Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/2348/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування; забезпечення виконання зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: 05.02.2016. Зареєстровано: 05.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2016.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 січня 2016 року Справа № 914/2348/15            
		Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:
		Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),
		Владимиренко С.В.,
		Самусенко С.С., 
		розглянувши у відкритому 
		судовому засіданні касаційні 
		скарги          Публічного акціонерного товариства 
		          "Дельта Банк" в особі Уповноваженої 
		          особи Фонду гарантування вкладів 
		          фізичних осіб на здійснення ліквідації у 
		          ПАТ "Дельта Банк" та Державної іпотечної 
		          установи  
		на рішення           господарського суду Львівської області 
		          від 03.09.2015 року
		та постанову                                          Львівського апеляційного господарського 
		суду від 05.10.2015 року  
		у справі                                                     № 914/2348/15
		господарського суду                                 Львівської області
		за позовом          Українсько-німецького спільного 
		          підприємства "Агро-Поділля"
		до відповідачів:          1) Товариства з обмеженою 
		          відповідальністю "Яблуневий дар",
		          2) Публічного акціонерного товариства 
		          "Дельта Банк"
		за участю третіх осіб, які не 
		заявляють самостійних вимог на 
		предмет спору на стороні 
		відповідача-2:          1) Фонду гарантування вкладів фізичних 
		          осіб,
		          2) Державної іпотечної установи
		за участю          Генеральної прокуратури України
		про             визнання застави припиненою та 
		             зобов'язання вчинити дії  
		за участю представників:
		прокуратури -                                        Романова Р.О.
		позивача -                                                  Даши А.Ю.
		відповідачів -                                             1) Дудяка Р.А., Кирпи Ю.С.,
		Кульчавого Д.В.
		2) Мединського М.Л., Ханович К.В.
		третіх осіб -                                          1) Костюкова Д.І., Фурмана Р.В.
		                                                             2) Сукманової О.В., Бокова І.О.
		В С Т А Н О В И В:
		 
		В липні 2015 року Українсько-німецьке спільне підприємство "Агро-Поділля" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання припиненою застави (право застави) згідно договору застави № ВКЛ-2005469/4/S5 від 30.07.2013 року (з усіма наступними змінами та доповненнями), укладеного між ПАТ "Дельта Банк", як заставодержателем, та Українсько-німецьким спільним підприємством "Агро-Поділля", як заставодавцем; зобов'язання ТОВ "Яблуневий дар" вчинити дії, спрямовані на звільнення предмета застави від обтяження, зокрема, у 5-денний строк з моменту припинення застави (права застави) згідно договору застави №ВКЛ-2005469/4/S5 від 30.07.2013 року, звернутися до ПАТ "Дельта Банк" з письмовою вимогою про подачу реєстратору заяви про припинення застави (права застави) згідно договору застави № ВКЛ-2005469/4/S5 від 30.07.2013 року і виключення застави з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (запис від 06.08.2013 року за №13833939); припинення обтяження і вилучення (виключення) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису від 06.08.2013 року за №13833939, з наступними змінами від 07.11.2013 року та від 01.09.2014 року, стосовно предмета обтяження, а саме: обладнання, перелік якого викладено в додатку №1 до договору застави №ВКЛ-2005469/4/S5 від 30.07.2013 року, який є невід'ємною його частиною. Загальна заставна вартість предмета застави за погодженням сторін становить 41 305 224 грн., місцезнаходження предмета застави: Україна, Хмельницька область, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна, 7.
		 
