Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/5338/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 10.02.2016. Зареєстровано: 10.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 16.02.2016.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 462/5338/14-к 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		17 грудня 2015 року Залізничний районний суд м.Львова у складі: 
		головуючого  судді     ОСОБА_1 
		при секретарі     ОСОБА_2 
		з участю прокурора ОСОБА_3 
		захисника ОСОБА_4  
		обвинуваченої ОСОБА_5  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014140000000388 по обвинуваченню
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Новоселище Золочівського району Львівської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, 1999 і 2004 рр. народження, працюючої викладачем спецдисциплін Львівського технікуму м`ясної та молочної промисловості Національного університету харчових технологій, зареєстрованої і проживаючої на АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України,
		встановив:
		ОСОБА_5 , працюючи на посаді викладача спецдисциплін Львівського технікуму м`ясної та молочної промисловості Національного університету харчових технологій, будучи відповідно до наказу по Національному університету харчових технологій № 82-К від 27.02.2014 року призначеною на період літньої вступної кампанії 2014 року головою фахової атестаційної комісії по спеціальності «Виробництво харчової продукції», тобто службовою особою, тимчасово за спеціальним наказом наділеною організаційно-розпорядчими функціями, 26.06.2014 року, перебуваючи в приміщенні аудиторії № 9 Львівського технікуму м`ясної та молочної промисловості Національного університету харчових технологій на вул.Бортнянського, 30/32 у м.Львові, під час розмови з ОСОБА_6 погодилась на пропозицію останньої вирішити питання щодо позитивного результату прийому вступного іспиту для подальшого зарахування її на денну форму навчання в технікумі по напрямку харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції. При цьому зазначила, що сидить в комісії, сама перевіряє екзаменаційні роботи. Крім цього, висловила прохання про передачу їй за вчинення вказаних дій грошових коштів в сумі 3000 грн., написавши дану суму на аркуші паперу. Розуміючи, що ненадання вказаної суми коштів може ускладнити вступ до навчального закладу, ОСОБА_6 погодилась на вказані умови. Вони домовились про наступну зустріч приблизно за тиждень, коли у ОСОБА_6 буде наявна вказана сума коштів. 04.07.2014 близько 12.00 год. ОСОБА_5 , перебуваючи в тій же аудиторії навчального закладу, з метою успішного складання ОСОБА_6 вступного іспиту і, відповідно, позитивного вирішення питання про зарахування її до навчального закладу, надала ОСОБА_6 для копіювання екзаменаційний білет, номер якого остання мала повідомити при здачі іспиту. В свою чергу ОСОБА_6 надала ОСОБА_5 раніше обумовлену суму неправомірної вигоди в розмірі 3000 грн. В той же день ці кошти були виявлені і вилучені у ОСОБА_5 працівниками правоохоронного органу. 
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 своєї винуватості у вчиненні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, не визнала і дала суду показання, що працює викладачем спецдисциплін Львівського технікуму м`ясної та молочної промисловості Національного університету харчових технологій. Також наказом по навчальному закладу вона була призначена головою фахової атестаційної комісії по спеціальності «Виробництво харчової продукції», до її повноважень, зокрема, входила підготовка питань і формування екзаменаційних білетів, проведення вступного іспиту, перевірка і оцінювання екзаменаційних робіт. 26.06.2014 року вона вже була у відпустці, однак перебувала на робочому місці в аудиторії № 9 на другому поверсі технікуму на АДРЕСА_2 . Викладач біології ОСОБА_7 привела до неї ОСОБА_6 , яка розповіла, що в 2010 році закінчила училище по спеціальності кухар-кондитер, але все забула і нічого не пам`ятає, запитала чи вона може їй допомогти. Вона зрозуміла, що ОСОБА_6 хоче, щоб вона допомогла їй підготуватись до вступного екзамену. ОСОБА_6 повідомила, що дасть їй 3000 грн., на що вона нічого не відповіла. При цьому, вона сказала ОСОБА_6 , що коли та поступить, то вона допоможе у навчанні, підтягне, щоб ОСОБА_6 мала стипендію. Потім запитала ОСОБА_6 , чи вона буде до неї підходити, на що та відповіла, що буде. Вона дала ОСОБА_6 свій номер телефону, вони домовились зустрітись 01.07.2014 року, щоб ОСОБА_6 повідомила чи буде у неї займатись. ОСОБА_6 телефонувала 01.07.2014 року, проте вона була в м.