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 220/1618/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); Необережне знищення або пошкодження військового майна.
Надіслано для оприлюднення: 20.01.2016. Зареєстровано: 20.01.2016. Забезпечено надання загального доступу: 26.01.2016.
Дата набрання законної сили: 20.01.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                        11-кп/775/70/2016(м) 
		                                        220/1618/15-к 
		                       
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 січня 2016 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
		головуючого: ОСОБА_1 
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		при секретарі: ОСОБА_4 
		за участю прокурора: ОСОБА_5 
		обвинуваченого: ОСОБА_6 
		 
		розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Апеляційного суду Донецької області(м. Маріуполь пр. Леніна, 1-а) кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника військового прокурора Південного регіону України полковника юстиції ОСОБА_7 на вирок Великоновосілківського районного суду Донецької області від 20 жовтня 2015, яким:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Мошни Черкаського району Черкаської області, громадянин України, раніше не судимий, колишній військовослужбовець - командир зенітної ракетної батареї військової частини НОМЕР_1 , 27 квітня 2015 року позбавлений військового звання «майор»
		визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.412 КК України та призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. На підставі ст.75,76 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на один рік, і покладено зобов`язання без дозволу органів кримінально виконавчої системи не виїжджати за межі України та зявлятися до органів кримінально виконавчої інспекції для реєстрації в установленому законом порядку.
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		За вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним і засуджений за вчинення кримінального правопорушення при наступних обставинах.
		ОСОБА_6 у період з 05 серпня 2013 року по 27 квітня 2015 року проходив військову службу на посаді командира зенітної ракетної батареї військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «майор» і повинен був виконувати вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та свої функціональні обовязків, додержуватись Конституції та законів України, знати та утримувати в готовності до застосування бойову техніку, знати та виконувати службові обовязки, які визначаються статутами Збройних Сил України, відповідними положеннями та інструкціями, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших військовослужбовців, досконало знати і вміло володіти всіма видами зброї і техніки батареї, правильно їх використовувати, правильно організовувати експлуатацію, збереження озброєння і техніки, вживати заходів до запобігання катастрофам, аваріям, поломкам і втратам озброєння і боєприпасів. 
		Водночас, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , відповідно до вимог ст.3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», п.13 Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 року №1225, ОСОБА_6 зобовязаний забезпечувати збереження належного якісного (технічного) стану військового майна, виключати можливість його втрати.Проте ОСОБА_6 , достовірно знаючи свої обовязки, передбачені зазначеним вище законодавством, а також маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення.
		Так, під час виконання завдань за призначенням підрозділи військової частини НОМЕР_1 передислоковано на Схід України, у звязку із чим з 07 січня 2015 року ОСОБА_6 був залучений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань.
		З середини лютого 2015 року, за усним наказом командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_8 , майор ОСОБА_6 був відряджений для виконання обовязків командира 1 батареї 1 зенітно-ракетного дивізіону зазначеної військової частини в район АДРЕСА_1 , де польовим табором розташувався особовий склад, озброєння зазначеної батареї, у тому числі самохідна вогнева установка ГМ-569А - 9А310М1 заводський № 6464, бортовий номер 112, споряджена чотирма зенітними керованими ракетами 9М38М1 інв. №№890935435, 890814119, 889730589, 890814539 та її екіпаж.
		Відповідно до займаної посади та функціональних обовязків майор ОСОБА_6 був допущений до керування самохідними вогневими установками ГМ-569А - 9А310М1 ввіреного йому підрозділу.
		Являючись особою, яка керує бойовою машиною, відповідно до вимог розділів 1, 9.5.7 виданого у 1984 році та діючого до цього часу «Практичного керівництва механіку-водію з експлуатації та безаварійного водіння. Гусенична машина ГМ-569 та її модифікації», затвердженого начальником Головного автомобільного управління Міністерства оборони СРСР, ОСОБА_6 зобовязаний твердо знати будову, технічні можливості і правила експлуатації машини; вміло керувати машиною вдень і вночі, у будь-яких дорожніх умовах, у будь-яку погоду; знати й додержуватись Правил дорожнього руху; вміти користуватися схемою маршруту і орієнтуватися на місцевості; додержуватись мір безпеки під час експлуатації машини, у лісовому масиві застосовувати маневрування, відшукувати проходи між деревами, долати лісові завали виключно по проробленим у них проходам.
		Окрім того, вимогами п. 2.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, ОСОБА_6 , як водієві, заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
		Натомість, 21 лютого 2015 року близько 02 години 30 хвилин, майор ОСОБА_6 перебуваючи у стані алкогольного спяніння, за відсутності наказу вищестоящого командира, самовільно керуючи військовою технікою, а саме гусеничною машиною на якій установлено озброєння - самохідною вогневою установкою ГМ-569А - 9А310М1 заводський № 6464, бортовий номер 112, спорядженою чотирма зенітними керованими ракетами 9М38М1 інв. №№890935435, 890814119, 889730589, 890814539, діючи із злочинною недбалістю, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечених наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, порушив вищевказані правила водіння бойової машини, рухаючись за відсутності схеми маршруту та не орієнтуючись на місцевості, здійснив зіткнення з лісовим масивом у районі с. Зелене Поле Великоновосілківського району Донецької області, після чого маневрування для відшукування проходів між деревами не застосовував, лісовий масив долав не по проробленому проходу.
		Внаслідок зазначених дій ОСОБА_6 при зіткненні з лісовим масивом були пошкоджені агрегати, механізми та озброєння вказаної самохідної вогневої установки: дві направляючі виробу 9П147, редуктор антени Р-1 «ЗК», корпус повітря притоку двигуна лівий, гідроциліндр механізму натягування гусениці ГМ-569 лівий, блок ФНЗЗ, а всього агрегатів та механізмів самохідної вогневої установки ГМ-569А - 9А310М1 заводський № 6464, бортовий номер 112 залишковою вартістю 56 200,77 грн., а також три зенітні керовані ракети 9М38М1 інв. №№890814119, 889730589, 890814539, вартістю 414 878,91 грн. кожна, а всього військового майна залишковою вартістю 1 300 837,50 грн., чим заподіяно інші тяжкі наслідки у вигляді спричинення військовій частині НОМЕР_1 великої матеріальної шкоди на загальну суму, з урахуванням вартості відновлювального ремонту, 1 301 537,50 грн.
		В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким обвинуваченого ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.412 КК України та призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. В обґрунтування своєї апеляційної скарги прокурор зазначає, що при винесенні вироку судом було неправильно застосовано Закон України про кримінальну відповідальність, а саме вимоги ст.ст.55,65,66,75 КК України. Звільнивши обвинуваченого від призначеного покарання суд недостатньо вмотивував своє рішення, застосувавши лише окремі обставини справи та залишив поза увагою тяжкі наслідки від вчиненого кримінального правопорушення, які обвинувачений під час досудового розслідування та судового провадження не відшкодував. Також на думку прокурора призначене покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, якій не надано всебічної характеристики. 
		 
