Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/5265/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 04.02.2016. Зареєстровано: 04.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2016.
Дата набрання законної сили: 02.02.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 369/5265/13-к   Головуючий у І інстанції  ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/780/65/16   Доповідач у 2 інстанції         ОСОБА_2 Категорія 4    02.02.2016 
		<s> </s>
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		 2 лютого 2016 року             м. Київ
		Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
		Головуючого судді: -  ОСОБА_2 ,
		суддів: -  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі - ОСОБА_5 ,
		за участю 
		прокурора - ОСОБА_6 , 
		захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 
		обвинувачених - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , 
		 ОСОБА_14 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_15 , захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 листопада 2015 року, яким
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жорнівка Києво-Святошинського району Київської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працюючогооператором з обробки інформації та програмного забезпечення ТОВ «Стаді Брідж»,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 121 КК України та призначено покарання:за ч. 2 ст. 296 КК України у виді 3 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 121 КК України у виді 8 років позбавлення волі. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України звільнено обвинуваченого від призначеного покарання за ч. 2 ст. 296 КК України у зв`язку з закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта повнасередня, не одруженого, працюючого укладальником-пакувальником ТОВ «Вент-Сервіс», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
		визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України звільнено обвинуваченого від призначеного покарання за ч. 2 ст. 296 КК України у зв`язку з закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та визнано невинним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що ним вчинено вказаний злочин.
		 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта повна середня, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
		визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України звільнено обвинуваченого від призначеного покарання за ч. 2 ст. 296 КК України у зв`язку з закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та визнано невинним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що ним вчинено вказаний злочин.
		 ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця та мешканця АДРЕСА_5 , освіта повна середня, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого,
		визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України звільнено обвинуваченого від призначеного покарання за ч. 2 ст. 296 КК України у зв`язку з закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності тавизнано невинним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що ним вчинено вказаний злочин.
		Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.
		В С Т А Н О В И Л А :
		Згідно вироку суду, 11 березня 2007 року близько 02 години 30 хвилин ОСОБА_11 , перебуваючи разом з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та не встановленими судом особами, знаходячись в громадському місці, біля магазину «Продукти», розташованого по вулиці Леніна, 1 в селі Бузова Києво-Святошинського району Київської області, де, з метою грубого порушення громадського порядку, переслідуючи умисел на вчинення хуліганства, підійшли до потерпілого ОСОБА_16 . При цьому безпричинно, з хуліганських спонукань, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, ОСОБА_12 умисно наніс один удар кулаком руки в область грудей потерпілого ОСОБА_17 , ОСОБА_13 наніс один удар ногою по ногам та два удари ногою по спині в області лопаток потерпілого ОСОБА_16 , ОСОБА_14 забирав у потерпілого ОСОБА_16 невстановлений предмет, яким останній захищався від нападу групи осіб, інші невстановлені особи нанесли удари руками та ногами по тулубу та обличчю потерпілого ОСОБА_16 . Від сукупності ударів потерпілій ОСОБА_16 отримав тілесні ушкодження у вигляді синців на повіках обох очей з садном на повіках лівого ока, синець на правій руці та синець на передній поверхні грудної клітки, садно на спинці носа, які утворилися від дії тупих предметів, можливо від ударів руками чи ногами, і, відповідно до висновку експерта № 71/К від 21-23.04.2009 року, за ступенем тяжкості мають ознаки легких тілесних ушкоджень. 
		ОСОБА_11 при вказаних обставинах, продовжуючи свої хуліганські дії, разом з ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та невстановленими судом особами, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_18 , бажаючи доведення злочинних намірів до кінця, настання суспільно небезпечних наслідків, умисно наніс потерпілому ОСОБА_16 один удар ногою в ліву частину голови потерпілого ОСОБА_16 , п`ять ударів не встановленим предметом в область голови ОСОБА_16 , чим разом з невстановленими особами, які також наносили удари ОСОБА_16 руками та ногами, заподіяв потерпілому ОСОБА_16 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку, з двобічними крововиливами під твердою і під м`якою мозковими оболонками, садно в лівій скронево-тім`яній ділянці, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 71/К від 21-23.04.2009 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Смерть ОСОБА_16 настала в Київській обласній клінічний лікарні 30.03.2007 року о 04 год. 05 хв. від закритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку та внутрішньочерепними крововиливами, яка ускладнилась розвитком набряку-набухання головного мозку.
