Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 125/2690/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 11.02.2016. Зареєстровано: 12.02.2016. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2016.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 125/2690/13
		 1-кп/125/2/2016
		 
		 
		 В И Р О К
		 іменем України
		11.02.2016    Барський районний суд Вінницької області 
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		 з участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ., захисника ОСОБА_5 ,
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження
		по обвинуваченню: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (змінив прізвище відповідно до актового запису про зміну імені №60 від 5 квітня 2005 року), уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого суддею Деражнянського районного суду Хмельницької області, раніше не судимого,
		у вчиненні злочинів, передбачених ст. 190 ч.1, 190 ч.2, ч.4 ст.27, ч. 2 ст.15, ч.4 ст.369 КК України,-
		 ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до постанови Верховної Ради України від 03.03.2011 № 3087-VI ОСОБА_4 призначено на посаду судді Деражнянського районного суду Хмельницької області безстроково.
		 На    підставі ст.ст.    1,    23     Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
		ОСОБА_4     як суддя є посадовою особою    судової влади та відповідно до Конституції України наділений повноваженнями здійснювати правосуддя.
		 Відповідно до ст. 23 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_4 як суддя місцевого суду повинен здійснювати судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також здійснювати інші повноваження, визначені законом.
		Таким чином, обіймаючи посаду судді Деражнянського районного суду Хмельницької області, ОСОБА_4 постійно здійснював функції представника влади, які полягали у пред`явленні вимог, прийнятті рішень чи застосуванні примусових заходів, обов`язкових для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості.
		Відповідно до положень п. 1 Примітки до ст. 364 та п. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України, суддя ОСОБА_4 є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
		Однак, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, яка виконує функції представника влади, вчинив зловживання своїм службовим становищем, заволодіння чужим майном шляхом обману, та підбурювання на замах до давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище, за виконання в інтересах того, хто дає хабар, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, за наступних обставин.
		 26.09.2012 Деражнянським РВ УМВС України в Хмельницькій області порушено кримінальну справу № 5/5082 щодо ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, - за фактом придбання, перевезення, виготовлення, зберігання та збуту особливо небезпечних наркотичних засобів.
		 4.10.2012 Деражнянським РВ УМВС України в Хмельницькій області порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст. 307 КК України, - за фактом придбання, перевезення, виготовлення, зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів в особливо великих розмірах, яку об`єднано із кримінальною справою № 5/5082 в одне провадження.
		 25.10.2012 кримінальна справа № 5/5082 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, в порядку ст. 232 КПК України (в редакції 1960 року) направлена до Деражнянського районного суду Хмельницької області для розгляду по суті, де згідно із розподілом електронної автоматизованої системи «Документообігу загальних судів «Д-3» передана на розгляд судді Деражнянського районного суду Хмельницької області ОСОБА_4 .
		Зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_7 є рідним братом ОСОБА_8 , яка перебуває у шлюбних відносинах з ОСОБА_9 , який є кумом ОСОБА_4 , останній подав заяву про самовідвід, яку задоволено, а справу передано на розгляд судді Деражнянського районного суду Хмельницької області ОСОБА_10 .
		В кінці жовтня 2012 року ОСОБА_11 , який є батьком підсудного ОСОБА_7 , достовірно знаючи про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_9 підтримують дружні стосунки, та ОСОБА_4 , будучи суддею, у якого вказана справа з початку перебувала у провадженні, володіє інформацією щодо обставин розслідування й враховуючи його становище може домовитись з іншим суддею з приводу винесення по справі позитивного для нього рішення, звернувся до ОСОБА_9 із проханням поспілкуватись із ОСОБА_4 та дізнатись у нього про можливі варіанти вирішення питання щодо призначення суддею ОСОБА_10 його синові покарання, не пов`язаного із позбавленням волі.
		Виконуючи прохання ОСОБА_7 , в кінці жовтня 2012 року ОСОБА_9 прибув до Деражнянського районного суду Хмельницької області, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Деражня, вул. Миру, 43, де зустрівся із ОСОБА_4 , якому повідомив про хвилювання ОСОБА_11 з приводу можливого призначення його синові покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Після цього, ОСОБА_9 , використовуючи свої дружні стосунки із ОСОБА_4 , звернувся до останнього із проханням поспілкуватись із суддею ОСОБА_10 та переконати його у необхідності та доцільності призначення ОСОБА_7 покарання, не пов`язаного із позбавленням волі.
		Вислухавши ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , якому у зв`язку з виконанням покладених на нього обов`язків були відомі обставини кримінальної справи, діючи умисно, зловживаючи наданою йому владою всупереч інтересам служби, вирішив використати вказану ситуацію у своїх корисливих цілях, а саме заволодіти грошовими коштами ОСОБА_11 шляхом обману.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, зловживаючи владою, ОСОБА_4 на початку січня 2013 року зустрівся із ОСОБА_9 , якому, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, повідомив неправдиву інформацію про те, що він розмовляв із суддею ОСОБА_10 і той погодився призначити ОСОБА_7 покарання, не пов`язане із позбавленням волі за умови давання йому хабара у розмірі 6 тис. доларів США. При цьому, ОСОБА_4 зазначив, що вказаний хабар має бути переданий судді ОСОБА_10 , який відповідно до положень п. 1 Примітки до ст. 364 та п. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України, є службовою особою, яка займає відповідальне становище, через нього.
		Цього ж дня про розмову із ОСОБА_4 та про його вимогу щодо давання судді Деражнянського районного суду Хмельницької області ОСОБА_10 хабара, ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_11 , який будучи введеним в оману, боячись, що його синові за результатами розгляду кримінальної справи може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі та не бажаючи цього, погодився виконати умови, висунуті ОСОБА_4 , тобто дати судді Деражнянського районного суду Хмельницької області ОСОБА_10 хабара у розмірі 6 тис. доларів США. При цьому, ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_9 , що у нього немає вказаної суми грошових коштів і йому потрібен деякий час, щоб її зібрати. Таким чином, ОСОБА_4 схилив ОСОБА_11 до вчинення злочину, а саме до замаху на давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище.
		08 січня 2013 року приблизно о 17 годині ОСОБА_9 здзвонившись із ОСОБА_4 , повідомив йому про те, що ОСОБА_11 зібрав потрібну суму грошових коштів і готовий їх передати з метою подальшої передачі ОСОБА_4 як хабар судді Деражнянського районного суду Хмельницької області ОСОБА_10 . Вислухавши ОСОБА_9 та дізнавшись про готовність ОСОБА_11 до передачі грошових коштів, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, висунув ОСОБА_9 вимогу, щоб наступного дня, тобто 09 січня 2013 року, грошові кошти у розмірі 6 тис. доларів США йому передала його дружина - ОСОБА_8 в приміщенні кафе «Міф», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_8 працює та куди він прийде обідати.
		Наступного дня, тобто 09 січня 2013 року близько 12 год. ЗО хв. ОСОБА_8 , перебуваючи у приміщенні кафе «Міф», зустрілась із ОСОБА_4 , якому передала, а ОСОБА_4 , діючи умисно, зловживаючи владою, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_11 , а саме грошовими коштами, одержав 6 тис. доларів США, що відповідно до офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на 09.01.2013 становило 47958 грн., начебто, для послідуючої передачі вказаних грошових коштів як хабара судді Деражнянського районного суду Хмельницької області ОСОБА_10 за призначення підсудному ОСОБА_7 , який обвинувачувався у вчиненні злочинів, передбачених
		ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, покарання, не пов`язаного із позбавленням волі.
		Заволодівши грошовими коштами ОСОБА_11 , ОСОБА_4 розпорядився ними на власний розсуд.
		Крім того, 18.01.2013 суддею Деражнянського районного суду Хмельницької області ОСОБА_10 проголошено вирок, згідно з яким ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2, З ст. 307 КК України, на підставі ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання у виді п`яти років позбавлення волі та на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на З роки.
		Не погодившись із вказаним вироком Деражнянського районного суду Хмельницької області, 24.01.2013 прокурор Деражнянського району Хмельницької області подав до апеляційного суду Хмельницької області апеляцію, в якій просив вирок Деражнянського районного суду Хмельницької області від 18.01.2013 в частині призначення ОСОБА_7 покарання скасувати та постановити новий вирок, яким засудити останнього за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією належного майна, за ч. З ст. 307 КК України - до 9 років позбавлення волі з конфіскацією належного майна, і на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією належного майна.
		Дізнавшись про вказані обставини, в кінці лютого 2013 року ОСОБА_11 , який є батьком ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що апеляційним судом Хмельницької області за результатами розгляду апеляції прокуратури Деражнянського району Хмельницької області може бути винесений його синові вирок, із призначенням покарання у вигляді позбавлення волі, та не бажаючи цього, звернувся до ОСОБА_9 із проханням знову поспілкуватись із ОСОБА_4 та дізнатись у нього про можливі варіанти вирішення питання щодо залишення вироку Деражнянського районного суду Хмельницької області від 18.01.2013 без змін.
		Виконуючи прохання ОСОБА_11 , ОСОБА_9 в кінці лютого 2013 року, перебуваючи біля приміщення Деражнянського районного суду Хмельницької області, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Деражня, вул. Миру, 43, зустрівся із ОСОБА_4 , якому повідомив про хвилювання ОСОБА_11 з приводу того, що його синові ОСОБА_7 апеляційним судом Хмельницької області за результатами розгляду апеляції прокуратури Деражнянського району Хмельницької області від 24.01.2013 року може бути призначено реальну міру покарання. Також ОСОБА_9 , виконуючи прохання ОСОБА_11 , поцікавився у ОСОБА_4 про можливі варіанти вирішення питання щодо залишення апеляційним судом Хмельницької області вироку Деражнянського районного суду Хмельницької області від 18.01.2013 без змін.