Києві, тому вони домовились про зустріч на п`ятницю 04.07.2014 року. В той день в аудиторію № 9 прийшла ОСОБА_6 , запитала, що з білетами. Вона витягла з шафи і показала як виглядає білет, це був білет № 15 за 2012 рік, при цьому, вона повідомила ОСОБА_6 , що саме такого білета під час іспиту не буде. Вона пояснила ОСОБА_6 як проходить іспит, що дають номерок і абітурієнт тягне білет. Після того, як ОСОБА_6 сфотографувала білет і відповіді на нього, витягла гроші в сумі 3000 грн., перерахувала і поклала на парту, на аркуш паперу. Вона гроші руками не брала, завернула в папір і написала « ОСОБА_8 ». Після цього вона переглянула документи ОСОБА_6 необхідні для вступу, оскільки багато всього не було, то вони домовились, що ОСОБА_6 донесе решту документів 11.07.2015 року. Зазначила, що на той час білети вона сформувала і передала в приймальну комісію, їх у неї не було. Вона не знала, чи буде приймати іспит, який мав проходити 28 чи 29.07.2014 року, оскільки її з відпустки на цей період не відкликали. Вона жодних обіцянок щодо результату вступного іспиту ОСОБА_6 не давала і не могла давати, лише погодилась підготувати абітурієнта до такого іспиту, оскільки професіонал у своїй професії і вміє навчати учнів. Суму коштів за підготовку в розмірі 3000 грн. при зустрічі 26.06.2014 року запропонувала сама ОСОБА_6 , на що вона погодилась. До того ж вона попереджала ОСОБА_6 , що усі питання є на сайті і можна їх підготувати, і що діти поступають самі, не витрачаючи гроші на підготовку. Вважає, що в її діях складу злочину немає, працівниками правоохоронного органу відносно неї вчинено провокацію, а ОСОБА_6 виконувала їх прямі вказівки стосовно створення обстановки вчинення злочину, нав`язувала їй отримання коштів, від чого вона неодноразово відмовлялась, попри це ОСОБА_6 повторно пропонувала і вмовляла отримати такі кошти, що свідчить про провокативні дії ОСОБА_6 у інсценуванні вчинення злочину. Просить суд ухвалити виправдувальний вирок, оскільки жодного допустимого доказу її вини стороною обвинувачення не представлено, а обвинувачення не може грунтуватись на припущеннях. 
		Не зважаючи на невизнання ОСОБА_5 своєї винуватості у вчиненні злочину, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої об`єктивно підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
		Так, допитана під час судового розгляду свідок ОСОБА_6 дала суду показання, що в червні 2014 року прийшла у Львівський технікум м`ясної та молочної промисловості, що на вул.Бортнянського у м.Львові, хотіла вступати до цього навчального закладу на спеціальність «кулінарія», бо перед тим у 2010 році закінчила ліцей за спеціальністю кухар-кондитер. В приймальній комісії їй дали брошуру щодо вступу. Вже біля виходу вона зустріла незнайому їй дівчину, яка, як з`ясувалось, працює в технікумі викладачем біології, і якій повідомила, що вона кухар-кондитер і хоче вступати до технікуму. На це дівчина відповіла, що може допомогти і завела її в аудиторію, де була ОСОБА_5 . Вона пояснила ОСОБА_5 , що хоче поступати і запитала, як здати екзамени, на що та відповіла, що може допомогти зі вступом і в подальшому під час навчання. ОСОБА_5 вийшла з аудиторії, повернувшись за кілька хвилин, написала на аркуші паперу «3000». Вона уточнила, чи це 3000 грн., що ОСОБА_5 підтвердила і запитала чи зможе вона принести таку суму коштів, на що вона погодилась. ОСОБА_5 розповіла, які документи потрібно принести, вона це записала. Вони домовились зустрітись приблизно за тиждень, коли в неї буде обумовлена сума грошей. Вона хотіла поступити, тому взяла у батьків гроші. Проте, її обурила така поведінка викладача, їй було це неприємно, тому вона вирішила повідомити правоохоронні органи про те, що в неї вимагають неправомірну вигоду