		В апеляційній скарзі прокурор просить вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 листопада 2015 року скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України і призначити покарання за ч. 2 ст. 121 КК України  у вигляді 8 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 296 КК України  у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі п. 3 ч. 1 т. 49 КК України звільнити від призначеного покарання за ч. 2 ст. 296 КК України.
		ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України і призначити покарання за ч. 2 ст. 121 КК України  у вигляді 8 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 296 КК України  у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі п. 3 ч. 1 т. 49 КК України звільнити від призначеного покарання за ч. 2 ст. 296 КК України.
		ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України і призначити покарання за ч. 2 ст. 121 КК України  у вигляді 8 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 296 КК України  у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі п. 3 ч. 1 т. 49 КК України звільнити від призначеного покарання за ч. 2 ст. 296 КК України.
		ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України і призначити покарання за ч. 2 ст. 121 КК України  у вигляді 8 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 296 КК України  у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі п. 3 ч. 1 т. 49 КК України звільнити від призначеного покарання за ч. 2 ст. 296 КК України.
		В змінах до апеляційної скарги прокурор просить вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9.11.2015 року  скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого засідання. Зміну апеляційної скарги мотивує тим, що зміст обвинувального акту у вище вказаному кримінальному провадженні не містить належним чином сформульованого обвинувачення в частині дій, вчинених обвинуваченими щодо нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_16 , внаслідок спричинення яких настала смерть останнього. 
		В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_7 просить вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9.11.2015 року в частині визнання винним ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України скасувати та закрити кримінальне провадження на підставі не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості вчинення ОСОБА_11 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що вирок є необґрунтованим та невмотивованим, а при проведенні судового розгляду, було допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що в обвинувальному акті від 6.06.2013 року відсутнє формулювання обвинувачення вчинене ОСОБА_11 злочину, а є тільки правова кваліфікація. Також зазначає, що наведені висновки суду не підтверджуються дослідженими під час судового розгляду доказами і мають істотні суперечності. Стороною обвинувачення не було надано достатніх доказів наявності в діях обвинуваченого ОСОБА_11 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
		Також зазначає в апеляційній скарзі, що наявні в матеріалах кримінального провадження висновки судово-медичних експертиз, які були надані стороною обвинувачення та здобуті під час судового розгляду є недопустимими доказами, оскільки були отримані на підставі не відкритих матеріалах в порядку ч. 12 ст. 290 КПК України (медична карта стаціонарного хворого № 101185/228 КОКЛ на ім`я ОСОБА_18 ) та на підставі акту судово-медичного дослідження № 46, висновки якого були отримані з нормативних документів, які регламентують порядок дослідження трупів.
		В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник обвинуваченого ОСОБА_13 адвокат ОСОБА_9 просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9.11.2015 року в частині визнання невинуватим ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України без зміни.
		В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник обвинуваченого ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_10 просить апеляційну скаргу прокурора відхилити.
		Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу із змінами прокурора та частково  в частині скасування вироку апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , думки захисника ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , які підтримали подану ними апеляційну скаргу та частково  в частині скасування вироку апеляційну скаргу із змінами прокурора, думки захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які заперечували проти апеляційної скарги із змінами прокурора та підтримали апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , думку захисника ОСОБА_10 , який частково  в частині скасування вироку суду підтримав апеляційну скаргу із змінами прокурора, та в повному об`ємі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , думку обвинуваченого ОСОБА_12 , який підтримав апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 та заперечував проти апеляційної скарги із змінами прокурора, думки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які підтримали апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 та частково  в частині скасування вироку суду апеляційну скаргу із змінами прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.