		Вислухавши ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , якому у зв`язку з виконанням покладених на нього обов`язків були відомі обставини кримінальної справи, діючи умисно, зловживаючи наданою йому владою всупереч інтересам служби, вирішив використати вказану ситуацію у своїх корисливих цілях, а саме повторно заволодіти грошовими коштами ОСОБА_11 шляхом обману.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, зловживаючи владою, ОСОБА_4 на початку березня 2013 року зустрівся із ОСОБА_12 , якому, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, повідомив неправдиву інформацію про те, що він розмовляв із суддями апеляційного суду Хмельницької області і вони погодились залишити вирок Деражнянського районного суду Хмельницької області від 18.01.2013 без змін, за умови давання їм хабара у розмірі 5 тис. доларів США. При цьому, ОСОБА_4 , бажаючи заволодіти майном ОСОБА_11 , висловив погрозу, що у випадку відмови від давання хабара, судді апеляційного суду Хмельницької області у повному обсязі задовольнять апеляцію прокуратури Деражнянського району Хмельницької області від 24.01.2013 та призначать ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі. Також ОСОБА_4 зазначив, що зазначений хабар має бути переданий суддям апеляційного суду Хмельницької області, які відповідно до положень п. 1 Примітки до ст. 364 та п. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України, є службовими особами, які займають відповідальне становище, через нього.
		Цього ж дня про розмову із ОСОБА_4 та про його вимогу щодо давання суддям апеляційного суду Хмельницької області хабара ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_11 , який будучи введеним в оману, боячись, що за результатами розгляду апеляційним судом Хмельницької області апеляції прокуратури Деражнянського району Хмельницької області від 24.01.2013 його синові може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі, та не бажаючи цього, погодився виконати умови, висунуті ОСОБА_4 , тобто дати через останнього суддям апеляційного суду Хмельницької області хабара у розмірі 5 тис. доларів США. Таким чином, ОСОБА_4 схилив ОСОБА_11 до вчинення злочину, а саме до давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище.
		28.3.2013року приблизно о 16 год. 30 хв., за попередньою домовленістю,
		ОСОБА_11 прибув до автобусної станції м. Деражня, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Деражня, вул. Миру, 95, де зустрівся із ОСОБА_4 , якому повідомив про свою готовність передати першу частину раніше обумовлених грошових коштів, а саме 2 тис. доларів США, з метою їх послідуючої передачі в якості хабара суддям апеляційного суду Хмельницької області. ОСОБА_4 відмовився отримувати грошові кошти частинами та сказав ОСОБА_11 , щоб він передав йому всю суму, тобто 5 тис. доларів США.
		31.3.2013приблизно о 12 год. 50 хв., згідно з попередньої домовленістю,
		ОСОБА_11 прибув до будинку № 8/2, що знаходиться по вул. Перемоги у м. Хмельницькому, де зустрівся із ОСОБА_4 та, будучи введеним ним в оману, передав, а ОСОБА_4 , реалізуючи свій умисел на повторне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 , одержав 5 тис. доларів США, що згідно офіційного курсу валют, встановленого Національним банком України на 29.03.2013 складає 39950 грн., начебто, для послідуючої передачі вказаних грошових коштів в якості хабара суддям апеляційного суду Хмельницької області за прийняття рішення про відмову у задоволенні апеляції прокуратури Деражнянського району Хмельницької області від 24.01.2013 та залишення вироку Деражнянського районного суду Хмельницької області від
		18.1.2013року відносно ОСОБА_7 без змін.
		31.3.2013року після одержання від ОСОБА_11 грошових 
		коштів у розмірі 5 тис. доларів США ОСОБА_4 був затриманий працівникам УСБ України у Хмельницькій області, а зазначені грошові кошти у нього вилучені.
		В судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_13 згідно свідоцтва про зміну імені № 60 серія НОМЕР_1 від 5 квітня 2005 року змінив на ОСОБА_14 своєї вини у вчиненні злочинів не визнав і показав, що злочинів він не вчиняв, а кримінальне провадження відносно нього сфальсифіковано. Суду пояснив, що знайомий з родиною Березовських через ОСОБА_9 , який є його кумом. Вони виросли разом, знають один одного дуже тривалий час. ОСОБА_11 є тестем його кума ОСОБА_9 , тому і вони досить тривалий час були знайомі, підтримували дружні стосунки. Коли в сина ОСОБА_11 - ОСОБА_15 - виникли проблеми із законом, ОСОБА_16 за проханням ОСОБА_11 та своєї дружини - ОСОБА_8 одразу звернувся за порадою до нього і звертався на протязі усього кримінального провадження. Ситуація для Березовських була незвичною, вони не знали, що потрібно робити, щоб допомогти. Звичайно, одразу він не проявив великого бажання допомагати, бо це було незручно через завантаженість на роботі, обвинувачення було тяжким, тому для грамотної поради необхідно було детально вникнути в суть справи.  ОСОБА_9 наполягав та умовляв допомогти їм. У ОСОБА_17 були складні відносини з жінкою та з її родиною. Він зрозумів ситуацію таким чином, що родина тиснула на нього з тим, щоб він добився сприяння від нього, та і він сам хотів допомогти, щоб їх стосунки покращилися. При чому, ніякої необхідності в особистій зустрічі з ним особисто ні в ОСОБА_11 , ні в ОСОБА_18 , ні в ОСОБА_19 тоді не виникало - вони чудово спілкувались з ОСОБА_20 ,- з молодшим але розумнішим, сучаснішим за тестя, а він вже передавав йому його поради в доступний для того спосіб, і ОСОБА_21 це влаштовувало. Він з`ясував у ОСОБА_16 загальну ситуацію на слідстві, взнав, що ОСОБА_22 говорив і робив. Знаючи більш ліберальний підхід до розгляду справ в районних судах і прокуратурах щодо підсудних юного віку він порадив ОСОБА_22 співпрацювати зі слідством, позбутися шкідливих звичок, порвати із злочинним середовищем, влаштуватися на роботу, офіційно оформити шлюб (бажано з вагітною дівчиною) та зібрати інші позитивні відомості, що характеризують особу з позитивної сторони та наказав ОСОБА_23 особисто все це контролювати, оскільки не сподівався на Березовських, які явно не усвідомлювали всіх нюансів справи. Коли справа надійшла до суду, автоматизованою системою вона була розподілена йому, однак він заявив собі самовідвід з огляду на перебування в дружніх стосунках з родиною підсудного. Справу передали голові суду ОСОБА_10 . Під час розгляду справи від ОСОБА_16 йому було відомо про те, що ОСОБА_24 визнав вину та надав суду усі відомості, що можуть пом`якшити відповідальність, тобто вони впровадили в життя всі його поради, які і створили необхідний позитивний ефект! Від ОСОБА_16 він довідався і про вирок, яким було призначене покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням. І ОСОБА_9 і його дружина ОСОБА_18 і решта членів їх сім`ї були дуже задоволені досягнутим результатом, обманутими зовсім не почувалися, були надзвичайно вдячні за моральну та юридичну підтримку. Проте, жодної матеріальної винагороди від ОСОБА_21 , ОСОБА_16 чи ОСОБА_8 він не вимагав та не отримував, - в цьому просто не було ніякої необхідності: він не був уповноважений ні приймати будь-які процесуальні рішення по суті в даній справі, ні впливати з цією метою на уповноважених осіб (зокрема, голову суду), знаходячись фактично осторонь. А те, що ОСОБА_25 говорить про передачу йому коштів в сумі 6000 доларів США - це неправда, яка була вигадана, очевидно, не без допомоги слідства. Підтвердження цього є плутанина в показаннях самого потерпілого ОСОБА_11 , який ще на досудовому слідстві заявляв про декілька взаємовиключних способах передачі грошей, які різнились, то в особі передаючого (спочатку сам потерпілий - ОСОБА_26 , ОСОБА_27 нібито - йому, потім замість нього - вже ОСОБА_28 ) так і в сумі переданих коштів (спочатку 5000, а потім вже 6000 тис. дол.)