за сприяння у вирішенні питання вступу в технікум. З відповідною заявою вона офіційно звернулась в УБОЗ ГУ МВС України у Львівській області і дала добровільну згоду на конфіденційне співробітництво з працівниками міліції, принесла власні кошти в сумі 3000 грн.  6 купюр по 500 грн., які помітили з балончика якоюсь речовиною. Вона зателефонувала за номером телефону, який при першій зустрічі їй дала ОСОБА_5 і вони домовились про зустріч. Вона зайшла в ту ж саму аудиторію, де за останньою партою сиділа ОСОБА_5 , більше в приміщенні нікого не було. Вона повідомила, що принесла гроші, на що обвинувачена відповіла «Добре», при цьому боялась брати гроші, хвилювалась, але не відмовилась. Вона витягла гроші і протягнула їх ОСОБА_5 , котра не хотіла руками брати гроші, дала їй аркуш паперу, на який вона поклала гроші. Обвинувачена взяла інший аркуш, обгорнула гроші і щось написала, поставила біля себе, після цього витягла з шафи питання і відповіді на них на аркушах А4. Вона сфотографувала на телефон частину запитань і відповідей на ці запитання, на які вказала ОСОБА_5 , пояснивши, що саме ці питання і відповіді будуть потрібні для здачі іспиту, що їй попадуться тільки ці питання і їй потрібно підготувати тільки цей білет. Потім вони вийшли з аудиторії і підійшли під інший кабінет, де вона віддала ОСОБА_5 документи, потрібні для вступу, проте, в кабінеті нікого не було, тому ці документи залишились в ОСОБА_5 , а решта документів, яких не вистачало згідно вимог для вступу, ОСОБА_5 сказала їй донести 11.07.2014 року. Тоді вони розпрощались і вона залишила навчальний заклад. Свідок ОСОБА_6 на своїх показаннях настоює, до обвинуваченої упереджено не відноситься, особисто ніколи не була знайома з ОСОБА_5 , не має підстав її оговорювати.
		Свідок ОСОБА_9 , допитана в судовому засіданні, показала суду, що до неї на вулиці, де вона гуляла, підійшов працівник міліції, який, представивши, попросив пройти з ним. Вони зайшли в приміщення коледжу на вул.Бортнянського, піднялись на другий поверх в аудиторію, де були інші працівники міліції, ще одна понята і обвинувачена. ОСОБА_5 на запитання працівників міліції повідомила, що ОСОБА_6 знає, однак грошей від неї не отримувала. Був проведений обшук, в ході якого виявлено на парті під медичною карткою ОСОБА_6 в згортку паперу гроші, які при освітленні лампою світились зеленим кольором. ОСОБА_5 повідомила, що не знає що це за гроші. 
		Свідок ОСОБА_10 дала суду показання, що на прохання міліціонерів зайшла з ними в коледж чи технікум, який знаходиться на бічній вулиці від вул.Шевченка, де в кабінеті на парті між документами знайшли гроші, завернуті в аркуш паперу. Ці купюри освітлювали і вони світились. Що з приводу цих грошей пояснювала ОСОБА_5 не пам`ятає. Після цього ще в шафі знайшли якісь гроші, про які обвинувачена повідомила, що це зібрані гроші на якісь потреби. Працівник міліції все, що відбувалось і вилучалось, записував, потім зачитав. Все вказане в документах відповідало дійсності, зауважень у неї не було, тому вона їх підписала.
		Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав суду, що є директором Львівського технікуму м`ясної та молочної промисловості Національного університету харчових технологій і що про обставини подій, які є предметом судового розгляду, йому нічого не відомо, оскільки він сам дізнався про них по телефону від одного зі своїх працівників. Може лише повідомити, що ОСОБА_5 , як фаховий викладач і кваліфікований працівник, спеціаліст, була призначена у вступній кампанії 2014 року головою фахової атестаційної комісії, в обов`язки якої входило в тому числі формування білетів, приймання іспиту і перевірка екзаменаційної роботи, яка є зашифрованою. Після цього екзаменаційні роботи передаються приймальній комісії, яка займається їх розшифровкою і приймає рішення про результати іспитів щодо певної роботи. Йому відомо, що ОСОБА_5 перебувала у відпустці з 26.06.2014 року до кінця серпня, про що ним був підписаний відповідний наказ, проте безпосередньо на час проведення іспиту по її спеціальності 28-29.07.2014 року він мав намір відкликати її з відпустки, що є звичною практикою і що з нею узгоджувалось. 
