Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/8080/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано для оприлюднення: 29.01.2016. Зареєстровано: 31.01.2016. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2016.
Дата набрання законної сили: 25.01.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25.01.2016 року                                                 Справа №  904/8080/15 
		 
		          Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Кузнецова В.О.,  
		суддів: Науменка І.М., Вечірка І.О.,
		секретар судового засідання Петровська А.В.,
		за участю сторін:
		від ТОВ "АМСТОР": Піпа С.В., довіреність №б/н  від 17.08.2015 р.,  представник;
		від ПАТ "Сбербанк": Чернецька О.А.,, довіреність №809  від 09.12.2015 р.,  представник;
		від  компанії "LORLEY INVESTMENTS LIMITED": Борисова О.М., довіреність №б/н  від 14.05.2015 р.,  представник;
		від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України": Троян О.І., довіреність №010-01/8330          від 18.12.2014 р.,  представник;
		від ПАТ "Банк Форум": Хмелевська О.В., довіреність №10/03-08  від 16.06.2015 р.,  представник,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги  публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" та компанії "LORLEY INVESTMENTS LIMITED" на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2015р. у справі 
		за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор", м.Дніпропетровськ
		до товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор", м.Дніпропетровськ
		про визнання банкрутом
		                                                  ВСТАНОВИВ:
		Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2015 р. у даній справі (суддя Камша Н.М.) заяву "LORLEY INVESTMENTS LIMITED"  відхилено. Визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Амстор"  банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 16.10.2016 р. Ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР" призначено Баранова Олександра Вікторовича. Кандидатури арбітражних керуючих Козирицького Андрія Сергійовича та Глеваського Віталія Васильовича - відхилено. 
		          Згадана постанова обґрунтована посиланням на те, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, при цьому до звернення ліквідатора до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, було дотримано вимоги цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.
		          Не погодившись з даною постановою,  публічне акціонерне товариство «Дочірній банк СБЕРБАНК РОСІЇ» звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову господарського суду скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		          Скаржник вважає, що головою ліквідаційної комісії не вжито заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, не виявлено та не вжито заходів щодо повернення майна, яка перебуває у третіх осіб; не здійснено інвентаризації та оцінки майна боржника згідно з законодавством.
		          Судом першої інстанції не прийнято до уваги договір застави від 23.11.2012 р., укладений між банком та боржником.
		          Скаржник зазначає, що кандидатура голови ліквідаційної комісії не відповідає вимогам ст.ст.11,95,97 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про можливість призначення його ліквідатором боржника.
		          Компанія "LORLEY INVESTMENTS LIMITED" також подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення господарським судом  норм матеріального та процесуального права, просить постанову господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про припинення провадження у справі.
		          Компанія "LORLEY INVESTMENTS LIMITED" вважає, що судом першої інстанції, всупереч ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.105 ЦК України, не було надано належну правову оцінку наявним порушенням визначеного законом порядку ліквідації юридичної особи за рішенням власника.
		          Ліквідатор надав відзив на апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дочірній банк СБЕРБАНК РОСІЇ», в якому зазначив, що постанова господарського суду відповідає закону та обставинам справи, а тому просить залишити вказану постанову без змін а апеляційну скаргу без задоволення.
		          Ліквідатор вважає, що ним сумлінно виконані усі необхідні  за законом дії щодо ліквідації боржника, виявлення, інвентаризації та оцінки його активів та пасивів, розгляду вимог кредиторів, що підтверджено численними письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.
		          У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Компанії "LORLEY INVESTMENTS LIMITED" у повному обсязі, постанову господарського суду залишити без змін.
		          На думку ліквідатора, до звернення  до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, було дотримано вимоги цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.
		          Згідно ч.2 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарському суду надане альтернативне право щодо призначення ліквідатора банкрута з урахуванням особи арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою, або голову ліквідаційної комісії боржника незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.  
		          У запереченні на апеляційну скаргу представник ліквідатора просить припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою  Компанії "LORLEY INVESTMENTS LIMITED", оскільки  апеляційну скаргу подано особою, яка не має права її подавати.
		                    До суду апеляційної інстанції надійшло клопотання публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" про витребування доказів.
		Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.201 р.   № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України") роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 101 ГПК апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою   ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.