так і у валюті передавання (спочатку виключно долари, а потім долари + гривні). Подружжя ОСОБА_27 невдовзі після подій, про які йдеться в кримінальному провадженні, придбали автомобіль Мерседес-Бенц вартістю біля 7000 доларів США. Через деякий час ОСОБА_16 знову зателефонував і прийшов з проханням допомогти у зв`язку з тим, що прокурором було внесено апеляцію, в якій прокурор просив вирок скасувати, а ОСОБА_29 призначити покарання у вигляді восьми років позбавлення волі. Родина ОСОБА_30 була в паніці і звинувачувала в цьому адвоката ОСОБА_31 , за некомпетентність, і побічно його - що не вплинув на прокурорів, напевно. Березовські вважали, що слід змінити недосвідченого молодого Деражнянського адвоката, залучивши адвоката з іменем та досвідом з м. Хмельницького, який міг би здійснити захист в такій складній ситуації в апеляційному суді, де б його знали та прислухались. Дещо пізніше ОСОБА_32 за проханням ОСОБА_7 попросив його допомогти знайти такого адвоката. За проханням ОСОБА_16 він звертався до кількох адвокатів з м. Хмельницького. Так, ОСОБА_33 та ОСОБА_34 - відмовились. Один з адвокатів - ОСОБА_35 також не одразу погодилась. Однак, пізніше вона все ж прислухалась до його вмовляннь, однак назвала суму гонорару - 5000 США, яку слід було внести наперед. Внесення гонорару в повному обсязі було умовою укладення угоди та вступу адвоката ОСОБА_36 у справу, оскільки, з її слів, вона мала негативний досвід недобросовісності клієнтів та хотіла себе убезпечити в такий спосіб. Коли домовленість з адвокатом була майже досягнутою, у Березовських, які були готові на все заради сина, «раптово» виникли проблеми з грошима - про що неодноразово почав йому говорити ОСОБА_16 переказуючи слова ОСОБА_21 . Пізніше і ОСОБА_11 почав просити ОСОБА_37 влаштувати йому кілька особистих зустрічей з ним, (хоча раніше йому цього не потрібно було) під час яких ОСОБА_21 скаржився на скрутний матеріальний стан та просив сприяння у зменшенні суми гонорару, просив про можливість часткової сплати і взагалі вів якійсь невнятні завуальовані розмови про «рішення питання» очевидно вкладаючи в це якійсь свій смисл. Він ж продовжував пояснювати, що в апеляції є лише один шлях, - той про який говорив ОСОБА_9 , маючи на увазі нового захисника і зміну тактики захисту. Але він не міг нічим допомогти у зменшенні гонорару адвокату, що намагався пояснити, оскільки ,,брендов,, адвокати - це люди іншого рівня і інших можливостей. До лютого 2013 р. він спілкувався виключно з ОСОБА_16 , безпосередньо ж з Березовськими взагалі не спілкувався. Тільки в лютому, за наполегливою ініціативою ОСОБА_11 було кілька зустрічей з ним, і то схематичних та дуже швидких, в ході яких він намагався усунути ОСОБА_38 від спілкування і «переключав» його на себе особисто. Лише тепер йому стала зрозумілою така ініціативність ОСОБА_11 - просто деяким працівникам СБУ, з якими в нього був конфлікт щодо безкомпромісного розгляду ним поданих ними справ в Деражнянському суді, - стало відомо про їхні з Березовськими відносини та його допомогу їм, тому вони втрутились в ці відносини, обманувши ОСОБА_11 щодо дійсних обставин справи, заінтересувавши його примарною можливістю звільнення ОСОБА_22 від кримінальної відповідальності . Фактично була укладена угода: «Обмін: його сина - на суддю»! Напередодні 30 березня 2013 року ОСОБА_16 повідомив про те, що Березовські зібрали необхідну суму. Зважаючи на те, що розгляд справи в апеляції був призначений на понеділок, справа вже неодноразово відкладалась за ініціативи підсудного, оформлення угоди з адвокатом ОСОБА_39 мало би відбутися протягом вихідних. Так сталося, що ОСОБА_35 31 березня 2013 року змушена була виїхати за межі м. Хмельницького, та повернулася б тільки пізно вночі. В неї на 1 квітня вже були призначені справи, які їй би довелось відкладати. Тому він погодився взяти кошти в ОСОБА_11 та передати їх ОСОБА_40 в зручний для неї час для сприяння укладенню угоди між ними, поки адвокат не передумала. Остання мала підготувати угоду та зранку 1 квітня зустрітися з Березовськими і вступити в справу. Події 31 березня стали можливими завдяки тому, що службові особи Хмельницького управління СБУ були особисто заінтересовані у його дискредитації, діяли з метою помсти за ряд ухвалених ним як суддею несприятливих рішень за їх матеріалами, подолання спроб суддів розглядати матеріали СБУ, особливо пов`язані з корупцією, на підставі законодавства без будь-якого сприяння стороні СБУ. З приводу подій, що мали місце 31 березня 2013 року пояснення давати відмовився, користуючись ст. 63 Конституції України. Мотивом такої відмови є те, що процесуальні дії 31 березня оскаржуються стороною захисту як проведені з грубими порушеннями законодавства.
		При цьому заявив ряд клопотань про визнання зібраних по справі доказів недопустимими, відповідно до ст.ст.86, 87 КПК України, посилаючись на те, що вони зібрані стороною обвинувачення з грубим порушенням норм КПК України та діючого законодавства:
		1. Визнати фактичні дані, що містяться в диктофоні ,,Olympus,, та записах, зроблених за його допомогою, визнати недопустимими будь, які інші докази, здобуті завдяки вказаній інформації, зокрема протокол огляду диктофону з додатками та постанову про визнання його речовим доказом 
		2. Визнати фактичні дані, що містяться в дорученнях слідчого від 20.03.2013 року № 42013000000000120 та від 26.03.2013 р № 23/1-120 вих. Листи ГУБКОЗ СБ України № 14/2/3-1615 від 21.03.2013 та № 72/15/1809 від 28.03.2013 р недопустимими доказами.
		3. Визнати дії слідчого по проведенню негласної слідчої (розшукової) дії  огляду та вручення  незаконними, визнати недопустимим доказом протокол огляду і вручення від 28.03.2013 р. 
		4. Визнати дії слідчого по проведенню негласної слідчої (розшукової) дії  огляду та вручення  незаконними, визнати недопустимим доказом протокол огляду і вручення від 31.03.2013 р.
		 5. Визнати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду від 30 березня 2013 року про надання дозволу на проведення обшуку ОСОБА_41 , протокол обшуку ОСОБА_42 від 31.03.2013 року., грошові кошти та мобільний телефон, вилучені в ході обшуку, недопустимими доказами.
		6. Визнати проведення негласних слідчих ) розшукових дій щодо ОСОБА_42 (зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі: аудіо  та відеоконтроль особи)  незаконними, а здобуті в результаті їх проведення докази  явно недопустимими.
		7. Визнати флеш-картки типу Micro SD № 72/7/25т від 01.04.2013, № 72/7/26т № 72/7/27т від 01.04.2013, компакт-диски № 72/15/428т від 31.03.2013, № 72/15/430т від 01.04.2013 недопустимими доказами. 
		Заслухавши в судовому засіданні думку сторін, дослідивши докази, які обвинувачений просить визнати недопустимими, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
		відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Частина 1 ст. 92 КПК України передбачає, що обов`язок доказування вказаних обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим кодексом випадках, - на потерпілого.
		Статтями 7, 22 КПК України передбачено, що однією із засад кримінального судочинства є змагальність сторін та свобода у поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		В статі 87 КПК України зазначено:
		1. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		2. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:
		1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;
		3) порушення права особи на захист.
		3. Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.
		У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997р. № 7 «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина», наголошено на тому, що згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. У зв`язку з цим судам при розгляді кожної справи необхідно перевіряти, чи були докази, якими органи досудового слідства обґрунтовують висновки про винність особи у вчиненні злочину, одержані відповідно до норм КПК. Якщо буде встановлено, що ті чи інші докази були одержані незаконним шляхом, суди повинні визнавати їх недопустимими і не враховувати при обґрунтуванні обвинувачення у вироку.
		Відповідно до змісту п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
		Вирішуючи заявлені обвинуваченим клопотання на предмет допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, відповідно до положень ч. 1 ст. 89 КПК України, суд приходить до наступних висновків:
		1.Оцінивши вимоги обвинуваченого ОСОБА_43 про визнання фактичних даних, що містяться в диктофоні ,,Olympus,, та записах, зроблених за його допомогою, визнання недопустимими будь, які інші докази, здобуті завдяки вказаній інформації, зокрема протокол огляду диктофону з додатками (том 2 а.с.86-90) та постанову про визнання його речовим доказом (том 2 а.с.91), суд, як вже вище зазначалось спирається на вимоги ст.62 Конституції України і одночасно на вимоги Закону України ,,Про оперативно-розшукову діяльність,, який не допускає проведення оперативної діяльності не уповноваженою на це законом особою. В ході судового розгляду, відповідно до показів ОСОБА_11 , диктофоні ,,Olympus,, був придбаний ним для використання у власних потребах. В подальшому він особисто, цілеспрямовано, проводив запис розмов з ОСОБА_44 і на час фіксації цих розмов до участі в будь-яких слідчих діях залучений не був. Згідно з приписами ч.2 ст.14 КПК України втручання у таємницю спілкування можливе лише на підставі судового рішення у випадках передбачених цим Кодексом, з метою виявлення та запобігання тяжкому чи особливо тяжкому злочину, встановлення його обставин, особи, яка вчинила злочин, якщо в інший спосіб неможливо досягти цієї мети. У відповідності до вимог ст.258 КПК України ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді. Звукозапис розмови представляє собою втручання в приватне спілкування, цілеспрямовано, ініціативно та активно організоване особисто ОСОБА_11 , будь яких правових підстав для використання диктофону ОСОБА_11 стороною обвинувачення надано не було, а тому даний доказ та отриманні за його допомогою докази мають бути визнанні недопустимими.