		Рішенням господарського суду Львівської області від 03.09.2015 року (суддя Щигельська О.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 року (судді: Якімець Г.Г., Бойко С.М., Бонк Т.Б.), позов задоволено частково; визнано припиненою заставу (право застави) згідно договору застави №ВКЛ-2005469/4/S5 від 30 липня 2013 року (з наступними змінами та доповненнями), укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Українсько-німецьким спільним підприємством "Агро-Поділля"; припинено обтяження і вилучено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис від 06 серпня 2013 року за №13833939, з наступними змінами від 07.11.2013 року і від 01.09.2014 року, стосовно предмета обтяження: обладнання, перелік якого викладено в додатку №1 до договору застави № ВКЛ-2005469/4/S5 від 30.07.2013 року, який є невід'ємною частиною цього договору. Загальна заставна вартість предмета застави за погодженням сторін становить 41 305 224 грн. Місцезнаходження предмета застави: Україна, Хмельницька область, смт. Нова Ушиця, вул.Гагаріна, 7; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		 
		В касаційних скаргах Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" та Державна іпотечна установа просять скасувати судові акти попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне дослідження судами попередніх інстанцій усіх обставин справи, що вплинуло на неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
		Генеральна прокуратура України подала суду касаційної інстанції повідомлення про вступ прокурора у дану справу, яке задоволено судом касаційної інстанції згідно ст. 29 Господарського процесуального кодексу України.
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" подало суду касаційної інстанції відзив на касаційні скарги, в якому просило залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційні скарги - без задоволення. Аналогічної позиції дотримується і Українсько-німецьке спільне підприємство "Агро-Поділля" у відзиві на касаційну скаргу. 
		Також ПАТ "Дельта Банк" зверталось до Вищого господарського суду України в порядку статті 20 ГПК України із заявою про відвід  колегії  суддів у складі: головуючого судді - Дунаєвської Н.Г., Мележик Н.І., Владимиренко С.В., яка ухвалою Вищого господарського суду України від 27.01.2016р. залишена без задоволення.
		 
		Колегія суддів, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційні скарги підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.06.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" (позичальник) укладено договір кредитної лінії № ВКЛ-2005469/4 і додаткові угоди до нього № 1 від 07.11.2013 року та № 11 від 31.07.2014 року, згідно якого банк зобов"язався надати позичальнику кредит окремими частинами (траншами) в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 34000000 євро та сплатою 12 % річних за користування кредитом і кінцевим терміном погашення не пізніше 29.08.2014 року включно.
		 
		 
		 
		В забезпечення виконання ТОВ "Яблуневий Дар" зобов'язань перед ПАТ "Дельта Банк" за вищевказаним договором між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (заставодержатель) та Українсько-німецьким спільним підприємством "Агро-Поділля" (заставодавець) укладено договір застави № ВКЛ-2005469/4/55 від 30.07.2013 року, відповідно до якого останнім передано заставодержателю обладнання, перелік викладено в додатку № 1.
		06.08.2013 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис за № 13833939 стосовно предмета обтяження. 
		06.05.2014 року між Публічним акціонерним товариством  "Дельта Банк"  та ОСОБА_15 укладено договір № 003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту)  "8 років разом"  у доларах США, сума вкладу якого складає 1 344 005 доларів США.
		03.08.2014 року між ТОВ  "Яблуневий Дар"  (новий кредитор) та ОСОБА_15 (первісний кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу, згідно якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до боржника - ПАТ  "Дельта Банк"  щодо виплати частини вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) "8 років разом" № 003-09508-06514 від 06.05.2014 року у розмірі 575 750,84 доларів США.
		06.02.2015 року ПАТ "Дельта Банк" направило на адресу ТОВ "Яблуневий Дар" претензію про погашення боргу у загальному розмірі 34463393,78 євро, з яких: сума заборгованості за кредитом - 34 000 000 євро; сума заборгованості за процентами - 420 164,38 євро, сума заборгованості за простроченими процентами до 31 дня - 43 229,40 євро, а у разі несплати ТОВ "Яблуневий Дар" заборгованості у тридцятиденний строк, кредитор розпочне процедуру звернення стягнення на предмети застави згідно договорів застави №ВКЛ-2005469/4/S3 від 26.07.2013 року, №ВКЛ-2005469/4/S1 від 27.06.2013 року, №ВКЛ-2005469/4/S2 від 27.06.2013 року, №ВКЛ-2005469/4/S4 від 30.07.2013 року, №ВКЛ-2005469/4/S5 від 30.07.2013 року   та №ВКЛ-2005469/4/S6 від 30.07.2013 року, шляхом звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису на договорі застави або - до суду з позовом про звернення стягнення на майно.
		20.02.2015 року між ТОВ "Яблуневий Дар", як новим кредитором, та ОСОБА_15, як первісним кредитором, підписано повідомлення для боржника - ПАТ "Дельта Банк" про заміну кредитора у зобов'язанні.
		ТОВ "Яблуневий Дар", як новим кредитором, надіслано ПАТ "Дельта Банк" заяву про дострокове відкликання частини вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) "8 років разом" № 003-09508-06514 від 06.05.2014 року в сумі 575 750,84 доларів США та перерахування коштів у 3-денний строк на банківський рахунок ТОВ "Яблуневий Дар", про що свідчить опис вкладення у цінний лист від 02.03.2015 року.
		 