		До згаданих підстав належить, зокрема, необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотань сторін про витребування господарським судом доказів у порядку статті 38 ГПК. У такому разі суд апеляційної інстанції за відповідним клопотанням сторони самостійно витребує необхідні додаткові докази.
		          Публічне акціонерне товариство "СБЕРБАНК"  не зверталось до господарського суду з клопотанням про витребування додаткових доказів у порядку ст.38 ГПК України,  а тому відсутні підстави для задоволення згаданого клопотання судом апеляційної інстанції.
		          Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційне провадження за  скаргою компанії "LORLEY INVESTMENTS LIMITED" підлягає припиненню, а апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з урахуванням наступного.
		          Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2015 р. заяву  товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" про порушення провадження у справі по банкрутство за процедурою, передбаченою ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання.
		Ухвалою господарського суду  від  24.09.2015 р. порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор"  відповідно до процедури, передбаченої статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Постановою господарського суду від 16.10.2015 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Амстор" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 16.10.2016 р.; ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР" призначено Баранова Олександра Вікторовича.
		Вирішуючи питання про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, колегія суддів враховує таке.
		Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
		Відповідно до статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом .
		За вимогами частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
		Відповідно до статті 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		Як вбачається із матеріалів справи, 07.09.2015 р. ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" Баранов О.В. звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". 
		Згадана заява обґрунтована посиланням на те, що 12.05.2015 р. учасниками товариства прийнято рішення, оформлене протоколом, про ліквідацію підприємства та призначення ліквідатора; 15.05.2015 р. державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис щодо прийняття засновниками рішення про припинення юридичної особи в результаті ліквідації. В спеціалізованому друкованому засобі масової інформації "Бюлетень державної реєстрації" № 318 (13) за період з 07.05.2015 р. по 17.05.2015 р. опубліковано повідомлення про припинення діяльності товариства. 
		Після публікації оголошення про початок процедури ліквідації на адресу боржника надійшли грошові вимог кредиторів на загальну суму 2 417 297 452,07 грн.
		Заявлені грошові вимоги були розглянуті ліквідатором боржника та визнані частково, загальна сума визнаних кредиторських вимог складає 94 237,79 грн.
		В ході інвентаризації станом на 03.09.2015 р. було виявлено: загальна заборгованість товариства перед кредиторами - 2 417 297 451,07 грн., заявлена в процедурі ліквідації та визнана - 2 542 603 773,64 грн. (2 360 237 890,17 грн. обліковуються на балансових рахунках та 182 365 883,47 грн. обліковуються на позабалансовому рахунку 05 "Гарантії та забезпечення надані"); поточна кредиторська заборгованість - 57 059 560,90 грн.; дебіторська заборгованість 66 133 024,70 грн.; товарно-матеріальні цінності - 38 421,12 грн.; основні засоби відсутні; необоротні активи - 1 237 399 643,02 грн., з яких основні засоби - 1 124 170 509,22 грн., у тому числі - 74 401 994,00 грн.; поточні інвестиції - 113 229 133,80 грн.; витрати майбутніх періодів - 1 247,74 грн.; грошові кошти на розрахунковому рахунку - 94 237,79 грн.
		Загальними зборами учасників товариства прийнято рішення (протокол від 04.09.2015р.) про звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". 
		Враховуючи надані боржником докази, місцевий господарський суд встановив недостатність вартості майна товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" для задоволення вимог кредиторів та наявність підстав для визнання боржника банкрутом.
		Колегія суддів вважає згаданий висновок господарського суду передчасним, з урахуванням наступного.
		Частиною 5 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що боржник зобов'язаний звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі, зокрема, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.
		          Згідно з ч.ч. 1 - 3, 5 статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
		Отже, при поданні заяви про порушення справи про банкрутство боржника, що ліквідується власником, заявник зобов'язаний надати господарському суду докази прийняття рішення про припинення юридичної особи її власником або учасниками юридичної особи, докази письмового повідомлення про прийняття такого рішення органу, що здійснює державну реєстрацію, докази розміщення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про внесення запису до ЄДРПОУ щодо прийняття рішення про припинення юридичної особи-боржника, докази повідомлення податкового органу про здійснювану самоліквідацію. 
		При цьому, заява про порушення справи про банкрутство боржника за статтею 95 Закону про банкрутство має бути подана до суду після спливу строку заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, визначеного частиною 5 статті 105 ЦК України.