		2. Вимоги про визнання фактичних даних, що містяться в дорученнях слідчого від 20.03.2013 року № 42013000000000120 (том 2 а.с.100) та від 26.03.2013 р № 23/1-120 вих. (том 2 а.с.102) Листи ГУБКОЗ СБ України № 14/2/3-1615 від 21.03.2013 (том 2 а.с.101) та № 72/15/1809 від 28.03.2013 р (том 2 а.с.103) недопустимими доказами, суд оцінює у відповідності до приписів діючого законодавства, а саме ч.3 ст40 КПК України, яка зазначає, що слідчий уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам. Як свідчать зазначенні вище доручення № 42013000000000 від 20.03.2013 року та № 23/1-120 вих від 26.03.2013 року вони були зроблені старшим слідчим ОВС Генеральної прокуратури України молодшим радником юстиції ОСОБА_45 в порядку ст.40 КПК України в рамках розслідування кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013000000000120 від 20.03.2013 року (том 2 а.с.1). Відповідно до повідомлення від 20 березня 2013 року (том 2 а.с.8) ОСОБА_45 розпочав досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42013000000000120 за заявою ОСОБА_11 , тобто на час дачі доручень він мав юридичні підстави їх робити. Відповідно до вимог ст.41 КПК України (діючої на час вчинення злочинів) оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора . Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов`язковими для виконання оперативним підрозділом. У відповідності до вимог ст. 8 ч.2 ЗУ ,,Про оперативно-розшукову діяльність,, прийняття рішення про проведення оперативно-розшукових заходів, подання та розгляд відповідних клопотань, проведення оперативно-розшукових заходів, фіксація та використання їх результатів, проведення цих заходів до постановлення ухвали слідчого судді та інші питання їх проведення регулюються згідно з положеннями глави 21 Кримінального процесуального кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, щодо мети проведення оперативно-розшукових заходів, суб`єкта ініціювання та проведення цих заходів, обґрунтування клопотання про їх проведення та підстав для його задоволення слідчим суддею, використання результатів оперативно-розшукових заходів та інших питань, обумовлених специфікою мети їх проведення. Ст.9 зазначеного закону зазначає: у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукових заходів, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, забороняється. При перевірці осіб у зв,язку з допуском її до державної таємниці, а також до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках оперативно-розшукова справа не заводиться. Така перевірка повинна тривати не більш як два місяці. В матеріалах кримінального провадження відсутні дані про заведену оперативну-розшукову справу. Згідно ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України .  Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. У відповідності до Рішення Конституційного суду України № 2-рп/2012 від 20.01.2012 року інформацією про особисте та сімейне життя особи будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов,язані з особою та членами її сім,ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов,язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. З огляду на викладе суд вважає, що під час надання відповідних доручень та відповідей було обмежено конституційні права ОСОБА_42 і тому дані докази слід визнати недопустимими.
		3. Вимоги про визнання дій слідчого по проведенню негласної слідчої (розшукової) дії  огляду та вручення  незаконними, визнання недопустимим доказом протокол огляду і вручення від 28.03.2013 р. (том 2 а.с.124-133) суд оцінює, як вже вище зазначалось, в рамках розслідування кримінального провадження № 42013000000000120 за заявою ОСОБА_11 . Сторона обвинуваченого зазначає, що у відповідності до положень глави 21 КПК України перелік негласних слідчих дій є вичерпним і такої дії як ,,огляд і вручення,, в ньому не має. Натомість ст.252 КПК України зазначає, що за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Передумовою проведення даної дії у відповідності до вимог ст.251 КПК України була постанова про проведення контролю за вчиненням злочину (том 6 а.с. 13-14) та постанова про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (том 6 а.с. 15-16). Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством. В самому протоколі вказано, що зазначена негласна (розшукова) дія, проводиться з додержанням вимог ст.98, 100, 103, 104, 105, 106 , 223, 237 КПК України, з метою перевірки показів ОСОБА_11 від 20.03.2013 року щодо вимагання представниками судової влади Хмельницької області у нього хабара. Зміст протоколу відповідає вимогам КПК і тому підстав для визнання дій слідчого незаконними і визнання протоколу недопустимим доказом, суд не вбачає.
		4. З аналогічних правових підстав суд не вбачає підстав для визнання дій слідчого по проведенню негласної слідчої (розшукової) дії  огляду та вручення  незаконними, визнання недопустимим доказом протокол огляду і вручення від 31.03.2013 р. (том 2 а.с. 148-165).
		5. Досліджуючи вимоги про визнання ухвали слідчого судді Печерського районного суду від 30 березня 2013 року про надання дозволу на проведення обшуку ОСОБА_41 , (том 2 а.с. 168), протоколу обшуку ОСОБА_42 від 31.03.2013 року., ( том 2 а.с.169-172), грошові кошти та мобільний телефон, вилучені в ході обшуку, недопустимими доказами суд оцінює, чи були порушенні вимоги діючого законодавства під час прийняття даного рішення. Як свідчить клопотання про надання дозволу на проведення обшуку особи від 29 березня 2013 року (том 2 а.с. 166-167) старший слідчий в особливо важливих справа відділу з розслідування злочинів щодо корупційних діянь Генеральної прокуратури України просив надати дозвіл на проведення обшуку особи судді Деражнянського районного суду Хмельницької області ОСОБА_46 ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою виявлення та вилучення зазначених в описовій частині даного клопотання предметів і документів, які мають значення для кримінального провадження. Відповідно до ухвали суду розгляд клопотання відбувався у закритому судовому засіданні і предметом розгляду було надання дозволу на проведення обшуку особи  судді Деражнянського районного суду Хмельницької області ОСОБА_46 . Саме ця особа зазначалась в описовій та мотивованій частині ухвали суду, саме дозвіл був наданий на проведення обшуку у ОСОБА_46 з зазначенням його дати народження  ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом з тим суд, в результативній частині ухвали, помилково зазначив, що ОСОБА_47 є суддею Апеляційного суду Хмельницької області. Ця помилка була виправлена відповідно до ухвали Печерського районного суду м.Києва 11 червня 2013 року (том 2 а.с. 178). Як свідчить ухвала суду (том 2 а.с.168) в судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на викладені в ньому доводи та на долучені до матеріалів клопотання документи, останні були предметом розгляду суду. З огляду на викладене суд не вбачає підстав для визнання даних доказів недопустимими.
		6. Судом оцінювались вимоги сторони обвинуваченого в частинні визнання проведення негласних слідчих ) розшукових дій щодо ОСОБА_42 (зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі: аудіо  та відеоконтроль особи)  незаконними, а здобуті в результаті їх проведення докази  явно недопустимими. Так захисник Дем,янова О.В посилається, що дані негласні слідчі дії мають проводитись на підставі ухвали слідчого судді, але серед наданих матеріалів ухвал про надання дозволів на проведення негласних слідчих дій не має. Разом з тим суд не може погодитись з даною позицією, оскільки в матеріалах кримінального провадження (том 6 а.с. 1-3, 4-6, 7-9) є клопотання до Апеляційного суду м.Києва про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_4 . Сторона обвинуваченого посилається, що їм невідомо про прийняте рішення апеляційним судом м.Києва і підставою для цього вони вказують, що в матеріалах провадження відсутня довідка, що даний дозвіл надавався. Натомість як свідчить лист в.о.голови Апеляційного суду м.Києва № 01-1/115 від 30.03.2015 року (том 7 а.с. 225), згідно Порядку отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини, та використання добутої інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1169, клопотання та ухвала суду про надання дозволу на здійснення заходу реєструються без розкриття відомостей про особу та змісту заходу, який передбачено здійснити. Враховуючи викладене, надати відповідь за вказаними у запиті даними не має можливості. Те що апеляційний суд м.Києва приймав рішення по зазначеним клопотанням свідчить доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (том 6 а.с.11): ухвала №01-1872т від 22.03.2013 року  аудіо - та відеоконтроль особи; №01-1871т від 22.03.2013 року  візуальне спостереження за особою з використанням відеозапису. Фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; №01-1870т від 22.03.2013 року  зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі з абонентського номеру НОМЕР_2 оператора мобільного зв,язку ПрАТ ,,Київстар,,
		7. Стосовно визнання флеш-картки типу Micro SD № 72/7/25т від 01.04.2013, № 72/7/26т № 72/7/27т від 01.04.2013 (том 6 а.с. 87-89), компакт-диски № 72/15/428т від 31.03.2013 (том 6 а.с.68), № 72/15/430т від 01.04.2013 (том а.с.59) недопустимими доказами, то сторона обвинуваченого вказувала, що відповідно до вимог ст. 252 КПК України фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Згідно листів СБУ від 4.06.2013, № 72/15/3351 та від 13.06.2013 № 72/15/3535 і зазначає про те, що флеш-картки типу Micro SD є матеріалами, отриманими за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, що проводились 28.03.2013 року та 31.03.2013 року, Однак, будь які флеш картки не зазначені в якості додатків до протоколів про проведення негласних слідчих дій від 1.04.2013 року. Ці протоколи взагалі не містять згадки про те, які саме технічні засоби фіксації застосовувались в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та на які носії здійснювалась фіксація. Натомість як свідчать листи № 72/15 3236 від 29.05.2013 року (том 6 а.с.24) та № 72/15/3536 від 13.06.2013 року (том 6 а.с.74) вбачається на яких правових підставах були здобуті зазначенні докази, мета їх здійснення та необхідність долучення до матеріалів кримінального провадження. Відповідно до постанов від 19 червня 2013 року (том 6 а.с.60, 69, 90) вказані докази були визнанні речовими доказами і тому підстав визнання їх недопустимими доказами суд не вбачає.
		Незважаючи на те, що суд визнав вище зазначені докази недопустимими доказами в цьому кримінальному провадженні, а обвинувачений ОСОБА_47 не визнав себе винним у вчиненні вище зазначених злочинів, його винуватість повністю доведена в судовому засіданні належними доказами, наданими стороною обвинувачення.
		Відповідно до постанови Верховної Ради України від 03.03.2011 № 3087-VI (том 4 а.с. 180-181) ОСОБА_4 призначено на посаду судді Деражнянського районного суду Хмельницької області безстроково. Згідно наказу № 24-к від 12 квітня 2011 року (том 4 а.с.182) В.О. голови Деражнянського районного суду Хмельницької області ОСОБА_4 приступив до виконання обов,язків судді Деражнянського районного суду Хмельницької області. На підставі ст.ст.1, 23    Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
		ОСОБА_4 ,    як суддя є посадовою особою    судової влади та відповідно до Конституції України наділений повноваженнями здійснювати правосуддя.