		Свідок ОСОБА_12 , допитана під час судового розгляду, дала показання, що вона в 2014 році була секретарем приймальної комісії Львівського технікуму м`ясної та молочної промисловості Національного університету харчових технологій і їй відома процедура формування білетів і здачі вступних іспитів. Зокрема, викладачем щороку формується новий перелік питань на вступний іспит, які після затвердження є в загальному доступі, в подальшому з цих питань викладачем формуються білети, які затверджуються приймальною комісією і опечатуються, зберігаються в сейфі і відкриваються вже на іспиті. Завдяки шифруванню викладач не знає, чию роботу перевіряє. В технікумі передбачено, що викладач, який приймає вступний іспит, відкликається з відпустки і приходить для проведення іспиту.
		Свідок ОСОБА_7 , будучи допитаною в судовому засіданні, дала показання, що у 2014 році працювала викладачем біології та хімії в Львівському технікумі м`ясної та молочної промисловості Національного університету харчових технологій. Пам`ятає, що влітку до неї в технікумі підійшла дівчина, яка попередньо вийшла з приймальної комісії, як тепер їй стало відомо - ОСОБА_6 . Вона зрозуміла, що її цікавить спеціальність «харчові технології», тому відвела ОСОБА_6 до ОСОБА_5 , яка є викладачем з цієї навчальної дисципліни, оскільки думала, що абітурієнту потрібний репетитор.
		З продемонстрованого в судовому засіданні в порядку ст.359 КПК України відеозапису, який отриманий в результаті проведення негласної слідчої дії  аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_5 і міститься на цифрових носіях інформації  картах micro sd інв.№ 01217т та інв.№ 01218т, які були розсекречені на підставі постанови прокурора від 08.07.2014 року (матеріали кримінального провадження, арк.162-163), вбачається, що на такому зафіксовано зустріч 04.07.2014 року о 11.45 год. в аудиторії Львівського технікуму м`ясної та молочної промисловості Національного університету харчових технологій обвинуваченої з ОСОБА_6 , які на той час вже знайомі між собою. ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_5 , що принесла їй гроші, на що остання каже, що їй «страшнувато» їх брати від ОСОБА_6 , так як її не знає, проте врешті погоджується. При цьому, обвинувачена пояснила ОСОБА_6 , що при здачі іспиту та буде тягнути номерок, але його насправді там не буде, ОСОБА_6 буде тримати потрібний номер відразу в руці. Потім дає ОСОБА_6 сфотографувати на телефон певний екзаменаційний білет і відповіді на нього. Зробивши на телефон фотографії, ОСОБА_6 витягла гроші купюрами по 500 грн., перерахувала, уточнила у ОСОБА_5 чи сума мала бути 3000 грн., на що обвинувачена ствердно кивнула головою. ОСОБА_5 простягнула ОСОБА_6 аркуш паперу, на який остання поклала гроші у вказаній сумі, тоді обвинувачена взяла ще один аркуш і обгорнула вказані купюри, написала щось на згортку і поклала біля себе. Залишивши згорток на парті, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 спустились на перший поверх до кабінету приймальної комісії, де з`ясували, що частини необхідних документів у ОСОБА_6 з собою немає, тому ті, що були в наявності, ОСОБА_5 залишила в себе і домовилась, що решту ОСОБА_6 принесе 11.07.2014 року. Після цього о 12.05 год. ОСОБА_6 залишила приміщення навчального закладу.
		Згідно протоколу № 24/8-808т/вн від 07.07.2014 року про результати аудіо-, відеоконтролю особи і протоколу № 24/8-809т/вн від 07.07.2014 року за результатами візуального спостереження за особою (матеріали кримінального провадження, арк.154-159, 160-161), які також були розсекречені на підставі постанови прокурора від 08.07.2014 року, отримано дані, які відповідають відеозапису на вказаних цифрових носіях інформації.
		Відповідно до даних протоколу ідентифікації та помічення грошових коштів від 03.07.2014 року (а.с. 25-26), в приміщенні службового кабінету УБОЗ ГУ МВС України у Львівській області було оглянуто грошові кошти в сумі 3000 грн. - 6 купюр номіналом 500 грн., які добровільно надала ОСОБА_6 . Купюри з такими номерами і серіями: ЗЗ 6518083, ЗН 9805020, МБ 6169765, ВЕ 8093617, ЛД 2416320, ЛЗ 2330221. Вони були з обох сторін оброблені спецхімпремаратом «Промінь-1», що в ультрафіолетовому світлі світяться світло-зеленим кольором і при дотику до них залишають сліди аналогічного кольору. Після ідентифікації, огляду і оброблення, відібрання взірця спецхімречовини, вказані кошти були повернуті ОСОБА_6 для проведення негласних-слідчих дій щодо підтвердження злочинних дій ОСОБА_5 .
