Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 813/3822/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 02.02.2016. Зареєстровано: 02.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 04.02.2016.
Дата набрання законної сили: 25.01.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		25 січня 2016 року                                                                                                   Справа № 876/11638/15 
		 
		Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
		 
		головуючого-судді                     Довга О.І.,
		судді                                         Ліщинський  А.М.     
		судді                                        Запотічний  І.І. 
		 
		секретар судового засідання Гнатик А.З. 
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача  ОСОБА_1 
		від відповідачів  ОСОБА_2, ОСОБА_3     
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від  12.11.2015 року у справі № 813/3822/15 за позовом  ОСОБА_1 до територіального управління ДСА України у Львівській області, Кабінету  Міністрів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Головне  управління Державної  казначейської  служби України у Львівській області  про визнання протиправними дій та бездіяльності, - 
		 
		                                                                В С Т А Н О В И В : 
		 
		          ОСОБА_1 (позивач)  звернувся з позовом до територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області ( ТУ ДСА України у Львівській області), Кабінету  Міністрів України, третя особа, яка не заявляє  самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Головне  управління Державної  казначейської  служби України у Львівській області, та просить : визнати протиправними дії ТУ ДСА України у Львівській області щодо не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати за період з 26.10.2014р. по 31.12.2014р. включно, відповідно до ст.144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  (в редакції від 26.10.2014р.); визнати протиправними дії ТУ ДСА України у Львівській області щодо не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати за період з 01.01.2015р. по 28.03.2015р., беручи за основу розмір посадового окладу, встановленого абз.2 ч.1 ст.144 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»  та за період з 29.03.2015р. по 01.09.2015р. включно, відповідно до ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»);  зобов'язати ТУ ДСА України у Львівській області негайно здійснити перерахунок та виплати позивачу одноразово різницю між перерахованою та фактично виплаченою заробітною платою за період з 26.10.2014р. по 31.12.2014р. включно, відповідно до ст.144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  (в редакції від 26.10.2014р.), з 01.01.2015р. по 28.03.2015р. включно, беручи за основу розмір посадового окладу, встановленого абз.2 ч.1 ст.144 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»  та за період з 29.03.2015р. по 01.09.2015р. включно, відповідно до ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»); визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині не приведення постанови  Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006р. «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів влади, органів прокуратури, судів та інших органів» у відповідність до ч.1 ст.144 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»  в редакції станом на 01.01.2015р. та у відповідність до ч.1 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  у редакції станом на 28.03.2015р.; зобов'язати  Кабінет  Міністрів України привести постанову  Кабінету  Міністрів України №268 від 09.03.2006р. «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів влади, органів прокуратури, судів та інших органів» у відповідність до ч.1 ст.144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  у редакції станом на 01.01.2015р. та у відповідність до ч.1ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  у редакції станом на 28.03.2015р., де вказати, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії державних службовців, встановлюється у розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, встановлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
		В обґрунтування  позовних вимог позивач посилається на наступне. 
		26.10.2014р. набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. в частині доповнення ст. 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  нормою, відповідно до якої розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, встановлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців. Аналогічна за змістом норма закріплена в ч.1ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  в редакції станом на 28.03.2015р. З цих підстав, позивач вважає, що з 26.10.2014р. його посадовий оклад як працівника апарату суду, посада якого віднесена до п'ятої категорії посад державних службовців, має становити 4750,20 грн. Проте, як вбачається з довідки ТУ ДСА України у Львівській області посадовий оклад позивача встановлений у меншому розмірі, а саме у розмірі 1218,00 грн. З цих підстав, позивач вважає, що відповідач - ТУ ДСА України у Львівській області протиправно не нарахував та не виплатив  позивачу  заробітну плату у розмірі, встановленому ст.ст.144, 147 Закону України «Про судовий збір». Крім того, позивач вважає протиправними дії відповідача  Кабінету  Міністрів України щодо не приведення постанови Кабінету  Міністрів України № 268 від 09.03.2006р. «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів влади, органів прокуратури, судів та інших органів» у відповідність до ч.1 ст.144 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»  в редакції станом на 01.01.2015р. та у відповідність до ч.1ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  в редакції станом на 28.03.2015р.