		 Відповідно до ст. 23 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_4 як суддя місцевого суду повинен здійснювати судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також здійснювати інші повноваження, визначені законом.
		Таким чином, обіймаючи посаду судді Деражнянського районного суду Хмельницької області, ОСОБА_4 постійно здійснював функції представника влади, які полягали у пред`явленні вимог, прийнятті рішень чи застосуванні примусових заходів, обов`язкових для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості.
		 26.09.2012 Деражнянським РВ УМВС України в Хмельницькій області порушено кримінальну справу № 5/5082 щодо ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, - за фактом придбання, перевезення, виготовлення, зберігання та збуту особливо небезпечних наркотичних засобів.
		 4.10.2012 Деражнянським РВ УМВС України в Хмельницькій області порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст. 307 КК України, - за фактом придбання, перевезення, виготовлення, зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів в особливо великих розмірах, яку об`єднано із кримінальною справою № 5/5082 в одне провадження.
		 25.10.2012 кримінальна справа № 5/5082 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, в порядку ст. 232 КПК України (в редакції 1960 року) направлена до Деражнянського районного суду Хмельницької області для розгляду по суті, де згідно із розподілом електронної автоматизованої системи «Документообігу загальних судів «Д-3» передана на розгляд судді Деражнянського районного суду Хмельницької області ОСОБА_4 .
		Зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_7 є рідним братом ОСОБА_8 , яка перебуває у шлюбних відносинах з ОСОБА_9 , який є кумом ОСОБА_4 , останній подав заяву про самовідвід, яку задоволено, а справу передано на розгляд судді Деражнянського районного суду Хмельницької області ОСОБА_10 . Вказані обставини підтвердженні матеріалами кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_7 за ст.307 ч.2, 307 ч.3 КК України (том 3 а.с.11-306). 
		З огляду на наявність кримінального провадження потерпілий ОСОБА_11 суду показав, що він повністю підтверджує покази, які давав на досудовому слідстві. Після порушення кримінальної справи відносно свого сина ОСОБА_7 , вирішив через зятя ОСОБА_9 , звернутися за допомогою до судді Деражнянського райсуду ОСОБА_41 , оскільки інших юристів не знав. ОСОБА_47 почав радити що треба робити, а згодом зять ОСОБА_9 повідомив, що треба дати 6000 доларів США. Гроші позичали в сусідів, вимушені були продати деякі речі. Вказані гроші були передані ОСОБА_48 його донькою ОСОБА_8 . Сину призначили міру покарання без позбавлення волі і це їх влаштовувало. Згодом на вирок суду була подана апеляційна скарга і він вирішив знову через зятя звернутись за допомогою до ОСОБА_42 . Останнім зятю було зазначено, що для вирішення питання в апеляційному суді, суддям слід дати ще 5000 доларів США. Вказані вимоги передав зять. Після цього він вирішив зустрітись особисто з ОСОБА_49 . Відповідно перед цим він на ринку придбав за 350 грн диктафон, який згодом використав під час їхньої зустрічі. Так як він ще був винен за попередні кошти, вимога про надання інших, його обурила, і тому він вирішив звернутись до правоохоронних органів. З цією метою, разом з сином поїхала до м.Київ і потрапили до працівників СБУ. Останні направили їх до Генеральної прокуратури, де він написав заяву про вимагання коштів з боку ОСОБА_42 . Після цього йому надавалась кошти для вручення ОСОБА_50 , але під час їх першої зустрічі ОСОБА_47 , сказав, що потрібно передати всю суму і це слід зробити на вихідні. Як і в першому випадку, так і в другому працівниками СБУ гроші були помічені і він їх передав ОСОБА_48 . Про своє звернення до правоохоронних органів він нікому не розповідав. Також він пояснив, що наполягає на стягненні з обвинуваченого 6000 доларів США., а відносно стягнення завданої моральної шкоди відмовляється від своїх вимог.
		 Свідок ОСОБА_7 суду показав, що він був засуджений Деражнянським районним судом під головуванням судді ОСОБА_10 за ст.307 ч.2, 3 КК України, але згодом даний вирок був переглянутий апеляційним судом Хмельницької області і на даний час він реально відбуває міру покарання. Йому відомо, що батьки позичали гроші на оплату адвоката, але будь якої інформації, що кошти передавались судді ОСОБА_50 , він не володіє. Спочатку його інтереси захищав адвокат Мазур, але потім знадобився сильніший адвокат і про це казав ОСОБА_47 . Його батьки, через чоловіка сестри ОСОБА_9 , спілкувались з ОСОБА_51 ОСОБА_9 передавав від ОСОБА_42 поради про необхідність зупинити займатись злочинною діяльність та одружитись. Після надходження справи в апеляційну інстанцію ОСОБА_47 порадив взяти іншого адвоката і гонорар останнього складав п,ять тисяч доларів США. Грошей у батьків не було, так як попереднього вони вносили заставу у 2012 році. Працівники СБУ не допомагали йому у лікування в психіатричній лікарні.
		 Свідок ОСОБА_9 суду показав, що з братом його дружини сталась неприємність, його було притягнуто до кримінальної відповідальності і його тесть та теща попросили допомогти з вирішенням справи, так як його кум ОСОБА_47 працював в Деражнянському судді Хмельницької області. Після цього він звернувся до ОСОБА_4 та розповів ситуацію. ОСОБА_47 почав радити працевлаштуватись ОСОБА_7 , одружитись і наладити свій спосіб життя, але винагороди за це він не вимагав. Після того ОСОБА_7 припинив стосунки зі своїми знайомими, його влаштували на роботу і він одружився. Коли розглядалась справа в суді, його дружина ОСОБА_25 повідомила, що ОСОБА_7 дали умовно і його батьки була задоволенні вказаним результатом, але згодом поступила апеляція на рішення суду. ОСОБА_11 та ОСОБА_19 знову звернулись до нього по питанню допомоги. ОСОБА_47 допомагав порадами, адвокат тільки приймав участь в справі. Через якийсь час тесть попросив про влаштування зустрічі з ОСОБА_49 . Він влаштував дану зустріч, але що там відбувалось йому не відомо. ОСОБА_47 порадив змінити захисника, оскільки той не мав належного рівня, але він просив ОСОБА_42 знайти іншого адвоката, бо в м.Деражня таких адвокатів не було. Через деякий час тесть хотів їхати з ОСОБА_49 в м.Хмельницький і дана поїздка була пов,язана з адвокатом. ОСОБА_47 зазначав, що рівень адвокатів м.Хмельницький набагато кращий і їх послуги стоять набагато дорожче біля 5000 доларів США і адвокат буде вести справу до кінця. Після затримання ОСОБА_42 його, за допомогою телефону, попросили з,явитись до приміщення Деражнянського районного суду і працівник СБУ запропонував поїхати в м.Хмельницький для дачі пояснень. Йому погрожували, казали, що затримають на 10 діб і тривалий час не відпускали і вразі не надання показів проти ОСОБА_52 , його затримають як і ОСОБА_42 . Налякавшись він підписав документи, які не вивчав. Йому не відомо про те, що його дружина передавала гроші ОСОБА_48 .
		 Свідок ОСОБА_8 суду показала, що ОСОБА_47 допомагав вирішити кримінальну справу відносно її брата ОСОБА_7 . Вказане спочатку відбувалось порадами, але згодом ОСОБА_47 повідомив її чоловікові ОСОБА_9 , що потрібно йому дати 6000 доларів США. Про вказане вона повідомила батькам і останні почали позичати гроші у знайомих. Всього було зібрано 5000 доларів США та 8500 грн. Вона особисто на своїй роботі передала гроші ОСОБА_48 . Про те що батько звертався в СБУ їй нічого не відомо. 
		 Свідок ОСОБА_19 суду показала, що після виникнення неприємностей у їхнього сина ОСОБА_7 , вони з чоловіком через зятя ОСОБА_9 вирішили звернутись по допомогу до ОСОБА_41 , для того щоб сина не притягнули до кримінальної відповідальності. Після спілкування з ОСОБА_44 зять повідомив, що потрібно передати 5000 доларів США. Вони почали збирати гроші, але згодом зять повідомив, що вже треба 6000 доларів США. Вони позичали гроші у своїх сусідів та друзів. Ними було зібрано 5000 доларів США та 8500 грн. Гроші були передані дочці ОСОБА_8 , яка працювала в барі, в якому обідав ОСОБА_47 . Надання коштів дочці було пов,язано з побоюваннями, що зять може забрати собі одну тисячу доларів США. Кому саме ці гроші ОСОБА_47 мав передати, ні їй, ні її чоловіку відомо не було. Під час розгляду справи в суді, требо було внести заставу і тому вона зверталась до своєї сестри і остання надала 40000 грн. Згодом зять повідомив, що для того щоб вирішити справу в апеляційній інстанції треба теж дати гроші. Їй не відомо про обставини звернення чоловіка до правоохоронних органів. 
		Свідок ОСОБА_53 суду показав, що він є суддею апеляційного суду Хмельницької області і в складі колегії суддів приймав участь у розгляді апеляційної скарги на вирок Деражнянського районного суду Хмельницької області, де підсудним був ОСОБА_7 . Під час розгляду справи пропозицій вирішити справу за винагороду не надходило.
