Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 563/156/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 08.02.2016. Зареєстровано: 08.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2016.
Дата набрання законної сили: 08.02.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		         
		                        
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		     08 лютого 2016 року                                            м. Рівне
		           Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ
		Апеляційного суду Рівненської області в складі:
		     Головуючого судді  Собіни І.М.
		              Суддів:  Максимчук З.М.,  Хилевича С.В.
		              Секретар судових засідань  Шептицька С.С.
		              З участю ОСОБА_2 та представників сторін,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 18 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним,
		                                             в с т а н о в и л а:
		      В лютому 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду із вказаними позовними вимогами, які в ході розгляду справи збільшувала.
		      В червні 2015 року ОСОБА_2 пред"явив у суді зустрічний позов до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним.
		      Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 18 грудня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено.
		      Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 190841,63гривню, із яких: 167860гривень боргу, 20172,70гривень проценти за користування грошовими коштами, та 2808,93гривень три відсотки річних.
		      Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати за надання правової допомоги адвоката в розмірі 3500гривень.
		      Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в сумі 2072,01гривні.
		      В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
		     В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 не погоджується з рішенням суду, через те, що судом було неповно досліджено обставини справи, що призвело до неправильного встановлення фактичних обставин справи, неправильно оцінені та досліджені докази, а також відмовлено у прийнятті доказів.  
		      Так, судом було відмовлено у задоволенні його клопотання про призначення експертизи із застосуванням поліграфа (детектора брехні) при допиті як позивача так і відповідача. Судом також безпідставно було відмовлено у виклику до суду позивачки ОСОБА_3 для відібрання у неї пояснень щодо фактичних обставин справи та допиту її в якості свідка під присягою.
		      Доводив, що від ОСОБА_3 він жодних грошових коштів не отримував.
		       Суд не дав належної оцінки долученому до матеріалів справи за його клопотанням висновку експертного дослідження № 1510/02 від 20 жовтня 2015 року за результатами проведеного з ним психофізіологічного дослідження з використанням поліграфа, на питання чи отримував ОСОБА_2 24 лютого 2014 року грошові кошти в сумі 7000доларів США від ОСОБА_3 за умовами розписки, зафіксовані психофізіологічні реакції свідчать про правдивість його показів, на поставлені питання відповідав правду, а зафіксовані його реакції відповідають ознакам правди.
		       Зазначеним доказам, суд належної оцінки не дав, як і не дослідив листування позивача та відповідача в соціальних мережах.
		       Окрім того, суд не задовольнив його клопотання щодо особистої явки позивачки до суду для дачі пояснень/свідчень.
		       По наведених підставах просив оскаржуване рішення скасувати і ухвалити у справі нове рішення, яким в задоволенні первісного позову ОСОБА_3 відмовити.
		       Судом встановлено, що ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 7000доларів США. На підтвердження договору позики відповідач 24 лютого 2014 року надав позивачці письмову розписку, написану власноручно, у якій зобов"язався повернути ОСОБА_3 отриману суму позики за першою вимогою позичальника (а.с.7). 
		       10 грудня 2015 року ОСОБА_3 звернулась до ОСОБА_2 з листом-вимогою повернути їй отримані в позику кошти проте, відповідач взяте на себе зобов"язання не виконав і грошей не повернув (а.с.8).
		        Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
		        З ч. 1 ст. 1048 ЦК України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банк України.
		        У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		       На день звернення ОСОБА_3 з позовом до суду, позичальник свого обов"язку по поверненню позики не виконав.
		       Відповідно до ч. 1 ст. 1059 ЦК позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		       Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред"явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред"явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
		        Розрахунок заборгованості, проценти та витрати присуджені судом з відповідача на користь ОСОБА_3 не оспорюються.
		        Посилання ОСОБА_2 на висновок експертного дослідження № 1510/02 від 20 жовтня 2015 року за результатами проведення його психофізіологічного дослідження з використанням поліграфа, як підтвердження правдивості його заперечень щодо неотримання ним 7000доларів США позики від ОСОБА_3, суд до уваги не приймає оскільки, вважає цей доказ відповідно до ст. 59 ЦПК України не допустимим, бо особа яка проводила таке дослідження не має встановленого державного дозволу, ліцензії, допуску, на проведення такого виду судових експертиз.
		       Статтею 1051 ЦК передбачено, що позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
		       Доказів оспорювання договору позики ОСОБА_2 суду не надав. 
		       Письмового доказу про отримання кредитором від ОСОБА_2 отриманої суми позики в розмірі 7000доларів США відповідач суду не надав, як не надав і самої розписки яку він особисто написав та передав при отриманні позики ОСОБА_3
		       Доводи ОСОБА_2 та його представника про начебто врегулювання між сторонами майнових зобов"язань, шляхом укладення мирової угоди в іншій справі, колегія суддів не приймає до уваги оскільки, вони не доводять виконання боржником свого зобов"язання саме за договором позики.
		       Щодо інших доводів апеляційної скарги. Сторона може бути допитана судом як свідок лише за її згодою, відповідно до правил встановлених ст. 184 ЦПК України, а не лише за клопотанням другої сторони, чи її представника.      
		       Сторона, відповідно до ст. 38 ЦПК України може брати участь у цивільній справі особисто або через представника. В судовому засіданні інтереси ОСОБА_3 представляє представник, тому брати участь у судому засіданні це право сторони, а не її обов"язок.
		       Враховуючи, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують правильності висновків суду наведених у рішенні, підстав для її задоволення колегія суддів не знаходить.       
		       Виходячи з наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. ст. 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,
		                                                 у х в а л и л а: 
		       Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
		       Рішення Корецького районного суду Рівненської області від 18 грудня 2015 року залишити без змін.
		       Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена сторонами в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
		Головуючий                                                                     І.М.Собіна
		Судді:                                                                                З.М.Максимчук
		                                                                                             С.В.Хилевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...