Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № Б-39/04-09 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.05.2009. Забезпечено надання загального доступу: 05.12.2009.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 
			20 травня 2009 р. № Б-39/04-09 
			Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
			 
			 
				Полякова Б.М., головуючого (доповідач у справі), 
				 
					Коваленка В.М. 
					 
						Продаєвич Л.В. 
						розглянувши 
						касаційну скаргу 
							ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова  
						
						на постановувід 06.02.2009 р. господарського суду Харківської області  
						у справі№Б-39/04-09 господарського суду Харківської області 
						за заявою голови ліквідаційної комісії ТОВ "Будоптінженер",
						м. Харків 
						пробанкрутство ТОВ "Будоптінженер", м. Харків 
						арбітражний керуючийМороз С.В., м. Харків
						в судовому засіданні взяли участь представники:
						 
						ліквідатора банкрутаЗагребельний Г.С., довір.; 
						ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Колєва О.Г., довір.
						 
						ВСТАНОВИВ:
						 
							Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.01.2009 р. за заявою голови ліквідаційної комісії ТОВ "Будоптінженер" було порушено провадження у справі №Б-39/04-09 про банкрутство ТОВ "Будоптінженер" в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).
							Постановою господарського суду Харківської області від 06.02.2009 р. (суддя Швидкін А.О.) визнано ТОВ "Будоптінженер" банкрутом відповідно до ст. 51 Закону про банкрутство та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Мороза С.В. та зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії, зокрема подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом.
							Не погоджуючись з такою постановою, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 06.02.2009 р. та припинити провадження у справі.
							Касаційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема ч. 2 ст. 32 Закону про банкрутство.
							В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення його права на проведення позапланової перевірки господарської діяльності боржника.
							Заслухавши пояснення учасників судового засідання, проаналізувавши наявні матеріали справи та подані матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності припинення касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, виходячи з наступного.
							Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
							Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 12 Закону України “Про судоустрій України”, згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. 
							Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.
							Стаття 107 ГПК України передбачає, що касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.
							Між тим, у відповідності до ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (тобто особливостей процедури банкрутства).
							Отже, в силу приписів ст. 41 ГПК України положення ст. 107 цього Кодексу підлягають застосуванню з урахуванням особливостей процедури банкрутства.
							Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, передбачені цим Кодексом та Законом про банкрутство (ч. 3 ст. 11113 ГПК України).
							Таким чином, в силу особливостей процедури банкрутства (ст. 41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
							Враховуючи те, що у справах про банкрутство, окрім судових рішень у формі ухвал, в одному випадку, у разі визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, виноситься постанова, оскарження такої постанови відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Законом про банкрутство.
							Відтак, касаційну скаргу на постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть подавати тільки учасники справи про банкрутство.
							Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону про банкрутство кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.
							З дня публікації відповідного оголошення в офіційних друкованих органах зазначені в ньому відомості набувають загальновідомого значення.
							 
								Передбачений статтею 51 Закону про банкрутство строк на звернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника є присічним.
								Правові наслідки пропуску встановленого строку на заявлення вимог до банкрута визначені у ч. 5 ст. 31 Закону про банкрутство, положення якої передбачають, що вимоги конкурсних кредиторів, що не заявлені або заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, - не розглядаються і вважаються погашеними.
								У зв'язку з чим, призначаючи касаційну скаргу ДПІ у Київському р-ні м. Харкова до розгляду, ухвалою від 13.04.2009р. Вищим господарським судом України було зобов'язано заявника касаційної скарги надати суду докази набуття статусу учасника справи про банкрутство (кредитора), зокрема, докази заявлення грошових вимог до боржника.
								Як зазначив представник заявника касаційної скарги в судовому засіданні, ДПІ у Київському р-ні м. Харкова не зверталась з грошовими вимогами до ліквідатора банкрута та до суду в порядку, встановленому ст. 51 Закону про банкрутство. 
								У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
								При цьому, колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
								Однак, інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. 
								Отже, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.
								Таким чином, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова не є учасником справи про банкрутство, оскільки не звернулася з грошовими вимогами до боржника.
								У зв'язку з чим, вказана особа позбавлена можливості оскаржити постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
								За таких обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження у справі про банкрутство за касаційною скаргою неучасника такої справи не може бути здійснене, тому підлягає припиненню.
								 
									На підставі наведеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 12 Закону України "Про судоустрій України", ст. ст. 1, 23, 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 41, 80, 107, 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, суд
									 
										УХВАЛИВ:
										 
											Касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 06.02.2009р. у справі №Б-39/04-09 припинити.
											 
											Головуючий Б.М. Поляков
											Судді В.М. Коваленко
											Л.В. Продаєвич

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...