Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 626/1710/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Надіслано для оприлюднення: 04.02.2016. Зареєстровано: 05.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2016.
Дата набрання законної сили: 31.05.2016 (частково)
Результат оскарження 31.05.2016 Апеляційний суд Харківської області: скасовано вирок частково з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 626/1710/15-к
		Провадження № 1-кп/626/12/2016 
		 
		Красноградський районний суд Харківської області
		В И Р О К
		Іменем України 
		  
		04 лютого 2016 року м, Красноград
		Красноградський районний суд Харківської області у складі: 
		Головуючої судді:         ОСОБА_1 ,
		за участю прокурора:     ОСОБА_2 
		обвинуваченого ОСОБА_3  
		адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 
		при секретарі Деревінській л.м.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Краснограді кримінальне провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , мешкає по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта базова вища, одруженого, приватного підприємця, депутата Красноградської районної ради Харківської області V1 скликання, раніше не судимого, у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 110 та ч.1 ст.263 КК України, 
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_3 , згідно останньої редакції обвинувального акту зміненого в судовому засіданні обвинувачується органами досудового слідства в тому, що будучи представником влади  депутатом Красноградської районної ради У1 скликання, маючи протиправний злочинний намір, спрямований на зміну меж території України та порушення порядку, встановленого Конституцією України, в січні 2015 року добровільно та за власною ініціативою приєднався до групи осіб з аналогічними поглядами та злочинними намірами.
		До складу групи входили наступні особи: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Зазначені особи ще в 2014 році під час перебування на території Луганської області входили до складу незаконного збройного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та здійснювали дії, направлені на зміну меж території України та порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Реалізуючи свій злочинний, протиправний умисел, з метою зміни територіальної цілісності України, ОСОБА_3 , являючись представником влади, як депутат Красноградської районної ради У1 скликання був обізнаний з проблемними питаннями, пов`язаними з проведенням антитерористичної операції (далі АТО) на території Луганської та Донецької областей, в період з 30.01.2015 по 11.02.2015 року неодноразово висловлювався у телефонних розмовах з ОСОБА_6 , якого вважав керівником злочинної групи осіб, свої пропозиції та готовність до сприяння у здійсненні активних дій, направлених на зрив мобілізації до лав Збройних Сил України на території Красноградського району та послаблення сил, задіяних у проведенні АТО, що призведе до розширення меж тимчасово окупованих територій зазначених областей з метою їх подальшого відокремлення від території України у непередбачені законом територіальні утворення. Вказані обставини знайшли своє підтвердження в ході проведення санкціонованих судом негласних слідчих (розшукових) дій (далі НСРД) шляхом фіксації телефонних розмов між ОСОБА_6 і ОСОБА_3 від 30.01.2015; 02.02.2015; 06.02.2015 ; та 11.02.2015 року.
		Крім цього, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільну небезпечність власної протиправної діяльності, та, розуміючи, що для здійснення активних дій, направлених на зрив мобілізації, злочинній групі, до складу якої він входив, необхідна підтримка від знайомих ОСОБА_6 , а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інших невстановлених слідством осіб, які раніше входили до складу незаконних збройних формувань на території Луганської області. В зв`язку з вищевикладеним він завірив ОСОБА_6 , що забезпечить його та інших учасників групи власним транспортом, та з метою не викриття членів групи, пообіцяв і гарантував, як представник влади домовитися про надання їм супроводження у вигляді автомобіля державної автомобільної інспекції  ДАІ. Вказані обставини знайшли своє підтвердження в ході проведення санкціонованих судом НСРД шляхом фіксації телефонних розмов між ОСОБА_6 та невстановленими особами, які являлись учасниками незаконних збройних формувань на тимчасово окупованій території Луганської та Донецької областей від 01.02.2015 року, 02.02.2015 року та 07.02.2015 року, в ході яких ОСОБА_6 інформував терористів про готовність до сприяння у здійсненні активних злочинних дій з боку ОСОБА_3 .
