Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 808/8962/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; місцевих податків і зборів, крім єдиного податку.
Надіслано судом: 05.02.2016. Зареєстровано: 07.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2016.
Дата набрання законної сили: 28.09.2016
Результат оскарження 23.08.2016 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд : залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 січня 2016 року , о 16:52 годині,Справа №  808/8962/15   м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд 
		у складі:  головуючого - судді      Матяш О.В., 
		                за участю секретаря      Передерій А.О.,
		розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя 
		справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 
		до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області 
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №415-17 від 17.06.2015,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що 02.12.2015 його повідомлено, що відносно нього ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов'язання з транспортного податку у розмірі 25000 гривень. Вважає, що вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки правила стосовно визначення зобов'язання транспортного податку розмірі 25000 гривень за легкові автомобілі, що використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см, встановлені ст. 267 Податкового кодексу України, не можуть застосовуватися раніше 2016 року. Просить визнати протиправним та скасувати вказане податкове повідомлення-рішення.
		В судовому засіданні представник позивача позов підтримує й просить його задовольнити.
		Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до його початку надав клопотання про розгляд справи без його участі та заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014 набув чинності 01.01.2015 та ним не передбачено особливих умов сплати транспортного податку у 2015 році, тому в даному випадку базовим податковим періодом для сплати транспортного податку є 2015 рік. Просить відмовити в позові.
		Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм оцінку, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке: судом встановлено, що 17.06.2015 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №415-17, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25000 гривень (а.с.11). Зазначене податкове повідомлення-рішення було надіслано на адресу позивача, проте кореспонденція повернулася до ДПІ з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.12).
		15.06.2015 відповідач направив до центру №2 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Запоріжжя ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області запит № 6434/10/08-26-17 «Про надання інформації», в якому просив надати інформацію щодо зареєстрованих, зокрема, за позивачем, починаючи з 2010 року, легкових автомобілів, що використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см. 12.08.2015 вказаним центром на адресу відповідача направлено лист №1/17-920 та додаток до нього, з яких вбачається, що за відповідачем зареєстровано транспортний засіб Toyota Highlander, 2013 року випуску, з об'ємом двигуна 3456 куб.см. 
		02.12.2015 позивач звернувся до відповідача з проханням повідомити щодо винесення у відношенні нього податкових повідомлень-рішень, якими йому визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб. В разі прийняття такого повідомлення-рішення позивач просив надати його копію. Листом №4386/14/08-26-17 від 02.12.2015 відповідач надав інформацію щодо прийняття у відношенні позивача податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №415-17 від 17.06.2015 та надав копію останнього разом із доказами надіслання йому вказаного рішення.
		Надаючи оцінку правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного: пунктом 81 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014 статтю 267 ПК викладено в новій редакції. Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень вказаного Закону, він набрав чинності з 01.01.2015.
		Відповідно до ст. 265 ПК (в редакції від 28.12.2014), податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю. Згідно з пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
		Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (пп. 267.2.1. п. 267.2 ст. 267  ПК).
		Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пп. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 Податкового кодексу України). Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (п. 267.4. ст. 267 Податкового кодексу України).
		Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (пп. 267.6.2. п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України).
		Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
		Цей принцип треба розуміти так, що дія закону починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 9 лютого 1999 року).
		Жодної прямої вказівки на надання зворотної дії статті 267 Податкового кодексу України в Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014 немає. Крім того, як вже зазначалося вище, транспортний податок є елементом податку на майно. Згідно з пп. 10.1.1 п. 10.1. ст.10 ПК, податок на майно належить до місцевих податків.
		Пунктом 8.3 статті 8 ПК встановлено, що до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
		Відповідно до пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
		Таким чином, податкові зобов'язання по місцевому податку можуть визначатися податковим органом лише в разі, якщо міська рада своїм рішенням встановила цей місцевий податок. При цьому, визначення податкових зобов'язань з місцевого податку розпочинається не раніше, ніж настання наступного бюджетного періоду (року), що настає за періодом (роком), в якому прийняте відповідне рішення міської ради.
		Аналогічні приписи містить і пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України, відповідно до якого одним із принципів податкового законодавства є стабільність, коли зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
		Базовий податковий (звітний) період у відповідності до п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 ПК України дорівнює календарному року.
		15.01.2015 Запорізькою міською радою, керуючись ст. 265, 267 ПК України та на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIIІ від 28.12.2014,  було затверджено Положення про податок на майно (в частині транспортного податку) у                    м. Запоріжжі (рішення Запорізької міської ради № 8 від 15.01.2015 (а.с.14-15).
		Згідно з ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
		Відтак, враховуючи, що бюджетний період для всіх бюджетів становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, бюджетним періодом, в якому починає застосовуватися транспортний податок у                  м. Запоріжжі, є саме 2016 рік. Таким чином, оскільки Положення про податок на майно (в частині транспортного податку) у м. Запоріжжі було затверджено Запорізькою міською радою 15.01.2015, відтак, періодом, в якому починає застосовуватись транспортний податок у м. Запоріжжі, є 2016 рік. Отже, нарахування позивачу у 2015 році суми податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25000 гривень є передчасним. 
		Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
		Відповідно до пп. 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 ПК, посадові, особи контролюючих органів зобов'язані не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Таким чином, суд дійшов висновку, що складання відповідачем оскаржуваного повідомлення-рішення є передчасним, тому воно є таким, що підлягає скасуванню.
		В силу приписів частини першої статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
		Частиною другою статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
		Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як поясненнями представників сторін, так і матеріалами справи, суд вважає, що позов належить задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України, присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума сплаченого судового збору у розмірі 487,2 гривень (квитанція №1Р0917 від 09.12.2015 (а.с.7).
		Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України,  суд
		 
		 ПОСТАНОВИВ:
		 
		позов задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №415-17 від 17.06.2015, прийняте державною податковою інспекцією у Жовтневому районі                            м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області у відношенні ОСОБА_1, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем - транспортний податок з фізичних осіб у розмірі  25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.
		Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати у розмірі 487 (чотирьохсот восьмидесяти семи) гривень 20 копійок.
		Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. 
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
		 
		Суддя                                                              О.В. Матяш

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...