Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 642/3037/14-а : Цивільні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; Адміністративне провадження (КАСУ).
Надіслано судом: 29.01.2016. Зареєстровано: 01.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 02.02.2016.
Дата набрання законної сили: 16.02.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"28" січня 2016 р. м. Київ К/800/303/15 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
		Пасічник С.С.,
		Кочана В.М.,
		Стародуба О.П.,
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м.Харкова від 17 жовтня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації (залученого до участі у справі ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 01.09.2014р.) про зобов`язання відповідача у відповідності до ст.2 Порядку виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997р. №51 вважати позивача учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії з 18.02.2011р. з записом в пенсійній справі; проведення перерахунку щомісячної пенсії у відповідності до приписів ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", п.13 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011р. №1210 із врахуванням підвищення розміру пенсії військовослужбовцям, які відбулися 01.07.2012р., 01.09.2012р., 01.01.2013р., а також після проведення усіх перерахунків з 01.01.2012р. провести доплату.
		Постановою Ленінського районного суду м.Харкова від 17.10.2014р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014р., в задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
		Відповідач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
		Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації ядерно-радіаційної аварії на підводному човні «К-431», має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС І категорії та отримує пенсію за вислугу років на підставі ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі  Закон №2262-ХІІ) у розмірі 90% грошового забезпечення та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, у відповідності до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ).
		08.01.2014р. позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок його основної та додаткової пенсії відповідно до положень ст.13 Закону №2262-ХІІ та п.13 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011р. №1210 (далі  Постанова №1210), проте отримав відмову, обґрунтовану тим, що пенсія обчислена відповідно до норм та вимог чинного законодавства.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що хоча позивач і має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, проте не має права на отримання максимального розміру пенсії, передбаченої приписами ст.13 Закону №2262-ХІІ, оскільки під час проходження служби не брав безпосередньої участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; крім того, при нарахуванні пенсійних виплат відповідач дотримувався приписів Постанови №1210 та, зокрема, встановив позивачу розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як інваліду ІІ групи, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесеному до І категорії; стосовно ж позовних вимог про зобов`язання відповідача вважати позивача учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії з 18.02.2011р. з записом у пенсійній справі, то в цій частині позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав.
		Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначається Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ).
		Згідно із ч.3 ст.14 Закону № 796-ХІІ до категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи для встановлення пільг і компенсацій, належать, зокрема, громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, належать до категорії 1, або 2, або 3. Порядок визначення цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Пунктами 1 та 2 Порядку віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.1992р. №674 (далі  Порядок №674), визначено умови віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, а також громадян, які постраждали від радіаційного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і поховання радіоактивних речовин, що сталися не з вини потерпілих, до 1, 2 або 3 категорій, встановлених статтею 14 Закону №796-ХІІ.
		Громадяни із числа тих, які брали участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, відносяться, зокрема, до категорії 1 - інваліди з числа учасників ліквідації ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з відповідною аварією, випробуванням або військовим навчанням, а також хворі на променеву хворобу внаслідок участі у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
		Особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, видаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до категорії на підставі довідки, що підтверджує їх участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, виданої відповідною військовою частиною або Центральним військовим архівом Співдружності Незалежних Держав (п.4 Порядку №674).
		Відповідно до ч.3 ст.65 Закону №796-ХІІ посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими ст.21 цього Закону.
		Статтею 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції Закону України від 04.04.2006р. №3591-IV) передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
		Виходячи з аналізу зазначених норм права, право на призначення пенсії у розмірі 100% або 95%, обчисленої відповідно до Закону №2262-ХІІ, мають особи, які під час проходження служби брали безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до 1 та 2 категорій. Максимальний же розмір пенсії, обчислений відповідно до ст.13 Закону №2262-ХІІ, для осіб які під час проходження служби не брали безпосередньої участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, однак є у встановленому законодавством порядку віднесеними, зокрема, до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (до яких віднесено і позивача) не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
		Одночасно, колегія суддів зазначає й наступне.
		Згідно з п.13 Постанови №1210 щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону №796-ХІІ виплачується в таких розмірах до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, особам, що належать до категорії 1, зокрема: інвалідам ІІ групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС  40%; а інвалідам II групи з числа інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - з 01.01.2012р.  20%, з 01.07.2012р.  24%.
		В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення» від 25.03.2014р. №112 до вказаного пункту Постанови №1210 було внесено зміни та зазначено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону №796-ХІІ виплачується в таких розмірах до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, особам, що належать до категорії 1, зокрема: інвалідам ІІ групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - 379,60 грн.; а інвалідам II групи з числа інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - 227,76 грн.
		Однак, суди попередніх інстанції, зазначаючи в рішеннях, що відповідачем належна позивачеві щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, як інваліду ІІ групи, інвалідність якого пов`язана з наслідками аварії на ЧАЕС, І категорії нараховувалась та виплачувалась у відповідності до вимог чинного законодавства, залишили при цьому поза увагою наявну у матеріалах справи довідку від 22.07.2014р. №1302 про виплату позивачу вказаної пенсії в розмірі 227,76 грн.
		При цьому, позивач як у позовній заяві, так і у апеляційній скарзі звертав увагу судів на наявність у нього посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії серії «А» №159545., копія якого міститься в матеріалах справи.
		Крім того, суди при розгляді даної справи й прийнятті рішення по суті позовних вимог не дослідили питання дотримання позивачем встановленого ст.99 КАС України строку звернення до суду та в разі його пропуску - причини несвоєчасного звернення до суду. Встановлені ст.100 КАС України наслідки пропуску строку звернення до суду судами також застосовані не були.
		З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що суди попередніх інстанцій, не дослідивши всіх обставин даної справи, передчасно дійшли висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
		Відповідно до частини 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Враховуючи, що допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, якому під час її нового розгляду необхідно дослідити вищевказані обставини і прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
		Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 227 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
		 
		У Х В А Л И Л А :
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Постанову Ленінського районного суду м.Харкова від 17 жовтня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Судді: Пасічник С.С.
		 
		Кочан В.М.
		 
		Стародуб О.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...