		Згідно даних протоколу обшуку від 04.07.2014 року (матеріали кримінального провадження, арк. 32-37), 04.07.2014 року, на підставі ухвал слідчого судді від 03.07.2014 року, було проведено особистий обшук ОСОБА_5 і обшук за місцем її праці в аудиторії № 9 Львівського технікуму м`ясної та молочної промисловості Національного університету харчових технологій на АДРЕСА_2 в присутності двох понятих ОСОБА_9 і ОСОБА_10 . На запитання, чи отримувала вона неправомірну вигоду, відповіла, що має лише особисті кошти в сумі 150 грн., а також в шафі має ще 3500 грн., які вона збирала для потреб української армії. При освітленні рук ОСОБА_5 за допомогою лампи ультрафіолетового світіння на одному з пальців правої руки було виявлено світіння. Пізніше на останній парті в середньому ряді під журналом обліку теоретичного навчання було виявлено медичну картку ОСОБА_6 , в якій знаходились три складені аркуші паперу, в середині яких  грошові кошти в сумі 3000 грн., а саме: 6 купюр номіналом 500 грн. з наступними номерами і серіями: ЗЗ 6518083, ЗН 9805020, МБ 6169765, ВЕ 8093617, ЛД 2416320, ЛЗ 2330221, що збігається з номерами і серіями купюр, помічених і наданих ОСОБА_6 згідно протоколу ідентифікації та помічення грошових коштів від 03.07.2014 року. При освітлюванні вказаних виявлених купюр лампою ультрафіолетового світла вони світяться світло-зеленим кольором і при дотику до них залишають сліди аналогічного кольору. Дані купюри були опечатані і вилучені, як і документи ОСОБА_6 , надані для вступу в технікум. 
		В судовому засіданні відтворено відеозапис, який проводився при проведенні обшуку від 04.07.2014 року, на якому відображені обставини вилучення у ОСОБА_5 зазначених грошових коштів, які постановою слідчого від 29.07.2014 року визнані речовими доказами. Зокрема вбачається, що ОСОБА_5 перед обшуком повідомила слідчому, що інших коштів, окрім власних в сумі 150 грн. і зібраних на потреби армії, які знаходяться в шафі, в неї немає, а після виявлення коштів в сумі 3000 грн. заявила, що вона виходила, в аудиторії залишалася ОСОБА_6 , яка мабуть і залишила знайдені гроші, вона ці гроші не рухала. Після обшуку, на запитання слідчого «Що це за виявлені кошти в сумі 3000 грн.?» відповіла: «Не знаю, що говорити». Також з даного відеозапису видно, що на паперовому згортку, де були кошти в сумі 3000 грн., міститься напис « ОСОБА_6 », а також напис «кваліфікований».
		Із контракту № 41 від 01.09.2012 року, наказу директора Львівського технікуму м`ясної та молочної промисловості Національного університету харчових технологій № 12-к від 10.07.2012 року і довідки № 87 від 04.07.2014 року (матеріали кримінального провадження, акр. 113, 135, 138) вбачається, що ОСОБА_5 в червні-липні 2014 року працювала в цьому навчальному закладі за контрактом викладачем спецдисциплін: технологія виробництва кулінарної продукції, устаткування закладів ресторанного господарства.
		Згідно наказу по Національному університету харчових технологій № 82-К від 27.02.2014 року обвинувачену призначеною на період літньої вступної кампанії 2014 року головою фахової атестаційної комісії по спеціальності «Виробництво харчової продукції» (матеріали кримінального провадження, арк. 116-117).
		З довідки № 98 від 17.07.2014 року Львівського технікуму м`ясної та молочної промисловості Національного університету харчових технологій (матеріали кримінального провадження, а.с.115) вбачається, що фахові вступні випробування в технікумі проводяться в письмовій формі, голова фахової атестаційної комісії розробляє перелік питань для фахових вступних випробувань, формує екзаменаційні білети, проводить консультації з вступниками, проводить фахове вступне випробування, перевіряє екзаменаційні роботи, заповнює екзаменаційні відомості, екзаменаційні листи.