		Постановою Львівського окружного  адміністративного суду від  12.11.2015 року  у справі № 813/3822/15 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області, Кабінету  Міністрів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів  Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправними дій, бездіяльності і зобов'язання вчинити дії відмовлено повністю.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду  та  прийняти нову, якою задовольнити його адміністративний позов у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована, фактично, доводами позовної заяви.
		Представник   позивача  в с удовому засіданні  надав суду пояснення  по суті  поданої апеляційної скарги.  Просить  апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду  першої інстанції скасувати, та  прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити. 
		Представник  відповідача  проти  апеляційної скарги заперечує. 
		Представник КМУ  надав суду  заперечення  на апеляційну скаргу. 
		Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно ч.4 ст. 196 КАС України.
		Перевіривши  за наявними у  справі  матеріалами доводи  апеляційної скарги  та правильність  застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки  обставин у справі, колегія суддів  приходить до висновку  про відсутність підстав для задоволення  апеляційної скарги  виходячи з наступного.
		Позивач  є державним службовцем, який працює в апараті Миколаївського районного суду Львівської області на посаді помічника судді, що підтверджується довідкою Миколаївського районного суду Львівської області від 17.07.2015р. № 3 та копією трудової книжки НОМЕР_1. Позивачу присвоєно 11 ранг державного службовця п'ятої категорії. 
		З довідки про доходи від 21.07.2015р. № 659 ТУ ДСА України у Львівській області вбачається, що за період з січня по червень 2015 року позивачу нарахована заробітна плата у сумі 17682,15 грн. Згідно довідки ТУ ДСА України у Львівській області станом на 01.09.2015р. посадовий оклад помічника судді Миколаївського районного суду Львівської області становить 1218,00 грн.
		Позивач вважає, що відповідач - ТУ ДСА України у Львівській області протиправно виплачує йому заробітну плату у розмірі, меншому від того, що визначений абз.2 ч.1 ст.144 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»  та за період з 29.03.2015р. по 01.09.2015р. включно, відповідно до ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»). 
		На думку  позивача  Кабінет Міністрів України протиправно не привів постанову КМУ № 268 від 09.03.2006р. «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів влади, органів прокуратури, судів та інших органів» у відповідність до ч.1 ст.144 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»  в редакції станом на 01.01.2015р. та у відповідність до ч.1ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  у редакції станом на 28.03.2015р.
		Відмовляючи у задоволені  позову суд першої інстанції виходив з його необгрунтованості.
		Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
		Представлені відповідачем на заперечення позовних вимог докази у своїй сукупності не дають підстав вважати що бездіяльність чи дії відповідача є протиправними, а натомість вказують на те, що такі є обґрунтованими, прийнятими з дотриманням вимог Конституції  та законів України, в межах повноважень та спосіб, передбачений чинним законодавством України та підстав для визнання їх протиправними не вбачається.
		Згідно із ч. 2 ст. 113 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією  та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції  та законів України.
		Статтею 116 Конституції України    визначено, що Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції  і законів України, актів Президента України; вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина.
		Відповідно до п. 6 ст. 116 Конституції України  та ч. 1 ст. 32 Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання.
		Згідно із ст. 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України.
		Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд»  внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
		Відповідно до частини 1 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розмір заробітної плати працівників апаратів судів, Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади.
		При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
		Відповідно до пп. 2 п. 13 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити в межах своїх повноважень перегляд та скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
		Згідно з частиною другою статті 41 Закону України «Про Кабінету Міністрів України»  (Закон про КМУ) Уряд відповідно до Конституції  та законів України здійснює свої повноваження шляхом прийняття рішень на його засіданнях більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України, визначеного відповідно до статті 6 цього Закону.
		Частиною першою статті 49 Закону України про КМУ, яка кореспондує статті 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції  і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції  та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
		Водночас Уряд самостійно не готує проекти своїх постанов на підставі яких приймає рішення про їх видання.
		Право ініціативи у прийнятті актів Кабінету Міністрів України, зокрема, мають члени Кабінету Міністрів України. Проекти актів Кабінету Міністрів України готуються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади. Проекти актів Кабінету Міністрів України вносяться на розгляд Кабінету Міністрів України міністерствами, центральними органами виконавчої влади (крім тих, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідного члена Уряду) (стаття 50 Закону про КМУ).
		Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів (частина друга статті 1 Закону про КМУ).
		Згідно з частиною третьою статті 4 Закону про КМУ, порядок проведення засідань Уряду, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання його діяльності визначені Регламентом Кабінету Міністрів України.
		Відповідно до підпункту третього пункту 1 параграфу 7 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950  (Регламент) на своїх засіданнях Уряд розглядає, зокрема питання, що потребують нормативно-правового врегулювання актами Кабінету Міністрів України.
		Частиною першою параграфу 32 Регламенту визначено, що проекти актів Кабінету Міністрів України готуються на основі та на виконання Конституції  і законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, доручень Прем'єр-міністра, а також за ініціативою членів Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з дотриманням вимог цього Регламенту.
		Параграфом 33 Регламенту встановлено, що головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів України є орган, який вносить проект акта до Уряду. Розробниками проектів актів Кабінету Міністрів України є, зокрема, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади.
		Регламентом також встановлена процедура погодження і консультацій проекту акта, проведення правової експертизи Мін'юстом, його розгляд на засіданні урядового комітету перед безпосереднім обговоренням на засіданні Уряду (параграфи 37, 38, 44-46, 49, 50, 55 Регламенту).
		Відтак з вищезазначеного вбачається, що повноваження Уряду реалізуються шляхом прийняття останнім рішень Кабінету Міністрів України (видання постанов та розпоряджень Уряду) на своєму засіданні після обговорення винесених на нього питань шляхом голосування за проекти актів Уряду, підготовлених уповноваженими органами, відповідно до процедури встановленої законодавством України.
		На виконання вимог пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону, листом Уряду від 16.03.2015 № 8062/1/1-15   надано доручення уповноваженим органам, зокрема, Міністерству юстиції України, подати в установленому порядку узгоджені пропозиції щодо приведення актів Уряду у відповідність із Законом.
		За дорученням Кабінету Міністрів України від 16.03.2015 № 8062/1/1-15, Міністерство юстиції розробило проект постанови Уряду «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» та подало його листом Мінюсту від 15.05.2015 № 2936-0-4-15/11.0.1 разом з додатками на розгляд Кабінету Міністрів України.
		Параграфом 55 Регламенту передбачено, що опрацьований проект акта Кабінету Міністрів разом з матеріалами, поданими головним розробником, та експертним висновком Секретаріату Кабінету Міністрів включається до порядку денного засідання відповідного урядового комітету. За результатами розгляду проект акта Кабінету Міністрів схвалюється на засіданні, якщо до нього не висловлено зауважень. Схвалений проект акта Кабінету Міністрів візується Першим віце-прем'єр-міністром, Віце-прем'єр-міністром на засіданні урядового комітету. Якщо за результатами розгляду на засіданні проекту акта Кабінету Міністрів визнано за необхідне доопрацювати його з урахуванням принципових зауважень і пропозицій заінтересованих органів або під час розгляду висловлені принципові зауваження і пропозиції, урахування яких потребує додаткового вивчення головним розробником та погодження із заінтересованими органами, рішення про схвалення проекту не може ставитися на голосування. Такий проект Секретаріат Кабінету Міністрів повертає головному розробникові для доопрацювання та внесення в установленому порядку для повторного розгляду урядовим комітетом.
		Проте на засіданні Урядового комітету з питань економічного розвитку та європейської інтеграції від 05.06.2015р., відповідно до витягу з протоколу № 17, прийнято рішення про відкладення проекту постанови та доручено Мінюсту доопрацювати його у тижневий строк з Мінфіном та Державною судовою адміністрацією України.
		Відповідно до рішення прийнятого на засіданні Урядового комітету з питань економічного розвитку та європейської інтеграції 05.06.2015 вказаний проект постанови повернуто для доопрацювання Мінюсту листом Секретаріату Кабінету Міністрів України від 11.06.2015 № 9760/0/2-15.
		Листом Мінюсту від 06.07.2015 № 7447-0-4-15/11, доопрацьований проект постанови Уряду «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» разом з додатками подано на розгляд Кабінету Міністрів України.
		Водночас згідно витягу з протоколу засіданні Урядового комітету з питань економічного розвитку та європейської інтеграції від 10.07.2015 № 20 прийняття рішення щодо проекту постанови відкладено та доручено доопрацювати його у тижневий строк з урахуванням результатів обговорення та у разі необхідності подати в установленому порядку Кабінетові Міністрів України відповідні пропозиції щодо внесення змін до законодавства.
		Відповідно до рішення прийнятого на засіданні Урядового комітету з питань економічного розвитку та європейської інтеграції 10.07.2015 вказаний проект постанови повернуто для доопрацювання Мінюсту листом Секретаріату Кабінету Міністрів України від 28.07.2015 № 12730/0/2-15.
		Листом Мінюсту від 29.07.2015 № 9201-0-4-15, проект постанови Уряду «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» разом з додатками повторно подано на розгляд Кабінету Міністрів України та повідомлено, що вказаний проект постанови Уряду не потребує доопрацювання.
		Разом з тим листом Секретаріату Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 № 13705/0/2-15, лист Мінюсту від 29.07.2015 № 9201-0-4-15 разом з додатками було повернуто розробнику для погодження проекту акту з Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку та Нацдержслужбою в установленому порядку.