		Також ОСОБА_3 , бажаючи своїми активними діями, сприяти зміні меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, надав згоду ОСОБА_6 займатися перевезеннями з території Луганської та Донецької областей військової форми, зброї, боєприпасів та грошових коштів з метою подальшого здійснення активних дій, направлених на здійснення психологічного тиску на представників влади Красноградського району, осіб, що виконують функції її охорони та місцевих мешканців. При цьому він, взявши на себе виконання злочинних функцій перед ОСОБА_6 також надав йому гарантії щодо відшукання і забезпечення житла, гаражів для розміщення членів зазначеної групи.
		В подальшому, 12.02.2015 року злочинна діяльність ОСОБА_3 була призупинена співробітниками Управління СБ України в Харківській області на підставі ст. 208 КПК України.
		Викладені вище обставини органами досудового слідства кваліфіковані як кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 110 КК України, тобто вчинення ОСОБА_3  умисних дій, направлених на зміну меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинених представником влади за попередньою змовою групою осіб.
		Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 діючи з прямим умислом спрямованим на незаконне придбання, зберігання бойових припасів, на початку лютого 2015 року, більш точна дата та конкретне містц в ході слідства не встановлено, незаконно придбав у невстановленої особи та зберігав бойові припаси: гранату «РГД-5» із запалом до неї та патрон калібру 7,62, які в подальшому зберігав у себе в будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , у шафі. 
		12.02.2015 року співробітниками Управління СБУ в Харківській області при проведенні обшуку у вищезазначеному житловому приміщенні було виявлено та вилучено зазначені боєприпаси  гранату «РГД-5» із запалом «УЗРГМ-2» та патрон калібру 7,62 мм.
		 В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3  повністю не визнав себе винним у пред`явленому йому обвинуваченні та пояснив, що ОСОБА_6 знає приблизно два роки, так як той працював на машині швидкої допомоги. Чим займається ОСОБА_6 останнім часом та де мешкає йому не відомо. Останній раз він його бачив в січні 2015 року. Про те, що ОСОБА_6  знаходився на території Луганської області та був членом незаконного військового угрупування йому нічого не відомо. З ОСОБА_8 та ОСОБА_7 він не знайомий, ніколи з ними не зустрічався. Не заперечуючи факту спілкування з ОСОБА_6 по телефону, він наголошував на тому, що ніколи не обговорював з ОСОБА_6 питання щодо транспортування на територію Красноградського району розвідувально-деверсійної групи ЛНР , придбання вибухових пристроїв чи боєприпасів , визначення місць для проведення деверсійних та терористичних актів. Була розмова про надання допомоги на перевезення з території Луганської області родичів ОСОБА_6 , для чого він збирався знайти транспорт. Також була розмова про можливість транспортування з Луганської області запасних частин для сільхозтехніки, його це зацікавило, так як це пов`язано з його підприємницькою діяльністю. Але ці були тільки розмови і нічого більше. Звідки взялись у нього в будинку граната та патрон йому не відомо, так як він їх не купував і додому не приносив, тим більше, що він є мисливцем і ніколи не зберігав би бойову гранату серед білизни в шафі у власній спальні, оскільки розуміє її небезпечність для членів родини, які мешкають разом з ним. Він вважає, що гранату та патрон йому підкинули працівники СБУ, які робили обшук, а граната, яка була вилучена, це був муляж. Його було затримано працівниками СБУ 12 лютого 2015 року у м. Краснограді на СТО по вул. Короленка о 09:15 годині ранку. На нього наділи наручники і повезли додому в с. Октябрське. На його вимогу забезпечити йому захисника в зв`язку з затриманням, працівники СБУ не реагували і тільки о 22 годині, після того, як його було доставлено в Управління СБУ у м. Харкові, було складено протокол про його затримання та роз`яснено його права. Під час обшуку в його будинку він знаходився в окремій кімнаті і не міг бачити, яким чином оглядались інші кімнати в тому числі і спальня, де було знайдено гранату та патрон. З сейфа, де зберігались мисливська зброя та кошти зникли кошти та мисливські патрони у кількості до 600 штук.
		Суд, дослідивши усі докази по справі, приходить до висновку, що обставини обвинувачення ОСОБА_3 за ч.2 ст. 110 КК України не знайшли об`єктивного підтвердження, в зв`язку з чим обвинувачений ОСОБА_3 за даним обвинуваченням підлягає виправданню виходячи з таких підстав.