		          Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 110 ЦК України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку з закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
		          Згідно з ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
		          За приписами ч. 8 ст. 111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
		Таким чином, враховуючи зазначені правові норми, необхідними передумовами для звернення до господарського суду зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 цього Закону є: оцінка вартості наявного майна боржника ліквідаційною комісією, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, складення проміжного ліквідаційного балансу за наслідком проведених ліквідаційною комісією дій в ліквідаційній процедурі та затвердження його компетентним органом юридичної особи боржника.
		Згідно ч.3 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, зокрема, додаються: бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває в заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
		Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
		Статтями 4-2, 4-3 ГПК  України встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у  справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. 
		Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 ГПК України). 
		Проте, господарський суд першої інстанції вищенаведене не врахував та не дослідив дотримання боржником під час досудової ліквідації приписів статті 111 ЦК України. 
		Так, згідно протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" від 12.05.2015 р.  учасниками товариства прийнято рішення про ліквідацію підприємства та призначення ліквідатора. 
		Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 10.08.2015 р. № 20998965 містить запис про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації.
		За період з 07.05.2015 р. по 17.05.2015 р. в "Бюлетені державної реєстрації"  № 318 (13) за 2015 рік здійснено публікацію оголошення про припинення діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор".
		Після публікації оголошення про початок процедури ліквідації на адресу боржника надійшли грошові вимоги кредиторів, з яких вимоги публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк", публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ" та публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" забезпечені заставою майна боржника. 
		Заявлені грошові вимоги були розглянуті ліквідатором боржника та визнані частково, загальна сума визнаних кредиторських вимог станом на дату складання проміжного ліквідаційного балансу складає 2 542 603 773,64 грн., згадані вимоги були внесені до реєстру вимог кредиторів.
		За результатами розгляду пред'явлених кредиторських вимог до боржника, проведеної інвентаризації активів і зобов'язань, ліквідатором боржника складено проміжний ліквідаційний баланс станом на  03.09.2015 р., який було затверджено рішенням учасників товариства, оформленим протоколом від 04.09.205 р. загальних зборів учасників.
		Згідно даного проміжного ліквідаційного балансу кредиторська заборгованість -  2 417 297 451,07 грн., заявлена в процедурі ліквідації та визнана - 2 542 603 773,64 грн. (2 360 237 890,17 грн. обліковуються на балансових рахунках та 182 365 883,47 грн. обліковуються на позабалансовому рахунку 05 "Гарантії та забезпечення надані"); поточна кредиторська заборгованість - 57 059 560,90 грн.; дебіторська заборгованість 66 133 024,70 грн.; товарно-матеріальні цінності - 38 421,12 грн.; основні засоби відсутні; необоротні активи - 1 237 399 643,02 грн., з яких основні засоби - 1 124 170 509,22 грн., у тому числі - 74 401 994,00 грн.; поточні інвестиції - 113 229 133,80 грн.; витрати майбутніх періодів - 1 247,74 грн.; грошові кошти на розрахунковому рахунку - 94 237,79 грн.
		Загальними зборами учасників товариства прийнято рішення (протокол від 04.09.2015р.) про звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Частиною 4 статті 111 ЦК України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, встановлених законом. ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється. 
		Складенню проміжного ліквідаційного балансу боржника передує проведення інвентаризації,  яка має здійснюватись з дотриманням положень Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. № 69.
		Наказом ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" від 14.05.2015р. передбачено проведення до 14.07.2015 р. суцільної інвентаризації активів та зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" з можливістю залучення до проведення інвентаризації представників підприємств, які надають аудиторські послуги.
		Проте, фактично інвентаризація проведена одноособово ліквідатором Барановим О.В.
		Згідно інвентаризаційного опису № 2 необоротних активів встановлено наявність  інвестиційних сертифікатів та іменних облігацій на загальну суму 113 229 133,80 грн.
		Відповідно до акту № 3 про результати інвентаризації грошових коштів від 03.09.2015р. встановлено обсяг грошових коштів у сумі 94 237,79 грн.
		З інвентаризаційного опису № 1 товарно-матеріальних цінностей вбачається наявність товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 38 395,62 грн.
		Згідно акту інвентаризації наявності грошових коштів, цінностей від 03.09.2015 р. встановлено відсутність готівки.
		Відповідно до інвентаризаційного опису № 1 основних засобів від 03.09.2015 р. під час інвентаризації встановлено наявність основних засобів на загальну суму 748 804 081,00 грн.