		Між тим, суд визнає недопустимим доказом та не приймає до уваги аудіозапис розмови між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 26.06.2014 року, оформлений стенограмою такої розмови (а.с. 21, 22-23), оскільки такий запис здійснений з порушенням порядку, встановленого КПК України, і одержаний шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо збирання і фіксації фактичних даних особою, не уповноваженою за законом на здійснення такого запису, і обвинувачення, згідно рішення Конституційного Суду України від 20.10.2011 року у справі № 1-31/2011 щодо офіційного тлумачення положення ч.3 ст.62 Конституції України, не може грунтуватись на таких фактичних даних. 
		Проте, оскільки судом достовірно встановлено на підставі досліджених доказів обставини події 04.07.2014 року, з чого вбачається, що обвинувачена дає неправдиві показання з приводу обставин зустрічі з ОСОБА_6 в цей день, то суд не надає віри показанням ОСОБА_5 з приводу зустрічі з ОСОБА_6 26.06.2014 року, зокрема, що вона не висловлювала під час такої прохання про передачу їй 3000 грн. за вирішення питання вступу у технікум, а приймає до уваги показання свідка ОСОБА_6 , які в цій частині є послідовними і спроможними, підтверджуються іншими доказами.
		Статтею 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього кодексу, інших актів законодавства. Зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Згідно вимог ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. 
		З врахуванням фактичних, встановлених під час судового розгляду, обставин вчинення злочину і досліджених доказів в їх сукупності, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_5 прийняла пропозицію та одержала на своє прохання від ОСОБА_6  неправомірну вигоду в розмірі 3000 грн. за вирішення питання щодо зарахування останньої на державну форму навчання у Львівському технікумі м`ясної та молочної промисловості Національного університету харчових технологій, яке полягало у прийнятті рішення про позитивне оцінювання екзаменаційної роботи, написаної ОСОБА_6 .
		З приводу клопотання захисника про визнання недопустимим доказом спеціального слідчого експерименту без міни обстановки злочину та з використанням заздалегідь ідентифікованих та помічених коштів, аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_5 за місцем її діяльності і перебування, візуального спостереження за ОСОБА_5 у піблічних місцях з використанням відеозапису, фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження за особою, то суд вважає таке безпідставним, оскільки контроль за вчиненням злочину шляхом проведення спеціального слідчого експерименту було проведено без порушень закону, а докази за його результатами отримані в порядку КПК України і є допустимими доказами в розумінні ст.86 КПК України.
		Судом не можуть братись до уваги доводи сторони захисту, що ОСОБА_5 , як голова фахової атестаційної комісії, не могла в силу своїх повноважень вирішувати питання зарахування вступника, а таке рішення ухвалюється на засіданні приймальної комісії, і що в зв`язку з шифруванням робіт вона ніяк не могла вплинути на результат іспиту, оскільки, як встановлено, саме голова фахової атестаційної комісії формує екзаменаційні білети, перевіряє їх і заповнює екзаменаційні відомості, які передаються в приймальну комісію. Крім цього, як підтверджується показаннями свідка ОСОБА_6 і продемонстрованим відеозаписом зустрічі обвинуваченої із свідком ОСОБА_6 04.07.2014 року, в їх розмові йшлося про підготовку ОСОБА_6 на вступний іспит лише одного білету, питання якого ОСОБА_5 показала ОСОБА_6 і дала сфотографувати, як і відповіді на питання цього білету. При цьому, ОСОБА_5 пояснила ОСОБА_6 , що коли та на екзамені буде тягнути номерок, то його там просто не буде, ОСОБА_6 буде мати його зразу в руці, що свідчить про те, що обвинувачена на той час достовірно знала і була впевнена в тому, що зможе у відомий їй спосіб забезпечити позитивне оцінювання екзаменаційної роботи ОСОБА_6 , за що отримала неправомірну вигоду в сумі 3000 грн.
		Не приймається судом до уваги також і твердження обвинуваченої, що в період літньої вступної кампанії вона перебувала у відпустці і на той час не була службовою особою, наділеної організаційно-розпорядчими функціями, оскільки це спростовується показаннями директора технікуму - свідка ОСОБА_11 , що безпосередньо на час проведення іспиту 28-29.07.2014 року він мав намір відкликати ОСОБА_5 з відпустки, що є звичною практикою і що з нею це питання узгоджувалось, і показаннями свідка ОСОБА_12 що в технікумі викладач, який приймає вступний іспит, відкликається з відпустки і приходить для проведення іспиту. Окрім цього, суд звертає увагу на те, що згідно наказу № 82-к від 27.02.2014 року обвинувачена була призначена головою фахової атестаційної комісії і станом на 04.07.2014 року будь-яке рішення щодо зміни голови комісії іншим викладачем не приймалось, і лише протоколом № 7 від 24.07.2014 року ОСОБА_5 виведено зі складу комісії у зв`язку з виробничою необхідністю. 