		У відповідності до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
		Що стосується посилання в апеляційній скарзі прокурора та захисника ОСОБА_7 на невідповідність обвинувального акта вимогам закону, то слід зазначити наступне.
		За ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
		Пунктом а) ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року передбачено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
		Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 року № 8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема воно повинно містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.
		У п. 1 ч. 3 ст. 42 КПК України зазначено, що підозрюваний, обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують.
		Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
		Відповідно до вимог ст. 314 КПК України, після отримання обвинувального акта суд призначає і проводить підготовче судове засідання, в якому має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
		Суд першої інстанції залишив поза увагою невідповідність обвинувального акта вимогам закону та призначив кримінальне провадження до розгляду по суті.
		Як вбачається з обвинувального акту, органом досудового розслідування не розмежовані і не конкретизовані дії обвинувачених, а саме не було сформульовано конкретне обвинувачення щодо дій ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , оскільки відповідно до матеріалів провадження під час проведення такої слідчої дії, як відтворення обстановки та обставин події не встановлено від чиїх саме ударів настала смерть потерпілого ОСОБА_16 
		10 серпня 2015 року в ході судового розгляду, обвинувальний акт у кримінальному провадженні було змінено прокурором /т. 17 а. п. 1-33/.
		Частиною 1 статті 338 КПК України визначено, що з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. У частині 2 вищенаведеної статті вказано, що дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимогст. 341КПК України складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення.
		Однак, змінюючи обвинувачення, прокурор знову припустився тієї ж помилки, що і при складані основного обвинувального акта, а саме формулюванням обвинуваченням підмінив виклад фактичних обставин кримінального провадження, не конкретизував дії обвинувачених при вчиненні ними хуліганства та тяжкого тілесного ушкодження.
		З приводу посилання в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_7 про визнання недопустимим доказів, а саме Акту судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_18  № 46 від 28.04.2007 року, та висновків судово-медичних експертиз № 71, 325, 324, 383, 21, 149, 15К то слід зазначити, що згідно зі ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України.
		В дослідницькій частині зазначеного акту судово-медичного дослідження та висновків судово-медичних експертиз є посилання на інформацію з медичної карти стаціонарного хворого № 101185/228КОКЛ відносно ОСОБА_18 . Після закінчення досудового розслідування дане кримінальне провадження стороною обвинувачення всупереч вимог ст. 290 КПК України обвинуваченому ОСОБА_11 та його захиснику ОСОБА_7 не було відкрито медичної карти ОСОБА_18 на підставі якої складались зазначені висновки.
		Відповідно до ч. 2 ст. 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
		Таким чином, аргументам захисника ОСОБА_7 з приводу того, що Акт судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_18 № 46 від 28.04.2007 року, та висновки судово-медичних експертиз № 71, 325, 324, 383, 21, 149, 15К є не допустимими доказами, необхідно надати належну оцінку при повторному розгляді кримінального провадження.
		Згідно ст. 409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Відповідно до ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
		Оскільки питання про відповідність обвинувального акта, який направляється до судового розгляду вимогам закону, вирішується на стадії підготовчого судового засідання, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування вироку суду та призначення нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
		При повторному розгляді кримінального провадження необхідно врахувати доводи, викладені в поданих апеляційних скаргах та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
		Зазначені клопотання захисника ОСОБА_7 про виклик експертів, дослідження доказів, визнання доказів недопустимими та призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга із змінами прокурора підлягає до задоволення; апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 підлягає до часткового задоволення.
		Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 415,419 КПК України, колегія суддів, -
		 У Х В А Л И Л А :
		Апеляційну скаргу із змінами прокурора прокуратури Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_15 - задовольнити.
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11  задовольнити частково.
		Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 листопада 2015 року щодо  ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14  скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стаді підготовчого судового засідання.
		Запобіжні заходи, обрані:
		- у вигляді застави щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12  залишити без зміни.
		- у вигляді підписки про невиїзд щодо ОСОБА_14  залишити без зміни.
		 
		 
		Головуючий:
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...