		Вищевикладене узгоджується з параграфом 37 Регламенту.
		На підставі наведеного, враховуючи всі зауваження, листом Мінюсту від 20.08.2015 № 9201-1-4-15/11, проект постанови Уряду «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» разом з пояснювальною запискою, довідкою про погодження, протоколом узгодження позицій, порівняльною таблицею та інформаційно-довідковими матеріалами подано на розгляд Кабінету Міністрів України.
		З вищенаведеного вбачається, що Урядом вчинені дії на виконання пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону, в тому числі щодо приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
		Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 644 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України»  внесено зміни в постанову Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».
		Таким чином, бездіяльність відповідача відсутня, тому відсутні і підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо визнання протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині не приведення постанови у відповідність до Закону.
		Відповідно до п.п.1, 3 Положення про територіальні управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом ДСА України від 04.04.2011р. № 82, ТУ ДСА України в АР Крим областях, містах Києві та Севастополі, є територіальними органами ДСА України та їй підпорядковуються. Основним завданням територіальних управлінь є організаційне та фінансове забезпечення діяльності місцевих загальних судів, з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів суддівського самоврядування.
		Згідно з п.4.3 вказаного Положення ТУ ДСА України в АР Крим областях, містах Києві та Севастополі здійснюють функції розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності територіальних управлінь та місцевих загальних судів.
		Відповідно до ст.23 Бюджетного кодексу України  будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному вказаним Кодексом.
		Відповідно до ст.33 Закону України «Про державну службу»  умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються  Кабінетом  Міністрів України.
		Згідно з ст.13 Закону України «Про оплату праці»  оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету  Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
		Відтак, ТУ ДСА України у Львівській області є розпорядником (одержувачем) коштів Державного бюджету України та здійснює управління бюджетними асигнуваннями та реалізує будь-які бюджетні зобов'язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення встановленого законом про Державний бюджет.
		У відповідача - ТУ ДСА України у Львівській області відсутні повноваження самостійно без правового регулювання та без збільшення видатків з Державного бюджету України встановлювати та здійснювати перерахунок посадового окладу працівників апарату суду, в тому числі і посадового окладу позивача.
		Постанова КМ України № 268 від 09.03.2006р. «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів влади, органів прокуратури, судів та інших органів» приведена у відповідність до ч.1 ст.144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  у редакції станом на 01.01.2015р. та у відповідність до ч.1 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  у редакції станом на 28.03.2015р. лише 09.09.2015р. після набрання законної сили постановою  КМ України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 02.09.2015р. № 644.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про відсутність ознак протиправності в діяльності відповідача ТУ ДСА України у Львівській області щодо не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати за період з 26.10.2014р. по 01.09.2015р. у розмірах, встановлених ст.144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  (в редакції від 26.10.2014р.), ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  (в редакції від 28.03.2015р.). 
		З 09.09.2015р. посадовий оклад позивача обчислюється з врахуванням вимог постанови КМ України № 268 від 09.03.2006р. «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (з врахуванням змін, внесених постановою КМ України «Про внесення змін до деяких актів КМ України» від 02.09.2015р. № 644).
		Враховуючи викладене, суд апеляційної  інстанції зазначає, що судом  першої інстанції, при вирішенні  даного  публічно-правового  спору, правильно  встановлено  обставини справи  та ухвалено  законне рішення  з дотриманням   норм  матеріального  та процесуального права, постанова суду  першої інстанції  ґрунтується на  повно, об'єктивно  і всебічно  з'ясованих обставинах, доводи апеляційної  скарги висновків  суду першої інстанції  не спростовують, тому підстав  для скасування  постанови суду  першої інстанції немає. 
		Керуючись ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу  адміністративного  судочинства України, суд - 
		 
		                                                           У Х В А Л И В : 
		 
		          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити  без задоволення, а постанову Львівського окружного  адміністративного суду від  12.11.2015 року  у справі № 813/3822/15  без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
		                                                    
		  Головуючий суддя                                                                   Довга  О.І. 
		 
		             Судді                                                                           Ліщинський  А.М.   
		 
		                                                                                                  Запотічний І.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...