		Свідок ОСОБА_54 показав, що він в складі колегії апеляційного суду Хмельницької області приймав участь у розгляді апеляційної скарги на вирок Деражнянського районного суду Хмельницької області, де підсудним був ОСОБА_7 . Йому знайоме прізвище судді Деражнянського районного суду Хмельницької області ОСОБА_4 , разом з тим ні від нього, ні від захисника, прокурора не надходило пропозицій по вирішенню справи.
		Свідок ОСОБА_55 суду показав, що він, як суддя апеляційного суду Хмельницької області, був доповідачем під час розгляду апеляції на вирок Деражнянського районного суду Хмельницької області, де підсудним був ОСОБА_7 . Під час розгляду справи ніякого впливу на наслідки її вирішення до нього не надходило. Справа декілька разів відкладалась через неявку ОСОБА_7 та його захисника. Він особисто не був знайомий з суддею Деражнянського районного суду Хмельницької області ОСОБА_4 . В порядку підготовки до розгляду справи ним був виготовлений проект вироку, де підсудному змінювалась призначена міра покарання, оскільки попередній вирок був незаконним, внаслідок м,якої міри покарання. Проект перебував в обмеженому доступі в межах локальної мережі апеляційного суду і інші судді колегії не знали про його існування. Проект знаходився у його ком,ютері. Під час судового слідства слідчі оглядали його сейф та ком,ютер, він ознайомлювався з протоколом огляду. Будь яких його речей, коштів слідчими не оглядалось та не вилучалось.
		Свідок ОСОБА_10 суду показав, що внаслідок своєї діяльності голови Деражнянського районного суду Хмельницької області, знайомий з суддею даного суду ОСОБА_4 . В його провадженні була на розгляді кримінальна справа відносно підсудного ОСОБА_7 за ст.307 ч.2, 3 КК України. Останнього було визнано винним за даними статтями та призначена за сукупністю злочинів міра покарання у виді позбавлення волі терміном на п,ять років, зі звільненням від відбування покарання з випробувальним строком. ОСОБА_47 не звертався до нього по питанню призначення міри покарання ОСОБА_7 . Родина підсудного також до нього не зверталась з даного приводу і грошів не пропонувала.
		 Свідок ОСОБА_56 суду показав, що ним підтримувалось державне обвинувачення відносно ОСОБА_7 . Під час цього ніхто з учасників справи не пропонував йому вигоду для вирішення питань щодо призначення підсудному покарання, не пов,язаного з позбавленням волі. Не погоджуючись з висновком суду ним, 18.01.2013 року була подана апеляція, де він просив засудити ОСОБА_7 на дев,ять років позбавлення волі. Під час розгляду справи Березовського приймав участь адвокат ОСОБА_57 і останній добросовісно виконував свої обов,язки. Будь яких розмов з ОСОБА_49 він не вів, оскільки суддею по даній справі був ОСОБА_10 .
		 Свідок ОСОБА_58 суду показав, що він знайомий з ОСОБА_4 , але він не пам,ятає чи звертався останній до нього по питанню працевлаштування ОСОБА_7 . З приводу влаштування на роботу до нього звертаються багато людей і тому він всіх не може запам,ятати.
		 Свідок ОСОБА_59 суду показав, що весною 2013 року його знайомий ОСОБА_11 просив позичити 8000 грн. Для чого позичались гроші він не питав, йому тільки відомо, що у сина ОСОБА_11 були проблеми. Влітку 2013 року ОСОБА_11 повернув кошти.
		 Свідок ОСОБА_60 суду показала, що восени 2013 року позичала без розписки ОСОБА_11 кошти в сумі 3100 доларів США та 10000 грн. 
		 Свідок ОСОБА_57 суду показав, що він в якості адвоката захищав ОСОБА_7 . Останнього було затримано на 72 години. Санкція статті за якою притягувався ОСОБА_7 була серйозною, він пояснив родичам, що на поруки його не відпустять і тому треба внести заставу. Родичі почали збирати у знайомих кошти. Судом було обрана міра запобіжного заходу у виді застави. Оскільки у нього навіть раніше не було таких складних справ, батькам він пояснив це, але вони сказали, що у їхнього зятя кум суддя ОСОБА_47 і останній допоможе консультаціями. ОСОБА_47 дійсно давав поради і судом першої інстанції їх було враховано і з застосуванням ст.69, 75 КК України ОСОБА_7 було обрано найнижчу міру покарання. На вказаний вирок прокурор подав апеляцію. Після цього він повідомив батькам ОСОБА_7 , що його досвіду недостатньо і необхідно залучити іншого адвоката. Згодом він дізнався, що ОСОБА_42 було затримано і ОСОБА_11 повідомив, що у нього є знайомий, який їм допоможе.
		 Свідок ОСОБА_61 суду показав, що він в якості понятого, був присутній під час мічення працівниками СБУ коштів. Дана дія вчинялась на другому поверху приміщення СБУ м.Хмельницький. В кімнаті знаходилось троє  четверо, людей, серед них був і потерпілий ОСОБА_11 та інший понятий. Гроші були справжні, їх сканували, він звіряв номери, та розписувався в документах. Гроші були передані потерпілому, а потім поїхала до місця передачі. Проводилась відеозйомка. Потім відбулось затримання ОСОБА_42 і він вже бачив, як оголошувались постанова на надання дозволу на його затримання. ОСОБА_48 було запропоновано викласти всі речі і серед них були отриманні гроші. Протоколи складались після кожної дії. У ОСОБА_42 питали звідки у нього кошти, але він відмовився від дачі пояснень. Також він був присутній під час обшуку квартири ОСОБА_42 , але там нічого знайдено не було.
		 Свідок ОСОБА_62 суду показав, що він був присутній в якості понятого під час вилучення речей та коштів в сумі 5000 доларів США у ОСОБА_42 . Після цього він був присутній під час обшуку житла ОСОБА_41 , але там нічого не було виявлено. ОСОБА_47 відмовлявся давати пояснення. 
		 Свідок ОСОБА_63 суду показав, що він брав участь у помітці грошей, які мали передаватись в якості хабаря посадовій особі. Проводилась відеозйомка і дії фіксувались протоколом. Кошти долари США були передані потерпілому ОСОБА_11 . 
		 Свідок ОСОБА_64 суду показала, що зі школи знайома з ОСОБА_49 . В лютому 2013 року ОСОБА_47 просив її взятись за справу в апеляційній інстанції, але вона відмовилась від цього і порадила звернутись до іншого адвоката. Згодом ОСОБА_47 знову звернувся до неї і просив все ж таки прийняти участь у розгляді справи, на що вона назвала високу суму гонорару 5000 доларів США, який необхідно було оплатити наперед. Оскільки він їй не телефонував, то думала, що клієнти відмовились від неї, але першого квітня почула, що ОСОБА_42 затримали. 
		 Свідок ОСОБА_65 суду показав, що ОСОБА_47 звертався до нього по питанню участі в розгляді справи в апеляційній інстанції. Через велике навантаження від відмовився брати участь у справі і порадив звернутися до іншого адвоката  ОСОБА_66 . 
		 Свідок ОСОБА_67 показав суду, що на виконання доручень Генеральної прокуратури України відділом боротьби з корупцією здійснювалось документування протиправної діяльності вимоги грошових коштів ОСОБА_11 по вирішенню питання щодо його сина по не притягнення до кримінальної відповідальності в судді другої інстанції. Відповідно до наданих доручень їх виконував. Проводив спостереження за зустріччю ОСОБА_42 з ОСОБА_11 . Після передачі коштів, ОСОБА_47 пішов до магазину де і було проведено його затримання. 
		 Свідок ОСОБА_68 суду показала, що працює з ОСОБА_8 в барі ,,Міф,, м.Деражня. Восени 2012 року ОСОБА_8 хотіла позичити кошти з каси бару, але вона не мала права цього робити. Власник закладу дозволив їй видати 3000 грн., в рахунок заробітної плати, які вона до Нового року погасила. Кошти потрібні їй були на внесення застави. 
		 Свідок ОСОБА_69 суду показав, що до нього звертався ОСОБА_47 з пропозицією прийняти участь у розгляді в апеляційній інстанції справи, але через участь у іншій справі він цього не міг зробити і порадив звернутись до адвоката ОСОБА_66 .
		 Свідок ОСОБА_70 суду показав, що після звернення ОСОБА_11 до Генеральної прокуратури України, вони отримали доручення до виконання певних дій. Ним складались протоколи і проводилось керування, оскільки він був начальником сектору. Надані доручення були таємними. Залученні до дачі хабаря гроші були справжніми. Під час передачі грошей ОСОБА_47 не відмовився від їх отримання, а казав, що потрібно передати всю суму в розмірі 5000 доларів США. Передача коштів мала відбуватись в два етапи, оскільки склалась відповідна практика. 