		Стаття 110 ч.2 КК України передбачає кримінальну відповідальність за посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, а саме умисні дії, вчинені з метою зміни території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, вчинені представником влади за попередньою змовою групою осіб.
		Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисних дій, направлених на зміну меж території України та на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинених представником влади за попередньою змовою групою осіб.
		 Судом встановлено, що ОСОБА_3 дійсно являвся депутатом Красноградської районної ради У1 скликання.
		 Відповідно до вимог ч.1, 2, 4 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумнім сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Сторона обвинувачення, як на единий доказ винуватості ОСОБА_3 в скоєні злочину передбаченого ч.2 ст.110 КК України, а саме на вчинення ним умисних дій, направлених на зміну меж території України, на порушення порядку, встановленого Констітуцією України, вчинених представником влади за попередньою змовою групою осіб, в редакції викладеній вище, посилається на телефонні розмови між ОСОБА_6 і ОСОБА_3 , які видбулися 30 січня, 2 ,6, та 11 лютого 2015 року та на телефонні розмови які відбулися між ОСОБА_6 та невстановленими особами 1, 2, 7 лютого 2015 року. Дані телефонні розмови були зафіксовні в результаті проведення санкціонованих судом негласних слідчих (розшукових) дій .
		Спільні розмови ОСОБА_6 та ОСОБА_3 згідно з висновком №3904 судової криміналістичної експертизи відео-,звукозапису від 09.07.2015 року, зафіксовані на фонограмах № 2, 5, 10, 12-14, 16 ( а.с.221-226 т.1)
		Дослідивши в судовому засіданні вказані телефонні розмови (а.с.221-249, та лазарний диск DVD +R інв.№ 2463 т.1) суд не находить в них безперечних доказів, якіб свідчили про вчинення ОСОБА_3  злочину передбаченого ч.2 ст.110 КК України, так як з об`єктивної сторони даний злочин здійснюється шляхом активної поведінки  дії. Розмови між ОСОБА_6 і ОСОБА_3 не носят конкретного змісту, з якого можно було зробити однозначний висновок, що ці розмови направлені саме на зміну меж території України , чи на порушення порядку, встановленого Конституцією України. При цьому сам ОСОБА_3 не заперечує факт спілкування з ОСОБА_6 і розмову про надання транспорту для перевезення з Луганської області якоїсь родини, а також можливості привезення звідти запасних частин для сеільхозтехніки . Але ці розмови продовження не мали і з цього приводу він нічого не робив. Вказані пояснення ОСОБА_3 стороною обвинувачення ніяким чином не спростовані.
		 Твердження прокурора, про те, що ОСОБА_3 в січні 2015 року приєднався до злочинної групи, в яку входили ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з метою зміни меж території України, ніякими доказами не підтверджується, тим більше, що ОСОБА_3 не було вчинено жодної дії, якаб охоплювалась складом злочину передбаченого ч.2 ст. 110 КК України. Обвинуваченням також не спростовано твердження ОСОБА_3 стосовно того, що він взагалі не був знайомий з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , не зустрічався з ними, и не розмовляв по телефону. 
		 Стаття 28 КК України передбачає, що злочин визнається вчиненим за попередьою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб ( два або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про спільне його вчинення.
		 Згідно з положеннями ст.337 ч.1 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту. У даній справі обвинувачується один ОСОБА_3 , група осіб відсутня. Під час зміни прокурором обвинувачення в судовому засіданні коло осіб обвинувачених не змінилось.
		 ОСОБА_6 давати пояснення в якості свідка в судовому засіданні відмовився. Клопотання допитати в судовому засіданні свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_7 прокурор або захист не заявили. 
		 Відповідно до ч.4 ст. 95 КПК України суд може обгрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих в порядку передбаченому ст.225 цього Кодексу. Суд не вправі обгрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
		 Посиляння прокурора на те, що потрібно при розгляді справи враховувати політичну ситуацію, яка склалась в України, так як відбувається антитерористична операція, і, всі розмови ОСОБА_6 і ОСОБА_9 , які на його погляд є завуальованими, слід вважати діями направленними на зміну меж території України та порушення порядку, встановленого Конституцією України, суд вважає такими, що не засновано на законі і суперечать положенням ст. 62 Контституції України.