		Щодо тверджень ОСОБА_5 , що вона домовилась з ОСОБА_6 не про позитивне вирішення нею питання вступу в навчальний заклад за отримання неправомірної вигоди, а насправді лише погодилась за винагороду 3000 грн. підготувати ОСОБА_6 до вступного іспиту і для цього дала абітурієнту 04.07.2014 року на вивчення відповіді на білет вступного іспиту 2012 року, то суд оцінює такі критично, оскільки такі доводи повністю спростовуються вказаними дослідженими судом доказами. Зокрема, при встановленні обставин події, судом, в тому числі з показань обвинуваченої, не встановлено, що ОСОБА_5 чітко запропонувала свою допомогу абітурієнту саме в підготовці до вступу, що обвинувачена і свідок протягом двох зустрічей обговорювали і узгоджували кількість, тривалість, місце проведення і графік занять по підготовці до вступного іспиту, та що вони домовились, в тому числі 04.07.2014 року про час проведення першого заняття з підготовки. Натомість, прощаючись 04.07.2014 року, вони домовились, що ОСОБА_6 принесе решта документів, необхідних для вступу, 11.07.2014 року і при цьому ні про яку підготовку, не зважаючи на те, що до іспиту залишалося небагато часу, не йшлося. Даючи ОСОБА_6 певний білет і відповіді на нього, обвинувачена не обумовлювала, що робить це з метою перевірити її знання і що ОСОБА_6 в певний строк має підготуватись до перевірки знань, а про цей білет, який свідок сфотографувала, ОСОБА_5 говорила лише в контексті здачі ОСОБА_6 вступного іспиту. До того ж, згідно показань обвинуваченої, вона не готувала ні в 2014 році ні перед тим нікого до вступу.
		З приводу позиції захисту, що в даному випадку мала місце провокація на вчинення злочину, суд, виходячи із аналізу обставин справи, сукупності досліджених доказів, приходить до висновку, що умисел обвинуваченої ОСОБА_5 на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 виник ще 26.06.2014 року при отриманні пропозиції і ознак провокації за встановлених судом обставин не вбачається, оскільки суду представлено стороною обвинувачення об`єктивне підтвердження конкретних послідовних дій ОСОБА_5 , що свідчать про вчинення нею злочину.
		Крім цього, така позиція захисту не узгоджується з доводами обвинуваченої про те, що в неї жодної домовленості з ОСОБА_6 про позитивне вирішення нею питання вступу до технікуму за умови надання їй абітурієнтом неправомірної вигоди не було і ніякою неправомірної вигоди вона не отримувала, відтак позиція захисту є неузгодженою.
		До того ж, як встановлено під час судового розгляду, обвинувачена, досягнувши ще при першій зустрічі 26.06.2014 року з ОСОБА_6 домовленості щодо розміру неправомірної вигоди, яку вона мала отримати від останньої за позитивне вирішення питання вступу до технікуму, дотримується такої домовленості, її позиція і наміри щодо отримання неправомірної вигоди є послідовними і прослідковуються протягом усього часу її спілкування з ОСОБА_6 , що зокрема підтверджується її поведінкою і ходом їх розмови 04.07.2014 року, що вбачається із продемонстровано в судовому засіданні відеозапису. 
		При цьому, певне зволікання ОСОБА_5 з отриманням 04.07.2014 року від ОСОБА_6 обумовленої при першій зустрічі суми неправомірної вигоди суд розцінює як природну поведінку, зумовлену відповідними особистісними характеристиками, пов`язану з побоюваннями отримувати злочинним шляхом кошти від незнайомої, сторонньої людини, з одночасним бажанням продемонструвати свою значимість, як викладача, і спроможність вирішити проблему ОСОБА_6 , що не свідчить про відсутність протягом всього їх з ОСОБА_6 спілкування умислу на отримання таких коштів, адже ОСОБА_5 жодного разу в категоричній формі не заперечила ОСОБА_6 щодо отримання коштів, хоча на кожному етапі розмови могла, але, на переконання суду, не бажала своєю категоричною, чіткою відмовою припинити певну нав`язливість ОСОБА_6 , а навпаки своєю поведінкою і розмовами про ніби-то сумніви в отриманні грошей, вона сама мотивувала ОСОБА_6 , щоб та просила взяти гроші. 