		 Посилання обвинуваченого ОСОБА_42 та його захисника на те, що усі зафіксовані дії, є не що іншим, ніж провокацією правоохоронних органів  СБУ, з метою його притягнення до кримінальної відповідальності внаслідок його професійної діяльності і не задоволення вимог служби, не заслуговує на увагу. Практика Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що засудження особи на підставі доказів, одержаних у результаті провокації, тобто підбурювання до вчинення злочину, визнається порушенням гарантованого п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободправа особи на справедливий судовий розгляд. Зважаючи на це, вказані обставини мають бути предметом з`ясування в першу чергу органом досудового розслідування. Зокрема, підбурювання з боку правоохоронних органів має місце тоді, коли працівники таких органів або особи, які діють за їх вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (Рішення Суду від 09.06.1998 року у справі «Тейшейра де Каштру проти Португалії»). Крім цього, у справі «Раманаускас проти Литви» від 05.02.2008 року, суд дійшов висновку про те, що працівники поліції вийшли за межі функцій негласних агентів і спровокували злочини. Звернуто увагу на те, що на момент проведення оперативно-технічних заходів у компетентних органів влади не було достатніх підстав підозрювати заявників у вчиненні аналогічних злочинів. При цьому, заявника було засуджено за одержання хабара від особи, що співпрацювала з поліцією як таємний агент. Натомість національними судами не вжито заходів, щоб встановити істину, а також з`ясувати, чи мало місце підбурювання. Відповідно дост.9 п.5 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. На виконання вказаного положення, судом, під час розгляду даної справи, встановлено, що причиною особистої ініціативи особи, що погодилась дати неправомірну вигоду ОСОБА_71 є його обурення тим, що він вже попередньо надавав судді ОСОБА_48 кошти за позитивне вирішення кримінальної справи відносно його сина ОСОБА_7 , щоб останній не отримав реальну міру покарання. Першочерговою метою звернення саме і було  не позбавлення волі його сина. Безумовно ОСОБА_11 хвилювався за долю сина і тому докладав зусиль, щоб син був звільнений від кримінальної відповідальності. Вимагання вдруге надати хабар в розмірі 5000 грн., його обурило, він ще не віддав позиченні попередньо гроші і це стало причиною звернення до правоохоронних органів, так як він має права, що передбаченіКонституцією Українита законодавством на справедливий судовий розгляд справи неупередженим та справедливим судом. Вказані дії ОСОБА_11 підтверджуються завою про злочин від 20 березня 2013 року (том 2 а.с.4-5), в якій він ретельно описав дії ОСОБА_42 по вимаганню коштів. Таким чином, вважати про підбурюванням ОСОБА_11 з боку правоохоронних органів, у суду немає підстав.
		 Внаслідок звернення ОСОБА_11 20.03.2013 року були внесенні дані до ЄРДР і порушено кримінальне провадження № 42013000000000120(том 2 а.с.1)
		 20.03.2013 року згідно повідомлення (том 2 а.с.8) було розпочате досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.
		 Відповідно до постанови від 21 березня 2013 року (том 2 а.с.9) була визначена група прокурорів, а відповідно до постанови від 25 березня 2013 року (том 2 а.с.11) створена група слідчих. 
		 Як вже вище зазначалось 21 березня 2013 року(том 6 а.с. 1-3, 4-6, 7-9) слідчий з клопотаннями звернувся до Апеляційного суду м.Києва про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_4 . Як свідчить лист в.о.голови Апеляційного суду м.Києва № 01-1/115 від 30.03.2015 року (том 7 а.с. 225), згідно Порядку отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини, та використання добутої інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1169, клопотання та ухвала суду про надання дозволу на здійснення заходу реєструються без розкриття відомостей про особу та змісту заходу, який передбачено здійснити. Враховуючи викладене, надати відповідь за вказаними у запиті даними не має можливості. Те що апеляційний суд м.Києва приймав рішення по зазначеним клопотанням свідчить доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (том 6 а.с.10- 11): ухвала №01-1872т від 22.03.2013 року  аудіо - та відеоконтроль особи; №01-1871т від 22.03.2013 року  візуальне спостереження за особою з використанням відеозапису. Фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; №01-1870т від 22.03.2013 року  зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі з абонентського номеру НОМЕР_2 оператора мобільного зв,язку ПрАТ ,,Київстар,,
		 26 березня 2013 року була винесена постанова (том 6 а.с. 13-15) про проведення контролю за вчиненням злочину і відповідно до змісту постанови: для отримання доказів злочинної діяльності та повного викриття схеми, пов,язаної в вимаганням та одержанням хабара суддую апеляційного суду Хмельницької області ОСОБА_72 за попередньою змовою групою осіб із невстановленими слідством суддями апеляційного суду Хмельницької області, за пособництва судді Деражнянського районного суду Хмельницької області ОСОБА_73 , встановлення їх вини та інших причетних до цього осіб, здійснити контроль за вчиненням злочину шляхом проведення спеціального слідчого експерименту у вигляді контрольованої передачі грошових коштів в якості хабара з використанням аудіо  та відеоконтролю, фотографування та застосування спеціальних технічних засобів для спостереження.
		 22 березня 2013 року ОСОБА_11 відповідно до постанови (том 6 ас. 19) був залучений до проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
		 25 березня 2013 року була прийнята постанова (том 6 а.с.15) про використання заздалегіть індентифікованих (помічених) засобів 5000 доларів США.
		 28 березня 2013 року слідчий, відповідно до протоколу огляду та вручення (том 2 а.с.124-133) вручив ОСОБА_11 з метою їх можливої подальшої передачі представникам судової влади Хмельницької області в якості хабара: двадцять грошових купюр номіналом 100 доларів США, а саме: КВ 28911060 F, КL 77311025 А, КL 77311024 А, КL 77311023 А, КL 77311022 А, КВ 12915025 І, НК 21646635 В, КD 24724489 В, КF 34677216 С, КВ 34761907 І, НD 39591455 А, FF 07648551 С, СЕ 34955466 А, FН 12481657 А, FF 33210825 А, АВ 09788750 К, НВ 81246180 М, НВ 81246179 М, НL 09207987 G та DВ 06258987 С.
		 Натомість, відповідно до свідчень потерпілого ОСОБА_11  ОСОБА_47 не забажав отримувати не всю суму і наполягав на передачі всіх коштів  5000 долірів США. Вказане, крім свідчень потерпілого, також підтверджується протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контроль (том 6 а.с.30  34), оглянутим в судовому засіданні записом даної зустрічі, яка відображена на флеш-карті Micro SD № 72/7/27т (том 6 а.с. 87). Як свідчить розмова між ОСОБА_11 та ОСОБА_44 , останній не погодився отримати 2000 доларів США, зажадав отримати всі гроші, казав: дивіться бо це вже буде жесть, на пропозицію перенести розрахунок  відповів: це не нормально, це не сприймуть уже, вони вже і так на ці всі двіженія дивляться сквозь пальці, вважав це не серйозно.
		 31 березня 2013 року слідчий, відповідно до протоколу огляду та вручення (том 2 а.с.148-165) вручив ОСОБА_11 з метою їх можливої подальшої передачі представникам судової влади Хмельницької області в якості хабара: п,ятдесят грошових купюр номіналом 100 доларів США, а саме: КВ 28911060 F, КL 77311025A, KL77311024 A, KL 77311023 A, KL 77311022 A, KB 12915025 I, HK 21646635 B, KD24724489 B, KF 34677216 C, KB 34761907 I, HD 39591455 A, FF 07648551С, CE 34955466 A, FH 12481657 A, FF 33210825 A, AB 09788750 K, HB 81246180 M, HB 81246179 M, HL 09207987 G, DB 06258987 C, KB 28737125 K, HA 70991477 A, FK 25237478 B, FK 61865408 B, СB 08375254 D, HD 38929376 A, HF 29160777 D, HH 97137330 A, KL 58973713 A, HA 25550209 A, HD 97466052 A, HB 42818407 B, KB 13536009 C, DK 09539188 A, KB 28737127 K, FK 75964892 B, KB 50561320 G, HB 76302009 Q, KJ 60286225 A, FG 10085439 A, HB 41009949 P, HB 97087420 F, KA 09107821 A, HB 30327969 P, KB 11180190 G, KB 49897644 F, AB 75652274 E, HB 61256996 R, HF 16315707 F, HL 12484745 E. 
		 Відповідно до протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (том 6 а.с. 35-44) в період часу з 27 по 31 березня 2013 року ОСОБА_47 з власного мобільного телефону № НОМЕР_3 спілкувався з ОСОБА_9  мобільний телефон № НОМЕР_4 . Розмова стосувалась зустрічі ОСОБА_42 з ОСОБА_74 , а саме за яких обставин вона має відбутись, де саме. ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_42 про те, що ОСОБА_11 вже знаходиться в м.Хмельницькому, саме ОСОБА_47 вказав де його знайти.
		 31 березня 2013 року біля 12 годин 50 хвилин ОСОБА_11 передав ОСОБА_48 гроші. Вказане, крім свідчень потерпілого, також підтверджується протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контроль (том 6 а.с.30  34), оглянутим в судовому засіданні записом даної зустрічі, яка відображена на флеш-карті Micro SD № 72/7/26т (том 6 а.с. 88). Як свідчить розмова між ОСОБА_11 та ОСОБА_44 , останній погодився отримати гроші, при цьому зробив зауваження, що їх потрібно було покласти у конверт. Також ОСОБА_47 наголосив, що він зустрічається з тим чоловіком, ще раз говорить предметно і так дальше. Ця розмова не з тим з ким можна, а з іншим чоловіком, який має вплив на всіх трьох... Ну три придурка, там є.. Понімаєти, вот в чьом сложність ситуації..
		 З огляду на висловлення ОСОБА_42 під час зазначених вище розмов, суд встановив, що він жодного разу не наголосив, що отриманні гроші будуть передані адвокату, він акцентував увагу, що вплив слід здійснити на трьох. Саме троє суддів Апеляційного суду Хмельницької області розглядали апеляцію на вирок Деражнянського районного суду про обвинувачення ОСОБА_11 . З огляду на викладене суд не приймає до уваги свідчення обвинуваченого про те, що гроші він отримував для передачі адвокату і знаходить їх такими, які направленні на уникнення від кримінальної відповідальності. 