		 Посилання обвинувачення на телефонні розмови ОСОБА_6 , які відбулись 1,2, та 7 лютого 2015 року та зафіксовані на досліджених фонограмах № 1,3,4,6,7,9,11,15, як на докази вини ОСОБА_3 суд не може прийняти як доказ, так як згідно з висновком №3904 судової криміналістичної експертизи відео-звукозапису від 09.07.2015 року, слова (фрази, репліки) в розмовах на даних фонограмах , «як Невід. 2» вимовлені не ОСОБА_6 , не ОСОБА_3 , не ОСОБА_8 , не ОСОБА_7 , а іншою особою (особами), які не встановлені . Особа ОСОБА_6  згідно вказаного висновку експертизи значится «як Невід, 1».
		 Допитаний в судовому засіданні за клопотанням прокурора свідок ОСОБА_10 пояснював, що він знайомий з ОСОБА_6 та з його слів занає про те, що він воював на території ЛНР літом 2014 року. Відносно ОСОБА_3 йому нічого не відомо, вони з ним не знайомі.
		 Оцінюючи докази, які надані обвинуваченням суд враховує положення ч.3 статті 62 Конституції України, яка передбачає, що обвинувачення не може грунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях Усі сумніви щодо доведенності вини особи тлумачаться на її користь.
		 Стаття 373 ч.3 КПК України також передбачає, що обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно п.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.
		 Таким чином, обвинуваченням не надано жодного доказу, який би підтверджував те, що ОСОБА_3 в групі з іншими особами скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 110 КК України і відповідно за даною статтею його слід виправдати.
		 При дослідженні та оцінці доказів наданих обвинуваченням, в їх сукупності, щодо скоєння ОСОБА_3 кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України суд находить його вину доведеною виходячи з наступного.
		 Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному злочині не визнав, але не заперечував того факту, що 12.02.2015 року при проведенні обшуку в його будинку співробітниками СБУ було знайдено та вилучено у шафі, яка знаходиться в його спальні гранату РГД -5 та один патрон. При цьому ОСОБА_3 наголошував на тому, що гранату йому підкинули працівники СБУ і то була не бойова граната, а муляж, а патрон взагалі був сувенірним.
		 Вказані пояснення ОСОБА_3 спростовуються як показами свідків, допитаних беспосередньо в судовому засіданні так і письмовими доказами наданими стороною обвинувачення.
		 Так, свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що приймав участь при проведенні обшуку в домоволодіні, в с. Октябрське Красноградського району у раніше йому не знайомого ОСОБА_3 , в якості понятого. Розом з ним був ще один понятий, якого він раніше не знав. Вони разом з працівниками СБУ приїхали з м. Харкова. Під час обшуку в будинку у кімнаті, яка є спальнею, у шафі, слідчий СБУ знайшов та вилучив гранату з запалом, а в шухляді один патрон. Граната була розібрана та окремо запаковано в пакети - корпус гранати та запали. Патрон було запаковано у інший пакет. На пакетах розписались учасники обшуку. Під час обшуку, разом з ними також весь час була присутня дружина ОСОБА_12 . Крім боєприпасів під час обшуку в будинку ОСОБА_3 також було вилучено компьютер з жорсткими дисками, гроші в евро і доларах, чеки. Після проведення обшуку було складено протокол де він та інші учасники обшуку розписались. 
		 Свідок ОСОБА_13 , який також був понятим при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 12.02.2015 року, в судовому засіданні дав аналогічні пояснення підтвердивши той факт, що при обшуку працівниками СБУ в будинку ОСОБА_3 , в шафі, булу знайдено та вилучено гранату та патрон.
		 Свідок ОСОБА_14 , дружина обвинуваченого, в судовому засіданні також підвердила, що 12.02.2015 року, в будинку де вона мешкає разом з чоловіком та сином, працівниками СБУ на підставі ухвали суду було проведено обшук. Вона була присутня, коли слідчий в присутності понятих проводив обшук в кімнатах будинку. В спальні, коли вона на секунду відволіклась, в шафі, серед білизни, слідчий знайшов гранату, а в шухляді патрон. ОСОБА_3 знаходився в іншій кімната  залі та разом зі слідчим кімнати в будинку не оглядав. Вона не вірить, що чоловік міг зберігати гранату поміж білизни, у шафі, наражаючи тим самим сім`ю на небезпеку, тим більше, що вона звітти зранку брала одежу і ніякої гранати не бачила. Крім цього працівники СБУ забрали з сейфа чоловіка його мисливську зброю та патрони, грошові кошти в сумі 1230 евро та 7720 доларів США, компьютер сина та жорсткі диски, мобільний телефон, касові чеки та штампи ТОВ «Агродеталь» мисливську зброю чоловіка, ножі. Після обшуку вони також виявили пропажу тепловізора , грошей з гаманця чоловіка, мисливських набоїв .