		Пунктом 14.9 статті 14 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" передбачено, що у разі припинення діяльності товариства ліквідаційна комісія оцінює майно товариства.
		Зазначивши в інвентаризаційному описі № 1 основних засобів від 03.09.2015 р.  наявність основних засобів на загальну суму 748 804 081,00 грн., ліквідатором не було подано до суду доказів проведення оцінки зазначених майнових активів у встановленому порядку.
		Матеріали справи на час звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство не містять інформації щодо наявності або відсутності зареєстрованого за товариством з обмеженою відповідальністю "Амстор" нерухомого майна.
		До заяви про порушення справи про банкрутство ліквідатором не було надано запити до відповідних  реєструючих органів. 
		Господарським судом не було надано належної правової оцінки тому, що ліквідатором не було зроблено  запиту до державних органів, які реєструють обтяження (заборону відчуження) майна, зокрема, нерухомого, внаслідок чого неможливо погодитись з тим, що ліквідатором було вжито всіх заходів по виявленню заставних кредиторів боржника та можливих активів боржника, які можуть перебувати в заставі. 
		Відомості про відсутність майна підтверджуються лише даними боржника - інвентаризаційний опис.
		Проміжний ліквідаційний баланс товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" містить відомості про наявність поточних зобов'язань з оплати праці на суму 96 000,00 грн. Проте згадані відомості відсутні в наданому ліквідатором реєстрі вимог кредиторів.
		Також, до заяви про порушення справи про банкрутство ліквідатором не було додано докази, які підтверджують, що боржник не є засновником (учасником) інших господарських товариств та не має відповідно частку в статутному фонді останніх, такі довідки із Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України на час звернення із заявою про порушення справи про банкрутство в матеріалах справи відсутні. При цьому, довідка           складена самим ліквідатором та подана на вимогу суду після прийняття заяви про порушення справи до розгляду, не може бути таким доказом, оскільки на ліквідатора не покладено згідно із законодавством ведення такого державного реєстру. 
		Вищевказане свідчить, що проміжний ліквідаційний баланс боржника складений з порушенням норм статті 111 ЦК України, а відображені в ньому відомості мають суперечливі із іншими матеріалами ліквідаційної процедури.
		Таким чином, представлений суду проміжний ліквідаційний баланс станом на  не відповідає вимоги пункту 7 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" № 73 від 07.02.2013 р. щодо відображення у балансі, який є складовою фінансової звітності, активів, зобов'язань та власного капіталу підприємства. 
		Під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи (ч.3 ст.111 ЦК України).
		Всупереч наведеній правові нормі, місцевий господарський суд не дослідив факт закриття рахунків боржника в установах банків.
		Зазначивши в наказі  від 14.05.2015 р. (п.3) по закриття в установах банків усіх рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор", за виключенням одного, який буде використовуватися в процедурі ліквідації товариства, ліквідатор не надав суду переліку вказаних рахунків та доказів їх закриття.
		Після прийняття судом заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, ліквідатором надано лише довідку про рахунок, на якому обліковуються цінні папери. 
		В матеріалах справи відсутня довідка державного податкового органу про розрахункові рахунки боржника в банківських установах та розмір залишку коштів на цих рахунках.
		Частиною 7 статті 111 ЦК України встановлено, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
		Проте, матеріали справи не містять доказів надання ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів. 
		Згідно з ч. 10 ст. 111 ЦК України до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період. 
		В матеріалах справи відсутні докази повідомлення державного податкового органу про рішення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" про припинення товариства шляхом його добровільної ліквідації та направлення до ДПІ заяви про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, відсутня довідка про відсутність заборгованості за формою № 22-ОПП  та довідка про зняття з обліку за формою № 12-ОПП.
		Крім того, матеріали справи не містять доказів вжиття ліквідатором заходів щодо стягнення боржником дебіторської заборгованості.
		За наведених обставин, боржником не дотримано передбачених законодавством передумов, необхідних для  звернення із заявою про порушення справи про банкрутство, не доведено неможливість задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі в процедурі добровільної ліквідації.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 26.11.2015 р. у справі № 904/4293/15.
		          Таким чином, висновок суду про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів не ґрунтується на належних доказах, а тому суд першої інстанції не мав достатніх правових підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
		          Розглядаючи справу у судовому засіданні, господарський суд мав встановити обставини недотримання боржником передбачених законодавством передумов для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство та припинити провадження у справі про банкрутство, оскільки надання в подальшому до суду додаткових доказів, пов'язаних із здійсненням процедури добровільної ліквідації законодавством не передбачено.