		 Відповідно до ухвали Печерського районного суду м.Києва від 30 березня 2013 року (том 2 а.с. 168) було надано дозвіл на проведення обшуку ОСОБА_75 . На підставі зазначеної ухвали 31 березня 2013 року в 12 годин 59 хвилин в приміщенні магазину ,,Сімейний,, що розташований на цокольному поверсі приміщення будинку АДРЕСА_3 було проведено особистий обшук судді Деражнянського районного суду Хмельницької області ОСОБА_75 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На пропозицію слідчого, ОСОБА_76 дістав із внутрішньої лівої кишені свого пальто грошові купюри доларів США, які були зігнуті вдвоє. При цьому ОСОБА_76 відмовився повідомляти, що це за грошові кошти. Зазначені грошові кошти були перераховані, в результаті чого встановлено, що їх загальна кількість складає 50 штук. Далі серії та номери зазначених купюр оперуповноваженим ОСОБА_77 були зачитані вголос. Номера та серії купюр збігались з номерами та серіями купюр, які були врученні перед цим ОСОБА_11 : КВ 28911060 F, КL 77311025A, KL77311024 A, KL 77311023 A, KL 77311022 A, KB 12915025 I, HK 21646635 B, KD24724489, B KF 34677216 C, KB 34761907 I, HD 39591455 A, FF 07648551С, CE 34955466 A, FH 12481657 A, FF 33210825 A, AB 09788750 K, HB 81246180 M, HB 81246179 M, HL 09207987 G, DB 06258987, C KB 28737125 K, HA 70991477 A, FK 25237478 B, FK 61865408 B, СB 08375254 D, HD 38929376 A, HF 29160777 D, HH 97137330 A, KL 58973713 A, HA 25550209 A, HD 97466052 A, HB 42818407 B, KB 13536009 C, DK 09539188 A, KB 28737127 K, FK 75964892 B, KB 50561320 G, HB 76302009 Q, KJ 60286225 A, FG 10085439 A, HB 41009949 P, HB 97087420 F, KA 09107821 A, HB 30327969 P, KB 11180190 G, KB 49897644 F, AB 75652274 E, HB 61256996 R, HF 16315707 F, HL 12484745 E. Події, які мали місце 28 та 31 березня 2013 року відображенні на компакт дисках № 72/15/428 т від 31.03.2013 року та № 72/15/430 т від 1 квітня 2013 року (том 6 а.с. 59, 68).
		Усі вище перераховані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані з дотриманням вимог законів, не суперечать один одному, і є допустимими доказами в контексті ст.86 КПК України.
		Усі офіційні документи, якими обгрунтовується винуватість ОСОБА_42 зібрані з дотриманням вимог КПК України, посадовими особами, які мали на те право. Вони належним чином оформленні, мають відповідні реквізити: підписи, штампи та печатки.
		Суд не приймає до уваги покази свідка ОСОБА_9 в частинні того, що ОСОБА_47 тільки порадами допомагав родині ОСОБА_21 . Так інший свідок ОСОБА_8 показала сулу, що питання необхідності передачі коштів за вимогою ОСОБА_42 виказав саме ОСОБА_9 , ним же була названа і сума яку слід передати  6000 доларів США. Саме ОСОБА_78 в послідуючому під час спілкування з ОСОБА_44 визначав місце куди слід приїхати ОСОБА_21 , щоб здійснити передачу коштів
		Суд не приймає до уваги доводи обвинуваченого ОСОБА_42 про відсутність в його діяннях складу злочину, оскільки це спростовано сукупністю вище приведених доказів. Ці заперечення суд розцінює як намагання ОСОБА_42 уникнути від кримінальної відповідальності за вчиненні злочини.
		На підставі викладеного суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_42 в скоєнні інкримінуємих йому злочинів повністю доведена стороною обвинувачення належними і перевіреними в судовому засіданні доказами.
		Досудовим слідством дії ОСОБА_42 були, крім інших статей КК України, кваліфіковані за ст. 364 ч. 1 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є протиправні дії, які виразились у зловживанні владою, тобто умисному, з корисливих мотивів, використанні службовою особою влади всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди державним інтересам, а саме підірвало авторитет судової влади України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинив злочини, передбачені ч. 1 ст. 364 КК України. Разом з тим 17 березня 2015 року відповідно до ухвали Барського районного суду Вінницької області кримінальне провадження № 42013000000000120 від 20.03.2013 року в частинні обвинувачення ОСОБА_46 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.364 ч.1 КК України було закрито у зв,язку із набранням чинності, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння вчинене особо, згідно Закону України ,, Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв,язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України ,, № 1261-VII від 13 травня 2014 року.
		З огляду на викладене суд дійшов до висновку, що ОСОБА_47  своїми умисними протиправними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України.
		Своїми умисними протиправними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України.
		Крім того, своїми умисними протиправними діями, які виразились у підбурюванні на замах до давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище, в будь-якому вигляді за виконання в інтересах того, хто дає хабар будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене повторно, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 КК України.
		Таким чином, за сукупністю скоєного, ОСОБА_4 вчинив злочини, передбачені ч.І, ч.2 ст. 190 КК України, та ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 КК України.
		Призначаючи міру покараня ОСОБА_50 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.
		Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання, судом не встановлено.
		 Обвинувачений ОСОБА_47  раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце реєстрації та проживання, де скарг на нього не надходило, по місцю роботи характеризується позитивно, хворіє, що стверджується відповідною медичною документацією, наявною у матеріалах кримінального провадження, на момент вчинення злочину мав на утриманні неповнолітню доньку, що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 (том 4 а.с.227), однак вчинив злочин за ст.369 ч4 КК України, який згідност.12 КК України є тяжким, враховуючи те, що дане кримінальне правопорушення вчинено особою, на яку покладено обов`язок здійснювати правосуддя, забезпечуючи кожній особі право на справедливий суд та повагу до його прав і свобод, у зв`язку з чим, вчинений злочин являє собою підвищену суспільну небезпеку, вину у вчиненні кримінальних правопорушень, визнаних судом доведеними, не визнав та не розкаявся, свідомо намагався уникнути відповідальності за вчинене, в зв`язку з чим відсутні обставини, що істотно знижували б ступінь небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, тому суд, призначає покарання в межах санкціїст.369 ч.4 КК Україниу виді позбавлення волі на певний строк, та з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.
		 На підставіст.54 КК Україниобвинуваченого ОСОБА_42 слід позбавити 4 кваліфікаційного класу судді.
		 Речові докази, згідност.100 КПК України, відповідно, залишити у матеріалах кримінального провадження, залишити та повернути законним володільцям.
		Арешт, що накладений на майно обвинуваченого , згідно ухвал Печерського районного суду м.Києва від 4 червня 2013 та від 3 липня 2013 року (том 4 а.с. 148- 152, том 6 а.с. 127-128) - зняти, конфіскувавши майно, що належить на праві приватної власності обвинуваченому ОСОБА_48 в доход держави.
		 Потерпілий ОСОБА_11 просив стягнути з ОСОБА_79 завданий матеріальний збиток в розмірі 6000 доларів США, що становить 47960 грн та моральну шкоду в сумі 50000 грн. В судовому засіданні в частинні стягнення завданої майнової шкоди потерпілий свої вимоги підтримав, пояснивши, що кошти ним передавались на вимогу обвинуваченого, він вимушений був їх позичати у знайомих. В частинні стягнення завданої моральної шкоди відмовився. Дослідивши вказані вимоги, суд у відповідності до зазначених вище обставин і доведеності вини обвинуваченого у отриманні коштів, у відповідності до вимог ст. 1166, 1177 ЦК України, вважає необхідним їх задовольнити.
		Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,
		У Х В А Л И В:
		 ОСОБА_46 визнати винним і призначити покарання:
		-за ст.190 ч. 1 КК України - два роки обмеження волі;
		-за ст.190 ч 2 КК України - два роки позбавлення волі;
		-ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 КК України- 5 (п,ять) років 3 (три) місяці позбавлення волі із конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна: 1/3 долі квартири АДРЕСА_4 , земельної ділянки площею 0,12 га для ведення садівництва на території Ружичанської сільської ради акт серія ЯК № 273941 від 12.12.2011 року.
		Згідно ст.70 КК України за сукупністю злочинів визначити остаточне
		покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді 6 (шести) років позбавлення волі із конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна: 1/3 долі квартири АДРЕСА_4 , земельної ділянки площею 0,12 га для ведення садівництва на території Ружичанської сільської ради акт серія ЯК № 273941 від 12.12.2011 року.
		 На підставіст.54 КК України ОСОБА_42 позбавити 4 кваліфікаційного класу судді.
		 Строк відбуття покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання, тобто з моменту його затримання.
		 Речові докази:
		- грошові кошти в сумі 5000 доларів США., які передано на зберігання до фінансово-економічного відділу Управління СБ України у Хмельницькій області залишити за належністю - УСБУ у Хмельницькій області;
		- мобільний телефон марки ,,Nokia 6233,, IMEI: НОМЕР_6 та сім карту оператора мобільного зв,язку ,,Київстар,, № НОМЕР_7  повернути ОСОБА_50 
		- флеш-картки типу Micro SD № 72/7/25т від 01.04.2013, № 72/7/26т № 72/7/27т від 01.04.2013, компакт-диски № 72/15/428т від 31.03.2013, № 72/15/430т від 01.04.2013 залишити у матеріалах провадження;
		 Цифровий диктофон марки "Olympus WN 7600", заводський номер НОМЕР_8 із записами, що знаходиться у матеріалах кримінального провадження - повернути законному володільцеві  ОСОБА_11 
		 Стягнути з ОСОБА_42 на користь ОСОБА_11 47960 грн., завданої майнової шкоди.
		На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		 СУДДЯ:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...