		 Свідок ОСОБА_15 , яка працювала бухгалтером у ОСОБА_3 , який займався підпиємницькою діяльністю, пояснила в судовому засіданні, що 12.02.2015 року вона була в будинку ОСОБА_12 , де в одній із кімнат знаходилось її робоче місце і бачила, що в будинку проводився обшук. ОСОБА_3 в наручниках сидів у залі. За проханням слідчого вона порахували грошові кошти, які були вилучені з сейфу, там було 1230 евро та 7720 доларів США. Крім того забрали компьютер, на якому вона працювала, жорсткі диски. В процесі проведення обшуку вона зрозуміла, що було знайдено гранату та патрон. Граната лежала в залі, на дивані. Після того, як працівники СБУ поїхали виявилась пропажа тепловізора, який вона бачила в одній із кімнат.
		 Вказані пояснення свідків підтверджуються протоколом обшуку від 12.02.2015 року за місцем мешкання ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , та фототаблицею до нього, а саме те, що під час обшуку в будинку ОСОБА_3 було знайдено гранату РГД-5 та патрон калібру 7,62мм. (а.с. 169-176 т.1).
		 Висновком експерта від 01.06.2015 року № 43/2015 підтверджується, що предмети, вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 являються : - підривачем УЗРГМ -2 та корпусом гранати РГД-5. При штатному з`єднанні підривача типу УЗРГМ-2 із корпусом гранати РГД-5 утворюються відповідні ручні осколкові гранати РГД-5, які відносяться до категорії боєприпасів (а.с. 191-211 т.1).
		 З протоколу огляду предметів від 12.02.2015 року, фототаблиці до нього та акту перевірки об`єктів на наявність вибухових пристроїв, речовин або конструктивно схожих на них предметів від 12.02.2015 року та вказаного вище висновку експертизи встановлено, що на експертизу надійшла саме та граната РГД-5 з запалом УЗРГМ-2, які були вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 (а.с. 174-177 т.1).
		 Згідно з актом № 168 вибуховонебезпечні об`єкти відповідно до висновку експерта №43/2015 були знешкоджені шляхом дистанційного приведення в дію на спеціальному майданчику (а.с.212 т.1).
		 Висновком експертизи від 05.05.2015 року № 183 підтверджується, що наданий на дослідження один патрон, вилучений під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 є боєприпасом - мисливським патроном 7,62х54R калібру 7,62мм., призначеним для стрільби з мисливської нарізної зброї відповідного калібру і типорозміру патронника (гвинтівка, карабін) (а.с.245-249 т.1). 
		 З протоколу огляду предметів від 26.03.2015 року та вказаного вище висновку експертизи встановлено, що на експертизу надійшов саме той патрон, який було вилучено при проведені обшуку 12.02.2015 року за місцем мешкання ОСОБА_3  7,62х54R (а.с.250-251 т.1).
		 Вказані предмети надійшли на експертизу у відповідних упаковках, які не порушені і забезпечують зберігання об`єктів дослідження та запобігання несанкціонованому доступу до них .
		 Таким чином сукупністю наведених вище доказів повністю підтверджеється вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ст. 263 ч.1 КК України та спростовуються його твердження, що за місцем його мешкання було вилучено не боєприпаси, а муляж гранати та сувенірний патрон, а також те, що вказану гранату йому було підкинуто працівниками СБУ, які проводили обшук.
		Кваліфікувати дії ОСОБА_3 слід за ч.1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання та зберігання бойових припасів. 
