Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 690/353/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; місцевих податків і зборів, крім єдиного податку.
Надіслано для оприлюднення: 05.02.2016. Зареєстровано: 07.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2016.
Дата набрання законної сили: 09.02.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
		01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		 
		26.01.2016                                                                                                      № К/800/46951/15 
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Сіроша М.В., розглянувши в попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуВатутінської міської ради Черкаської областіна постанову на ухвалуВатутінського міського суду Черкаської області від 26.08.2015 Київського  апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 у справі                 №690/353/15 за позовомПриватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362»доВатутінської міської ради Черкаської області провизнання протиправним та скасування рішення,-  ВСТАНОВИВ:
		 
		Постановою Ватутінського міського суду Черкаської області від 26.08.2015 р., яка залишена без змін ухвалою Київського  апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 р., визнано протиправними та скасовано п. 1 і п. 3 рішення Ватутінської міської ради Черкаської області від 27.01.2015 року № 69-2/VI «Про місцеві податки і збори в м.Ватутіне на 2015 рік».
		Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
		В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів  залишити без змін. 
		Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до підпункту 24 пункту 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 10, пункту 12.3 статті 12, пункту 215.3.10 статті 215 Податкового кодексу України, відповідачем прийнято рішення  від 27.01.2015 р. № 69-2/VI «Про місцеві податки і збори в м.Ватутіне на 2015 рік», яким встановлено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів, що перебувають у власності фізичних осіб та юридичних осіб платників податку (пункт 1), та затверджено ставки місцевих податків і зборів згідно додатку 1 (пункт 3). 
		 
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили, що спірне рішення підлягає скасуванню, оскільки прийняте з порушенням процедури його прийняття та набрання чинності, тому що,  рішення про встановлення місцевих податків у 2015 році, повинно прийматись до 15 липня 2014 року. Оскільки оскаржене рішення відповідача прийнято 27 січня 2015 року, то застосування його положень може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто - 2016 року.
		Колегія суддів  погоджується з такими висновками зазначаючи наступне. 
		Відповідно до статті першої Податкового кодексу України -  цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		Відповідно до ст.8 зазначеного Кодексу - в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. Згідно п. 8.3. ст.8 - до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
		Відповідно до п. 10.3 ст. 10 - місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
		В пункті 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набув чинності 01.01.2015, зазначено: рекомендувати органам місцевого самоврядування:у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Установити, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
		Разом з тим, відповідач, виконуючи рекомендацію Закону № 71-VІІІ та приймаючи спірне рішення, зобов'язаний був дотримуватись інших обов'язкових приписів Податкового кодексу України, а саме, п.п.12.3.4 ст. 12, яким встановлено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
		Крім того, пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України визначено принцип стабільності, вимоги якого передбачають, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила. 
		Таким чином, оскільки відповідачем не дотримано вимоги п.п.12.3.4 ст. 12 та п.п.4.1.9 п.п.4.1 ст. 4 ПК України, тому п. 1 та п. 3 рішення №69-2 від 27.01.2015 р.  «Про місцеві податки і збори в м.Ватутіне на 2015 р.» суперечить вимогам чинного законодавства, що обумовлює його скасування та задоволення позовних вимог.
		Колегія суддів також  зазначає, що Законом України від 28.12.2014 №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» лише рекомендовано органам місцевого самоврядування вчинити певні дії, в той час, як п.п. 12.3.4 Кодексу законодавцем чітко встановлено повноваження міської ради при встановленні місцевих податків та зборів.
		В розрізі наведеного вище, та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія не вбачає законних підстав погодитись з доводами відповідача, викладеними в касаційній скарзі.
		Суд касаційної інстанції приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з дотриманням  норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		       1.   Касаційну скаргу Ватутінської міської ради Черкаської області - залишити без задоволення. 
		       2. Постанову Ватутінського міського суду Черкаської області від 26.08.2015 та ухвалу Київського  апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015  у справі № №690/353/15  - залишити без змін.
		3.  Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236  2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Головуючий суддя           В.П.Юрченко  Судді Г.К.Голубєва   М.В.Сірош

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...