Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/10243/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти волі, честі та гідності особи; Незаконне позбавлення волі або викрадення людини.
Надіслано для оприлюднення: 26.01.2016. Зареєстровано: 26.01.2016. Забезпечено надання загального доступу: 28.01.2016.
Дата набрання законної сили: 07.01.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Дата документу 07.12.2015 
		 
		 Справа № 334/10243/15-к 
		 Провадження № 1-кп/334/713/15
		В И Р О К
		 І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 «07» грудня 2015 рокуЛенінський районний суд м.Запоріжжя в складі: 
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		при секретарі - ОСОБА_2 
		за участю прокурора ОСОБА_3  
		розглянувши у попередньому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню: 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, має на утриманні 2 малолітніх дітей, з середньою освітою, який не є особою, щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження за ст.480 КПК України, державними нагородами та відзнаками не відзначався, не працевлаштованого, раніше не судимого
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.14, ч.2 ст. 146 КК України
		       ВСТАНО ВИВ:
		У лютому 2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 , вступили в злочинну змову на викрадення людини з корисливих мотивів.
		Відповідно до розробленого злочинного плану, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мали намір підібрати відповідну людину з числа мешканців м. Запоріжжя та області, в подальшому вивчити її розпорядок дня та маршрути пересування. Окрім того, підшукати співучасників, необхідні знаряддя та засоби вчинення злочину, для чого також залучити інших осіб.
		Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 планували організувати захоплення, з використання фізичного насильства та спеціальних засобів та доставку на автомобілі фольксваген НОМЕР_1 , наданого ОСОБА_5 , визначеної особи до орендованого ОСОБА_4 приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де незаконно утримувати її проти її волі.
		В квітні - травні 2015 року, ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Запоріжжя, розпочавши виконання раніше розробленого злочинного плану, використовуючи матеріали надані ОСОБА_5 , за допомогою мешканця м. Запоріжжя ОСОБА_6 ,
		якому не було відомо про злочинний характер дій ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 побудував в підвалі раніше ним орендованого приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , спеціальну клітку для незаконного утримування людини.
		Окрім того, в серпні 2015 року, ОСОБА_4 , перебуваючи у м.Запоріжжя, продовжуючи виконання спільного злочинного плану, за погодженням з ОСОБА_5 , домовився зі своїм знайомим ОСОБА_7 , якому не було відомо про злочинний характер дій ОСОБА_4 , про виготовлення металевих шипів, які співучасники планували використати з метою примусової зупинки автомобіля особи, яку планували викрасти. В той же час ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи в м. Запоріжжя, отримали від ОСОБА_7 вказані металеві шипи в кількості 12 шт., які залишили на зберігання в автомобілі Фольксваген держ. номер НОМЕР_1 , який постійно використовував ОСОБА_5 .
		Окрім того, в той же час, ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Запоріжжя, за погодженням з ОСОБА_4 придбав дві балаклави зеленого кольору, які призначались для унеможливлення ідентифікації осіб, які мали здійснювати безпосереднє фізичне захоплення особи та хімічну речовину хлороформ у вигляді рідини об`ємом 1 л., яка мала бути використана з метою нейтралізації фізичного спротиву захопленої особи.
		Крім того, в серпні 2015 року, ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Запоріжжя, продовжуючи виконання спільного з ОСОБА_5 злочинного плану, запропонував мешканцям м. Запоріжжя ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за грошову винагороду, прийняти участь у викрадення людини. При ньому, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повідомили їм план злочинної діяльності, зокрема продемонстрували спеціальну клітку для незаконного тримання осіб проти їх волі, побудовану ними в підвалі приміщення за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно до плану розробленого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_8 мав надати для вчинення злочину автомобіль ВАЗ 2108 держ. помер НОМЕР_2 , керуючи яким забезпечити перевезення інших співучасників, а ОСОБА_9 та ОСОБА_10 мали, використовуючи надані ОСОБА_4 металеві шипи, забезпечити примусову зупинку автомобіля, підібраної для викрадення, особи.
		23 вересня 2015 року ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Запоріжжя запропонував та погодив з ОСОБА_5 кандидатуру ОСОБА_11 в якості людини, яку планувалось викрасти та утримувати проти її волі.
		В той же день, ОСОБА_4 , за погодженням та в присутності ОСОБА_5 , з метою встановлення маршруту пересування та розпорядку дня ОСОБА_11 , попросив мешканця м. Запоріжжя ОСОБА_12 , якому не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_4 , за грошову винагороду провести спостереження та повідомити про час приїзду та виїзду з території правобережного ринку м. Запоріжжя (м. Запоріжжя, вул. Щаслива) автомобіля Лексус держ. НОМЕР_3 , який знаходився в користуванні 
		ОСОБА_11 подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжували готування до вчинення злочину, однак 13.10.2015 їх злочинна діяльність була припинена співробітниками СБ України в Запорізькій області.
		Своїми умисними діями ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ч.І ст.14, ч.2 ст. 146 КК України - готування до викрадення людини з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб.
		27 листопада 2015 року між прокурором відділу прокуратири Запорізькой області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_4  в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
		Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст.14, ч.2 ст. 146 КК України. 