		При дослідженні доказів у справі судом було встановлено, що ОСОБА_3 був фактично затриманий відповідно до протоколу затримання особи від 12 лютого 2015 року о 12 годині 00 хвилин, а підставою затримання було те, що ОСОБА_3 застали під час вчинення злочину, а саме, зберігання вибухового пристрою за місцем його постійного проживання в АДРЕСА_1 (а.с. 36-38 т.2). Разом з тим з пояснень ОСОБА_3 , які підтверив в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 , слідує, що 12.02.2015 року о 09:15 годині ОСОБА_3 знаходився на СТО по вул. Короленка у м. Краснограді, куди звернувся з приводу ремонту колес на своєму автомобілі «Тойота Тундра». В цей час пі`їхали працівники СБУ, частина з них була у цивільному одязі, а частина з автоматами та в комуфляжній формі з буквами СБУ. Вони повалили ОСОБА_12 на землю, одягли наручники, посадили в машину та поїхали, Працівники СБУ, які були у цивільному одязі поїхали на автомобілі ОСОБА_12 . З вище вказаних показів свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 слідує, що о 10 годині 12.02.2015 року працівники СБУ привезли ОСОБА_3 в наручниках в с. Октябрське, де проводили обшук в його будинку. Цей факт підтверджується і протоколом обшуку від 12.02.2015 року за місцем мешкання ОСОБА_3 , де вказано, що обшук відбувався з 10:00 до 12:00 години (а.с. 169 т.1).
		Стаття 208 КПК України передбачає, що при затриманні особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол та роз`яснюються її права. Копія протоколу про затримання негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокуророві.
		Стаття 209 КПК України передбачає, що особа є затрманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд з уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою. 
		Таким чином судом встановлено порушення права обвинуваченого на захист, так як в протоколі не вірно вказано час та місце його затримання, оскільки ОСОБА_3 був фактично затриманий 12.02.2015 року 09:15 годині у м. Краснограді, Харківської області, а не за міцем вчинення злочину, тобто там де він незаконно зберігав боєприпаси в АДРЕСА_1 . Під час фактичного затримання ОСОБА_3 органами досудового слідства не було роз`снено його права, та проігноровано вимогу ОСОБА_3 на залучення захисника.
		Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що раніше він закон не порушував, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався. За місцем проживання характеризується виключно позитивно, був членом виконкому Октябрської сільської ради, Красноградського району Харківської області, постійно піклувався проблемами своїх виборців, постійно надавав допомогу школам, територіальній громаді Октябрської сільської ради.
		Із характеристики голови Красноградської районної ради Харківської області слідує, що ОСОБА_3  обирався депутатом Красноградської районної ради 1У та У1 скликання. До своїх депутатських обов`язків завжди відноситься відповідально із розумінням до проблем мешканців району, ініціативна, доброзичлива людина. Як приватний підприємець займався активною депутатською діяльністю та меценатством. ОСОБА_3 неодноразово нагороджувався грамотами Красноградської районної ради, Красноградської районної державної адміністрації та грамотами Октябрської сільської ради за багаторічну сумлінну працю, доброчинну діяльність, меценатство та вагомий внесок у розвиток району в економічній і соціально-культурних сферах (а.с. 84-105 т1). 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно до вимог ст.66 КК України судом не встановлено.
		Як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд враховуєте, що раніше ОСОБА_3 до кримінальної, чи адміністративної відповідальності не притягувався, на утриманні має сина інваліда дитинства 2 групи, тяжких наслідків від злочину не наступило, характеризується виключно позитивно, як приватний підприємець займається благодійною діяльністю та меценатством.
		 Відповідно до ст.ст.50,65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявність вказаних вище пом`якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих обставин, дані про особу винного, у зв`язку з чим вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі .
		Разом з тим, враховуючи, те що раніше ОСОБА_3  раніше не притягався до кримінальної чи адміністративної відповідальностиі, характеризується виключно позитивно, на утриманні має сина інваліда дитинства 2 групи, як приватний підприемець займався благодійною та меценатською діяльністю, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання з застосуванням ст. 69 КК України - нижче від нижчої межі встановленої санкцією статті 263 ч.1 КК України.
		В строк відбування покарання ОСОБА_3  зарахувати строк попереднього ув`язнення починаючи з дня затриманняз 09:15 хвилин 12.02.2015 року відповідо до ч.5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. 
		Стягненню з ОСОБА_3 підлягають витрати за проведення судових експертиз, які є доказом його обвинувачення за ч.1 ст. 263 КК України відповідно до рахунку на а.с.213 т.1 .