		          Крім того, місцевий господарський суд безпідставно призначив ліквідатором банкрута Баранова О.В. без застосування автоматизованої системи відбору арбітражних керуючих, оскільки  законодавством про банкрутство не передбачено винятків щодо вчинення суддею, якому передано на розгляд заяву про порушення справи про банкрутство боржника в порядку статті 95 Закону, електронного запиту щодо автоматичного визначення кандидатури арбітражного керуючого на призначення ліквідатором підприємства-боржника, за наявності правових підстав для прийняття такої заяви до розгляду. 
		          При цьому, враховуючи особливості провадження у справі про банкрутство за статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд не позбавлений можливості відхилити визначену автоматизованою системою відбору арбітражних керуючих кандидатуру арбітражного керуючого та призначити ліквідатором боржника, що ліквідується власником, особу, яка виконувала повноваження голови ліквідаційної комісії в досудовому порядку, виходячи з власної оцінки кандидатур та обставин справи.
		           Колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2015 р. у справі № 805/1616/15-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015 р., визнано протиправними та скасовано реєстраційні дії №12661050047000009 від 29.12.2014 р., №12241070048071522 від 30.12.2014 р.,  №12241050049071522 від 30.12.2014 р., вчинені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області. Визнано протиправними та скасовано реєстраційні дії №12241060054071522 від 20.01.2015 р., №12241050055071522 від 17.02.2015 р., №12241050056071522 від 30.03.2015 р., №12241070057071522 від 17.04.2015 р., №12241050058071522 від 21.04.2015 р., №12241100059071522 від 14.05.2015 р., вчинені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області. Зобов'язано Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записи про скасування реєстраційних дій №12661050047000009 від 29.12.2014 р., №12241070048071522 від 30.12.2014 р., №12241050049071522 від 30.12.2014 р. року, №12241060054071522 від 20.01.2015 р., №12241050055071522 від 17.02.2015 р., №12241050056071522 від 30.03.2015 р., №12241070057071522 від 17.04.2015 р., №12241050058071522 від 21.04.2015 р., №12241100059071522 від 14.05.2015 р. Зобов'язано Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області зняти з обліку та повернути реєстраційну справу товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» (код ЄДРПОУ 32123041) до Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку, функції якої виконують  Реєстраційна служба Маріупольського міського управління юстиції та Реєстраційна служба Краматорського міського управління юстиції.
		          Враховуючи, що судом було визнано та скасовано, зокрема, державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Амстор" запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та  фізичних осіб - підприємців від 14.04.2015 р. №12241100059071522 про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення в результаті ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор", та проведення заходів з добровільної ліквідації  товариства відповідно до рішення засновників (учасників)  від 1.05.2015 р. є незаконним.
		Таким чином, за вказаних умов до товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" не може бути застосовано норми статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що передбачають особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.
		          Згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
		          Аналогічні підстави для припинення провадженні у справі про банкрутство, передбачені п.9 ч.1 ст.83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		          Відповідно до ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
		          З урахуванням зазначених правових норм,  провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" підлягає припиненню, а апеляційна скарга  публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" частковому задоволенню. 
		          Щодо апеляційної скарги компанії "LORLEY INVESTMENTS LIMITED" колегія суддів враховує таке.
		          Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.
		          Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
		Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
		          Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
		          Відповідно до статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).
		Статтею  9 Закону встановлено, що  справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		Частиною 1 статті  91 ГПК України передбачено, що апеляційну скаргу мають право подати також особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
		Згідно ч.6 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі. 
		В  силу особливостей процедури банкрутства, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи з метою попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.          
		За  ст. 1 Закону учасниками провадження у справі про банкрутство є: сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут)), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
		Також, даною нормою встановлено, що уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника є особа, уповноважена загальними зборами учасників (акціонерів), що володіють більш як половиною статутного капіталу боржника, представляти їхні інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу.
		Отже, виходячи з аналізу наведених положень ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», набуття статусу уповноваженої особи учасників товариства відбувається за певних умов - наявності рішення загальних зборів щодо уповноваження даної особи на представництво інтересів боржника, а також у випадку володіння цією особою більш як половиною статутного капіталу.
