Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-4150/08 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.03.2009. Забезпечено надання загального доступу: 15.04.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 2-4150/08 
		 РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 
		 4 квітня 2008 р. Малиновський районний суд м. Одеси у складі: 
		головуючого - судді Дрішлюка А.І. 
		за участі секретаря судового засідання Іскрич В.В., Куліковой О.І., Солтис О.Ю.,  
		розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за  позовом 
		ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політики України про поновлення 
		на роботі та стягнення моральної шкоди, третя особа на боці відповідача - Одеський 
		державний сільськогосподарський іподром,  - 
		 ВСТАНОВИВ: 
		 До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою про поновлення на роботі на посаді директора Одеського державного сільськогосподарського іподрому та стягнення з Міністерства аграрної політики України моральної шкоди. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, при його звільнені були порушені вимоги трудового законодавства, зокрема, положення ст. 40 КЗпП України, оскільки він був звільнений під час тимчасової непрацездатності. Таким чином, своє звільнення позивач розцінює як грубе порушення його права на працю, передбаченого ст. 43 Конституції України, через що, просив поновити його на займаної посаді та відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, просив стягнути з Міністерства аграрної політики України моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. 
		1 жовтня 2007 по справі було прийнято заочне рішення, яким позов було задоволено (а.с. 115). За заявою відповідача ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 3 березня 2008 року заочне рішення було скасовано (а.с. 161), справа призначена до розгляду в загальному порядку. 
		В процесі судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги (а.с. 162-163), просив визнати недійсним наказ Міністерства агарної політики України від 19.09.2006 року № 208 н про звільнення з посади директора Одеського державного сільськогосподарського іподрому ОСОБА_1 та припинення дії контракту від 05.04.2006 p., поновити його на посаді директора Одеського державного сільськогосподарського іподрому, стягнути з Міністерства аграрної політики України компенсацію завданої моральної шкоди в розмірі 5 000 гривень. 
		Представник відповідача уточнений позов не визнав, подав письмові заперечення на нього (а.с. 167-170). Представник третьої особи на боці відповідача позов не визнав, підтримав процесуальну позицію представника відповідача. 
		Дослідивши матеріали справи, нові докази надані сторонами, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного. 
		Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 був призначений Наказом Міністерства аграрної політики України від 05.04.06р. № 94-п (а.с. 9) і працював в Одеському державному сільськогосподарському іподромі на посаді директора з 05.04.06 р. Наказом Міністерства аграрної політики України від 19.09.06 р. № 208-п його було звільнено з займаної посади директора за невиконання умов контракту (підпункту „в" 
		 пункту 26 розділу 5) в частині невиконання підприємством зобов'язань щодо виплати заробітної плати працівникам, згідно п.8 ст. 36 КЗпП України (а.с. 25, 11-13). 
		До 30.03.2006 року на посаді директора працював ОСОБА_2, якого було звільнено у зв'язку з закінченням терміну дії контракту, Наказом Міністерства аграрної політики України від 30.03.06 р. № 94-п.(а.с. 10). 
		Підстави припинення трудового договору передбачені ст. 36 КЗпП України, зокрема ними можуть бути підстави, передбачені контрактом. Підстави розірвання контракту з ініціативи Органу управління майном, до закінчення терміну його дії, передбаченні п. 26 контракту від 5.04.2006 року. Зокрема, підпунктом „в" передбачено, що керівник може бути звільнений у разі невиконання підприємством зобов'язань перед бюджетом, Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, страхових внесків, а також невиконання підприємством зобов'язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати. 
		Суд вважає, що відповідач та третя особа на боці відповідача не довели обгрунтованність звільнення ОСОБА_1 з займаної посади за невиконання умов контракту (підпункту „в" пункту 26 розділу 5) щодо невиконання зобов'язань щодо виплати заробітної плати працівникам, згідно п.8 ст. 36 КЗпП України. В матеріалах справи відсутні докази які б свідчили про те, що дії позивача призвели до зростання заборгованості, в тому числі по бюджетним платежам, що також підтвердили допитані судом свідки. Судом також врахована дата отримання третьою особою грошових коштів з бюджету (а.с. 44-46). 
		Крім того, на момент звільнення ОСОБА_1 знаходився на лікарняному, копію якого було додано до матеріалів справи (а.с. 7). Так, відповідно до листка непрацездатності серія ААГ № 134583 від 18.09.06 року ОСОБА_1 був тимчасово непрацездатний з 18.09.06р. до 11.10.06 р. Справжність лікарняного підтверджена відповідним реєстраційним журналом (а.с. 99-101). Факт відсутності на робочому місце також підтверджується актом від 20.09.2006 року (а.с. 74), з якого можна зробити висновок, що через фізичну відсутність на робочому місці позивач не міг відмовитися від ознайомленням з наказом, як то зафіксовано актом. Відповідно до ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. При цьому в п. 17 Постанови Пленуму ВСУ „Про практику розгляду судами трудових спорів" № 9 від 06.11.1992 р. підкреслюється, що правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч.3 ст. 40 КЗпП України стосуються як передбачених статтями 40, 41(1) КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. При цьому маються на увазі щорічні, а також інші відпустки, що надаються працівникам як із збереженням, так і без збереження заробітку. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обгрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність. 
		Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суд вважає, що оскільки звільнення було вчинено незаконно, тобто це привело до порушення прав та законних інтересів прав позивача, то є всі підстави для відшкодування моральної шкоди, розмір якої визначений судом в межах заявлених позовних вимог з врахуванням характеру порушення, його тривалості та зусиль, що затратив позивач на їх відновлення. Відповідно, позов в цій частині також підлягає задоволенню в повному обсязі. 
		 Таким чином, оцінивши в сукупності в судовому засіданні докази, суд вважає можливим позовну заяву задовольнити, визнати недійсним наказ Міністерства агарної політики України від 19.09.2006 року № 208 н про звільнення з посади директора Одеського державного сільськогосподарського іподрому ОСОБА_1 та припинення дії контракту від 05.04.2006 р. та поновити ОСОБА_1 на посаді директора Одеського державного сільськогосподарського іподрому. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40, 237-1 КЗпП України, п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про практику розгляду судами трудових спорів" № 9 від 06.11.1992 p.,  ст. ст.  ст. ст. З, 10, 11, 60, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд, - 
		 ВИРІШИВ: 
		 Позов ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політики України про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди задовольнити. 
		Визнати недійсним наказ Міністерства агарної політики України від 19.09.2006 року № 208 н про звільнення з посади директора Одеського державного сільськогосподарського іподрому ОСОБА_1 та припинення дії контракту від 05.04.2006 р. 
		Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Одеського державного сільськогосподарського іподрому. 
		Стягнути з Міністерства аграрної політики України компенсацію завданої моральної шкоди в розмірі 5 000 гривень. 
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...