		Витрати понесені під час досудового слідства по проведенню експертиз, які надані, як докази обвинувачення ОСОБА_3 за ч.2 ст. 110 КК України, стягненню з ОСОБА_3 не підлягають, так як його за вказаним обвинуваченням виправдано.
		Судом встановлено, що під час досудового слідства, при проведенні обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 були вилучені речі, які не вказувались в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.02.2015 року про надання дозволу на обшук. Відповідно до вказаної ухавали слідчого судді необхідно було вилучити: вибухівку, зброю, предмети та речовини для створення вибухівки, чернові записи, компьютерну техніку, також предмети, вилучені законом з обігу (а.с.168 т.1).
		Згідно з протоколом обшуку від 12.02.2015 року за місцем мешкання ОСОБА_3 крім боєприпасів були вилучені речі, які не відосяться до тих, які вказані в ухвалі суду про надання дозволу на обшук і в подальшому не визнані речовими доказами, а саме: ноутбук ASUS K 51, телефон марки « NOKIA» чорного кольору; жорсткий диск Samsung S 00JJXB 39922; жорсткий диск Hitachi HR3MR9DV; грошові кошти у розмірі 1230 евро та 7720 доларів США; касові чеки у кількості 29 штук; штампи з надписом на відтиску «Україна, місто Харків Товариство з обмеженою відповідальністю Агродеталь № 22431244» 2 штуки та Георгіївські стрічки  4 штуки. На вказані речі ухвалою слідчого судді Київського району м. Харкова від 14.02.2015 року за клопотанням слідчого було накладено арешт з метою забезпечення можливої конфіскації майна, так як ОСОБА_3 обвинувачувався на той час за ч.1 ст.258-3 КК України, де санкція статті передбачала конфіскацію майна (а.с. 184-185 т.1).
		Враховуючи те, що вказані речі, грошові кошти не є речовими доказами у справі, конфіскація майна санкціями статей, за якими обвинувачується ОСОБА_3 не передбачена, суд вважає за потрібне зняти з них арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова 14.02.2015 року та повернути за належністю.
		Також потрібно повернути ОСОБА_3 , речі вилучені під час обшуку 12.02.2015 року за місцем його проживання, які не є речовими доказами, перелічені в пунктах 2-7, за виключенням патрону калібру 7,62 х54R , який слід знищити відповідно до ст. 100 КПК України
		Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 377 КПК України, суд, -
		 
		 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_3  визнати невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 110 КК України та виправдати його за недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
		ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та призначити йому покараня з застосуванням ст. 69 КК України, нижче від нижчої межі, встановленої санкцією даної статті у вигляді позбавлення волі строком на один рік і одинадцять місяців.
		Згідно з ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання визначеного даним вироком строк попереднього ув`язнення починаючи з 12.02.2015 року. Враховуючи що відбутий засудженим в межах даного кримінального провадження, строк попереднього ув`язнення вже перевищує фактично призначене йому основне покарання, ОСОБА_3 від відбування даного покарання звільнити, звільнивши його з під варти негайно.
		 Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення комплексної вибухової експертизи та експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 43//2015 від 01.06.2015 року в сумі 2611,20 грн. на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області код доходів 24060300 р/р 31419544700005, код банку 37999680 МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова
		 Речовий доказ: патрон калібру 7,62 х54R - знищити.
		Зняти арешт, накладений ухвалою слідчого суді Київського районного суду м. Харкова від 14.02.2015 року та повернути негайно ОСОБА_3 речі не визнані речовими доказами відповідно до протоколу обшуку від 12.02.2015 року, а саме: ноутбук ASUS K 51, телефон марки « NOKIA» чорного кольору; жорсткий диск Samsung S 00JJXB 39922; жорсткий диск Hitachi HR3MR9DV; грошові кошти у розмірі 1230 евро та 7720 доларів США; касові чеки у кількості 29 штук; штампи з надписом на відтиску «Україна, місто Харків Товариство з обмеженою відповідальністю Агродеталь № 22431244» 2 штуки та інші речі перераховані в пунктах 2-7 вказаного протоколу обшуку (а.с.172 т.1).
		 Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.    
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...