		Враховуючи наведене, правових підстав для виправдання ОСОБА_5 суд не вбачає. Доводи захисту є суб`єктивними, містять припущення щодо подій та обставин вчинення злочину, спростовані матеріалами кримінального провадження.
		Таким чином, аналіз досліджених доказів дає підстави для висновку про те, що вина ОСОБА_6 у прийнятті пропозиції та одержанні службовою особою неправомірної вигоди, а так само проханні надати таку вигоду для себе, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища доведена повністю і її дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.368 КК України.
		При призначенні обвинуваченій виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 судом також не встановлено.
		Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, вчиненим умисно, з корисливих мотивів; особу винної, яка раніше не судима (матеріали кримінального провадження, арк. 220), одружена, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 1999 і 2004 рр. народження, які обоє знаходяться на обліку в окуліста і потребують постійного лікування, працює, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває (матеріали кримінального провадження, арк. 223, 224, 226), виключно позитивно характеризується за місцем праці і проживання (матеріали кримінального провадження, арк.228, 229).
		Виходячи з викладеного, беручи до уваги обставини вчинення злочину, суд приходить до висновку, що обвинуваченій слід обрати покарання, достатнє і необхідне для її виправлення та попередження скоєння нею нових злочинів, у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.368 КК України, з позбавленням права обіймати посади, повязані із організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями строком на 2 роки.
		Відповідно до ч.5 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, значених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої злочином.
		Враховуючи наведене та те, що гроші в сумі 3000 грн., які належать ОСОБА_6 , підлягають поверненню останній, як законному володільцю, суд приходить до висновку про недоцільність застосування спеціальної конфіскації, передбаченої за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України.
		На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
		Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
		Процесуальні витрати відсутні.
		З огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченої протягом судового провадження, суд не вбачає підстав, передбачених ст.ст.176, 177 КПК України для обрання щодо неї запобіжного заходу.
		Керуючись ст.ст. 368-371, 373-375 КПК України, суд 
		ухвалив:
		ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 1300 (однієї тисячі трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 22100 грн., з позбавленням права обіймати посади, повязані із організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями строком на 2 роки, без спеціальної конфіскації.
		Речові докази:
		- цифровий носій на якому зафіксована розмова ОСОБА_5 та ОСОБА_6 26.06.2014 року (матеріали кримінального провадження арк.24), цифрові носії інформації  карти micro sd інв.№ 01217т та інв.№ 01218т, які приєднано до матеріалів кримінального провадження (арк. 162-163)  залишити при матеріалах кримінального провадження;
		- диски фільтрувального паперу зі змивами з пальців та долонь правої і лівої рук ОСОБА_5 ; гумові рукавиці, в яких проводились змиви з долоні та пальців правої і лівої рук ОСОБА_5 ; гумові рукавиці, в яких проводився обшук в аудиторії; медичні гумові рукавиці, в яких проводилася ідентифікація та поміщення грошових купюр; диск фільтрувального паперу із зразком спецхімпрепарату «Промінь 1», які передано в камеру зберігання речових доказів (матеріали кримінального провадження, арк.197)  знищити;
		- медичну карту, видану на прізвище ОСОБА_6 , в якій знаходяться табель досягнень у навчанні та відвідування школи ОСОБА_6 ; табель успішності ОСОБА_6 , додаток до атестату про повну загальну освіту ОСОБА_6 , атестат виданий на прізвище ОСОБА_6 , додаток до диплому кваліфікованого робітника ОСОБА_6 , диплом виданий на прізвище ОСОБА_6 , 4 кольорові фотокартки ОСОБА_6 та медичну довідку Ф-086, видану на прізвище ОСОБА_6 , мобільний телефон марки «Нокія», які передано на зберігання ОСОБА_6 , а також грошові кошти в сумі 3000 грн. - 6 купюр номіналом по 500 грн., які передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів (матеріали кримінального провадження арк.197)  повернути ОСОБА_6 , як законному володільцю.
		Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м.Львова.
		Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Суддя:                         (підпис)
		З оригіналом згідно.
		Суддя:                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...