		 
		 
		27.02.2015 року ТОВ "Яблуневий Дар" звернулось до ПАТ "Дельта Банк" із заявою про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог (опис вкладення у цінний лист та поштова квитанція від 27.02.2015 року), в якій, посилаючись на договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу від 03.08.2014 року, просило: 1) припинити зобов'язання щодо сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" суми заборгованості за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 від 27 червня 2013 року у розмірі 361 808,22 євро (що за крос-курсом євро до долара, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви, складало еквівалент 409 458,36 доларів США); 2) припинити зобов'язання щодо сплати Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" частини заборгованості за договором банківського вкладу (депозиту) "8 років разом" №003-09508-06514 від 06 травня 2014 року на загальну суму 575 750,84 доларів США (що за крос-курсом долара до євро, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви складало еквівалент 508 748,64 євро). 
		Заявою про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог №2 від 09.02.2015 року ТОВ "Яблуневий Дар" повідомило ПАТ "Дельта Банк", що є кредитором у зобов'язаннях на суму 43 903 234,95 доларів США за акредитивами, строк виконання за якими на дату цієї заяви є таким, що настав: 1) безвідкличний акредитив № LС/ІМ/14/122013 на суму 10 598 390 доларів США, виданий банком на користь Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк (Cargill Financial Services Internatial Ink.) (СFSІТ); 2) безвідкличний резервний акредитив № LС/SВ/026/042014 на суму 28 654 844,95 доларів США, виданий банком на користь СFSІТ; 3) безвідкличний резервний акредитив №LС/SВ/027/062014 на суму 4 650 000 доларів США, виданий банком на користь СFSІТ.
		Право вимоги за акредитивом, зазначеним у п. 1, передано ТОВ "Яблуневий дар" на підставі договору відступлення прав вимоги №АА5 від 05.02.2015 року, укладеним між останнім та СFSІТ, а права вимоги за акредитивами, зазначеними у п.п. 2,3,  передано ТОВ "Яблуневий дар" на підставі договору відступлення прав вимоги №АА6 від 05.02.2015 року, укладеного між ТОВ "Яблуневий дар" та СFSІТ, про що банк повідомлено листами від 05.02.2015 року.
		У заяві № 2 від 09.02.2015 року ТОВ "Яблуневий дар" повідомлено банк про: 
		1) припинення в повному обсязі зобов'язань щодо сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" суми заборгованості за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 від 27.06.2013 року у розмірі 34 000  000 євро;
		 
		 
		 