		Статтею 3 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що      засновниками    та    учасниками   товариства   можуть   бути  підприємства,  установи,  організації,  а  також  громадяни,  крім випадків, передбачених законодавчими актами України. Підприємства,  установи  та організації, які стали учасниками товариства, не ліквідуються як юридичні особи.  Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками  та учасниками  господарських  товариств  нарівні  з  громадянами   та юридичними  особами  України,    крім    випадків,    встановлених законодавчими актами України. Господарське   товариство,   крім   повного   і  командитного товариств,  може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.  
		          Обґрунтовуючи наявність у компанії "LORLEY INVESTMENTS LIMITED" права на апеляційне оскарження, скаржник послався на те, що він виступав одним із учасників боржника з часткою у статутному капіталі в розмірі 7 459 281,14 грн., що складає 11,5547%.
		           30-31 грудня 2014 р. невстановленими особами на підставі підроблених реєстраційних документів були змінені склад учасників та керівник товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор", про що до Єдиного реєстру юридичних осіб внесення записи про проведення відповідних реєстраційних дій.
		          За наслідками зазначених дій компанія  "LORLEY INVESTMENTS LIMITED" була незаконно виключена зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор". 
		          Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2015 р. у справі № 805/1616/15-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015 р., реєстраційні дії відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор", записи про вчинення яких внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в період з 29.12.2014 р. по 14.05.2015 р., визнані противоправними та скасовані, зобов'язано Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб записи про скасування зазначених реєстраційних дій.
		          На думку компанії "LORLEY INVESTMENTS LIMITED", вказаною постановою юридично відновлений склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор", а також керівник товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор", які існували станом на 29.12.2014 р.
		Статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.
		Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості , які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважають достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
		          Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України у справі № 920/2214/13 від 09.12.2015 р.
		          Проте, матеріали справи не містять доказів внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру. 
		          Крім того,  компанією "LORLEY INVESTMENTS LIMITED", не надано доказів набуття ним статусу уповноваженої особи учасників товариства, а також доказів володіння цією особою більш як половиною статутного капіталу товариства, а тому скаржник не має правових підстав для звернення до суду з даною апеляційною скаргою.
		         Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7  "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 ГПК України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.
		         Враховуючи викладене, з метою усунення процесуального порушення при прийнятті до провадження апеляційної скарги компанії "LORLEY INVESTMENTS LIMITED", колегія суддів вважає за необхідне припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою  компанії "LORLEY INVESTMENTS LIMITED" з перегляду постанови господарського суду Дніпропетровської області від  16.10.2015 р. 
		          Встановивши, що компанія "LORLEY INVESTMENTS LIMITED", не має правових підстав для звернення до суду з даною апеляційною скаргою, колегія суддів вважає, що подані компанією клопотання про витребування доказів, призначення судової експертизи, про зупинення виконання постанови господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2015р., про вжиття заходів щодо збереження майна банкрута підлягають залишенню без розгляду.
		          Відповідно до Зміни до Статуту публічного акціонерного товариства "Дочірній банк СБЕРБАНК РОСІЇ" (державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 26.11.2015 р. № 10741050016032659) публічне акціонерне товариство "Сбербанк" є правонаступником прав та обов'язків публічного акціонерного товариства "Дочірній банк СБЕРБАНК РОСІЇ".
		          За ч.1 ст.25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
		          Статтею  21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншої особи, яка бере участь у справі, здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
		            З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає можливим здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши публічне акціонерне товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" на публічне акціонерне товариство «Сбербанк».           
		          Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99,101-105  ГПК України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційне провадження за скаргою компанії "LORLEY INVESTMENTS LIMITED" на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2015 р. у справі №904/8080/15 припинити.
		Здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" на публічне акціонерне товариство «Сбербанк».
		Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Сбербанк» задовольнити частково. 
		Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2015 р. у справі № 904/8080/15 скасувати.
		Провадження у справі  № 904/8080/15 про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор» припинити.
		Копію постанови направити державному реєстратору Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції (49004, м.Дніпропетровськ, вул.Комсомольська, 56) для здійснення реєстраційних дій щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» (49038, м.Дніпропетровськ, вул.Ленінградська, 27; код ЄДРПОУ 32123041).
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                      В.О.Кузнецов
		 
		Судді                                                                                              І.М.Науменко
		 
		                                                                                                       І.О.Вечірко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...