		Обвинувачений ОСОБА_4  у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. 
		Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 1 ст.14, ч.2 ст. 146 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 років. На підставі ст.75 КК України звільнити  ОСОБА_4  від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на нього обов`язків. передбачених п.п.2-4 ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції. В угоді також передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому. 
		Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
		Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.14, ч.2 ст. 146 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.
		Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. 
		При цьому судом з`ясовано, що  ОСОБА_4  повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
		Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_3 якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим  ОСОБА_4  відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
		За таких обставин суд вважає доведеним с судовому засіданні те, що у лютому 2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 , вступили в злочинну змову на викрадення людини з корисливих мотивів.
		Відповідно до розробленого злочинного плану, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мали намір підібрати відповідну людину з числа мешканців м. Запоріжжя та області, в подальшому вивчити її розпорядок дня та маршрути пересування. Окрім того, підшукати співучасників, необхідні знаряддя та засоби вчинення злочину, для чого також залучити інших осіб.
		Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 планували організувати захоплення, з використання фізичного насильства та спеціальних засобів та доставку на автомобілі фольксваген НОМЕР_1 , наданого ОСОБА_5 , визначеної особи до орендованого ОСОБА_4 приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де незаконно утримувати її проти її волі.
		В квітні - травні 2015 року, ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Запоріжжя, розпочавши виконання раніше розробленого злочинного плану, використовуючи матеріали надані ОСОБА_5 , за допомогою мешканця м. Запоріжжя ОСОБА_6 ,
		якому не було відомо про злочинний характер дій ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 побудував в підвалі раніше ним орендованого приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , спеціальну клітку для незаконного утримування людини.
		Окрім того, в серпні 2015 року, ОСОБА_4 , перебуваючи у м.Запоріжжя, продовжуючи виконання спільного злочинного плану, за погодженням з ОСОБА_5 , домовився зі своїм знайомим ОСОБА_7 , якому не було відомо про злочинний характер дій ОСОБА_4 , про виготовлення металевих шипів, які співучасники планували використати з метою примусової зупинки автомобіля особи, яку планували викрасти. В той же час ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи в м. Запоріжжя, отримали від ОСОБА_7 вказані металеві шипи в кількості 12 шт., які залишили на зберігання в автомобілі Фольксваген держ. номер НОМЕР_1 , який постійно використовував ОСОБА_5 .
		Окрім того, в той же час, ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Запоріжжя, за погодженням з ОСОБА_4 придбав дві балаклави зеленого кольору, які призначались для унеможливлення ідентифікації осіб, які мали здійснювати безпосереднє фізичне захоплення особи та хімічну речовину хлороформ у вигляді рідини об`ємом 1 л., яка мала бути використана з метою нейтралізації фізичного спротиву захопленої особи.
		Крім того, в серпні 2015 року, ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Запоріжжя, продовжуючи виконання спільного з ОСОБА_5 злочинного плану, запропонував мешканцям м. Запоріжжя ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за грошову винагороду, прийняти участь у викрадення людини. При ньому, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повідомили їм план злочинної діяльності, зокрема продемонстрували спеціальну клітку для незаконного тримання осіб проти їх волі, побудовану ними в підвалі приміщення за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно до плану розробленого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_8 мав надати для вчинення злочину автомобіль ВАЗ 2108 держ. помер НОМЕР_2 , керуючи яким забезпечити перевезення інших співучасників, а ОСОБА_9 та ОСОБА_10 мали, використовуючи надані ОСОБА_4 металеві шипи, забезпечити примусову зупинку автомобіля, підібраної для викрадення, особи.
		23 вересня 2015 року ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Запоріжжя запропонував та погодив з ОСОБА_5 кандидатуру ОСОБА_11 в якості людини, яку планувалось викрасти та утримувати проти її волі.
		В той же день, ОСОБА_4 , за погодженням та в присутності ОСОБА_5 , з метою встановлення маршруту пересування та розпорядку дня ОСОБА_11 , попросив мешканця м. Запоріжжя ОСОБА_12 , якому не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_4 , за грошову винагороду провести спостереження та повідомити про час приїзду та виїзду з території правобережного ринку м. Запоріжжя (м. Запоріжжя, вул. Щаслива) автомобіля Лексус держ. НОМЕР_3 , який знаходився в користуванні ОСОБА_11 .
		В подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжували готування до вчинення злочину, однак 13.10.2015 їх злочинна діяльність була припинена співробітниками СБ України в Запорізькій області.
		Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст.14, ч.2 ст. 146 КК України, за якою належить призначити  ОСОБА_4  узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 474 та 475 КПК України, суд, -
		 З А С У Д И В:
		Затвердити у кримінальному провадженні № 22015080000000133 від 27.11.2015 року угоду про визнання винуватості від 27.11.2015 року між прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 . 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.14, ч.2 ст. 146 КК України, за яким призначити йому, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27.11.2015 року, покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. 
		На підставі ст.75 КК України звільнити  ОСОБА_4  від відбування покарання з випробуванням, з випробувальним строком 1 рік, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п.2-4 ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції. 
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Запорізької області через Ленінський районний суд м.Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		   Суддя:                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...