		2) припинення зобов'язань щодо сплати Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" заборгованості за кредитом на загальну суму 38 352 000 дол. США (за крос-курсом станом на 09.02.2015 року складає еквівалент 34 000 000 євро) за наступними акредитивами: 
		- безвідкличний акредитив № LС/ІМ/14/122013 на суму 10 598 390 дол. США, виданий Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" на користь Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк (в частині вимог на суму 8546242,13 дол. США, що за крос-курсом станом на 09.02.2015 року складає еквівалент 7576455,78 євро); 
		- безвідкличний резервний акредитив № LС/SВ/026/042014 на суму 28654844,95 дол. США, виданий Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" на користь CFSIT (у повній сумі акредитиву, що за крос-курсом станом на 09 лютого 2015 року складає еквівалент 25 403 231,34 євро); 
		- безвідкличний резервний акредитив № LС/SВ/027/062014 на суму 4650000 дол. США, виданий банком на користь СFSІТ (в частині вимог на суму 1 150 912,93 дол. США, що за крос-курсом станом на 09.02.2015 року складає еквівалент 1020312,88 євро), внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.
		06.03.2015 року Українсько-німецьким спільним підприємством "Агро-Поділля" отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" листа від 06.03.2015 року, в якому повідомлено останнього про припинення зобов'язань ТОВ "Яблуневий Дар" перед ПАТ "Дельта Банк" згідно договору кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 від 27.06.2013 року щодо сплати основної суми боргу та процентів шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
		В подальшому Українсько-німецьке спільне підприємство "Агро-Поділля" листом вих. № 28/04-5 від 28.04.2015 року повідомило ТОВ "Яблуневий Дар" про необхідність звернутися до обтяжувача - Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з письмовою вимогою про подачу реєстратору заяви про припинення застави згідно договору застави №ВКЛ-2005469/4/55 від 30.07.2013 року і виключення її з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, в задоволенні якої ТОВ "Яблуневий Дар" листом за вих.№05/05-01 від 05.05.2015 року відмовило.
		20.03.2015 року позивач звернувся до ПАТ "Дельта Банк" з проханням про вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна предмета застави згідно договору застави № ВКЛ-2005469/4/55 від 30.07.2013 року, у відповіді (лист за вих. № 2/39-17/771 від 07.04.2015 року) на яке ПАТ "Дельта Банк" відмовило, не визнавши припинення зобов'язань ТОВ "Яблуневий Дар" перед ним за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005469/4 від 27.06.2013 року, внаслідок чого Українсько-німецьке спільне підприємство "Агро-Поділля" звернулось до суду з даним позовом. 
		 
		 
		 
		Відтак, предметом спору у даній справі є вимоги Українсько-німецького спільного підприємства "Агро-Поділля" про вчинення дій, спрямованих на звільнення предмету застави від обтяження, визнання припиненою застави згідно договору застави № ВКЛ-2005469/4/55 від 30.07.2013 року та вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису стосовно об'єкта обтяження: обладнання, перелік якого викладено в додатку № 1 до договору застави.
		 
		В силу ст.ст. 526, 572 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про заставу" зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України). В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
		Однією з підстав припинення права застави, визначеного у п. 1 ч. 1 ст.593 Цивільного кодексу України та ст. 28 Закону України "Про заставу" є припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
		Положеннями ст.ст. 598, 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		 
		Як зазначалось вище, предметом спору у даній справі є вимоги позивача, зокрема, про визнання застави згідно договору застави № ВКЛ-2005469/4/55 від 30.07.2013 року припиненою з підстав припинення забезпечуваного нею основного зобов'язання, а необхідною умовою для її задоволення, є встановлення факту припинення усіх зобов'язань, що виникли на підставі кредитного договору. 
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з позицією якого погодилась апеляційна інстанція, посилаючись на положення ч. 1 ст. 593 ЦК України і ст. 28 Закону України "Про заставу", а також умови договору застави № НКЛ-2005469/4/S5 від 30.07.2013 року, виходив з доведеності обставин припинення зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" перед Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005469/4 від 27.06.2013 року шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяв ТОВ "Яблуневий Дар" про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог № 2 від 09.02.2015 року та від 27.02.2015 року і припинення права застави. Також, оскільки ТОВ "Яблуневий дар" у спірних правовідносинах є позичальником, а не власником і заставодавцем переданого в заставу майна, суд, посилаючись на ч. 3 ст. 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", відмовив в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання ТОВ "Яблуневий дар" вчинити дії, спрямовані на звільнення предмета застави від обтяження.
		 