		 Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги обвинуваченого; обвинуваченого ОСОБА_6 , який заперечував проти доводів апеляційної скарги прокурора; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		 
		 У відповідності із ч.2ст.409 КПК України, підставами для скасування або зміни вироку при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
		 
		 Згідно із ст.414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею закону України, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість, або суворість.
		 
		 Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 , дав належну юридичну оцінку його діям і у відповідності із вимогами норм КК України кваліфікував його дії. 
		 
		 Разом з тим, призначаючи покарання, суд першої інстанції в не достатній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання і не мотивував свій висновок про можливість виправлення обвинуваченого без його ізоляції від суспільства. При цьому судом першої інстанції брались до уваги такі дані про особу обвинуваченого, як те, що він не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, за місцем проживання характеризується задовільно, щиро розкаявся у вчиненому, у зв`язку з чим, суд прийшов до висновку, що його виправлення можливо без ізоляції від суспільства. З такими висновками колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не відповідають матеріалам кримінального провадження, із яких вбачається, що у ввіреній майору ОСОБА_6 батареї згідно штату перебувало 2 самохідні вогневі установки, а внаслідок його дій фактично було підірвано боєздатність військового підрозділу на 50%. Водночас, незважаючи на спричинення своїми діями військовій частині НОМЕР_1 великої матеріальної шкоди, ОСОБА_6 ані під час досудового розслідування, ані під час судового провадження не було вжито жодних заходів для відшкодування завданих збитків, знаходячись на військовій службі на офіцерській посаді та перебуваючи в зоні проведення АТО перебува у стані алкогольного спяніння, а тому колегія суддів вважає, що його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів, не можливо без його ізоляції від суспільства .
		 
		 Керуючись ст. 407, ч.2 ст.409, 414,420 КПК України, колегія суддів,
		 
		З А С У Д И Л А 
		 
		 Апеляційну скаргу заступника військового прокурора Південного регіону України полковника юстиції ОСОБА_7 задовольнити.
		 
		 Вирок Великоновосілківського районного суду Донецької області від 20 жовтня 2015, відносно ОСОБА_6  в частині призначеного покарання скасувати.
		 
		 ОСОБА_6  призначити за ч.2ст.412 КК України покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. 
		 
		 Після набрання вироком законної сили затримати ОСОБА_6 та направити до Маріупольського слідчого ізолятора
		 
		 Строк покарання відраховувати з часу затримання.
		 
		 В решті частині вирок залишити без зміни.
		 
		 Вирок може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...