		Проте, такі висновки судів першої й апеляційної інстанцій є передчасними та такими, що здійснені без належного дотримання вимог ст. 43 ГПК України з огляду на наступне.
		 
		Відповідно до частин 1, 2 статті 1054, частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
		 
		Вирішуючи спір, господарський суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, встановив, що розмір заборгованості ТОВ "Яблуневий Дар" перед ПАТ "Дельта Банк" згідно претензії від 06.02.2015 року складає 34 463 393,78 євро. При цьому, за висновками судів зобов"язання ТОВ "Яблуневий Дар" перед ПАТ "Дельта Банк" припинилось внаслідок зарахування зустрічних вимог на підставі заяви відповідача - 1 від 27.02.2015 року про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог щодо сплати Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором в сумі 34 361 808,22 євро.
		Разом з тим, господарські суди не звернули уваги на різницю у вказаних сумах та існування заборгованості по сплаті штрафних санкцій за договором кредитної лінії № ВКЛ-2005469/4 від 27.06.2013 року на момент направлення відповідачем-1 зазначених заяв.
		Також поза увагою господарських судів залишились умови п. 2.6. кредитного договору щодо нарахованих відсотків за користування кредитом, оскільки претензія ПАТ "Дельта Банк" направлена до ТОВ "Яблуневий дар" 06.02.2015 року, тоді як заяви останнього про зарахування зустрічних вимог направлені ПАТ "Дельта Банк" 09.02.2015 року (щодо кредиту) та 27.02.2015 року (щодо відсотків).
		 
		Відтак, всупереч вимог ст. 43 ГПК України, судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки обставинам щодо встановлення дати, з якої кредитний договір вважається простроченим, і дати, на яку нарахована вказана судами заборгованість за кредитним договором, та існуванню у ТОВ "Яблуневий дар" зобов'язань з належного виконання кредитного договору до дат проведення зарахувань однорідних вимог. При цьому, відповідно до п. 3.3. договору застави при частковому виконанні забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається у початковому обсязі.
		 
		Також викликають сумніви висновки судів попередніх інстанцій щодо припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України і, як наслідок, відсутність зобов"язань ПАТ "Дельта Банк" перед ТОВ "Яблуневий дар". 
		В силу ст. 601 ЦК України зобов"язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги. Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати наступним умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобовязанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов"язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв"язку з чим зарахування, як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов"язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги.
		 
		В той же час, заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, за рахунок яких, як вважає позивач, припинено зобов"язання за кредитним договором, ґрунтуються на тому, що відповідач-1 набув право вимоги до ПАТ "Дельта Банк" за: договором банківського вкладу (депозиту) "8 років разом" №003-09508-06514 від 06.05.2014 року, укладеним між останнім та ОСОБА_15; акредитивами ІХ/8В/026/042014, ІХ/ІМ/14/122013 та ЬС/8В/027/042014, відкритими ПАТ "Дельта Банк" на користь Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк. Права вимоги за вказаними договорами з ОСОБА_15 та акредитивами, отриманими відповідачем-1 за договором відступлення права вимоги за договором банківського вкладу від 03.08.2014 року і договором відступлення права вимоги №№ АА5 та АА6 від 05.02.2015 року (акредитиви).
		 
		 
		 
		 
		 
		Згідно ст.ст. 512, 513 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
		Задовольняючи позовні вимоги частково, господарськими судами належним чином не перевірено факту наявності доказів щодо переходу до нового кредитора прав у зобов"язанні та, відповідно, можливості здійснення зарахування на підставі ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України, оскільки повідомлення про заміну кредитора у зобов"язанні направлено ПАТ "Дельта Банк" 02.03.2015 року, тоді як заява про зарахування зустрічних однорідних вимог направлена ПАТ "Дельта Банк" 27.02.2015 року.
		 
		Враховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій про настання строку повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) на момент направлення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог є передчасними.
		 
		Також господарськими судами не перевірено правильності проведеного розрахунку суми припиненого зобов"язання, здійсненого відповідачем - 1, згідно вищезазначених заяв, виходячи з різного співвідношення іноземних валют (євро до долара), відповідно до положень статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", статей 526, 1054 ЦК України та пункту 3.2.6.2. кредитного договору.
		 
		Згідно статей 1088, 1093 ЦК України при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. У разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара.
		 
		Вирішуючи спір, місцевим й апеляційним господарськими судами також належним чином не з"ясовано обставин щодо встановлення факту наявності угод на відкриття спірних акредитивів, початок строку їх дії, строк платежу по акредитивах та інші обставини, які б свідчили про наявність зобов"язань банку перед відповідачем - 1, про зарахування яких йдеться у вищезазначених заявах ТОВ "Яблуневий Дар".
		 
		Поняття і види доказів викладені у статті 32 ГПК України, згідно якої доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
		Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст. 36 ГПК України). 
		Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Враховуючи, що норми ст. 38 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази і п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначено одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарськими судами, в межах своїх повноважень, повинні бути створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснення всіх необхідних дій щодо їх витребування.
		З огляду на вищевикладене, висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову без встановлення фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, зокрема, наявності доказів на підтвердження факту існування заборгованості за акредитивами, є передчасними. 
		 
		Згідно статті 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати  на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
		Проте, при вирішенні спору господарськими судами першої й апеляційної інстанцій, всупереч ст. 28 Закону України "Про заставу" і ст. 593 ЦК України, не перевірено розміру суми припиненого зобов'язання за кредитним договором та, як наслідок, доводи ПАТ "Дельта Банк" щодо відсутності підстав для припинення застави.
		 
		Разом з тим, з"ясування зазначених обставин має істотне значення при вирішенні спору для встановлення підстав припинення основного зобов'язання за кредитним договором та, як наслідок, законності припинення застави.
		 
		Постановою Правління Національного Банку України від 02.03.2015 року № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних» банк віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації, а тому висновок судів в частині визнання припиненими вищевказаних зобов"язань ТОВ "Яблуневий дар" шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог суперечить приписам ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". 
		 
		Таким чином, касаційна інстанція дійшла висновку про порушення попередніми судовими інстанціями вимог статей 32, 33, 34, 38 ГПК України щодо встановлення обставин справи, які складають фактичну основу спірних правовідносин та передчасність висновків господарських судів про наявність правових підстав для визнання припиненою заставу (право застави) згідно договору застави №ВКЛ-2005469/4/S5 від 30 липня 2013 року (з наступними змінами та доповненнями), укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Українсько-німецьким спільним підприємством "Агро-Поділля"; припинення обтяження і вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису від 06 серпня 2013 року за №13833939, з наступними змінами від 07.11.2013 року і від 01.09.2014 року, стосовно предмета обтяження: обладнання, перелік якого викладено в додатку №1 до договору застави № ВКЛ-2005469/4/S5 від 30.07.2013 року.
		 
		При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 1117 ГПК України).
		 
		В зв"язку з викладеним, судові інстанції припустились порушення вимог частини 1 статті 47 ГПК України щодо всебічного, повного й об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України. 
		Згідно статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. 
		При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та, дотримуючись норм процесуального права, вирішити спір відповідно до вимог закону.
		 
		Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		          Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" та Державної іпотечної  установи         задовольнити частково.          
		 
		          Рішення господарського суду Львівської області від 03.09.2015 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 року  у справі № 914/2348/15 скасувати.
		 
		Справу передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області в іншому складі суду.
		 
		Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіС.В. Владимиренко   С.С. Самусенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...